Відповідь: Куди треба орієнтувати свої зв"язки Україні?
На початку дев'яностих Бжезінський написав книжку „Всесвітня шахова дошка". Вона навіяна тими уявленнями про політичні процеси, які склалися ще у вісімнадцятому столітті: про політичні та військові потенціали, чітко окреслені сторони конфліктів, загрози та інтереси, визначальну роль географії, потреби в домінуванні тощо. Проте, книжка Бжезінського швидко і безнадійно застаріла. Бо, як виявилося, сьогодні політика здійснюється не на чорних і білих клітинках, а в голові шахового коня. Вже не геополітика, а психополітика. Коли Штати громили талібів в Афганістані, їх не падко цікавили геополітичні зміни в регіоні. Вони вирішували власні психологічні проблеми. Це як відмінність між механікою та електродинамікою. Індукція не вкладається в голови наївних механіків. Коли слон загрожує шахом королю, йога не цікавить мат. Його цікавить, щоб преферансист за сусіднім столом не ходив тузом пік.
Наприкінці двадцятого століття Україна нарешті скористалася геополітичним колапсом у Євразії і одержала незалежність. І все було б добре, але тут... геополітика вийшла з моди. Тепер — на початку століття двадцять першого — ми зобов'язані досягти психологічного успіху. Україна мусить стати активним учасником гри нервів, яка розгортається між Америкою, Європою та Росією довкола Іраку, який сам по собі нікого не цікавить, а є лише приводом. Міг би бути й інший. У цих іграх найбільше втрачає не той, хто програє, а той, хто не грає. Після терактів 11 вересня Росія погодилась на роль приятеля Сполучених Штатів, а це завжди означає відмову від самостійної гри. Сприяння з боку США одразу обернулося серйозними втратами і Росія отримала американські бази в Середній Азії та Закавказзі, розрив договору по протиракетній обороні і таке інше. Тепер Росія повертається до самостійної гри, підтримавши антиамериканську позицію Європи. Москва розраховує на дивіденди або від Європи — за непохитність, або ж від американців, яким доведеться дорого заплатити за зміну російської політики. Росія грає між Америкою та Європою. Ми ж — у кращому становищі: бо граємо між Америкою, Європою та Росією.
І ми матимемо успіх, якщо не допустимо, щоб вони грали нами. Щоб вони використовували ті чи інші політичні сили всередині України.