греко-католическая церковь в Киеве
- Автор теми _КАЦИЧКА_
- Дата створення
Пусть кричат. УК Украины еще никто не отменял._КАЦИЧКА_ сказав(ла):прийдут униаты и будут вешать православных (с) пани витренко
Всех под одну гребенку не надо. Уверен, что и там были подвижники веры. Лично же для меня все религии одинаково хороши. У всех были свои "крестовые походы".Зверюга сказав(ла):Руским православным уже негде клеймо ставить от того вранья и предательства которое они творили на протяжении все своей истории!
Ингеборга Дапкунайте
красіва і горда...
Він молився за єднання
Ось вам приклад подвіжніка вєри
Адже святий Йосафат, який 1623 року помер мученицькою смертю за католицьку віру і єдність Церков -- це перший український святий, якого канонізувала Апостольська Столиця. Ось уже протягом кількох століть він є взірцем вірності Богові для вірних усієї Католицької Церкви.
На шлях святості Йосафат Кунцевич ступив ще в дитинстві. Оповідають, що коли він малим хлопчиною молився перед Христовим Розп'яттям, у його серце впал іскорка з Розп'яття. Може, була це саме та іскра, що розпалила в серці хлопця палкий вогонь любові до Христа, до рідної Церкви й народу. Адже усе своє життя, починаючи з юних літ, Йосафат прямував до святості. Бажаючи цілковито присвятити своє життя Богові, він покидає рідне місто Володимир Волинський і прямує до Вільна (Литва), де вступає до монастиря отців Василіян.
Як розповідали сучасники Йосафата, він завжди був ревним монахом, багато молився, ніколи не оминав допомогою бідних, сиріт, немічних. Тому коли Йосафата, уже як ігумена монастиря, було призначено єпископом Полоцьким, уся віленська біднота проводжала його зі слізьми на очах -- як свого опікуна, духовного батька.
Святого Йосафата шанували й любили вірні за щире серце, за мудрі слова проповідей, які проникали у самісінькі серця, нерідко навертаючи до Христової віри закаменілі душі грішників. До нього безперестанно ішли до сповіді (іноді він проводив у сповідальні по шість годин на день). А окрім цього була молитва і праця. Молитва за єдність Церков (що було так важливо у часи розбрату після Берестеейської унії!) і безустанна праця -- душпастирська, просвітницька... У цей час св. Йосафат пише статті на оборону Католицької Церкви, укладає катехизм та правила для священиків.
Пояснити любов і пошану людей до святого Йосафатаа можна дуже просто. Він завжди чинив так, як навчав інших. Життя ся. Йосафата було підтвердженням його слів. Йому вірили. Йому довіряли як пастиреві.
Чи знав Йосафат, що на нього як на ревного захисника Католицької Церкви чатує небезпека? Мабуть, що знав, бо не раз поввторював своїм ворогам: "Ви мені грозите смертю, а я вам кажу: не можу бути щасливішим, аніж коли загину від ваших рук за католицьку й апостольську віру". Знаючи, що проти нього вороги снують змову у Вітебську, св. Йосафат, однак, їде туди з візитом. І у Вітебську 25 листопада 1623 року він умирає мученицькою смертю від рук ворогів.
За подвижницьке життя і сміливу мученицьку смерть Господь приготував свщм. Йосафатові небесну нагороду. Він прославив його по смерті різними чудами, нетлінністю його тіла, здатністю уздоровлювати хворих і навертати до Христової віри людей. Зокрема, по смерті свщм. Йосафата навернулися майже всі його вбивці, в тому числі й православний єпископ Мелетій Смотрицький, що був безпосередньо винен у його смерті.
Тож у день, коли Церква згадує мученицький подвиг священномученика Йосафата, молімося до нього: "Вогненним сяянням розп'ятого Христа в юності просвічений, ангелам ти уподобився в монашому житті, і благочесно в святительстві ти прожив, ясно проповідував ти з'єднання та погасив розбратолюбних роздором розпалені серця мученицькою твоєю кров'ю і вінець від Христа прийняв ти. Тому пом'яни нас, ми кличемо до тебе: радуйся, непохитиний стовпе єднання!"
Ось вам приклад подвіжніка вєри
Адже святий Йосафат, який 1623 року помер мученицькою смертю за католицьку віру і єдність Церков -- це перший український святий, якого канонізувала Апостольська Столиця. Ось уже протягом кількох століть він є взірцем вірності Богові для вірних усієї Католицької Церкви.
На шлях святості Йосафат Кунцевич ступив ще в дитинстві. Оповідають, що коли він малим хлопчиною молився перед Христовим Розп'яттям, у його серце впал іскорка з Розп'яття. Може, була це саме та іскра, що розпалила в серці хлопця палкий вогонь любові до Христа, до рідної Церкви й народу. Адже усе своє життя, починаючи з юних літ, Йосафат прямував до святості. Бажаючи цілковито присвятити своє життя Богові, він покидає рідне місто Володимир Волинський і прямує до Вільна (Литва), де вступає до монастиря отців Василіян.
