Сталин. Плюсы и минусы.

[Andy]

Некоторые посты из оффтопиков перенесу сюда, потому что по теме:

Но история показывает, что возможно. Сталину, после царя досталась разваленная страна. 90% населения (по другим данным 85%) сельское. Из них не грамотных (не умеют читать) 90%!!!

Но в его речи в 1931 году прозвучали слова про то, что слабых бьют, и что у нас есть 10 лет на тот путь, который другие прошли за 100 лет.

И что было через 10 лет? И кто победил?

Да, было намного тяжелее чем сейчас. СССР был в окружении империалистических, агрессивно настроенных стран! Рееволюция, Польская война, Финская война. Хасан и Халгин Гол... 5-я колонна внутри СССР. И Что? В результате СССР вышел на первое место в Европе и на второе место в мире (после США) по всем основным показателям, и упорно доганял США (Экономика СССР с каждым годом развивалась быстрее чем в США)! А уж по по образованию США нас до сих пор не догнала и наверное никогда не догонит Сталинский СССР. Может только развалить то что у нас есть :-(

Но вот что показало совместное исследование, проведенное Хьюстонским университетом США и НИЭИ при Госплане СССР. На старте в 1861 г. душевой национальный доход России составлял примерно 40% по сравнению с Германией и 16% по сравнению с США. Прошло более 50 лет – и что же? В 1913 г. – уже только 32% от уровня Германии и 11,5% от американского уровня. Значит, разрыв увеличился. Поэтому слова о вековой отсталости России не были только образным выражением".

Между прочим, у более подготовленного читателя цифры Кондратьева и Хьюстонского университета могут вызвать недоумение. Дело в том, что часто можно встретить несколько иной подход к оценке ситуации без ее объяснения. Скажем Н.Н. Яковлев в книге "1 августа 1914 г.", изданной еще в 1974 г., когда царскую Россию не принято было хвалить, писал:

"По общим экономическим показателям Россия отстала от передовых промышленных стран. Но в то же время российская буржуазия доказала свою оборотистость, умение налаживать производства, когда непосредственно затрагивались ее интересы. Примерно на протяжении тридцати лет до начала Первой мировой войны (с 1885 г.) Россия занимала первое место в мире по темпам экономического роста. Если в период 1885-1913 гг. промышленное производство в Англии увеличивалось в год на 2,11%, в Германии – на 4,5, в США – на 5,2, то в России – на 5,72%

Становится непонятно: как так? Тридцать лет подряд России увеличивала производство быстрее всех, т.е. как будто бы догоняла самые передовые страны, а разница в среднедушевом доходе русского и американца с немцем все время возрастала. Как так может быть?

Да просто тогда было не намного лучше, чем сегодня. Тогдашнему последнему царю-придурку навесили лапшу на уши, что России "нужны западные инвестиции", что она должна снять защитные барьеры и "войти в мировой рынок", что "рубль должен быть конвертируемый" и т.д. Николай II согласился со своими уродами-советниками, и в Россию хлынул иностранный капитал. Он действительно строил предприятия по добыче и переработке российского сырья, и объемы производства росли быстрее, чем в других странах. Но большая часть этого прироста тут же вывозилась за рубеж в виде процентов за кредиты и дивидендов с западных капиталов. Поэтому среднедушевой доход ограбляемой таким способом России рос медленнее, чем среднедушевой доход тех стран, которые своими кредитами и "инвестициями" Россию грабили.

Большевики этот грабеж прекратили, но еще раз обратите внимание, как бедна была Россия на старте. Среднедушевой доход советского гражданина в 1926 г. составлял всего 75,7 рубля, против 625,8 рубля дохода среднего американца.

Да плюс четыре года разоряющей страну Великой Отечественной войны. Да плюс международная финансовая изоляция. И Запад был уверен, что СССР после войны будет влачить жалкое существование с лучиной и сохой.

Но к удивлению пораженного мира СССР в своем экономическом развитии не пошел вперед, а прыгнул! За 5 послевоенных лет он увеличил прирост промышленной продукции по сравнению с 1940 (довоенным) годом более чем вдвое – на 123%, по сравнению со стартовым 1929 г. промышленная продукция выросла в 12,6 раза! За это время США увеличили ее всего вдвое, Великобритания – на 60%, Италия – на 34%, Франция – на 4%.

