olmax
Ремонтю и продаю телефоны
от как раз те кто порешал там себе участки и порешают себе компенсации.
Большая вода
- Автор теми gimnast1981
- Дата створення
И когда же еще были такие зимы,что снег нужно было вывозить?Во времена СССР?
А насчет хоккея на траве,то действительно надо было бы выделить деньги наверное на водное поло?Или на греблю на байдарках? Что бы быть во всеоружии насчет подтопления.
lordъ
jerk it out
+1000
Еще осенью преподаватель с кафедры экологии сумду и с кафедры биологии сумдпу говорили горсовету что разрешая постройку на крынычной, заливной, то в случае затопления их компенсацию придется платить из горбюджета.
gimnast1981
мыслитель
про Шевченка говориш !!!Т ак ето мои школьныи преподователь и я ему верю!!!
gimnast1981
мыслитель
Хоть постепенное хоть непостепенное ,а уровень воды всеравно повыситса,а с таким количеством осадков как в етом году ето просто несомненно!!!А может наводнения и не будет, метеорологи обещают постепенное таяние снега. Наверное опять врут...
vadimv
Well-Known Member
Зачем же сеять панику?А может наводнения и не будет, метеорологи обещают постепенное таяние снега. Наверное опять врут...
Я пару дней назад был в лесу выше по течению Псла. Снега - примерно полметра, утрамбованного настолько, что он держит вес человека. В 2006 г, когда затопило Криничную и Заливную, было раза в три меньше.
gimnast1981
мыслитель
Подтверждаю ,сам там был пару днеи назад,ходил на рыбалку!!!В некоторых местах встречаетса и выше чем пол метра!!!!
ПРОГНОЗ
НАЙВИЩИХ РІВНІВ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ
ТА КОНСУЛЬТАЦІЯ СТРОКІВ РУЙНУВАННЯ ЛЬОДУ
НА РIЧКАХ ТА ВОДОСХОВИЩАХ УКРАЇНИ У 2010 РОЦІ
Гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок України станом на 20 лютого, та очікувані характеристики весняного водопілля 2010 р.
Погодні умови зими 2009-2010 рр. у басейнах річок України кардинально відрізнялися від минулорічних: починаючи з другої декади грудня 2009 р. і майже до дати випуску даного прогнозу утримувався зимовий режим зі сталим снігонакопиченням; поступовим промерзанням достатньо зволоженого ґрунту; наростанням товщини льодового покриву на всіх водних об’єктах. Водність більшості річок була близькою до норми (на Дніпрі, Десні, Прип’яті, річках Приазов’я та Донбасу – вищими за норму).
Зимовий період 2009-2010 рр. в Україні розпочався з другої декади грудня. Внаслідок інтенсивних тривалих снігопадів у цій декаді на всій території України, крім Криму, встановився суцільний сніговий покрив. Найбільші снігозапаси сформувалися на півдні, південному сході та сході країни (басейни річок Причорномор’я, Приазов’я, Дніпропетровщини, приток Сіверського Дінця у Донецькій та Луганській обл.).
За даними снігомірної зйомки 20 грудня, висота снігового покриву практично скрізь на 10-30 см перевищувала середні багаторічні показники на цю дату. А для півдня та південного сходу України такі снігозапаси в цей період є явищем рідкої повторюваності, що не дозволяло виконати порівняння з нормою.
В цей же період на річках відбулося льодоутворення (у строки пізніші за середні багаторічні), встановлення льодоставу та льодоставу з ополонками. Льодоутворення супроводжувалось формуванням численних зажорів льоду на річках із добовими коливаннями рівнів на 0,2-0,6 м. На дніпровських водосховищах льодові процеси розпочалися майже одночасно – з середини грудня (на Каховському – наприкінці другої декади).
Різке потепління з 24 грудня спричинило ущільнення та танення снігу, аж до повного його сходу у карпатському регіоні, на Правобережжі країни та Приазов’ї. На карпатських річках сформувалися невисокі паводки, на рівнинних – відмічалося малоінтенсивне короткочасне підвищення рівнів води.
