Я пишу стихи....
- Автор теми вже~не~та
- Дата створення
Ответ: Я пишу стихи....
часть первая из серии Психо... мне самой сложно его читать, как будет вам
Психо. Частина 1: Я.
Безмежність. Безсилля та безлад.
В повітрі пари фарб і трав.
Услада від вуст, від обіймів.
Я майже притомна і зла.
І майже безмовно кричаща,
Бо чую, як виють вовки
В безтілому простору світу.
Я - частка твого аміаку.
Я газом токсичним парую
В обіймах з зірками небес.
Вбиваю, бо мене вбивають
І смак шоколаду в мені.
Він змішан зі смАками крові.
Ця кров - вона кава із пальців.
Та чорна, небесна і змовна,
Бо в венах пульсує кохання.
Бо в венах багно почуттів і..
Лікуюсь. Пігулки ковтаю.
Депресієй світ затуляється -
Я вже її майже кохаю,
Я майже бажаю страждати.
Кохаю всі мрії і кров.
В шоколад закладаю обручку
І зуби ламаю об неї.
Я кавою все запиваю.
Без цукру. Живуча. Тарган.
У шлунку усе перемішую -
Це кава, і шоколад з кров'ю.
І майже уже повія.
І майже закопую себе у землю.
Померлим пісні співаю -
Від Стінга до Орігами.
Зливаю кавовий бруд.
Обручку ламаю пальцем,
Бо вона з шоколаду
І крові моєї чорної...
Я майже уже повія
Моральна, бо тіло мертве.
Я майже закопую себе у землю
Живцем.
Я майже не чую кави.
Я майже уже шоколад.
Я вбила себе. Я безкровна.
Я майже уже повія.
:?
часть первая из серии Психо... мне самой сложно его читать, как будет вам
Психо. Частина 1: Я.
Безмежність. Безсилля та безлад.
В повітрі пари фарб і трав.
Услада від вуст, від обіймів.
Я майже притомна і зла.
І майже безмовно кричаща,
Бо чую, як виють вовки
В безтілому простору світу.
Я - частка твого аміаку.
Я газом токсичним парую
В обіймах з зірками небес.
Вбиваю, бо мене вбивають
І смак шоколаду в мені.
Він змішан зі смАками крові.
Ця кров - вона кава із пальців.
Та чорна, небесна і змовна,
Бо в венах пульсує кохання.
Бо в венах багно почуттів і..
Лікуюсь. Пігулки ковтаю.
Депресієй світ затуляється -
Я вже її майже кохаю,
Я майже бажаю страждати.
Кохаю всі мрії і кров.
В шоколад закладаю обручку
І зуби ламаю об неї.
Я кавою все запиваю.
Без цукру. Живуча. Тарган.
У шлунку усе перемішую -
Це кава, і шоколад з кров'ю.
І майже уже повія.
І майже закопую себе у землю.
Померлим пісні співаю -
Від Стінга до Орігами.
Зливаю кавовий бруд.
Обручку ламаю пальцем,
Бо вона з шоколаду
І крові моєї чорної...
Я майже уже повія
Моральна, бо тіло мертве.
Я майже закопую себе у землю
Живцем.
Я майже не чую кави.
Я майже уже шоколад.
Я вбила себе. Я безкровна.
Я майже уже повія.
:?
SMS
Active Member
Ответ: Я пишу стихи....
местами его действительно было сложно читать)
очень нравяться стихи в подобном стиле)часть первая из серии Психо... мне самой сложно его читать, как будет вам
местами его действительно было сложно читать)
Ganno4ka
прощай, глюкосвит!:)
nash
Chillout
Ответ: Я пишу стихи....
Фото
Здесь недавно война бушевала,
И снаряды летели с небес.
Дикий танец здесь смерть танцевала
И ребята не ждали чудес.
Подпевало оружие грому,
И смертей прокатилась волна...
Было так, а теперь по-другому,
Был здесь бой, а теперь тишина.
Танков остовы уж догорели,
Схоронили всех тех, кто убит.
Возле взрывом поваленной ели
Фотоснимок девчонки лежит.
Кем потеряна здесь, дорогая?
Может другом, а может врагом.
Из какого далёкого края?
И тоскуешь сейчас ты о ком?
Не печалься, родимая, верю,
Что над миром развеется дым,
И однажды в раскрытые двери
Возвратится боец твой живым.
Фото
Здесь недавно война бушевала,
И снаряды летели с небес.
Дикий танец здесь смерть танцевала
И ребята не ждали чудес.
Подпевало оружие грому,
И смертей прокатилась волна...
Было так, а теперь по-другому,
Был здесь бой, а теперь тишина.
Танков остовы уж догорели,
Схоронили всех тех, кто убит.
Возле взрывом поваленной ели
Фотоснимок девчонки лежит.
Кем потеряна здесь, дорогая?
Может другом, а может врагом.
Из какого далёкого края?
И тоскуешь сейчас ты о ком?
Не печалься, родимая, верю,
Что над миром развеется дым,
И однажды в раскрытые двери
Возвратится боец твой живым.
SMS
Active Member
A
aenigma
Guest
Ответ: Я пишу стихи....
Я сегодня буду летним ветром,
Шепотом молоденькой листвы.
Первым светом заглянувшим в окна,
Пеньем птиц что льятся с высоты.
Буду тишиной ,хранящей сон твой
Буду ангелом стоящим за плечом.
Для тебя исполню три желанья,
Чтоб не сожалел ты ни о чем.
Буду воздухом , который нужен жизни
И водой из крана -озорной.
Буду всем ... угадывя мысли
Только б жизнь свою прожить с тобой!!!
Я сегодня буду летним ветром,
Шепотом молоденькой листвы.