Что было дальше?

Во Второй мировой войне СССР, под руководством Сталина, сражался практически со всей Европой и уничтожил 75% вооруженных сил Германии и ее союзников (15% уничтожила американская армия и 10% британская). Великая Отечественная война унесла треть тех богатств, что накопили все наши предки, начиная от Рюрика, и, тем не менее, СССР отменил карточки на продукты в 1947 году – через два года после войны, а Франция – в 1949, Англия – в начале 50-х. Причем, даже по карточкам в этих странах продукты стоили так дорого, что их невозможно было купить.

А в СССР через 5 лет после отмены карточек, хлеб, мясо, сливочное масло уже стоили в 2,5 раза дешевле, чем до отмены карточек, сахар в два раза дешевле. И за эти же пять лет в США цены на хлеб выросли на треть, в Англии — в два раза, во Франции — более чем вдвое, а цены на мясо в США увеличились на четверть, в Англии — на треть, во Франции — вдвое. В 1952 году, не только в столичных городах СССР, но и в областных центрах, уже вещало телевидение, а в европейских странах, скажем, в Италии, о нем еще и не мечтали. По темпам экономического роста Сталинский СССР никто и никогда не опережал, и это предопределило движение СССР вперед по инерции еще пару десятилетий даже после убийства Сталина.

А вы говорите невозможно СССР в более тяжелых условиях (и страна же была побольше (и даже нефтью и газом не торговала)) за 10 лет из одной из самых отсталых превратилась в одну из самых развитых стран МИРА! 2-е место после США которые не были разрушенны войной.

 

[Andy]

Да. Нынешние политики это бизнес, капиталисты....
кстати которыми пугали в СССР )))

Да уж, это точно. И ведь правильно пугали

Этим постом заодно отвечу и RAZOR Извиняюсь только, что табличка сбилась, но там и так понятно.

Необходимо иметь в виду, что продовольственная корзина, разработанная в 1950 г. советскими учеными, была значительно "тяжелее" той, которую предложили в 1994 г. "ученые-демократы", в таблице ниже дано их сравнение.

Годовая норма потребления в кг.

1953 год 1994 год
Снижение

Хлеб

(белый и черный)
183
102
в 1,7 раза

Картофель
114
105
в 1,08 раза

Овощи и бахчевые
141
110
в 1,28 раза

Фрукты
91
41
в 2,2 раза

Мясо и мясные

Продукты
63
50
в 1,25 раза

Рыба
21
15
в 1,4 раза

Молоко (л)
365
246
в 1,47 раза

Яйца (шт.)
350
140
в 2,5 раза


Обратили внимание как стали жить люди при капиталистах, которыми не зря пугали?

Цены на колхозных рынках в 1953-55 гг. почти не отличались от розничных государственных. Те потребители, которые не хотели стоять в очереди за дешевыми продуктами, могли с небольшой переплатой приобрести продукты на колхозном рынке (а иногда рыночные товары были дешевле), причем продукты высококачественные, не испорченные нитратами, не замороженные, а свежие.

Такой была картина вплоть до рокового решения Н.С. Хрущева о сокращении у колхозников приусадебных участков в 1959 г. Однако и после этого возросшие на колхозных рынках цены не превышали государственные более чем в 1,5-2 раза.

Заработная плата рабочих в 1953 г. колебалась от 800 до 3000 и выше рублей, что говорит об отсутствии в то время уравниловки.

Шахтеры и металлурги-стахановцы получали в то время до 8000 руб. в месяц.

Заработная плата молодого специалиста-инженера составляла 900-1000 рублей, старшего инженера – 1200-1300 рублей.

Секретарь райкома КПСС получал 1500 рублей в месяц.

Оклад союзного министра не превышал 5000 рублей, зарплата профессоров и академиков была выше, нередко превышая 10 000 руб

Покупательная способность 10 рублей по продуктам питания и товарам народного потребления была выше покупательной способности американского доллара в 1,58 раза (и это при практически бесплатных жилье, лечении, домах отдыха и т. д.).

С 1928 по 1955 гг. рост продукции массового потребления в СССР составлял 595% из расчета на душу населения.

Реальные доходы трудящихся выросли в сравнении с 1913 г. в 4 раза, а с учетом ликвидации безработицы и сокращения продолжительности рабочего дня – в 5 раз.