Похолодання з 29 грудня з випадінням опадів у вигляді снігу сприяло відновленню та збільшенню снігозапасів. За даними снігомірної зйомки 31 грудня суцільний сніговий покрив висотою 5-20 см (у Карпатах до 40-50 см) зберігався на всій території країни, крім її південної частини. Запаси води у сніговому покриві на більшій частині території країни перевищували норму на 31 грудня.
Утримання упродовж січня – першої половини лютого стабільного зимового режиму погоди зі снігопадами сприяло подальшому збільшенню снігозапасів, товщини льодового покриву і збереженню режиму малозмінної зимової межені.
Водність більшості річок країни у лютому в 1,1-1,7 рази перевищує норму. Близькими та нижчими за норму витрати води відмічаються на притоках Середнього Дніпра, річках басейну Сіверського Дінця та Приазов'я, де середня водність відповідає 50-100 % норми.
Поточні рівні води у створах більшості гідрологічних постів на притоках Прип’яті, Західного Бугу, Верхнього Дніпра на Чернігівщині близькі та перевищують відмітки заплави.
Станом на 20 лютого на річках та водосховищах зберігається (крім річок Криму, Дунаю) льодовий покрив з товщиною льоду від 20 до 55 см. Руйнування суцільного льодового покриву відбулося з 19 - 20 лютого на річках Закарпаття і басейну Дністра, з 16-17 лютого на річках півдня та південного сходу країни.
Сніговий покрив стримував промерзання ґрунту. Найбільших величин воно досягло на кінець січня і досягало глибини 20-45 см, що менше середніх багаторічних значень.
Вологість метрового шару ґрунту на кінець осені 2009 р. була в межах середніх багаторічних величин. За даними інструментальних вимірів на кінець першої декади лютого запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту суттєво збільшилися - на 20-90 мм, на півдні України - на 50-140 мм. Ґрунт під снігом характеризується слабкою та помірною цементацією.
Починаючи з 16 лютого, внаслідок виходу на територію України циклонів, відмічалося підвищення температури повітря, опади (у карпатському регіоні та на півдні країни у вигляді дощу), повільне сніготанення. На річках відбувається ослаблення льодового покриву, танення снігу на його поверхні.
На більшості рівнинних річок на дату складання та випуску даного прогнозу переважав незначний ріст рівнів води до 25 см за добу, а на річках Карпат, Приазов’я, Сіверському Дінці, його притоках сформувалися невисокі тало-дощові паводки з виходом води на окремі ділянки річкових заплав. Загальна амплітуда підйомів рівнів води становила на більшості річок Закарпаття 0,1-0,8 м, Тисі на ділянці Тячів-Вилок, пониззі Боржави та Старої - 2,1-4,1 м, Дністрі та його притоках - до 0,8 м, у нижніх течіях Тиси та Латориці – 3,6-5,5 м; річках Приазов'я та притоках Сіверського Дінця - до 1, 0 м, на окремих річках Приазов'я - 1,2-2,0 м.
За даними снігозйомки 20 лютого зберігався суцільний сніговий покрив висотою переважно 10-40 см, на північному сході (басейни Десни, Сули) – до 60 см, на півдні країни та рівнині Закарпаття – менше 10 см, а на півдні Одеської області, у Криму та Приазов'ї (Запорізька обл.) сніг станув.
Сформовані на цю дату снігозапаси, величини яких враховані при складанні прогнозів максимальних рівнів, були вищими за норму і в середньому по басейнах річок становили (у мм та відсотках норми на цю дату):
Дніпра до Києва 85 (193), в тому числі Дніпра до Річиці 87 (143), Сожу до Гомеля 96 (181), Прип'яті до Мозиря 65 (181), Десни до Чернігова 112 (233);
приток Середнього Дніпра: Сула, Псел, Ворскла 82-113 (220-260), Рось 75 (235), Орель 49 (196), Самара 24 (126);
річок Київської області: Уж, Тетерів, Ірпінь 64-70 (170-200),
правих приток Прип'яті 52-60 (150-260);
Південного Бугу 62-68 (210-240), Синюхи 81 (279), Інгулу 71 (355);
Сіверського Дінця, Осколу 54-70 (150-185);
Дністра до Заліщиків 47 (168), Прута до Чернівців 55 (178);
Лише у басейнах річок Закарпаття, річок Приазов’я та Донбасу на дату складання прогнозу снігозапаси були нижче норми.
