Prav_da
underground
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия
You must be registered for see images
Останнє редагування:
Церкви и политика
- Автор теми bsv
- Дата створення
mangust
патріот
Відповідь: Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия
Відомий російський актор Станіслав Садальський стверджує, що патріарха Московського Алексія вбили.
«Знайомі попи, міліція мені розповіли, що патріарха знайшли із пробитою в трьох місцях головою, що погляд його був спрямований на двері. Б'ю в усі дзвони – ніхто мене начебто не чує. Багато попів, люди підневільні, стали боятися привселюдно із мною спілкуватися – служба безпеки нинішнього патріарха відслідковує їхні контакти», - заявив Садальский в інтерв'ю «Собєсєдніку».
За словами Садальського недавно диякон Кураєв першим визнав у блозі, що патріархія «посоромилася сказати непорядну правду про обставини смерті Алексія Другого».
Актор звернувся до диякона через газету «Собєсєднік», щоб той роз'яснив людям, що це за правда. «Яким чином у голові Святійшого утворилося три дірки? Чому під час похорону лице Алексія було закрито? Брехня, що за православною традицією. Коли проводжали патріарха Тихона, нічого не ховали. Може, тому, що не було чого приховувати?», - заявив Садальський.
А тепер виникає безліч запитань. Якщо це правда, то хто, за що, за чиїм наказом 5 грудня 2008 року вбив громадянина РФ Олексія Рідігера який очолював найкрупнішу християнську конфесію Росії з багатьма філіями в інших країнах ( включаючи Україну, Латвію, Естонію тощо). Раніше офіційно повідомлялося, що Патріарх Московський і Всєя Русі Алєксій Второй (в миру Алєксєй Міхайловіч Рідігер) «скропостижно» помер від серцевої недостатності.
Патріарх московський Алєксій Другий не помер, а його вбили?
Відомий російський актор Станіслав Садальський стверджує, що патріарха Московського Алексія вбили.
«Знайомі попи, міліція мені розповіли, що патріарха знайшли із пробитою в трьох місцях головою, що погляд його був спрямований на двері. Б'ю в усі дзвони – ніхто мене начебто не чує. Багато попів, люди підневільні, стали боятися привселюдно із мною спілкуватися – служба безпеки нинішнього патріарха відслідковує їхні контакти», - заявив Садальский в інтерв'ю «Собєсєдніку».
За словами Садальського недавно диякон Кураєв першим визнав у блозі, що патріархія «посоромилася сказати непорядну правду про обставини смерті Алексія Другого».
Актор звернувся до диякона через газету «Собєсєднік», щоб той роз'яснив людям, що це за правда. «Яким чином у голові Святійшого утворилося три дірки? Чому під час похорону лице Алексія було закрито? Брехня, що за православною традицією. Коли проводжали патріарха Тихона, нічого не ховали. Може, тому, що не було чого приховувати?», - заявив Садальський.
А тепер виникає безліч запитань. Якщо це правда, то хто, за що, за чиїм наказом 5 грудня 2008 року вбив громадянина РФ Олексія Рідігера який очолював найкрупнішу християнську конфесію Росії з багатьма філіями в інших країнах ( включаючи Україну, Латвію, Естонію тощо). Раніше офіційно повідомлялося, що Патріарх Московський і Всєя Русі Алєксій Второй (в миру Алєксєй Міхайловіч Рідігер) «скропостижно» помер від серцевої недостатності.
You must be registered for see links
Merime
New Member
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия
Порядна людина написала б просто: "Міський голова Кіровограда пообіцяв вірянам УПЦ-КП виділити землю для храму". І цей гидкий пасквільний тон облишити. Але кожному своє...
тов.Черный
анархист
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия
Постуляционный центр беатификации и канонизации святых Украинской Греко-католической церкви (УГКЦ, униаты) объявил, что «завершает сбор документов в деле провозглашения блаженным» униатского священника Андрея Бандеры, отца лидера одной из Организаций украинских националистов Степана Бандеры (ОУН (р)). Признать «блаженным» – не означает официально провозгласить юродивым, а значит – объявить «прославленным христианским праведником», в отношении которого «разрешено местное почитание»; очень часто причисление к блаженным в католической церкви – это лишь предварительная ступень перед канонизацией, «причислением к лику святых». Римский папа середины XVIII века Бенедикт XIV установил набор требований к процессу беатификации, среди которых – «оценка проявленых добродетелей» и «наличие факта чуда, произошедшего после смерти кандидата по молитвам к нему». Уже чтобы начать процесс беатификации, нужно получить из Ватикана решение «nihil obstat» («отсутствуют возражения»).