В то же время в странах капитала уровень цен на важнейшие продукты питания в 1952 г. в процентах к ценам 1947 г. значительно увеличился.


Товар
Процент подорожания

США
Англия
Франция

Хлеб
128
190
208

Мясо
126
135
188

Масло
104
225
192

Сахар
106
233
370



И если бы сталинская плановая система была сохранена и еще разумно усовершенствована, а И.В. Сталин понимал необходимость усовершенствования социалистической экономики (ведь недаром в 1952 г. появился его труд "Экономические проблемы социализма в СССР"), если бы на первое место была поставлена задача дальнейшего повышения уровня жизни народа (а в 1953 г. никаких препятствий к этому не было), мы уже к 1970 г. были бы в первой тройке стран с самым высоким уровнем жизни.

Вот этим устойчивым улучшением жизни советского народа пугают сегодняшние демократы оболваниваемый ими народ. Умалчивая о том, что Советское государство первым в мире ввело: 8-часовой рабочий день, гарантированное бесплатное образование и здравоохранение, почти бесплатное жилье, пенсию, оплачиваемый отдых, самый дешевый в мире общественный транспорт. СССР первым в Европе после войны отменил карточную систему.

Успехи СССР не на шутку тревожили капиталистические страны, и в первую очередь США.

В сентябрьском номере журнала "Нейшнл бизнес" за 1953 г.в статье Герберта Гарриса "Русские догоняют нас..." отмечалось, что СССР по темпам роста экономической мощи опережает любую страну и что в настоящее время темп роста в СССР в 2-3 раза выше, чем в США.

Кандидат в президенты США Стивенсон оценивал положение таким образом, что если темпы производства в сталинской России сохранятся, то к 1970 г. объем русского производства в 3-4 раза превысит американский. И если это произойдет, то последствия для стран капитала (и в первую очередь для США) окажутся по меньшей мере грозными.

А Херст, король американской прессы, после посещения СССР предлагал и даже требовал создания постоянного совета планирования в США.

В 1913 г. на долю России приходилось лишь немногим более 4% мировой промышленной продукции, в то время как ее население составляло 9% от населения мира. Это означает, что на душу населения в России приходилось в два с лишним раза меньше продукции, чем в остальном мире, включая Азию, Африку и Южную Америку, т.е. самые нищие регионы мира. К середине 80-х годов удельный вес населения СССР сократился до 5,5%. Зато доля промышленной продукции Советского Союза в мировом объеме достигла уже 14,5%. Именно эта цифра названа в статистическом сборнике, который ежегодно готовит ЦРУ Соединенных Штатов. Кстати, наш Госкомстат давал еще более высокую оценку — 20%, но и по американским данным уровень промышленного производства в Советском Союзе на душу населения почти втрое превышал средний мировой уровень. С точки зрения динамики это означает, что за 70 лет Советской власти промышленность в СССР развивалась в 6 раз быстрее, чем в остальном мире

 

[Andy]

То что наше русское население умирает, безусловно заслуга дерьмократов. И скорее не из-за плохого уровня жизни, а из-за замены истинных ценностей ложными - курить, бухать, наслаждаться, рожать 1о, максимум 2х. Та же проблема у Европы - там стремительно стареет население, а рожать там не спешат, делают карьеру, успех и прочую муру, вот и вымрут скоро.

Все это элементы 5-й мировой войны :-( И мы явно проигрываем.

Ну а то что при Салине-Хрущёве население росло, это скорее было вопреки их политике. Были ещё сильны старые традиции (в семье моих родителей было 4 детей, жили в колхозной нищете), никто не был избалован западным образом жизни, все обходились минимумом.
Так что за счастливое детство говорить надо спасибо не Сталину, а папам-мамам.

Статистику я выше приводил. Ну и на счет колхозной нищеты, это не при Сталине. Это либо при царе, либо при Хрущеве (но при Хрущеве намного меньше!

При Сталине, во время войне колхозники покупали за собственны деньги танк или самолет и дарили его красной армии. Это могли сделать "нищие крестьяне"? Я ведь случаи были и не единичные!

А были такие, которые на войне миллионы заработали. Как писал один "нищий кресьянин" времен ВОВ - "Отвезешь в город мешок овощей, привезешь назад мешок денег. Кому война, кому мать родная". Да, были и такие но их не много.