Зважаючи на поточну льодову ситуацію, можна передбачити ускладнення гідрологічної обстановки під час скресання річок, льодоходу руйнування льоду на водосховищах. Особливо якщо руйнація льодового покриву відбуватиметься при інтенсивному наростанні тепла. Додатковим фактором негативних наслідків може бути інтенсивний льодохід, утворення та посилення уже наявних з осені заторів льоду у місцях природних та штучних звужень русел, в районах мостових переходів, у верхів'ях Дністровського та дніпровського водосховищ.
Гідрометеорологічна обстановка, що склалася на території річкових водозборів України упродовж зимового періоду 2009-2010 рр. та виконані за гідропрогностичними моделями розрахунки показують, що за висотою максимальні рівні води весняного водопілля 2010 р. на річках України будуть вищими за минулорічні значення та передбачаються за нормальному розвитку гідрометумов у березні-квітні (Карта 1):
вищими за норму
- на 0,2-0,9 м на Латориці біля Чопа, Західному Бугу біля Литовижа та його притоках, у верхів’ї Прип'яті, її притоках (крім Горині), притоках Середньому Дніпрі (в межах Сумської та Полтавської обл.), у верхів’ї Південного Бугу та на більшості його приток, Інгулі, Сіверському Дінці та його лівих притоках, ділянці Дніпра Неданчичі – Дніпровське та біля Києва.
- на 0,8-1,6 м на Південному бузі нижче Первомайська та на річках басейну Синюхи;
- на 0,6-2,5 м на притоках Середнього Дніпра на Дніпропетровщині;
близькими та вищими за норму на Десні та її притоках, Західному Бузі вище Литовижа, Вишні біля Твіржи (басейн Сяну), Горині, малих річках Київської області.
нижчими за норму:
- на 0,7-1,9 м на річках басейнів Дністра, Прута, Сірета;
- на 0,2-0,7 на річках Приазов’я та на правих притоках Сіверського Дінця, Росі.
Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками може становити: на ділянці Дніпра Неданчичі-Дніпровське, річках Київської області 1,8-2,8 м, Десні та її притоках, притоках Середнього Дніпра 2,6-4,4 м, річках басейну Західного Бугу, у верхів’ї Прип'яті, Тур’ї, Стоході 0,5-1,8 м, на решті приток Прип'яті 0,9-2,6 м, на річках Сіверського Дінця 2,0-4,5 м, річках Донбасу та Приазов’я 0,8-2,5 м, на нижніх ділянках Південного Бугу та Синюхи 3,2-4,7 м, на решті ділянок Південного Бугу та його приток 1-3,3 м.
На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на притоках Тиси, річках басейну Прута на 0,5-2,0 м (біля Чернівців 3,6 м), річках басейну Дністра 1,2-2,5 м (на Дністрі біля Заліщиків 3,1 м), на Тисі, Боржаві, Латориці 2,0-4,5 м.
Вирішальним фактором висоти водопілля у поточному році, зважаючи на значні запаси снігу та неглибоке промерзання ґрунту, є інтенсивність наростання тепла та кількість рідких опадів в період сніготанення.
За умови випадіння значних рідких опадів та інтенсивного підвищення температури повітря в період сніготанення існує ймовірність розвитку вищої та значно вищої за норму повені.
Негативні наслідки, які можливі під час весняного водопілля 2010 р. та які вимагатимуть вжиття відповідних управлінських рішень та запобіжних заходів:
1. Водопілля практично на всіх річках рівнинної території України супроводжуватиметься виходом води на заплаву та її затопленням, найбільш тривалим – на притоках Прип'яті, Десні, Верхньому Дніпрі на Чернігівщині (Карта 1).