Немного о проявленных униатами чудесах и добродетелях. В предвоенное и военное время аппарат УГКЦ тесно сотрудничал с ОУН. Священник (впоследствии – архимандрит) УГКЦ и активист ОУН Иван Гриньох был капелланом бандеровского батальона «Нахтигаль», входившего в состав абверовского диверсионного полка «Бранденбург-800» (одним из его командиров был Роман Шухевич, будущий главнокомандующий УПА). Позднее Гриньох был вторым вице-президентом Украинского Главного освободительного совета (УГВР). Священник УГКЦ Иван-Всеволод Дурбак был капелланом второго созданного бандеровцами для абвера батальона – «Роланд». Состав обеих батальонов был со временем сведен в батальон охранной полиции, который до января 1943 года воевал «под духовным пастырством» УГКЦ против антифашистских партизан Беларуси.
Глава УГКЦ митрополит Андрей Шептицкий после захвата Львова немцами обратился «к народу» с пастырским посланием, в котором, в частности, говорилось: «Военные времена требуют еще многих жертв, но дело начатое во Имя Божие и с Божией благодатью будет доведено до успешного конца. Жертвы, которые, конечно, необходимы для достижения нашей цели, заключаются прежде всего в послушном исполнении справедливых Божиих законов, которые не противоречат распоряжениям Власти. Солидарностью, добросовестным исполнением обязанностей докажите, что Вы созрели к Державной Жизни. Победоносную Немецкую Армию приветствуем как освободительницу от врага. Установленной власти отдаем должное послушание». Спустя пять дней митрополит в новом послании пишет: «По воле Всемогущего и Всемилостивого Бога начинается новая эпоха в жизни нашей Родины. Победоносную немецкую армию, которая заняла почти весь край, приветствуем с радостью и благодарностью за освобождение от врага. В эти важные исторические минуты призываю Вас, Отцы и братья, к благодарности Богу, верности Его Церкви, послушания Власти и усиленным трудам на благо Родины». И чуть ниже: «Чтобы Всевышнего поблагодарить за все, что Он дал и испросить необходимых милостей на будущее, каждый душпастырь совершит в ближайшее воскресение по получении этого призыва благодарственное Богослужение и по песни «Тебе Бога хвалим…» вознесет многолетие победоносной немецкой армии и украинскому народу».
Вот что показывал на Нюрнбергском процессе абверовец А.Паулюс: «Кроме групп Бандеры и Мельника, пункт абвера, а также командование абвера 202 использовали УГКЦ. В учебных лагерях генерал-губернаторства проходили подготовку и священники украинской униатской церкви. Прибыв во Львов с командой 202-Б (подгруппа II), подполковник Айкерн установил контакт с митрополитом украинской униатской церкви. Митрополит граф Шептицкий, как сообщил мне Айкерн, был настроен пронемецки, предоставил свой дом в распоряжение Айкерна для команды 202, хотя этот дом и не был конфискован немецкими воинскими властями. Резиденция митрополита находилась в монастыре во Львове. Вся команда снабжалась из запасов монастыря. Обедал митрополит, по обыкновению, вместе с Айкерном и его ближайшими сотрудниками. Позднее Айкерн как начальник команды и руководитель отдела ОСТ приказал всем подчиненным ему отрядам устанавливать связь с церковью и поддерживать её».
Позднее Шептицкий поддержал создание 14-й гренадерской дивизии СС «Галичина». и делегировал группу капелланов УГКЦ для «пастырской работы» в ней. Кстати, одним из этих капелланов («старший» – отец Василий Лаба) был уже показавший свое рвение на службе нацистам Дурбак, экс-капеллан «Роланда». Как писали «Львівські вісті» от 29 апреля 1943 года, «по случаю решения о создании дивизии СС в соборе Святого Юра состоялся торжественный молебен, который совершал епископ И.Слипый в присутствии губернатора дистрикта Галичина бригадефюрера СС Отто Вехтера. От униатской церкви благодарение фюреру и Богу воздал главный капеллан дивизии В.Лаба». Иосиф Слипый – в будущем кардинал, преемник Шептицкого на посту главы УГКЦ, еще 20 апреля 1942 года в кафедральном соборе Святого Юра он отправлял торжественное богослужение по случаю дня рождения Гитлера». Из присяги бойца «14. Waffen-Grenadier-Division der SS (galizische Nr. 1)»: «Я, украинский доброволец, этой присягой добровольно отдаю себя в распоряжение Немецкой Армии. Я клянусь Немецкому Вождю и Верховнокомандующему Немецкой Армии Адольфу Гитлеру в неизменной верности и послушании. Я торжественно обязуюсь все приказы и распоряжения моих начальников выполнять, а также все военные, государственные и служебные дела строго держать в тайне и этим самым верно и преданно служить Немецкой Армии и одновременно своей Родине».
Кстати, в отношении Шептицкого сейчас тоже продолжается процесс беатификации. Из Ватикана – уже знакомое «nihil obstat», нет возражений.
