Я ішов на з'їзд опозиції зі сподіваннями, що помилки минулого чогось їх навчать.
Не можна проводити вибори в 2012 році за канонами 1990-их. Сьогодні інформація поширюється в десятки разів швидше, ніж це було на зорі політичної кар"єри Тимошенко і Турчинова.
Це тоді можна було непомітно зробити родича депутатом. Зараз це – неминучий скандал.
Перше. Наприклад, за прохідним округом у Львові опозиція в рамках квоти партії "Фронт змін" висуває молодшого брата екс-віце-прем'єра Іван Васюника.
В чому полягає внесок Васюника-молодшого у опозиційну діяльність, для мене загадка. Знаю лише, що він був заступником одіозного Олексія Івченка в НАК "Нафтогаз України".
За цим же округом буде балотуватися самовисуванець Тарас Стецьків. У підсумку, два кандидати будуть нищити один одного.
Друге. Ірина Луценко – дружина Юрія Луценка – отримала 18 номер у списку. Я розумію, що у них родинна драма, але Верховна Рада – це не Палата лордів, тут крісла в спадок не передаються. Що зробила для опозиційного руху Ірина Луценко?
Якби депутатом зробили старшого брата Луценка Сергія, це було би більш зрозуміло – Сергій Луценко принаймні займався політикою. А Ірина Луценка до посадки його чоловіка була відома лише як директор телекомунікаційної фірми, на обслуговування якої міністр внутрішніх справ Луценко хотів перевести весь мобільний зв'язок міліції.
Я не розумію, чому тоді депутатом не роблять Євгенію Тимошенко? Чим вона гірша? Чому принцип не брати родичів поширюється на Тимошенко – її тітка Антоніна Ульяхіна так і не стала депутатом – але не поширюється на Луценка.
Третє. Я не можу зрозуміти, навіщо у новій Верховній Раді нова "Ірина Бережна".
На прохідну позицію до списку включено Тетяну Донець – екс-дівчину регіонала Василя Горбаля, чиє обличчя не так давно прикрашало лайт-бокси вздовж київських вулиць.
Але жіноча краса – це недостатня умова для потрапляння в депутати. З таким же успіхом "Батьківщина" могла включити до свого списку Дашу Астаф'єву, яка здобула визнання на міжнародній арені – у журналі Playboy.
Жодних заслуг перед суспільством, які робили Донець гідною включення до списку опозиції, не існує. Так, шість років тому вона була депутатом районної ради в Києві, але БЮТ мав десятки тисяч депутатів місцевих рад.
Іншого пояснення, крім як гроші та зв'язки, не існує.
Мама Тетяни Донець – Наталія Донець – в 1998 році разом з Юлією Тимошенко та Олександром Турчиновим обралася народним депутатом за списком "Громади".
А ще мама і тато Тетяни Донець були близькими друзями Павла Лазаренка, на них були оформлені активи засудженого екс-прем'єра. Зокрема, вони фігурували у фірмах, які від імені Лазаренка володіли мобільним оператором "Київстар".
Тато Тетяни Донець товаришував з Лазаренком ще з часів його колгоспної молодості. Щоправда, все змінилося, коли стало відомо, що Лазаренко буде змушений ще не один рік провести у американській тюрмі.
Родина Донець за допомогою відомого "конфліктолога" Геннадія Корбана залишила Лазаренка без частини власності, яку він вважав своєю. А тепер молодша Донець отримує естафету від матері – так в Україні виявиться ще одна депутатська династія.
Я не розумію, якими словами Турчинов і Яценюк будуть захищати цей список. Зате я розумію, чому опозиція не надала його для попереднього ознайомлення громадськості – тому що присутність деяких кандидатів, окрім як грошима, пояснити неможливо.
Особисто для мене цей список – персональне розчарування. Це – не нова політика.