2. На карпатських річках вихід води на заплаву при нормальному розвитку водопілля можна очікувати місцями. Але оскільки ці річки знаходяться в зоні високого ступеня паводкової небезпеки, тут гідрометеорологічна ситуація може різко змінюватися в короткий проміжок часу і може значно ускладнюватися при різкому потеплінні та випадінні сильних дощів на сніговий покрив у період танення. Це може бути враховано тільки у короткостроковому порядку. При інтенсивному розвитку водопілля не виключений негативний вплив високих вод на стан дамб, підтоплення окремих населених пунктів, господарських об’єктів в басейні Дністра, Тиси, Боржави.
3. Ймовірність затоплення заплав зменшується на одамбованих та зарегульованих ділянках річок, проте ймовірні високі рівні можуть негативно впливати на стан гідротехнічних споруд, а різкі чи аварійні скиди води зі ставків і водосховищ можуть посилити негативні наслідки. Активна забудова заплав, особливо в районах крупних населених пунктів, її звуження через намиви піску та інші роботи зменшує можливість вільного проходу повеневих вод, може збільшити амплітуди підйомів рівнів води.
4. Загрозу для прирічкових населених пунктів, об’єктів і споруд можуть становити процеси руйнування льодового покриву, утворення та руйнування заторів льоду, що може викликати додаткові різкі підйоми рівнів води, особливо в разі інтенсивного розвитку весняного водопілля. Такі ситуації можуть виникнути на будь-якій річці і у верхів’ях водосховищ.
5. Складні умови проходження повені з досягненням та перевищенням небезпечних відміток підтоплення річковими водами прирічкових населених пунктів та господарських об’єктів очікуються на річках басейнів (Карта 2):
- Прип’яті у Волинській області (населені пункти та господарські об’єкти у Ратнівському, Любешівському районах), Рівненській області (Сарненський, Зарічненський райони), Житомирській області (Емільченський район);
- річках Середнього Дніпра у Сумській області (Роменський, Недригайлівський райони), Полтавській області (Кременчуцький, Гадячський райони), Дніпропетровській області (Царичанський, Павлоградський райони), Чернігівській області (Прилуцький район);
- Західного Бугу у Львівській області (Сокальський район);
- Сіверського Дінця у Харківській області (Вовчанський, Чугуївський, Балакліївський райони), Луганській області (Слов’яносербський район);
- річках Приазов’я у Донецькій області (м.Маріуполь);
- Південного Бугу у Миколаївській області (Вознесенський, Первомайський райони), Вінницькій (Жмеринський район), Черкаській області (Лисянський район, Катеринопільський райони);
- Інгулі (м. Кіровоград);
- на українській ділянці Дунаю (Одеська обл.).
6. Очікується обтоплення водами Дніпра, Десни, Сейму (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучень та часткове підтоплення територій, присадибних ділянок і об’єктів населених пунктів, розташованих у заплаві річок у Чернігівській (Чернігівський, Ріпкинський, Сосницький, Бахмачський, Коропський райони), у Сумській області (Путивльський, Конотопський райони), у Київській області (Броварський район).
7. Можливі підтоплення річковими водами понижених прилеглих до річок територій в межах наступних крупних населених пунктів: Луцьк, Любешів, Червоноград, Буськ, Чорнобиль, Чернігів, Ромни, Кіровоград, Ізюм, Лисичанськ, Куп’янськ, Кіровськ, Первомайськ (Луганська обл.), Кобеляки, Чортків, Бучач, Ізмаїл.
8. Під час руйнування льоду та пропуску водопілля через дніпровський каскад можливі підтоплення у верхів'ях Кременчуцького (Черкаська обл.), Дніпровського (Дніпропетровська обл.) водосховища та на пригирлових ділянках річок, що впадають безпосередньо у водосховища (в разі підпору води), Дніпрі нижче Каховської ГЕС (в разі значних холостих скидів води).
9. Можливі різкі й короткочасні підйоми рівнів води на малих річках та струмках, інтенсивний яружно-балковий стік, особливо в разі інтенсивного сніготанення. Це може призвести до підтоплень місцевого та локального характеру. Негативна дія талих вод може бути підсилена внаслідок захаращеності русел та забудови заплав і схилів тощо.
10. Додаткові підтоплення в межах населених пунктів можуть виникнути внаслідок танення місцевих снігозапасів, накопичення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу, відсутності чи несправності систем водовідведення та дренажу тощо.