Постуляционный центр беатификации и канонизации святых Украинской Греко-католической церкви (УГКЦ, униаты) объявил, что «завершает сбор документов в деле провозглашения блаженным» униатского священника Андрея Бандеры, отца лидера одной из Организаций украинских националистов Степана Бандеры (ОУН (р)). Признать «блаженным» – не означает официально провозгласить юродивым, а значит – объявить «прославленным христианским праведником», в отношении которого «разрешено местное почитание»; очень часто причисление к блаженным в католической церкви – это лишь предварительная ступень перед канонизацией, «причислением к лику святых». Римский папа середины XVIII века Бенедикт XIV установил набор требований к процессу беатификации, среди которых – «оценка проявленых добродетелей» и «наличие факта чуда, произошедшего после смерти кандидата по молитвам к нему». Уже чтобы начать процесс беатификации, нужно получить из Ватикана решение «nihil obstat» («отсутствуют возражения»).
Немного о проявленных униатами чудесах и добродетелях. В предвоенное и военное время аппарат УГКЦ тесно сотрудничал с ОУН. Священник (впоследствии – архимандрит) УГКЦ и активист ОУН Иван Гриньох был капелланом бандеровского батальона «Нахтигаль», входившего в состав абверовского диверсионного полка «Бранденбург-800» (одним из его командиров был Роман Шухевич, будущий главнокомандующий УПА). Позднее Гриньох был вторым вице-президентом Украинского Главного освободительного совета (УГВР). Священник УГКЦ Иван-Всеволод Дурбак был капелланом второго созданного бандеровцами для абвера батальона – «Роланд». Состав обеих батальонов был со временем сведен в батальон охранной полиции, который до января 1943 года воевал «под духовным пастырством» УГКЦ против антифашистских партизан Беларуси.
Глава УГКЦ митрополит Андрей Шептицкий после захвата Львова немцами обратился «к народу» с пастырским посланием, в котором, в частности, говорилось: «Военные времена требуют еще многих жертв, но дело начатое во Имя Божие и с Божией благодатью будет доведено до успешного конца. Жертвы, которые, конечно, необходимы для достижения нашей цели, заключаются прежде всего в послушном исполнении справедливых Божиих законов, которые не противоречат распоряжениям Власти. Солидарностью, добросовестным исполнением обязанностей докажите, что Вы созрели к Державной Жизни. Победоносную Немецкую Армию приветствуем как освободительницу от врага. Установленной власти отдаем должное послушание». Спустя пять дней митрополит в новом послании пишет: «По воле Всемогущего и Всемилостивого Бога начинается новая эпоха в жизни нашей Родины. Победоносную немецкую армию, которая заняла почти весь край, приветствуем с радостью и благодарностью за освобождение от врага. В эти важные исторические минуты призываю Вас, Отцы и братья, к благодарности Богу, верности Его Церкви, послушания Власти и усиленным трудам на благо Родины». И чуть ниже: «Чтобы Всевышнего поблагодарить за все, что Он дал и испросить необходимых милостей на будущее, каждый душпастырь совершит в ближайшее воскресение по получении этого призыва благодарственное Богослужение и по песни «Тебе Бога хвалим…» вознесет многолетие победоносной немецкой армии и украинскому народу».
Вот что показывал на Нюрнбергском процессе абверовец А.Паулюс: «Кроме групп Бандеры и Мельника, пункт абвера, а также командование абвера 202 использовали УГКЦ. В учебных лагерях генерал-губернаторства проходили подготовку и священники украинской униатской церкви. Прибыв во Львов с командой 202-Б (подгруппа II), подполковник Айкерн установил контакт с митрополитом украинской униатской церкви. Митрополит граф Шептицкий, как сообщил мне Айкерн, был настроен пронемецки, предоставил свой дом в распоряжение Айкерна для команды 202, хотя этот дом и не был конфискован немецкими воинскими властями. Резиденция митрополита находилась в монастыре во Львове. Вся команда снабжалась из запасов монастыря. Обедал митрополит, по обыкновению, вместе с Айкерном и его ближайшими сотрудниками. Позднее Айкерн как начальник команды и руководитель отдела ОСТ приказал всем подчиненным ему отрядам устанавливать связь с церковью и поддерживать её».
Позднее Шептицкий поддержал создание 14-й гренадерской дивизии СС «Галичина». и делегировал группу капелланов УГКЦ для «пастырской работы» в ней. Кстати, одним из этих капелланов («старший» – отец Василий Лаба) был уже показавший свое рвение на службе нацистам Дурбак, экс-капеллан «Роланда». Как писали «Львівські вісті» от 29 апреля 1943 года, «по случаю решения о создании дивизии СС в соборе Святого Юра состоялся торжественный молебен, который совершал епископ И.Слипый в присутствии губернатора дистрикта Галичина бригадефюрера СС Отто Вехтера. От униатской церкви благодарение фюреру и Богу воздал главный капеллан дивизии В.Лаба». Иосиф Слипый – в будущем кардинал, преемник Шептицкого на посту главы УГКЦ, еще 20 апреля 1942 года в кафедральном соборе Святого Юра он отправлял торжественное богослужение по случаю дня рождения Гитлера». Из присяги бойца «14. Waffen-Grenadier-Division der SS (galizische Nr. 1)»: «Я, украинский доброволец, этой присягой добровольно отдаю себя в распоряжение Немецкой Армии. Я клянусь Немецкому Вождю и Верховнокомандующему Немецкой Армии Адольфу Гитлеру в неизменной верности и послушании. Я торжественно обязуюсь все приказы и распоряжения моих начальников выполнять, а также все военные, государственные и служебные дела строго держать в тайне и этим самым верно и преданно служить Немецкой Армии и одновременно своей Родине».
