Герои УПА

Ви вважаєте войнів УПА героями?


  • Кількість людей, що взяли участь в опитувані
    366

mangust

патріот
Відповідь: Re: Герои УПА

смотрел я етот фильм !!!показана чистая правда про Бандеровцев!!!и ненадо перекручивать факты -мол ето происки росииских спецслужб-так оно было на самом деле!!!
Ви,напевно,свідок тих подій? Вражае ваша впевненість в тім,чого не бачили,і посилання на однобічні свідчення.
З.І.А вам не цікаво,чому Москва не розкриває архівів тих часів?Видно є що приховувать?
 
Останнє редагування:

Petrovich-UA

Рухівець
Відповідь: Герои УПА

Там усі були гарними, тому ця тема є дуже складною. Щодо УПА, то може ви мені підкажете що було за військове формування СС "Галичина"?
Поряд з темою УПА, останнім часом антиукраїнськими силами і так званими "ультрапатріотами" піднімається галас навколо героїзації дивізії СС "Галичина". Складається враження, що ні перші, ні другі не розуміють радикальних відмінностей між сутністю УПА і дивізією СС "Галичина".
Характерно, що неоднозначні оцінки дивізії СС "Галичина" мали місце ще до її утворення. Зазнавши поразки під Сталінградом, керівництво третього рейху розробило проект створення українського збройного формування, яке складалось би з населення Галичини. Цей проект піддавався жорсткій критиці з боку ОУН Бандери. Бандерівці вважали створення СС "Галичина" недоцільним і шкідливим, оскільки, по-перше, воно мало на меті, на їхню думку, відвернення активної української молоді від участі в русі опору, фактично перетворювало її на гарматне м'ясо; по-друге, як зазначалось у бандерівських "Бюлетнях", "твориться не українська національна, а німецька колоніальна частина" (командування дивізії та мова спілкування мали бути німецькими); по-третє, проектом передбачалося вербування в дивізію лише галицьких добровольців, що вело до певного протиставлення "галичан" і "українців" та до створення регіонального, а не загальнонаціонального збройного підрозділу; по-четверте, формування дивізії давало підставу радянській пропаганді говорити не лише про співпрацю українського національного руху з німцями, а й про пряму організацію цього руху третім рейхом. Виходячи з цих міркувань ОУН-Б категорично заявила, що "українська кров може бути пролита тільки за Українську державу і в лавах української армії".
Однак ці аргументи не переконали лідера Українського Центрального Комітету В. Кубійовича, до якого німецьке командування звернулося з пропозицією про створення української дивізії. Він та його прихильники після тривалих суперечок погодилися сприяти цьому процесові. Суть їхніх поглядів висловив митрополит А. Шептицький: "Немає майже такої ціни, яку не треба б дати за створення української армії".
Формування дивізії розпочалося у квітні 1943 р. У своїх лавах вона налічувала 16—18 тис. осіб. Емблемою дивізії став галицький лев. У жовтні 1943 р. її було реорганізовано і перейменовано на 14 Галицьку добровольчу дивізію СС, а невдовзі відправлено на фронт. У липні 1944 р. під Бродами дивізія була оточена радянськими військами і розгромлена, втративши 7 тис. вояків. І хоча надалі поповнена та перейменована (з листопада 1944 р. одержала назву 14 Військова гренадерська дивізія СС Українська № 1) вона вела бойові дії проти партизанів та радянських військ у Чехословаччині, Югославії, Австрії. Якщо хтось дійсно подівався, що дивізія "Галичина" стане української національної армії, ці надії не виправдались. За ілюзії амбіційних лідерів український народ знову розплатився кров'ю.
Дивно, що сьогодні політична сила, яка намагається видати себе за послідовників Степана Бандери в Криму презентує книгу про дивізію СС "Галичина", а на Західній Україні розміщує білборди, стверджуючи, що саме бійці цієї дивізії "боролись за Україну.
"Наше слово" вересень 2009 р.
 