11. У межах м. Києва при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування можливого регулювання стоку ГЕС) можна очікувати:
підтоплення територій та об’єктів на заплаві південніше м. Києва, вздовж Канівського водосховища (дачні масиви Осокорки - Вишеньки), у Бортничах, селах Вишеньки, Гнідин, в районі Корчуватого;
досягнення відміток підтоплення в межах неодамбованих територій на Воскресенських та Русанівських Садах, заплави південніше міста вздовж основного русла, проток, заток і стариць;
затоплення ділянок та споруд на них, побудованих без належного попереднього підняття відміток поверхні;
тривалий перелив води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки та ускладнення (до припинення) вільного проїзду транспорту.
В разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску прогнози будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями.
УКРАЇНСЬКИЙ ГІДРОМЕТЦЕНТР
НАЙВИЩИХ РІВНІВ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ
ТА КОНСУЛЬТАЦІЯ СТРОКІВ РУЙНУВАННЯ ЛЬОДУ
НА РIЧКАХ ТА ВОДОСХОВИЩАХ УКРАЇНИ У 2010 РОЦІ
Гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок України станом на 20 лютого, та очікувані характеристики весняного водопілля 2010 р.
Погодні умови зими 2009-2010 рр. у басейнах річок України кардинально відрізнялися від минулорічних: починаючи з другої декади грудня 2009 р. і майже до дати випуску даного прогнозу утримувався зимовий режим зі сталим снігонакопиченням; поступовим промерзанням достатньо зволоженого ґрунту; наростанням товщини льодового покриву на всіх водних об’єктах. Водність більшості річок була близькою до норми (на Дніпрі, Десні, Прип’яті, річках Приазов’я та Донбасу – вищими за норму).
Зимовий період 2009-2010 рр. в Україні розпочався з другої декади грудня. Внаслідок інтенсивних тривалих снігопадів у цій декаді на всій території України, крім Криму, встановився суцільний сніговий покрив. Найбільші снігозапаси сформувалися на півдні, південному сході та сході країни (басейни річок Причорномор’я, Приазов’я, Дніпропетровщини, приток Сіверського Дінця у Донецькій та Луганській обл.).
За даними снігомірної зйомки 20 грудня, висота снігового покриву практично скрізь на 10-30 см перевищувала середні багаторічні показники на цю дату. А для півдня та південного сходу України такі снігозапаси в цей період є явищем рідкої повторюваності, що не дозволяло виконати порівняння з нормою.
В цей же період на річках відбулося льодоутворення (у строки пізніші за середні багаторічні), встановлення льодоставу та льодоставу з ополонками. Льодоутворення супроводжувалось формуванням численних зажорів льоду на річках із добовими коливаннями рівнів на 0,2-0,6 м. На дніпровських водосховищах льодові процеси розпочалися майже одночасно – з середини грудня (на Каховському – наприкінці другої декади).
Різке потепління з 24 грудня спричинило ущільнення та танення снігу, аж до повного його сходу у карпатському регіоні, на Правобережжі країни та Приазов’ї. На карпатських річках сформувалися невисокі паводки, на рівнинних – відмічалося малоінтенсивне короткочасне підвищення рівнів води.
Похолодання з 29 грудня з випадінням опадів у вигляді снігу сприяло відновленню та збільшенню снігозапасів. За даними снігомірної зйомки 31 грудня суцільний сніговий покрив висотою 5-20 см (у Карпатах до 40-50 см) зберігався на всій території країни, крім її південної частини. Запаси води у сніговому покриві на більшій частині території країни перевищували норму на 31 грудня.
Утримання упродовж січня – першої половини лютого стабільного зимового режиму погоди зі снігопадами сприяло подальшому збільшенню снігозапасів, товщини льодового покриву і збереженню режиму малозмінної зимової межені.
Водність більшості річок країни у лютому в 1,1-1,7 рази перевищує норму. Близькими та нижчими за норму витрати води відмічаються на притоках Середнього Дніпра, річках басейну Сіверського Дінця та Приазов'я, де середня водність відповідає 50-100 % норми.