Кстати, в отношении Шептицкого сейчас тоже продолжается процесс беатификации. Из Ватикана – уже знакомое «nihil obstat», нет возражений.
mangust
патріот
Відповідь: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия
УПЦ МП возобновит диалог с УАПЦ и будет контактировать с УПЦ КП
Украинская православная церковь в каноническом единении с Московским патриархатом намерена возобновить диалог с Украинской автокефальной православной церковью и планирует вести диалог с представителями УПЦ Киевского патриархата.
Как сообщил пресс-секретарь главы церкви Владимира (Сабодана) протоиерей Георгий Коваленко, такое решение принято на заседании Священного Синода УПЦ (МП) в среду в Киеве.
Стоит отметить, что синод собирался в Свято-Успенской Почаевской Лавре.
Его участники постановили возобновить деятельность Синодальной комиссии УПЦ (МП) по диалогу с УАПЦ.
В то же время, решено создать рабочую группу, которая будет отвечать за подготовку диалога с представителями УПЦ (КП).
"У нас есть проблема, у нас есть раскол в УПЦ, необходим диалог по решению проблем разделения украинского православия", - сказал Коваленко.
Как сообщалось, Украинская автокефальная православная церковь (УАПЦ) обратилась к патриарху Константинопольскому Варфоломею I с просьбой о том, чтобы он принял ее под свой омофор.
УПЦ МП возобновит диалог с УАПЦ и будет контактировать с УПЦ КП
Украинская православная церковь в каноническом единении с Московским патриархатом намерена возобновить диалог с Украинской автокефальной православной церковью и планирует вести диалог с представителями УПЦ Киевского патриархата.
Как сообщил пресс-секретарь главы церкви Владимира (Сабодана) протоиерей Георгий Коваленко, такое решение принято на заседании Священного Синода УПЦ (МП) в среду в Киеве.
Стоит отметить, что синод собирался в Свято-Успенской Почаевской Лавре.
Его участники постановили возобновить деятельность Синодальной комиссии УПЦ (МП) по диалогу с УАПЦ.
В то же время, решено создать рабочую группу, которая будет отвечать за подготовку диалога с представителями УПЦ (КП).
"У нас есть проблема, у нас есть раскол в УПЦ, необходим диалог по решению проблем разделения украинского православия", - сказал Коваленко.
Как сообщалось, Украинская автокефальная православная церковь (УАПЦ) обратилась к патриарху Константинопольскому Варфоломею I с просьбой о том, чтобы он принял ее под свой омофор.
You must be registered for see links
mangust
патріот
Відповідь: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия
Партизанське село Жукля вигнало наволок Московського патріархату.
Марії Архипенко не спалося — до трьох годин ночі боліли зуби. Але о четвертій розбудила перелякана внучка:» Бабусю, хтось нашу церкву ламає!». І дійсно — серед ночі, як злодії, приїхали священики УПЦ Московського патріархату і стали виламувати двері Покровської церкви, яка рішенням громади перейшла до Київського патріархату.
Люди збіглися швидко і не дали злодійству розперезатися. Тоді один з них прив»язав себе до дверей, решта стали стіною біля входу в храм. Серед окупантів помічені прес-секретар Чернігівського єпархіального управління о.Захарій, благочинний Корюківського району, якісь люди з Прилук, що їх прислав єпископ Ніжинський та Прилуцький УПЦ МП Іриней. До речі, в чужу єпархію. Найбільш красномовними були буйні «казачкі», на одному з яких футболка:» Слава России» За веру, царя и Отечество!». Він розпізнаний як керівник харківського відділення Євразійського Союза молодьожі. Тому й правильно селяни розказували:» Понаїжджали тут кацапи!» Нетолерантно, звичайно, але правдиво. Коли я підійшов до «канонічєскіх», пахнуло перегаром, подумав, що здалося. Аж ні: дядьки стали кричати:» Ви думаєте — ми за спирт церкву продамо?!». Виявилося, що в прибулому автобусі дійсно наливали. Я став соромити приїжджих жінок, а ті:»А ми пазамєрзалі!».
Настоятель храму о.Ілля Бідняк до церкви потрапити не міг. Все село стояло на дорозі біля свого храму, а приїжджі — блокували вхід та виставили біля лавочок плакати, серед яких найбільш колоритним був такий:» Украинский патриархат — выдумка фашистов националистов!». Для партизанського села, яке било фашистських окупантів, це було досить образливо.