Doberman1

Member
Re: Відповідь: Герои УПА

Поряд з темою УПА, останнім часом антиукраїнськими силами і так званими "ультрапатріотами" піднімається галас навколо героїзації дивізії СС "Галичина". Складається враження, що ні перші, ні другі не розуміють радикальних відмінностей між сутністю УПА і дивізією СС "Галичина".
Характерно, що неоднозначні оцінки дивізії СС "Галичина" мали місце ще до її утворення. Зазнавши поразки під Сталінградом, керівництво третього рейху розробило проект створення українського збройного формування, яке складалось би з населення Галичини. Цей проект піддавався жорсткій критиці з боку ОУН Бандери. Бандерівці вважали створення СС "Галичина" недоцільним і шкідливим, оскільки, по-перше, воно мало на меті, на їхню думку, відвернення активної української молоді від участі в русі опору, фактично перетворювало її на гарматне м'ясо; по-друге, як зазначалось у бандерівських "Бюлетнях", "твориться не українська національна, а німецька колоніальна частина" (командування дивізії та мова спілкування мали бути німецькими); по-третє, проектом передбачалося вербування в дивізію лише галицьких добровольців, що вело до певного протиставлення "галичан" і "українців" та до створення регіонального, а не загальнонаціонального збройного підрозділу; по-четверте, формування дивізії давало підставу радянській пропаганді говорити не лише про співпрацю українського національного руху з німцями, а й про пряму організацію цього руху третім рейхом. Виходячи з цих міркувань ОУН-Б категорично заявила, що "українська кров може бути пролита тільки за Українську державу і в лавах української армії".
Однак ці аргументи не переконали лідера Українського Центрального Комітету В. Кубійовича, до якого німецьке командування звернулося з пропозицією про створення української дивізії. Він та його прихильники після тривалих суперечок погодилися сприяти цьому процесові. Суть їхніх поглядів висловив митрополит А. Шептицький: "Немає майже такої ціни, яку не треба б дати за створення української армії".
Формування дивізії розпочалося у квітні 1943 р. У своїх лавах вона налічувала 16—18 тис. осіб. Емблемою дивізії став галицький лев. У жовтні 1943 р. її було реорганізовано і перейменовано на 14 Галицьку добровольчу дивізію СС, а невдовзі відправлено на фронт. У липні 1944 р. під Бродами дивізія була оточена радянськими військами і розгромлена, втративши 7 тис. вояків. І хоча надалі поповнена та перейменована (з листопада 1944 р. одержала назву 14 Військова гренадерська дивізія СС Українська № 1) вона вела бойові дії проти партизанів та радянських військ у Чехословаччині, Югославії, Австрії. Якщо хтось дійсно подівався, що дивізія "Галичина" стане української національної армії, ці надії не виправдались. За ілюзії амбіційних лідерів український народ знову розплатився кров'ю.
Дивно, що сьогодні політична сила, яка намагається видати себе за послідовників Степана Бандери в Криму презентує книгу про дивізію СС "Галичина", а на Західній Україні розміщує білборди, стверджуючи, що саме бійці цієї дивізії "боролись за Україну.
"Наше слово" вересень 2009 р.
ми зрозуміли що це за сила тіліки тепер нетреба казати що вас ображають,або плітки про вас погані пускає!
і нетреба казати такий речей якщо нерозумієшь!була війна і всі хотілись скористатися цім щоб вибити незалежність,тому робили що могли!і УПА і СС"Галичина" допомогали один одному що свідчить про єдину мету"незалежність"!
 

mangust

патріот
Відповідь: Герои УПА

В Україні буде відзначено 65-у річницю створення Української головної визвольної ради та 67-у річницю створення Української Повстанської Армії. Про це йдеться у розпорядженні Кабінету Міністрів від 7 жовтня 2009 року, підписаному Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко.

Заходи, затверджені документом, мають на меті об’єктивне висвітлення теми українського національно-визвольного руху в ХХ столітті та ролі у ньому Української головної визвольної ради.

Планом заходів передбачається проведення у жовтні у Києві урочистих зборів з нагоди 65-ї річниці створення Української головної визвольної ради та 67-ї річниці створення Української Повстанської Армії.

Державному комітету архівів, СБУ, Міністерству освіти і Інституту національної пам'яті уряд доручив забезпечити організацію та проведення виставки архівних документів, фотоматеріалів, наукових і науково-популярних праць, художньо-публіцистичних творів, інших документів та матеріалів про боротьбу українського народу за незалежність у ХХ столітті.