Поточні рівні води у створах більшості гідрологічних постів на притоках Прип’яті, Західного Бугу, Верхнього Дніпра на Чернігівщині близькі та перевищують відмітки заплави.
Станом на 20 лютого на річках та водосховищах зберігається (крім річок Криму, Дунаю) льодовий покрив з товщиною льоду від 20 до 55 см. Руйнування суцільного льодового покриву відбулося з 19 - 20 лютого на річках Закарпаття і басейну Дністра, з 16-17 лютого на річках півдня та південного сходу країни.
Сніговий покрив стримував промерзання ґрунту. Найбільших величин воно досягло на кінець січня і досягало глибини 20-45 см, що менше середніх багаторічних значень.
Вологість метрового шару ґрунту на кінець осені 2009 р. була в межах середніх багаторічних величин. За даними інструментальних вимірів на кінець першої декади лютого запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту суттєво збільшилися - на 20-90 мм, на півдні України - на 50-140 мм. Ґрунт під снігом характеризується слабкою та помірною цементацією.
Починаючи з 16 лютого, внаслідок виходу на територію України циклонів, відмічалося підвищення температури повітря, опади (у карпатському регіоні та на півдні країни у вигляді дощу), повільне сніготанення. На річках відбувається ослаблення льодового покриву, танення снігу на його поверхні.
На більшості рівнинних річок на дату складання та випуску даного прогнозу переважав незначний ріст рівнів води до 25 см за добу, а на річках Карпат, Приазов’я, Сіверському Дінці, його притоках сформувалися невисокі тало-дощові паводки з виходом води на окремі ділянки річкових заплав. Загальна амплітуда підйомів рівнів води становила на більшості річок Закарпаття 0,1-0,8 м, Тисі на ділянці Тячів-Вилок, пониззі Боржави та Старої - 2,1-4,1 м, Дністрі та його притоках - до 0,8 м, у нижніх течіях Тиси та Латориці – 3,6-5,5 м; річках Приазов'я та притоках Сіверського Дінця - до 1, 0 м, на окремих річках Приазов'я - 1,2-2,0 м.
За даними снігозйомки 20 лютого зберігався суцільний сніговий покрив висотою переважно 10-40 см, на північному сході (басейни Десни, Сули) – до 60 см, на півдні країни та рівнині Закарпаття – менше 10 см, а на півдні Одеської області, у Криму та Приазов'ї (Запорізька обл.) сніг станув.
Сформовані на цю дату снігозапаси, величини яких враховані при складанні прогнозів максимальних рівнів, були вищими за норму і в середньому по басейнах річок становили (у мм та відсотках норми на цю дату):
Дніпра до Києва 85 (193), в тому числі Дніпра до Річиці 87 (143), Сожу до Гомеля 96 (181), Прип'яті до Мозиря 65 (181), Десни до Чернігова 112 (233);
приток Середнього Дніпра: Сула, Псел, Ворскла 82-113 (220-260), Рось 75 (235), Орель 49 (196), Самара 24 (126);
річок Київської області: Уж, Тетерів, Ірпінь 64-70 (170-200),
правих приток Прип'яті 52-60 (150-260);
Південного Бугу 62-68 (210-240), Синюхи 81 (279), Інгулу 71 (355);
Сіверського Дінця, Осколу 54-70 (150-185);
Дністра до Заліщиків 47 (168), Прута до Чернівців 55 (178);
Лише у басейнах річок Закарпаття, річок Приазов’я та Донбасу на дату складання прогнозу снігозапаси були нижче норми.
Зважаючи на поточну льодову ситуацію, можна передбачити ускладнення гідрологічної обстановки під час скресання річок, льодоходу руйнування льоду на водосховищах. Особливо якщо руйнація льодового покриву відбуватиметься при інтенсивному наростанні тепла. Додатковим фактором негативних наслідків може бути інтенсивний льодохід, утворення та посилення уже наявних з осені заторів льоду у місцях природних та штучних звужень русел, в районах мостових переходів, у верхів'ях Дністровського та дніпровського водосховищ.