А показывать статистику - сам Сталин говорил, что есть ложь, наглая ложь и статистика .

Женя, ну ты же умный человек!!! Должен бы знть что Сталин такого никогда не говорил. Или если ты так в этом уверен, до скажи хоть где он это сказал.

 

[Nahrapov]

Тигр

То что наше русское население умирает, безусловно заслуга дерьмократов.

Ну вот не пойму. Уменьшение населения - это архисложная задача, которая висит дамокловым мечом над народами уже лет сорок-пятьдесят. И то, шо нам удалось, наконец, без всяких финансовых затрат решить эту проблему - это великая заслуга нашего буржуазного строя! Бо зачем плодить столько ртов?

 

[Andy]

Вам то удалось. Но для нас это проблема.

А "дамокловым мечом" пусть она висит на европейцами или американцами

 

[Nahrapov]

А по-моему, меньше народу - больший кусок пирога придётся на рыло. Поэтому мы должны приветствовать отрицательный рост популяции. Согласись.

 

[Stein]

Відповідь: Сталин. Плюсы и минусы.

У "европейцев", в данном случае немцев менталитет не тот. Они быстренько всех расстреляли без разговоров.

Ви помиляєтесь щодо менталітету. Тут все як раз навпаки. НКВС навіть при екстрених втечах з міст зазвичай стріляло всіх в'язнів. Німецькі ж табори майже всі були взяті з зеками у повному складі.

Да очень большая, в 1940-м году на этом месте невозможно было устроить расстрел по причинам выше описанным.

По яких? Я може щось не дочитав, можна мені "краткое содержание придидущих серий"?

А то что для СССР было дорого перевезти 15 тысяч человек это вообще без коментариев. Он в 1944-м всех чеченцев вывезли в Казахстан, и было не дорого?

Чеченці в Казахстані працювали, а поляки, як ви самі сказали - відмовлялися. Тож який толк їх кудись возити?

На какое?

На ось це:

А от поясніть мені, як прихильник звинувачення німців: навіщо їм тримати поляків в тюрмах, годувати три роки, щоб потім розстріляти в богом забутому лісі на прифронтовій території? Їм що, не було де постріляти кілька тисяч полонених? У них же повно "газенвагенів" було - це ж і швидше, і простіше, і дешевше.

Ви ж вірите в існування "газенвагенів"? "6 мільйонів" євреїв в них загинули - і жодного сліду не лишилося, тож чому б було не загнати туди і кілька тисяч поляків? І ні хто б ніколи не знайшов...
А тут... Навіщо полонених з Польщі везти аж у Сомленськ, на фронт, і стріляти там? Чи в Польщі лісів не було? Чи в таборах місць не вистачало? Чи вагони зайвими були щоб дивізію катати туди-сюди?

 

[mangust]

Відповідь: Сталин. Плюсы и минусы.

Сталін за ціною не стояв
«Мудре керівництво» вождя переможною війною коштувало 27 мільйонів життів. Військовоначальники перейняли доктрину верховного головнокомандувача — перемагати не вмінням, а кількістю (полеглих)

Міф щодо назв і дат війни

У СРСР із Другої світової війни виокремили Велику Вітчизняну. Світова — почалася з нападу Німеччини на Польщу 1.09.1939 р., Вітчизняна — з нападу на СРСР. У принципі кожна держава може виділити «свою» війну; для поляків, литовців, латишів, естонців і українців Західної України війна почалася у 1939, для норвежців — у 1940, для американців їхня вітчизняна — наприкінці 1941–го. 22 червня 1941 року «Київ бомбили, нам сповістили, що почалася війна», а тим часом війна вже два роки палала в Європі, і до 41–го СРСР устиг «відзначитися» у ній: у змові з Гітлером поділив Польщу, придбав Бессарабію та Буковину, окупував (за міфом «звільнив») країни Балтії, вчинив агресію проти Фінляндії. У Великій Вітчизняній війні (ВВв) брали участь Військо польське та французи із «Нормандії–Неман», які воювали за свою вітчизну. ВВв тривала і за межами СРСР на землях, що є вітчизною народів Центральної, Південної Європи.

