Конкурс: Вірші українською

[Luchek]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

дихай морським повітрям,духмяним,
запамятай кожну хвилю,промінь.
відстань хоч і зайва,але зорі
наповнять спогадами мій простір млявий.

я майже відчуваю твої долоні,
вони сповнені вогнищамі й одразу ж дощем.
самотність просочується крізь мене,тече.
бурі у мозоку,але дуже спокійно зовні.

подих розпаленого нічного сонця
світло місяцю невпевненого вдень
розмовляють зі мною,неназивая імен
мабуть мають мене за істонця...

що ж я їм теж щось розповідаю
інколи про людей,інколи про свою осінь
може й вони не чують зовсім
але вони теж знають,що я їх не за те маю..

ти можеш бути поруч завжди,
і намагится мені намалювати свої пейзажи
але замість твого снігу - бачу багато сажи
замість бруду - смарагди.

 

[Luchek]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

хто б...

божевільне непорозуміння,
хто б спробував розірвати павутиння?
хоча б хтось вигляд зробив,
хоч на краплину полегшив нарив,
загоїв...

неможливе тяжке тління,
хто б роздував вугілля?
або хтось натхненно запалив,
чи швидко безболісно загасив,
захистив...

нестерпний гучний стогін,
від слини розпач вже вологий.
хоча б хтось підспівував,
чи тихесенько зітхав,
не заважав...

затихаючий маячний гомін,
хто б щось розповідав?
чи б зовсім собі мовчав у куті
тіки б потім такими ж не став як я,чи ти...
у безжалісній самоті...

 

[вже~не~та]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

Відпускаю.
Йдучи туди, де згусли останні спогади.
Не до раю,
Сказати «Ні», не шукати затишку серед негоди.

Десь не поряд
Ти ідеш, лишивши з собою мої відчуття.
Іржава хвоя
Сиплеться в очі. Спадає з неба краплина життя.

Спішив не до дому,
Впустивши холод до жаркої кімнати
Схотів бути «самому»
Я не стала одинокості твоїй заважати.

 

[Luchek]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

итак,снова какойто бред вышел,бесформенный..
ну ничего,все-таки скоро я доберусь до учебников и почитаю теорию) хотя врятли мне это поможет%)))

цигарками,вже майже спаленими
пронизувало його долоні,
але він казав,що то тільки сонце варене,
що так повинно робити воно сьогодні.

напоями,майже отруйними
пронизувало його слабке тіло,
але він жадав насолодитись ними
наповнитись святою водою,щоб вона усе змила.

тісною одежою,майже задушливою
полонило його молоде тіло,
але він казав,що відчуває волю спокусливою
і що в ньго й так неймовірна сила.

хто він був?звідки взявся?
чому знайшов він тут притулок?
я знаю тільки,що він закохався,
та замість серця,думав що то шлунок.

 

[Merime]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

що так повинно робити воно сьогодні.

хто він був?звідки взявся?

я знаю тільки,що він закохався,

Так буде ліпше.

 

[Luchek]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

Ок))))

 

[Smalja]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

Тим хто втратив мрії.

Життя як вітер безнадійне,
Як сонце жевріє воно,
Життя як літо не постійне,
Бо осінь прийде все одно.

З початку нашої епохи,
Життя пливе, життя летить,
І від любові зовсім трохи,
Ще мить і зрада забринить,

Якщо кохав одну людину,
Був з нею поряд день і ніч,
Ти уяви собі картину,
Що ти забутий наче річ,

Як річ, що з моди враз виходить,
Як той непотріб чи сміття,
І від якого переходять,
В нове без спогадів життя.

Ти уяви собі той розпач,
Той біль, що прийде в першу ж ніч,
Коли ти станеш непотрібний,
Як просто застаріла річ.

На мить ти станеш безпорадний,
Ти будеш вразливе дитя,
Фінал всіх мрій побачиш зрадний,
Але ж попереду життя,

Не гай хвилини, що минають,
Лови години молоді,
Бо дні чудові пролітають,
Де поки ти насамоті,

Послухай ти моє пророцтво,
Кохати будиш знову й знов,
Ти будиш сяяти як сонце,
Знайдеш ти ще свою любов,

І стане все в житті прекрасно,
Дарма лиш час не витрачай,
Чудово буде все і ясно,
Ти просто знов і знов кохай.

 

[Luchek]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

дивлюсь у дзеркало : там десь я
мабуть божевільна,але ж..
я не можу зупинити це полум`я
твої намальовані очі не мають меж.
вони зараз є у мене теж.

ти мабуть не маєш відчуття часу
десь також пірнаєш у дзеркальне покриття
я впевнена,ти бачиш цю красу
в тебе моя посмішка,вона- це все твоє життя
ти шаленієш,смієшся моїми нотами до забуття.

ми - мешкаємо далеко від всіх
у дзеркалах тільки наше відображення товсте
до ваших вух лунає тільки тихесенький наш сміх
наш смак ніхто не відчуває тут,ми - то пусте.
але коли удвох,то ми з тобою маємо одне лице.

воно здригається від кожних болісних хвилин
коли комусь з нас важко - воно кричить,чи позіхає...
воно нагадує обличчя мілійон дитин
коли шепіт не вміщується у здавленому повітрі, я відчуваю..
як він перетворився на солодкий доторк губ:..коха ю..

как всегда..называется и тут Остапа понесло)) по-моему тут есть ошибки,но я их не вижу))) ослеп..хехех

 

[Diverup]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

мілійон - мільйонів
вміщується - по-моєму, щось не те, та сумніваюсь у вірності своєї версії
доторк - теж щось наче не те

 

[Luchek]

Ответ: Конкурс: Вірші українською

майбутнє.

майбутнє...
воно таке ж, як ти -
туманне.
воно таке ж, як я -
омана.
як фільми жахів -
завмирає подих, мрії,
як звуки змахів
від крил останньої надії.
воно - хмільне, зворушливе життя,
чи може тільки алкоголю смак,
смішна проекція, вражаюча до забуття,
для мого серця гострий, непомітний гак.
подаруй мені його необачливо,
у яскравій кальці,новій, як ти.
розірву пакунок у пошуках за вдачею,
допитлива, відвідаю усі кути.
знайду десь там, в безодні
ескізи, найпрозоріщі малюнки.
у просторі,безмовно
застигнуть на них чуттєві поцілунки..
я?ти?а може ми разом?
історія закінчиться колись,
та якщо взяти загалом...
не плач,не бійся,посміхнись!

все вирішить майбутнє..