Гідрометеорологічна обстановка, що склалася на території річкових водозборів України упродовж зимового періоду 2009-2010 рр. та виконані за гідропрогностичними моделями розрахунки показують, що за висотою максимальні рівні води весняного водопілля 2010 р. на річках України будуть вищими за минулорічні значення та передбачаються за нормальному розвитку гідрометумов у березні-квітні (Карта 1):
вищими за норму
- на 0,2-0,9 м на Латориці біля Чопа, Західному Бугу біля Литовижа та його притоках, у верхів’ї Прип'яті, її притоках (крім Горині), притоках Середньому Дніпрі (в межах Сумської та Полтавської обл.), у верхів’ї Південного Бугу та на більшості його приток, Інгулі, Сіверському Дінці та його лівих притоках, ділянці Дніпра Неданчичі – Дніпровське та біля Києва.
- на 0,8-1,6 м на Південному бузі нижче Первомайська та на річках басейну Синюхи;
- на 0,6-2,5 м на притоках Середнього Дніпра на Дніпропетровщині;
близькими та вищими за норму на Десні та її притоках, Західному Бузі вище Литовижа, Вишні біля Твіржи (басейн Сяну), Горині, малих річках Київської області.
нижчими за норму:
- на 0,7-1,9 м на річках басейнів Дністра, Прута, Сірета;
- на 0,2-0,7 на річках Приазов’я та на правих притоках Сіверського Дінця, Росі.
Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками може становити: на ділянці Дніпра Неданчичі-Дніпровське, річках Київської області 1,8-2,8 м, Десні та її притоках, притоках Середнього Дніпра 2,6-4,4 м, річках басейну Західного Бугу, у верхів’ї Прип'яті, Тур’ї, Стоході 0,5-1,8 м, на решті приток Прип'яті 0,9-2,6 м, на річках Сіверського Дінця 2,0-4,5 м, річках Донбасу та Приазов’я 0,8-2,5 м, на нижніх ділянках Південного Бугу та Синюхи 3,2-4,7 м, на решті ділянок Південного Бугу та його приток 1-3,3 м.
На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на притоках Тиси, річках басейну Прута на 0,5-2,0 м (біля Чернівців 3,6 м), річках басейну Дністра 1,2-2,5 м (на Дністрі біля Заліщиків 3,1 м), на Тисі, Боржаві, Латориці 2,0-4,5 м.
Вирішальним фактором висоти водопілля у поточному році, зважаючи на значні запаси снігу та неглибоке промерзання ґрунту, є інтенсивність наростання тепла та кількість рідких опадів в період сніготанення.
За умови випадіння значних рідких опадів та інтенсивного підвищення температури повітря в період сніготанення існує ймовірність розвитку вищої та значно вищої за норму повені.
Негативні наслідки, які можливі під час весняного водопілля 2010 р. та які вимагатимуть вжиття відповідних управлінських рішень та запобіжних заходів:
1. Водопілля практично на всіх річках рівнинної території України супроводжуватиметься виходом води на заплаву та її затопленням, найбільш тривалим – на притоках Прип'яті, Десні, Верхньому Дніпрі на Чернігівщині (Карта 1).
2. На карпатських річках вихід води на заплаву при нормальному розвитку водопілля можна очікувати місцями. Але оскільки ці річки знаходяться в зоні високого ступеня паводкової небезпеки, тут гідрометеорологічна ситуація може різко змінюватися в короткий проміжок часу і може значно ускладнюватися при різкому потеплінні та випадінні сильних дощів на сніговий покрив у період танення. Це може бути враховано тільки у короткостроковому порядку. При інтенсивному розвитку водопілля не виключений негативний вплив високих вод на стан дамб, підтоплення окремих населених пунктів, господарських об’єктів в басейні Дністра, Тиси, Боржави.
3. Ймовірність затоплення заплав зменшується на одамбованих та зарегульованих ділянках річок, проте ймовірні високі рівні можуть негативно впливати на стан гідротехнічних споруд, а різкі чи аварійні скиди води зі ставків і водосховищ можуть посилити негативні наслідки. Активна забудова заплав, особливо в районах крупних населених пунктів, її звуження через намиви піску та інші роботи зменшує можливість вільного проходу повеневих вод, може збільшити амплітуди підйомів рівнів води.