Крім того, у жовтні цього року має відбудеться міжнародна наукова конференція, присвячена історії створення та діяльності Української головної визвольної ради.

Кабінет Міністрів також доручив забезпечити видання науково-популярної літератури з історії Української головної визвольної ради, матеріалів міжнародної наукової конференції та спогадів сучасників.

Міністерству освіти і науки окремо доручено об’єктивно висвітлювати тему українського національно-визвольного руху в ХХ столітті та ролі у ньому Української головної визвольної ради у навчальних програмах, підручниках з історії України та навчальних посібниках.

Як відомо, Українську головну визвольну раду як український уряд було сформовано за ініціативою ОУН(б) у 1944 році. Першим президентом Ради було обрано Кирила Осьмака, якого незабаром було заарештовано органами НКВС. Після його арешту Рада продовжувала діяльність в еміграції у Мюнхені, одним з її керівників був Микола Лебідь.

Українська повстанська армія (УПА) як військове формування Організації українських націоналістів (ОУН) діяла з весни 1943 року на Волині, Галичині, Холмщині, Північній Буковині.
 

Doberman1

Member
14 жовтня був у Києві на марші за визнаня УПА!було дуже добре атмосфера супер!
Людей було дуже багато,камуністи як завжди показали що вони є і все(ну як і в сумах 20-30хвилин постояли і розчинились)!Ні вітренко не було,не регіонів!все було добре тільки питаня:а де УНСО,Патріоти України,КУН,УНП,Рух?де вони поділися!?і мені подобається те що робиться це все на користь нації,а вони піар ходи тіки роблять!
 

Зверюга

Vulcher
Модератор
Сначала анекдот. Армянское радио спрашивает, что такое террористическая банда? Армянское радио отвечает – это национально-освободительное движение сопротивления, ведущее борьбу без разрешения России.

Теперь цитата: «Бандеровец – настоящий или мнимый сторонник Степана Бандеры, украинского патриота, боровшегося в 40-е годы за независимость Украины от гитлеровских и сталинских оккупантов. Сотни тысяч бандеровцев, осуждённых за «бандитизм», попадают в тюрьмы и лагеря, где вместе с балтийскими и др. партизанами останавливают террор уголовщины», Жак Росси «СПРАВОЧНИК ПО ГУЛАГУ» - Москва: «Просвет», 1991 г. Стр 29.
Жак Росси – фигура уникальная. Француз, коммунист, член Коминтерна, в лагерях ГУЛАГ он отмотал срок с 1937 по 1956 годы. Бандеровцев он видел не раз, и мог сложить о них собственное мнение.

А дальше - факты.

УПА (Украинская Повстанческая армия) – была создана «Организацией украинский националистов Степана Бандеры», в ответ на террор немецких оккупационных властей против украинского населения. После того как немцы отказались признавать Украину независимым государством, после создания дискрита «Галичина» и Рехс-Комиссариата «Украина», после Бабьего Яра, и расстрелов в Чорткове и Коломые, наконец после арестов Бандеры и Стецько, на сентябрьской Конференции «ОУН-Б» было принято решение о подготовке к вооруженной борьбе с нацистскими оккупантами. Далее вся речь – о «Организации Украинских националистов – Степана Бандеры». С «мельниковцами», «бульбовцами», «шуцманами», полицаями, «СС-Галичина» и прочими коллаборационистами, прошу её не путать.

На первом этапе было решено:
а) вести агитацию вооруженной борьбы против фашистской Германии;
б) собирать и готовить оружие и боеприпасы. С этим ОУНовцам повезло. В Западной Украине оказались брошены склады 5-й, 6-й, 26-й и 12-й армий советского Юго-Западного фронта;
в) обучать подпольщиков военному делу. Воевать по-советски, т е учиться не до боя, а во время, неся бешеные потери, ОУНовцы считали недопустимым, за что им честь и хвала.
Условия для создания партизанской армии на Волыни (бывшей губернии Российской Империи) были более чем успешными. Отношение к немцам там было далеко от идеала. Плюс - на Волынь и Полесье в 1920-м году отступили и были интернированы поляками, последние части армии Украинской Народной Республики. Людей, знакомых с военным делом там хватало, а идея самостоятельной украинской армии была более чем популярна. Кому обучать молодежь там нашлось. Сложности были в материальном обеспечении. Для их преодоления потребовалось время.