Першими не витримали баби — вони пішли сідати на лавочки і попутно повалили плакати. Та викинули їх на дорогу. Чоловіки вже відсидітися не могли і попри кордон міліції по одному повитягували блокувальників і повикидали на траву. Один із священиків Московського патріархату знайшов оригінальний спосіб захисту церкви — застосував газовий балончик! Московська «благодать» і «канонічність» так і поперла…
Я бачив немало релігійного протистояння, але щоб священика викидали як шкодливого кота за руки й ноги, а все село аплодувало — таке я бачив вперше. Мова йде про козилівського священика, який «окормляв» і Жуклю — за один тільки приїзд та похорон вимагав 150 гривень на бензин! Жадность фраєра погубила…
Таким чином селяни очистили вхід до своєї церкви. Божественну Літругію відслужив єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон, який у проповіді привітав село зі звільненням від московської облуди і закликав не проклинати окупантів, а молитися за просвітлення їх сердець
Партизанське село Жукля вигнало наволок Московського патріархату.
Марії Архипенко не спалося — до трьох годин ночі боліли зуби. Але о четвертій розбудила перелякана внучка:» Бабусю, хтось нашу церкву ламає!». І дійсно — серед ночі, як злодії, приїхали священики УПЦ Московського патріархату і стали виламувати двері Покровської церкви, яка рішенням громади перейшла до Київського патріархату.
Люди збіглися швидко і не дали злодійству розперезатися. Тоді один з них прив»язав себе до дверей, решта стали стіною біля входу в храм. Серед окупантів помічені прес-секретар Чернігівського єпархіального управління о.Захарій, благочинний Корюківського району, якісь люди з Прилук, що їх прислав єпископ Ніжинський та Прилуцький УПЦ МП Іриней. До речі, в чужу єпархію. Найбільш красномовними були буйні «казачкі», на одному з яких футболка:» Слава России» За веру, царя и Отечество!». Він розпізнаний як керівник харківського відділення Євразійського Союза молодьожі. Тому й правильно селяни розказували:» Понаїжджали тут кацапи!» Нетолерантно, звичайно, але правдиво. Коли я підійшов до «канонічєскіх», пахнуло перегаром, подумав, що здалося. Аж ні: дядьки стали кричати:» Ви думаєте — ми за спирт церкву продамо?!». Виявилося, що в прибулому автобусі дійсно наливали. Я став соромити приїжджих жінок, а ті:»А ми пазамєрзалі!».
Настоятель храму о.Ілля Бідняк до церкви потрапити не міг. Все село стояло на дорозі біля свого храму, а приїжджі — блокували вхід та виставили біля лавочок плакати, серед яких найбільш колоритним був такий:» Украинский патриархат — выдумка фашистов националистов!». Для партизанського села, яке било фашистських окупантів, це було досить образливо.
Першими не витримали баби — вони пішли сідати на лавочки і попутно повалили плакати. Та викинули їх на дорогу. Чоловіки вже відсидітися не могли і попри кордон міліції по одному повитягували блокувальників і повикидали на траву. Один із священиків Московського патріархату знайшов оригінальний спосіб захисту церкви — застосував газовий балончик! Московська «благодать» і «канонічність» так і поперла…
Я бачив немало релігійного протистояння, але щоб священика викидали як шкодливого кота за руки й ноги, а все село аплодувало — таке я бачив вперше. Мова йде про козилівського священика, який «окормляв» і Жуклю — за один тільки приїзд та похорон вимагав 150 гривень на бензин! Жадность фраєра погубила…
Таким чином селяни очистили вхід до своєї церкви. Божественну Літругію відслужив єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон, який у проповіді привітав село зі звільненням від московської облуди і закликав не проклинати окупантів, а молитися за просвітлення їх сердець
You must be registered for see links
Фокс Малдер
Торговець чорним деревом
Re: Відповідь: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия
А ще він відзначив, що для України цей візит має велике позитивне значення - багато хто з УПЦ МП побачив, що навіть така їх бутафорна автономія наче кістка в горлі для РПЦ. Тому невдовзі і визріло рішення про відновлення діалогу з УПЦ КП та УАПЦ. Зрозуміли нарешті, з ким треба домовлятися, а кого - стерегтися.
В неділю гостем студії "5-го каналу" був БЮТ-овець Микола Томенко. Із залу запитали, яким на його думку був візит Кіріла: пасторським чи політичним. Томенко відповів, що політичним - по закінченню поїздки Кіріл одразу кинувся доповідати нинішньому обер-прокурору Синода РПЦ Мєдвєду.
А ще він відзначив, що для України цей візит має велике позитивне значення - багато хто з УПЦ МП побачив, що навіть така їх бутафорна автономія наче кістка в горлі для РПЦ. Тому невдовзі і визріло рішення про відновлення діалогу з УПЦ КП та УАПЦ. Зрозуміли нарешті, з ким треба домовлятися, а кого - стерегтися.