Оскільки у війні — дві воюючі сторони, то Гітлер може вважатися учасником ВВв. Неточною є назва ворога — «німецько–фашистські загарбники». Буковину та Одещину намагалася загарбати Румунія Антонеску, Закарпаття — Угорщина Хорті. Не зовсім точним є термін «фашистська» щодо гітлерівської Німеччини. Тоталітарні партійні ідеології — італійського фашизму, німецького нацизму, іспанського фалангізму, радянського більшовизму — у деталях помітно різнилися; партія Гітлера називалася націонал–соціалістичною робітничою партією (утім термін «фашизм» як загальна назва є широковживаним. Видатний російський філософ М. Бердяєв у праці «Истоки и смысл русского коммунизма» писав: «Сталінізм, тобто комунізм періоду будівництва, перероджується непомітно у своєрідний російський фашизм. Йому притаманні всі особливості фашизму: тоталітарна держава, державний капіталізм, націоналізм, вождізм»).

Одну й ту саму подію — перемогу у ВВв і антигітлерівської коаліції (за участю СРСР) над Німеччиною святкують країни колишнього СРСР і решта світу в різні дні — 9 і 8 травня. Є конкретні дати: 2.05.1945 капітулював гарнізон Берліна, 4.05 підписано акт про капітуляцію німецьких військ на Заході, 7.05 у Реймсі від імені в. о. канцлера рейху Деніца підписано беззастережну капітуляцію Німеччини, 8.05 у Карлгорсті повторно підписано акт про капітуляцію, 10.05 капітулювала група «Північ» у Курляндії. Звісно, дата свят — річ умовна, але Сталін і з датами, і з назвою намагався відокремитися від світової спільноти зі «своєю» війною і «своєю» перемогою.

Зуби дракона виростали не самі собою

Звичним є твердження про силу «фашистського звіра». Це правда. Але більшовицькі історики замовчують, хто підгодовував звіра, гострив йому ікла. Згідно з Рапалльським договором (РРФСР — Німеччина) Німеччина готувала в СРСР танкістів, льотчиків, проектувала й виготовляла наступальну зброю. З 1925 року в авіашколі під Липецьком навчалися німецькі пілоти на «Фоккерах»; у танковій школі «Кама», під Казанню, — танкісти; північніше Самари у 1928 році спільно випробовувалися боєприпаси з отруйними газами. У Ленінграді працювали німецькі КБ — танкове та підводних човнів; у Філях (під Москвою) конструювалися «Юнкерси». Більше 30 німецьких військових після вишколу в СРСР дослужилися до генералів (зокрема Гудеріан); 19 вищих командирів РККА стажувалися в генеральному штабі рейхсверу, правда, згодом були знищені Сталіним. (Факти та деталі — у книжках: Ю. Дьяков, Т. Бушуєва «Фашистский меч ковался в СССР», Л. Безименський «Гитлер и Сталин перед схваткой»).

Згідно з договором про дружбу 1939 року, СРСР відвантажив Гітлеру ешелони стратегічної сировини та продовольства: близько 1 млн. тонн нафтопродуктів, 140 тис. тонн марганцевої руди, 14 тис. тонн нікелю, залізну руду, асбест, 2 млн. тонн зерна, 100 тис. тонн бавовни, цукор, масло (навзамін ішло промислове обладнання). СРСР закуповував гуму та цинк у Англії, бавовну — в США та реекспортував до Німеччини.

Так висівалися зуби дракона, такій політиці «завдячують» народи СРСР і Європи величезними жертвами.

«Чесний і щирий» Сталін і підступний Гітлер?

Напад Гітлера на СРСР було названо підступним. Справді, це так. Але напад на Фінляндію, напад на Польщу в змові з Гітлером Сталін не вважав підступним, як і введення військ у країни Балтії. Насправді підступною була сама змова двох тиранів для поділу Європи (пакт про ненапад 23.08.1939, договір про дружбу 28.09.1939 з таємними протоколами. Підступність щодо інших, підступність у взаєминах характерна для хижаків. Гітлер стрибнув першим, але Сталін готувався до наступальної війни. Якщо когось не переконують аргументи В.Суворова («Ледокол»), то в директиві Генштабу РККА (травень 1941) записано: «Випередити противника у розгортанні й атакувати німецьку армію в момент, коли вона перебуватиме в стадії розгортання... Першою стратегічною метою дій військ Червоної армії поставити — розгром головних сил німецької армії... і вихід на 30–й день операції на фронт Остроленка — Оломоуц».