Летом 42-го года (Красная армия как раз откатилась к Сталинграду после Харьковской катастрофы) началось формирование первых подразделений. 14 октября 1942 года (в разгар Сталинградской битвы) членом ОУН Сергеем Качинским (псевдо «Остап») была создана І-я сотня УПА. С момента появления вооруженных отрядов, из сел стала изгоняться немецкая администрация, устанавливалась своя власть, срывались заготовки продовольствия. К зиме ситуация вызвала беспокойство администрации Рехс-Комиссариата «Украина». Тогда же начались первые бои с немецкой полицией и СС. 7 февраля сотня командира Ивана Перегийняка (псевдо «Коробка») атаковала местечко Владимирец. Первые потери от пуль УПА понесли части «Ваффен-СС».

Уже к лету 1943 года УПА контролировала практически всю Волынь и часть Полесья (кроме городов, там стояли крупные немецкие гарнизоны). В марте 43-го в УПА массово ушла почти вся украинская полиция (шуцманы). Стычки с немцами набирали силу, и в марте 43-го местные администрации уже не справлялись с налетами повстанцев. Тогда в дело пошли спецотряды СС. В первых числах мая на Ковельщине повстанцами был убит Виктор Люце – шеф немецких штурмовых отрядов СА, приемник Эрнста Рэма и соратник Гитлера. Действия УПА на Волыни и Полесье уже в 43-м сорвали немцам план по заготовке продовольствия и отправке молодёжи в Германию.

Первое крупное сражение между УПА и немцами состоялось в мае 43-го в районе Горохов, Берестечко, Костополь с применением немцами танков и авиации.

В июне 43-го на Волыни силами штаба «Борьбы с бандитизмом» штурмбанфюрера СС Плятте была начата операция по уничтожению УПА. Силы немцев составили: 16 моторизованных батальонов немецкой полиции, казаки «казачьего стана», и привлечённые части вермахта и «ваффен-СС». Возглавил операцию генерал Гинцлер. Но разведка УПА вскрыла планы Гинцлера, немцы ударили по пустым квадратам, а повстанцы проутюжили их тылы. Гинцлер получил выговоры от Гимлера и Розенберга.

В июле - сентябре 43-го (в разгар Курской дуги) произошло немецкое широкомасштабное наступление на районы подконтрольные УПА. Силы немцев: 50 танков и бронемашин, 27 самолётов, 5 бронепоездов,10 мотобатальонов немецкой жандармерии с артиллерией, а также снова казаки и солдаты «национальных батальонов» Вермахта, общей сложностью 10 000 человек. Акцией командовал обергруппенфюрер СС Эрих фон дем Бах-Зелевски, в последствии «подавитель» Варшавского восстания. В результате операции потери немцев составили 3000 солдат и офицеров, а повстанцев – 1237 душ. Больше всех от рук карателей пострадало мирное население, погибло 5 000 человек. Результатов акция не достигла, УПА уничтожена не была.

Вот отдельные подвиги повстанцев:
10 марта 1943 года сотня УПА провела успешное наступление на укрепленные позиции немцев в селе Оржеве. Потери немцев — 60 человек убитыми и ранеными.
20 марта 1943 года подразделение УПА разгромило лагерь военнопленных в Луцке и освободило всех заключенных.
9-12 сентября 1943 года состоялся знаменитый бой в монастыре у села Навый Згоров на Волыни (показанный в клипе групп «Тартак» и «Нічлава»). 44 повстанца-разведчика во главе с бунчужным Андреем Марцинюком (псевдо «Береза») противостояли роте немецкой жандармерии, роте донских казаков и роте полиции из числа «фольксдойче» (поляков на службе у немцев), общей сложностью 400 человек. Удачное расположение монастыря, грамотная организация огня повстанцами, отсутствие у немцев артиллерии и паршивая боеспособность казаков и «фольксдойче» сделали свое дело. Взять монастырь оккупантам и их пособникам не удалось. Оставшиеся в живых 12 повстанцев, ночью, неожиданной атакой прорвались из окружения. Потери оккупантов составили около 100 человек.