Як розповідали сучасники Йосафата, він завжди був ревним монахом, багато молився, ніколи не оминав допомогою бідних, сиріт, немічних. Тому коли Йосафата, уже як ігумена монастиря, було призначено єпископом Полоцьким, уся віленська біднота проводжала його зі слізьми на очах -- як свого опікуна, духовного батька.
Святого Йосафата шанували й любили вірні за щире серце, за мудрі слова проповідей, які проникали у самісінькі серця, нерідко навертаючи до Христової віри закаменілі душі грішників. До нього безперестанно ішли до сповіді (іноді він проводив у сповідальні по шість годин на день). А окрім цього була молитва і праця. Молитва за єдність Церков (що було так важливо у часи розбрату після Берестеейської унії!) і безустанна праця -- душпастирська, просвітницька... У цей час св. Йосафат пише статті на оборону Католицької Церкви, укладає катехизм та правила для священиків.
Пояснити любов і пошану людей до святого Йосафатаа можна дуже просто. Він завжди чинив так, як навчав інших. Життя ся. Йосафата було підтвердженням його слів. Йому вірили. Йому довіряли як пастиреві.
Чи знав Йосафат, що на нього як на ревного захисника Католицької Церкви чатує небезпека? Мабуть, що знав, бо не раз поввторював своїм ворогам: "Ви мені грозите смертю, а я вам кажу: не можу бути щасливішим, аніж коли загину від ваших рук за католицьку й апостольську віру". Знаючи, що проти нього вороги снують змову у Вітебську, св. Йосафат, однак, їде туди з візитом. І у Вітебську 25 листопада 1623 року він умирає мученицькою смертю від рук ворогів.
За подвижницьке життя і сміливу мученицьку смерть Господь приготував свщм. Йосафатові небесну нагороду. Він прославив його по смерті різними чудами, нетлінністю його тіла, здатністю уздоровлювати хворих і навертати до Христової віри людей. Зокрема, по смерті свщм. Йосафата навернулися майже всі його вбивці, в тому числі й православний єпископ Мелетій Смотрицький, що був безпосередньо винен у його смерті.
Тож у день, коли Церква згадує мученицький подвиг священномученика Йосафата, молімося до нього: "Вогненним сяянням розп'ятого Христа в юності просвічений, ангелам ти уподобився в монашому житті, і благочесно в святительстві ти прожив, ясно проповідував ти з'єднання та погасив розбратолюбних роздором розпалені серця мученицькою твоєю кров'ю і вінець від Христа прийняв ти. Тому пом'яни нас, ми кличемо до тебе: радуйся, непохитиний стовпе єднання!"
Останнє редагування:
P
pilgrim
Guest
Ингеборга Дапкунайте, неужели кто-то сказал, что в Католической Церкви нет тех, кто прославился своей святостью.
Только не пойму, к чему этот рассказ?
Только не пойму, к чему этот рассказ?
Ингеборга Дапкунайте
красіва і горда...
саме ви шановний писали що унія є започаткована на брехніpilgrim сказав(ла):Ингеборга Дапкунайте, неужели кто-то сказал, что в Католической Церкви нет тех, кто прославился своей святостью.
Только не пойму, к чему этот рассказ?
чи я помиляюсь?
А святий Йосафат якраз і є унітським святим
най люди знають правду про життя української католицької церкви
і про те що мілліони віруючих по всій земній кулі возносять молитви до українця за походженям
а то за століття брехні усе в головах позмішувалося
я наприклад нещодавно натрапила на один "православний"сайт
щось там "православіє.ру"чи ще щось
і там прочитала,що виявляєтся католіки у св.пост їдять м`ясо і пьють мочу
оце вам і християнська любов
P
pilgrim
Guest
А уточнить поконкретней, можно? А то закрадываются подозрения, что есть искажение информации. Это похоже на какие-то страшилки.Ингеборга Дапкунайте сказав(ла):... виявляєтся католіки у св.пост їдять м`ясо і пьють мочу оце вам і християнська любов
Ингеборга Дапкунайте
красіва і горда...
ну я вже не пам`ятаю деpilgrim сказав(ла):А уточнить поконкретней, можно? А то закрадываются подозрения, что есть искажение информации. Это похоже на какие-то страшилки.
прчитайте сайти правая.ру чи православіє.ру
і ви все зрозумієте,там написано що горбачов і папа римський є масонами
і по ночах пьють кров дітей,а Ющенко намагався зробити собі якесь щеплення з людських ембріонів тому в ного зараз таке з обличчам
стаття називаєется "православниє младєнци мстять антіхрєсту"
але точну ссилку привести не можу бо це знову шукать
я натрапила на це випадково і бажання калупатися у цьому бруді ще раз не маю