 

[mangust]

Відповідь: Сталин. Плюсы и минусы.

Міф про раптовість нападу та перевагу гітлерівців

Раптовим напад на СРСР став завдяки «мудрості» радянського вождя. Численні повідомлення про напад надходили від західних лідерів, радянських розвідників (Черчілль, Зорге), але Сталін їх відкидав, називав провокаціями. На початок війни перевага німців у кількості дивізій була незначною, а щодо танків і авіації, то тут РККА переважала противника в 2,7 та 1,8 раза.

Цілком фальшивим є більшовицький міф: за всі перемоги радянський народ мусить дякувати «великому мудрому Сталіну» (пізніша версія — партії). Цей міф відроджується в Росії, де Сталіна називають уже не «другом і батьком, вождем і вчителем», а «успішним менеджером» (прагматично) чи керівником, «возродившим великую Россию». Чи можна вихваляти політичну мудрість вождя, військову геніальність генералісімуса, успішність менеджера, який поклав близько 30 млн. громадян держави, якою керував? Військовоначальники (насамперед Г.Жуков) перейняли доктрину верховного головнокомандувача — перемагати не вмінням, а числом (полеглих). Переможці втратили понад 17,6 млн. військових, переможені — 3,8 млн. Загальні втрати СРСР — 26,6 млн. (з них близько 7,6 млн. українців), німці втратили 6,5 млн. Більшовицькі історики применшували наші жертви.

Співвідношення втрат на радянсько–німецьких фронтах — 4:1 до 10:1». Кожен із західних союзників зазнав у 70 разів менших втрат, ніж СРСР. І справа тут не в патріотизмі. Аморально використовувати кількість втрат як доказ патріотизму, величі вождя чи держави.

Народи СРСР перемогли не завдяки «мудрому керівництву» і «заградотрядам», вони перемогли завдяки своїй самопожертві, яка виявилася, коли люди побачили, що нацисти — не визволителі від більшовизму, а сучасні варвари, що збираються винищити завойовані народи. Коли люди пересвідчилися, що гітлерівські табори не кращі за сталінські, от тоді почалася справжня боротьба. Якщо за перші півтора року німці взяли 5,2 млн. полоненних, то у наступні два — тільки 0,5 млн.

Міф про поганих союзників

Некоректно твердити, що СРСР переміг у двобої з гітлерівською Німеччиною сам на сам. У нього були союзники, для яких Сталін був меншим злом, ніж Гітлер, а інтереси власних народів були ближчими, ніж народів СРСР. Проте всі свої союзницькі зобов’язання вони виконували. Радянські нарікання на пізнє відкриття другого фронту безпідставні: строки ніде не було обумовлено. Англія сама нездатна була це зробити, а США напружували сили у своїй вітчизняній війні в тихоокеанському регіоні. Справді, на східному фронті воювало 2/3 сухопутних збройних сил рейху; хоча більше половини сил Люфтваффе (а з 1943 — перважна частина) діяла на західному фронті. Але ті 30% сил вермахту, які відтягували на себе англо–американські війська в Африці, могли стати фатальними у битві за Москву та в інших битвах. Війна зі США не дозволила Японії відкрити другий для СРСР фронт на Далекому Сході, що дало можливість радянському командуванню зняти звідти далекосхідні, сибірські дивізії, які рятували Москву, билися під Сталінградом.

Не переміг би СРСР без американської допомоги військовим спорядженням і продовольством, яка за 1941—45 роки сягнула 11,6 млрд. тогочасних доларів (борг за ленд–ліз СРСР так і не повернув). Ці поставки становили (в дужках вказано частку від власного виробництва СРСР): танки та САУ — 10 тис. (12%), літаки — 18 тис. (16%), автомобілі — 410 тис. (180%), паровози — 1,9 тис. (22 рази), порох (3 рази), телефонний дріт (15 разів), бензин (50%). Із Заходу надходив увесь потрібний для виробництва літаків і танкових двигунів алюміній. Суттєвою була продовольча допомога: 10 млн. тонн борошна, 4,5 млн. тонн консервів (тушонка, яєчний та молочний порошок) — всього 50% потреб Червоної армії.