Фокс Малдер
Торговець чорним деревом
Re: Церкви и политика в Украине
Українська православна церква Московського патріархату планує розпочати діалог з Українською православною церквою Київського патріархату з метою відновлення єдності українського православ'я.
Як повідомив прес-секретар предстоятеля УПЦ МП протоієрей Георгій Коваленко, таке рішення було ухвалене 9 вересня на засіданні Священного Синоду УПЦ МП під головуванням митрополита Київського і всія України Володимира (Сабодана) у Свято-Успенській Почаївській лаврі.
Крім того, Священний Синод УПЦ вирішив поновити діалог із Українською автокефальною православною церквою.
"Це продовження курсу УПЦ на відновлення єдності українського православ'я. Ми вступаємо у діалог не тільки із УАПЦ, а й з Київським патріархатом. І сподіваємося на плідний діалог. УПЦ розпочинає цей діалог задля відновлення єдності українського православ'я", - зазначив прес-секретар предстоятеля УПЦ.
Також він повідомив про створення робочої групи, на яку Священний Синод поклав відповідальність за підготовку до діалогу з представниками УПЦ КП. Головою групи призначено архієпископа Білоцерківського і Богуславського Митрофана, керуючого справами УПЦ.
Як зазначив один із членів групи, співробітник Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Микола Данилевич, говорити про повноцінний діалог можна буде після створення аналогічної групи від УПЦ КП.
"Перш за все - важливо зустрічатися. Важливо обговорити проблемні питання, які існують між нами - канонічні й екклезіологічні. І обговорити шляхи їхнього вирішення. Основні питання, які порушуватимуться у діалозі - це, напевне, питання визнання таїнств, питання дійсності їхніх хіротоній і питання регулювання канонічного статусу УПЦ КП - яким чином і на яких умовах вони можуть приєднатися до канонічної церкви", - сказав він.
При цьому протоієрей Данилевич звернув увагу на те, що УПЦ готується до діалогу із УПЦ КП вперше.
"Із УАПЦ ми ведемо діалог з 1995 року. З УПЦ КП діалогу не було взагалі, він тільки започатковується", - додав співробітник Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ.
Нагадаємо, патріарх Київський і всія Руси-України Філарет раніше заявляв, що процес зближення існуючих на сьогодні в Україні православних церков та їхнього об'єднання в єдину помісну православну церкву вже не можна зупинити. "У подальшому, звичайно, все буде залежати від самої УПЦ МП - чи захоче вона йти дорогою об'єднання та створення Єдиної помісної церкви", - додав він.
Ініціатива створення єдиної православної церкви в Україні виходить також і від громадських діячів. У своєму відкритому листі напередодні візиту Патріарха до України Голова правління Українського фонду миру Людмила Супрун виклала бачення примирення православних церков в Україні.
Зокрема Людмила Супрун відзначила, що для збереження цілісності українського народу і уникнення конфліктів на релігійному грунті Український фонд миру, після спілкування з духовними особами і мирянами різних православних церков, вважає за необхідне відновити єдність православ'я в Україні.
«Для цього потрібно зробити наступні кроки:
1. Створити міжцерковну Комісію з відновлення єдності українського православ'я і скликати Собор УПЦ МП з наступних питань:
- відміна Акту відлучення від церкви ченця Філарета (Денисенка) і відновлення його в усіх ступенях священства (але без титулу «Блаженнійший Митрополит Київський і всія України», оскільки кафедра наразі не вільна);
- відміна Акту про відлучення від церкви всіх, хто мав з Філаретом (Денисенком) спілкування в молитвах;
- у зв'язку з цим вважати канонічно законними і благодатними всі посвячення, всі богослужебні дії, здійснені в УПЦ КП;
- ініціювати скликання Київського Всеправославного Собору з питання «Про автокефалію Української православної церкви».
2. На Київському Всеправославном Соборі обрати Патріарха автокефальної Української православної церкви.
У відкритому листі також йдеться про доцільність створення міжцерковної Комісії з обрядів і статутів, яка вивчить усі розбіжності між братськими церквами й уніфікує обряди і церковні статути, згідно з правилами св. Апостолів і св. Отців.
Також Людмила Супрун звернулася до Патріарха Московського і всія Русі Кирила з проханням ініціювати створення міжцерковної Комісії зі складання реєстру церковної власності та майна, втрачених за часів правління безбожної влади (1917 - 1991 рр.). Створити структури, які керуватимуть власністю і майном нової УПЦ.
Запропоновані дії, на думку Людмили Супрун, сприятимуть подоланню історичних суперечностей у Православній церкві та вирішать проблему створення автокефальної Української православної церкви. Буде відновлено єдність Православ'я і подолані розколи.
Нагадаємо також, що одна ініціатива Людмили Супрун під час візиту до України Патріарха Московського і всія Русі Кирила була підтримана політичними партіями нашої країни. Мова про «політичну тишу». Жалюгідні спроби її порушити оберталися для провокаторів ганьбою в очах української і світової громадськості.