4. Загрозу для прирічкових населених пунктів, об’єктів і споруд можуть становити процеси руйнування льодового покриву, утворення та руйнування заторів льоду, що може викликати додаткові різкі підйоми рівнів води, особливо в разі інтенсивного розвитку весняного водопілля. Такі ситуації можуть виникнути на будь-якій річці і у верхів’ях водосховищ.
5. Складні умови проходження повені з досягненням та перевищенням небезпечних відміток підтоплення річковими водами прирічкових населених пунктів та господарських об’єктів очікуються на річках басейнів (Карта 2):
- Прип’яті у Волинській області (населені пункти та господарські об’єкти у Ратнівському, Любешівському районах), Рівненській області (Сарненський, Зарічненський райони), Житомирській області (Емільченський район);
- річках Середнього Дніпра у Сумській області (Роменський, Недригайлівський райони), Полтавській області (Кременчуцький, Гадячський райони), Дніпропетровській області (Царичанський, Павлоградський райони), Чернігівській області (Прилуцький район);
- Західного Бугу у Львівській області (Сокальський район);
- Сіверського Дінця у Харківській області (Вовчанський, Чугуївський, Балакліївський райони), Луганській області (Слов’яносербський район);
- річках Приазов’я у Донецькій області (м.Маріуполь);
- Південного Бугу у Миколаївській області (Вознесенський, Первомайський райони), Вінницькій (Жмеринський район), Черкаській області (Лисянський район, Катеринопільський райони);
- Інгулі (м. Кіровоград);
- на українській ділянці Дунаю (Одеська обл.).
6. Очікується обтоплення водами Дніпра, Десни, Сейму (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучень та часткове підтоплення територій, присадибних ділянок і об’єктів населених пунктів, розташованих у заплаві річок у Чернігівській (Чернігівський, Ріпкинський, Сосницький, Бахмачський, Коропський райони), у Сумській області (Путивльський, Конотопський райони), у Київській області (Броварський район).
7. Можливі підтоплення річковими водами понижених прилеглих до річок територій в межах наступних крупних населених пунктів: Луцьк, Любешів, Червоноград, Буськ, Чорнобиль, Чернігів, Ромни, Кіровоград, Ізюм, Лисичанськ, Куп’янськ, Кіровськ, Первомайськ (Луганська обл.), Кобеляки, Чортків, Бучач, Ізмаїл.
8. Під час руйнування льоду та пропуску водопілля через дніпровський каскад можливі підтоплення у верхів'ях Кременчуцького (Черкаська обл.), Дніпровського (Дніпропетровська обл.) водосховища та на пригирлових ділянках річок, що впадають безпосередньо у водосховища (в разі підпору води), Дніпрі нижче Каховської ГЕС (в разі значних холостих скидів води).
9. Можливі різкі й короткочасні підйоми рівнів води на малих річках та струмках, інтенсивний яружно-балковий стік, особливо в разі інтенсивного сніготанення. Це може призвести до підтоплень місцевого та локального характеру. Негативна дія талих вод може бути підсилена внаслідок захаращеності русел та забудови заплав і схилів тощо.
10. Додаткові підтоплення в межах населених пунктів можуть виникнути внаслідок танення місцевих снігозапасів, накопичення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу, відсутності чи несправності систем водовідведення та дренажу тощо.
11. У межах м. Києва при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування можливого регулювання стоку ГЕС) можна очікувати:
підтоплення територій та об’єктів на заплаві південніше м. Києва, вздовж Канівського водосховища (дачні масиви Осокорки - Вишеньки), у Бортничах, селах Вишеньки, Гнідин, в районі Корчуватого;
досягнення відміток підтоплення в межах неодамбованих територій на Воскресенських та Русанівських Садах, заплави південніше міста вздовж основного русла, проток, заток і стариць;
затоплення ділянок та споруд на них, побудованих без належного попереднього підняття відміток поверхні;
тривалий перелив води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки та ускладнення (до припинення) вільного проїзду транспорту.
В разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску прогнози будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями.
УКРАЇНСЬКИЙ ГІДРОМЕТЦЕНТР