Сказане не заперечує вирішального внеску народів СРСР у перемогу.

 

[mangust]

Відповідь: Сталин. Плюсы и минусы.

Сталін — визволитель Європи й об’єднувач українських земель?

Насправді Західну Європу визволили західні союзники. Радянська армія вигнала німців зі Східної Європи, її справді зустрічали квітами, але цим країнам було накинуто комуністичні, промосковські режими. Для Фінляндії також був заготовлений маріонетковий уряд, але фінни не дали себе «визволити». Народи згаданих країн сприймали ці режими як окупаційні. «Визволені» країни Балтії, Західну Україну почали «зачищати» від корінного населення, переселяти туди «истинно советских людей». Не дивно, що проти «визволителів» діяли Армія Крайова, УПА, «лісові брати», згодом вибухали повстання в НДР, Польщі, Чехословаччині, Угорщині. СРСР, продовжуючи «визвольну місію», вводив туди війська. Справжнє визволення Східної Європи відбулося після падіння «берлінського муру».

Міфи радянської пропаганди і нині повторюють комуністи. Справді у 1945–46 роках УРСР постала у межах нинішньої України, самотужки Україна не спромоглася б на таке. Можливо, цієї мети вдалося б досягти в майбутній об’єднаній Європі, та умовні прогнози в історії сумнівні. Але Сталін, об’єднуючи українців в одному концтаборі, ніколи на думці не мав соборної України. Він просто приєднував землі (Кенінгсбергську область, Курили, шматок Фінляндії, країни Балтії). Право на українські землі хоч можна було юридично обґрунтувати. Землі було приєднано, а українців із Західної України сотнями тисяч було вивезено до Сибіру. Сталін залишив Польщі українські етнічні землі (Перемишлянщину, Холмщину) і дав санкцію на переселення українців на нові західні землі ПНР (варварська операція «Вісла»). Не будемо згадувати, як свого часу «об’єднувач» приєднав до Росії українські райони Воронежчини, Курщини, Білгородщини, Таганрог. Є свідчення, що він збирався об’єднати всіх українців, депортувавши їх до Сибіру.

Міф: злочини чинили винятково гітлерівці

Багато написано про лиходійства гітлерівців — розстріли, табори знищення, спалені села, зруйновані міста. Це правда. Але більшовицькі історики списували на німців руйнування чекістами при відступі заводів, мостів, інших об’єктів (Дніпрогес,Хрещатик, Лавра). Але ж там лишалися наші люди! Можна зрозуміти, коли підривали військові склади, заводи, які не встигли вивезти за Урал. Але навіщо ж Хрещатик? Більшовики не розраховували повернутися? Навіщо було спалювати врожай, продовольчі склади? Можна ж було роздати людям, яких не евакуювали. А їх прирікали на голодну смерть, щоб потім запитувати: «Чи були ви (ваші родичі) на окупованій території?» Злочином було кидати під німецькі кулі ненавчених, необмундированих, неозброєних юнаків і чоловіків, яких німці не вбили, не вивезли на каторгу під час окупації і які цю «провину» мусили «смывать кровью».

Німці не лікували, майже не годували полоненних червоноармійців, але віддавали їх рідним. А представники «соціалістичного гуманізму» з НКВС розстріляли 22 тис. полоненних польських офіцерів. Гітлерівці знищували євреїв, циганів. Але ж і Сталін здійснював геноцид. Йдеться не тільки про українців, бо ж дехто висуває заперечення: у Голодомор гинули й представники інших націй. Але були репресії суто за етнічною ознакою: «інтернаціоналісти» депортували цілі народи у спецпоселення (гетто), це — калмики, чеченці, інгуші, карачаєвці, балкарці, турки–месхетинці, татари й інші народності Криму. Чим сталіністи–«інтернаціоналісти» відрізняються від гітлерівців–нацистів? Із Західної України виселили до Сибіру 10% населення, а в 1941 році перед відступом більшовики замордували 20 тис. ув’язнених. Їх та сотні тисяч інших розстріляних енкаведистами людей більшовики намагалися списати на нацистів (поховання в Биківні, Вінниці, інших місцях).

Радянський ГУЛАГ не мав крематоріїв (куди там до німецької техніки!), але там помирало 30–60% ув’язнених. Солженіцин свідчив, що радянські концтабори були не кращі за німецькі.