«Візит Патріарха Московського і всія Русі Кирила я сприймаю як благословення для України, - зазначила Людмила Супрун. - Головне для кожного православного в нашій країні - зробити правильні подальші кроки до примирення, духовного зближення. Україна має шанс продемонструвати всьому православному світу приклад прояву християнської моралі й мудрості».
Олексій Паламарчук
Українська православна церква Московського патріархату планує розпочати діалог з Українською православною церквою Київського патріархату з метою відновлення єдності українського православ'я.
Як повідомив прес-секретар предстоятеля УПЦ МП протоієрей Георгій Коваленко, таке рішення було ухвалене 9 вересня на засіданні Священного Синоду УПЦ МП під головуванням митрополита Київського і всія України Володимира (Сабодана) у Свято-Успенській Почаївській лаврі.
Крім того, Священний Синод УПЦ вирішив поновити діалог із Українською автокефальною православною церквою.
"Це продовження курсу УПЦ на відновлення єдності українського православ'я. Ми вступаємо у діалог не тільки із УАПЦ, а й з Київським патріархатом. І сподіваємося на плідний діалог. УПЦ розпочинає цей діалог задля відновлення єдності українського православ'я", - зазначив прес-секретар предстоятеля УПЦ.
Також він повідомив про створення робочої групи, на яку Священний Синод поклав відповідальність за підготовку до діалогу з представниками УПЦ КП. Головою групи призначено архієпископа Білоцерківського і Богуславського Митрофана, керуючого справами УПЦ.
Як зазначив один із членів групи, співробітник Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Микола Данилевич, говорити про повноцінний діалог можна буде після створення аналогічної групи від УПЦ КП.
"Перш за все - важливо зустрічатися. Важливо обговорити проблемні питання, які існують між нами - канонічні й екклезіологічні. І обговорити шляхи їхнього вирішення. Основні питання, які порушуватимуться у діалозі - це, напевне, питання визнання таїнств, питання дійсності їхніх хіротоній і питання регулювання канонічного статусу УПЦ КП - яким чином і на яких умовах вони можуть приєднатися до канонічної церкви", - сказав він.
При цьому протоієрей Данилевич звернув увагу на те, що УПЦ готується до діалогу із УПЦ КП вперше.
"Із УАПЦ ми ведемо діалог з 1995 року. З УПЦ КП діалогу не було взагалі, він тільки започатковується", - додав співробітник Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ.
Нагадаємо, патріарх Київський і всія Руси-України Філарет раніше заявляв, що процес зближення існуючих на сьогодні в Україні православних церков та їхнього об'єднання в єдину помісну православну церкву вже не можна зупинити. "У подальшому, звичайно, все буде залежати від самої УПЦ МП - чи захоче вона йти дорогою об'єднання та створення Єдиної помісної церкви", - додав він.
Ініціатива створення єдиної православної церкви в Україні виходить також і від громадських діячів. У своєму відкритому листі напередодні візиту Патріарха до України Голова правління Українського фонду миру Людмила Супрун виклала бачення примирення православних церков в Україні.
Зокрема Людмила Супрун відзначила, що для збереження цілісності українського народу і уникнення конфліктів на релігійному грунті Український фонд миру, після спілкування з духовними особами і мирянами різних православних церков, вважає за необхідне відновити єдність православ'я в Україні.
«Для цього потрібно зробити наступні кроки:
1. Створити міжцерковну Комісію з відновлення єдності українського православ'я і скликати Собор УПЦ МП з наступних питань:
- відміна Акту відлучення від церкви ченця Філарета (Денисенка) і відновлення його в усіх ступенях священства (але без титулу «Блаженнійший Митрополит Київський і всія України», оскільки кафедра наразі не вільна);
- відміна Акту про відлучення від церкви всіх, хто мав з Філаретом (Денисенком) спілкування в молитвах;
- у зв'язку з цим вважати канонічно законними і благодатними всі посвячення, всі богослужебні дії, здійснені в УПЦ КП;
- ініціювати скликання Київського Всеправославного Собору з питання «Про автокефалію Української православної церкви».
2. На Київському Всеправославном Соборі обрати Патріарха автокефальної Української православної церкви.
У відкритому листі також йдеться про доцільність створення міжцерковної Комісії з обрядів і статутів, яка вивчить усі розбіжності між братськими церквами й уніфікує обряди і церковні статути, згідно з правилами св. Апостолів і св. Отців.
Також Людмила Супрун звернулася до Патріарха Московського і всія Русі Кирила з проханням ініціювати створення міжцерковної Комісії зі складання реєстру церковної власності та майна, втрачених за часів правління безбожної влади (1917 - 1991 рр.). Створити структури, які керуватимуть власністю і майном нової УПЦ.