Первым светом заглянувшим в окна,
Пеньем птиц что льятся с высоты.
Буду тишиной ,хранящей сон твой
Буду ангелом стоящим за плечом.
Для тебя исполню три желанья,
Чтоб не сожалел ты ни о чем.
Буду воздухом , который нужен жизни
И водой из крана -озорной.
Буду всем ... угадывя мысли
Только б жизнь свою прожить с тобой!!!
Ответ: Я пишу стихи....
Я так устала быть самой собой
И ждать когда все скинут маски
Мне надоело плакать под луной
Всё время веря в незбываемые сказки
Порой хочу уйти, стерев стопой…
Тропинку прошлого навеки
Но не могу проститься лишь с тобой…
Я буду жить! Возьму себя я в руки!
И ждать когда все скинут маски
Мне надоело плакать под луной
Всё время веря в незбываемые сказки
Порой хочу уйти, стерев стопой…
Тропинку прошлого навеки
Но не могу проститься лишь с тобой…
Я буду жить! Возьму себя я в руки!
Merime
New Member
Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....
***
Психо. Частина 1: Я.
Безмежність. Безсилля і безлад.
І запахи фарби і трав.
Устам насолода й обіймам.
Я майже притомна і зла.
І майже безмовно кричуща,
Бо чую, як виють вовки
В безтілому просторі світу.
Я - частка твого аміаку.
Я газом токсичним парую
В обіймах з зірками небес.
Вбиваю, мене убивають,
І смак шоколаду в мені.
Він змішаний з присмаком крові.
Ця кров - вона кава із пальців.
Пречорна, небесна й безмовна,
Бо в венах пульсує кохання.
Бо в венах багно почуттів…
Лікуюсь. Пігулки ковтаю.
Депресія світ затуляє -
Я вже її майже кохаю,
Я майже бажаю страждати.
Кохаю всі мрії і кров.
Обручку кладу в шоколад,
І зуби ламаю об неї.
Я кавою все запиваю.
Без цукру. Живуча. Тарган.
У шлунку усе перемішую -
Це кава, це кров, шоколад.
Я майже уже повія.
Я майже закопана в землю.
Померлим я пісню співаю -
Від Стінга до Орігами.
Зливаю кавовий бруд.
Обручку ламаю пальцем,
Бо вона з шоколаду
І крові моєї чорної...
Я майже уже повія
Моральна, бо тіло мертве.
Я майже закопана в землю
Живцем.
Я майже не чую кави.
Я майже уже шоколад.
Я вбила себе. Я безкровна.
Я майже уже повія.
І ще - не всі слова на своїх місцях, деякі виглядають випадковими сусідами. І можна трохи скоротити, щоб посилити динаміку і напругу. А, загалом, дуже непогано. Чекаємо на 2 і 3 частини (але перероблені і доопрацьовані):
Його складно читати, бо а) складний зміст, б) складна форма і в) дуже складний ритм, який заважає нормально читати. Якщо б його трохи полегшити, здається, було б простіше усе це сприйняти. Напр.:часть первая из серии Психо... мне самой сложно его читать, как будет вам
Психо. Частина 1: Я.
***
Психо. Частина 1: Я.
Безмежність. Безсилля і безлад.
І запахи фарби і трав.
Устам насолода й обіймам.
Я майже притомна і зла.
І майже безмовно кричуща,
Бо чую, як виють вовки
В безтілому просторі світу.
Я - частка твого аміаку.
Я газом токсичним парую
В обіймах з зірками небес.
Вбиваю, мене убивають,
І смак шоколаду в мені.
Він змішаний з присмаком крові.
Ця кров - вона кава із пальців.
Пречорна, небесна й безмовна,
Бо в венах пульсує кохання.
Бо в венах багно почуттів…
Лікуюсь. Пігулки ковтаю.
Депресія світ затуляє -
Я вже її майже кохаю,
Я майже бажаю страждати.
Кохаю всі мрії і кров.
Обручку кладу в шоколад,
І зуби ламаю об неї.
Я кавою все запиваю.
Без цукру. Живуча. Тарган.
У шлунку усе перемішую -
Це кава, це кров, шоколад.
Я майже уже повія.
Я майже закопана в землю.
Померлим я пісню співаю -
Від Стінга до Орігами.
Зливаю кавовий бруд.
Обручку ламаю пальцем,
Бо вона з шоколаду
І крові моєї чорної...
Я майже уже повія
Моральна, бо тіло мертве.
Я майже закопана в землю
Живцем.
Я майже не чую кави.
Я майже уже шоколад.
Я вбила себе. Я безкровна.
Я майже уже повія.
І ще - не всі слова на своїх місцях, деякі виглядають випадковими сусідами. І можна трохи скоротити, щоб посилити динаміку і напругу. А, загалом, дуже непогано. Чекаємо на 2 і 3 частини (але перероблені і доопрацьовані):
Обрученная с ветром
Люблю своего мужа
Відповідь: Я пишу стихи....
Чужа. Та уже не винна,
Що тіло зламало дух.
Я саме та людина,
Яка все сприймає на слух.
Я саме та сьогодні,
Що до пляшки ховає слова.
Але стіни твої холодні,
І холодна твоя голова.
І коли я була нездорова,
Ти мене не пустив на поріг.
Але я саме та потвора,
Що виїла перший сніг.
Леля Ладо
Чужа. Та уже не винна,
Що тіло зламало дух.
Я саме та людина,
Яка все сприймає на слух.
Я саме та сьогодні,
Що до пляшки ховає слова.
Але стіни твої холодні,
І холодна твоя голова.
І коли я була нездорова,
Ти мене не пустив на поріг.
Але я саме та потвора,
Що виїла перший сніг.
Леля Ладо