В октябре - ноябре 43-го (когда непобедимая и легендарная наступала по восточной Украине) – состоялась операция под командованием обергруппенфюрера СС Прицмана. Были привлечены танки, авиация и бронепоезда. В результате состоялось 47 боев и 125 стычек с оккупантами. Потери немцев составили 1500 человек, УПА – 414 повстанцев.

Из-за обстановки на фронте крупных операций на Волыни немцы больше не проводили. 2 февраля 1944 года Луцк и Ровно были заняты Красной армией.

10 октября 1943 года было объявлено чрезвычайное положение в Галичине. Отрядов УПА там до той поры не было, ввиду достаточно корректной политики немецкой администрации О. Вехтера к украинцам. Однако к концу 1943 года ситуация меняется и члены ОУН, не пожелавшие служить немцам, вливаются в ряды Украинской Народной самообороны (УНС). В ноябре – декабре 43-го – состоялась первая немецкая операция в Карпатах против УНС. Но разгромить её не смогли.

31 мая 1944 года в Чёрный лес (под Ивано-Франковском) вступила 7-я танковая дивизия вермахта. Ей удалось захватить большую часть лесного массива и нанести потери УПА. Но 5 июня в связи с обстановкой на фронте дивизия покинула лес. Бои УПА с немцами и мадярами не прекращались по очень простой причине – повстанцы добывали в боях боеприпасы. Весной 1944 года командование Венгерского корпуса и УПА провели переговоры и заключили договор о ненападении. Повстанцы обязались не атаковать части венгерской армии, а взамен получили оружие.

13 июля – 29 августа Красная армия провела Львовско - Сандомирскую операцию. 27 июля Львов заняла Красная армия. Нацисты покинули территорию Украины.

К лету 44-го УПА достигла своего пика. Для полновесных операций против украинских партизан немцы не имели ни сил, ни времени. Это позволяло УПА расти и формировать новые и новые отряды. Общая численность повстанческой армии в 1944 году, на Волыни, Галичине, Полесье, Подолье, Закарпатье, Закерзонье и Буковине достигла 200 000 человек, не считая подполья ОУН. Всёго через отряды УПА прошло до 400 000 человек, а с учётом подполья ОУН и всех «пособников» цифра достигает миллиона. Для сравнения, численность ВСЕХ красных партизанских отрядов прирейдовавших в Западную Украину в 44-м году составляла 12 600 человек (Великая Отечественная война Советского Союза 1941-1945 г. Под ред. Тельпуховского Б. С. – Москва: «Воениздат», 1984 г. Стр 324). Местных же партизанских отрядов, поддерживавших советскую власть, в Западной Украине не было.

Главнокомандующим УПА был генерал-хорунжий Роман Шухевич (Псевдо: Тарас Чупринка, Роман Лозовский, майор Тур).
Тыл УПА обеспечивало подполье ОУН. Подразделение УПА «спонсировало» несколько сёл. Господарчий села от ОУН, собирал продовольствие и одежду, в виде приемлемого небольшого налога и закладывал в «крыивки» (схроны) в окрестностях своего села. Регион действия повстанцев был покрыт сетью крыивок, а регулярная часть УПА, пополняла запасы из тайников в месте своего нахождения (примерно как абонент сотовой связи). Кроме этого в каждом селе существовал подконтрольный ОУН «Самооборонный кустовый отдел», боёвка, исполнявшая роль милиции и партизанского отряда, без отрыва от места жительства.
Финансово УПА подпитывалась как раз за счёт срывов поставок продовольствия немцам. Продукты, сохранившиеся в результате атаки повстанцев на немецкую администрацию, крестьянин мог тут же продать местной рефентуре ОУН (пока немцы не отобрали их опять), а ОУН по своим каналам реализовывала провиант через «чёрный рынок». С разницы в ценах существовало подполье.
Кстати с продовольствием у немцев состояние было аховое всю войну.

Таким образом, УПА:
- затруднила немцам план заготовки провианта на Волыни, Полесье и частично в Галичине;
- затруднила отправку молодёжи в Германию;
- отвлекала на себя силы немецкой жандармерии и СС;
- подорвала, а в ряде регионов ликвидировала немецкое управление в Западной Украине.