Запропоновані дії, на думку Людмили Супрун, сприятимуть подоланню історичних суперечностей у Православній церкві та вирішать проблему створення автокефальної Української православної церкви. Буде відновлено єдність Православ'я і подолані розколи.
Нагадаємо також, що одна ініціатива Людмили Супрун під час візиту до України Патріарха Московського і всія Русі Кирила була підтримана політичними партіями нашої країни. Мова про «політичну тишу». Жалюгідні спроби її порушити оберталися для провокаторів ганьбою в очах української і світової громадськості.
«Візит Патріарха Московського і всія Русі Кирила я сприймаю як благословення для України, - зазначила Людмила Супрун. - Головне для кожного православного в нашій країні - зробити правильні подальші кроки до примирення, духовного зближення. Україна має шанс продемонструвати всьому православному світу приклад прояву християнської моралі й мудрості».
Олексій Паламарчук
You must be registered for see links
mangust
патріот
Відповідь: Церкви и политика в Украине
Днями Архієрейський синод Російської православної церкви закордоном (РПЦЗ) – невід’ємної самоврядної частини Помісної руської православної церкви – категорично заявив, що ані генерал Андрій Власов, ані його соратники, які у роки Другої світової війни співпрацювали з нацистською Німеччиною, в жодному разі не можуть вважатися зрадниками.
Більше того, Власова названо символом опору безбожному більшовизму, справжнім патріотом та захисником історичної Росії. На погляд ієрархів РПЦЗ "ім’я православного християнина Андрія Власова викликає ненависть через незнання історичної реальності в силу тоталітарно-богоборної пропаганди".
А ця заява якраз і сприятиме "звільненню від спотворених уявлень, нав’язаних довгими десятиліттями володарювання богоборців".
Тим часом, такий несподіваний "фортель" Російської закордонної церкви викликав справжній переполох на історичній Батьківщині і, особливо, у церковно-православному середовищі.
Представники радикальних квазіцерковних ура-патріотичних організацій в один голос звинуватили єпископат РПЦЗ у віроломстві та підступному підіграванні недругам із числа історичних фальсифікаторів і русофобів-міфотворців у самий розпал інформаційної експансії Заходу проти Росії та її історичної пам’яті.
Професор Московської духовної академії, "протодиякон всєя Русі" Андрій Кураєв, до думки якого прислухається Патріарх Киріл, заявив, що оцінка зарубіжної церкви постаті Власова не відображає ані історичної правди, ані ставлення усього російського зарубіжжя.
Водночас, офіційна реакція Московської Патріархії на позицію Архієрейського Синоду РПЦЗ була більш обережною та стриманою. Чільники РПЦ поквапилися згладити цю вкрай неприємну ситуацію.
"У церкві існували та існують дискусії з приводу деяких сторінок нашої історії. Ми сприймаємо заяву Синоду Російської закордонної церкви як пропозицію продовжити таку дискусію" – так доволі обтічно висловився голова Синодального інформаційного відділу Московського Патріархату Легойда.
Днями Архієрейський синод Російської православної церкви закордоном (РПЦЗ) – невід’ємної самоврядної частини Помісної руської православної церкви – категорично заявив, що ані генерал Андрій Власов, ані його соратники, які у роки Другої світової війни співпрацювали з нацистською Німеччиною, в жодному разі не можуть вважатися зрадниками.
Більше того, Власова названо символом опору безбожному більшовизму, справжнім патріотом та захисником історичної Росії. На погляд ієрархів РПЦЗ "ім’я православного християнина Андрія Власова викликає ненависть через незнання історичної реальності в силу тоталітарно-богоборної пропаганди".
А ця заява якраз і сприятиме "звільненню від спотворених уявлень, нав’язаних довгими десятиліттями володарювання богоборців".
Тим часом, такий несподіваний "фортель" Російської закордонної церкви викликав справжній переполох на історичній Батьківщині і, особливо, у церковно-православному середовищі.
Представники радикальних квазіцерковних ура-патріотичних організацій в один голос звинуватили єпископат РПЦЗ у віроломстві та підступному підіграванні недругам із числа історичних фальсифікаторів і русофобів-міфотворців у самий розпал інформаційної експансії Заходу проти Росії та її історичної пам’яті.
Професор Московської духовної академії, "протодиякон всєя Русі" Андрій Кураєв, до думки якого прислухається Патріарх Киріл, заявив, що оцінка зарубіжної церкви постаті Власова не відображає ані історичної правди, ані ставлення усього російського зарубіжжя.
Водночас, офіційна реакція Московської Патріархії на позицію Архієрейського Синоду РПЦЗ була більш обережною та стриманою. Чільники РПЦ поквапилися згладити цю вкрай неприємну ситуацію.
"У церкві існували та існують дискусії з приводу деяких сторінок нашої історії. Ми сприймаємо заяву Синоду Російської закордонної церкви як пропозицію продовжити таку дискусію" – так доволі обтічно висловився голова Синодального інформаційного відділу Московського Патріархату Легойда.