Факты боев отрядов УПА против гитлеровцев не отрицают даже современные российские СМИ. Правда, они стараются преподнести их, как личную инициативу отдельных командиров УПА. В стране, где власть находится в руках бывших чекистов, подвиг армии, сопротивлявшейся НКВД как никто, признают еще не скоро.

Правда же, такова. Никто не собирается отнимать славу победителей фашизма у солдат Красной армии. Сравнивать вклады самодеятельной партизанской армии, с подвигами регулярных армий Антигитлеровской коалиции, просто некорректно. Подвиг солдат и офицеров РККА в разгроме гитлеровцев невозможно недооценить.

Однако малый вклад – тоже вклад. Каждый, кто сражался с фашизмом, заслуживает своей памяти. Вопрос стоит - можно ли считать УПА антифашистским движением сопротивления, наравне с Армией Тито, французскими «Маки» или польской «Армией Крайовой»?
Думаю - однозначно да.



Некоторые источники:
Грыневич В та ін. «Історія українського війська 1917-1995 р» - Львів: „Світ”, 1996 р.
Мірчук П. „Українська Повстанська армія. 1942-1952 р. Документи і матеріали” – Мюнхен, 1953 р; репрентне видання, Львів, 1991 р.
„Літопис УПА” Документи УПА, гестапо, НКВД, КГБ, КПУ. – Київ: НАН України, 1995 р.
«Повстанческая армия. Тактика борьбы» Под ред. Тараса А. – Москва: АСТ, 2000 г.
Санников Г. «Большая охота» Воспоминания офицера КГБ. – Москва: «Олма-пресс», 2002 г.
Потапов А. «Бой в сумраке леса» - журнал «Спецназ», 1997 г. №1-3
 
W

White_Power

Guest
14 жовтня був у Києві на марші за визнаня УПА!було дуже добре атмосфера супер!
Людей було дуже багато,камуністи як завжди показали що вони є і все(ну як і в сумах 20-30хвилин постояли і розчинились)!Ні вітренко не було,не регіонів!все було добре тільки питаня:а де УНСО,Патріоти України,КУН,УНП,Рух?де вони поділися!?і мені подобається те що робиться це все на користь нації,а вони піар ходи тіки роблять!
ПУ были на марше в Сумах.С УНСО были только некоторые люди.
 

Jagger

Повелитель Зерга
14 жовтня був у Києві на марші за визнаня УПА!було дуже добре атмосфера супер!
Людей було дуже багато,камуністи як завжди показали що вони є і все(ну як і в сумах 20-30хвилин постояли і розчинились)!Ні вітренко не було,не регіонів!все було добре тільки питаня:а де УНСО,Патріоти України,КУН,УНП,Рух?де вони поділися!?і мені подобається те що робиться це все на користь нації,а вони піар ходи тіки роблять!
Пан доберман в свойственной ему манере немного приврал. На майдане они появились после того как дошли ушли комуняки, акция оплачена и народ везли со всей Украины, и Олежка в привычной ему манере очередной раз об...рал УНСО, Рух и процих нацыков. А рух не унижаясь и как гордые люди естественно дебила Тягныбока не поддержали.
 

Azik1982

С нами Бог!
Кампания по реабилитации ОУН-УПА, начатая главой оранжевого режима на Украине Виктором Ющенко, может ударить по нему самому. Вчера стало известно, что Сейм Польши может принять постановление о геноциде ОУН-УПА против поляков. СМИ цитируют слова профессора истории Волынского национального университета Николай Кучерепы в Луцке, сообщившего: «шестого июля правые депутаты Сейма Республики Польша к 65-летию Волынской трагедии попробуют принять постановление относительно «геноцида и людобуйства ОУН и УПА против поляков и украинцев». Претензии к Ющенко может предъявить и Белоруссия после публикации российским МИДом документов об операциях УПА против белорусских партизан.

Роман Шухевич:
ОУН має діяти так, що усі, хто визнав радянську владу, були знищені. Не залякувати, а фізично знищувати! Не потрібно боятися, що люди проклянуть нас за жорстокість.
Степан Бандера:
«Наша влада повинна бути страшною»
 
Останнє редагування:
Зверху