Я пишу стихи....

а я не вагаюсь - чекати чи ні..
і мріями дихаю, і ними ж згораю,
а кожка сльоза, що є у мені..
то віра у нас, що в серці тримаю.

а я не соромлюсь, що ти у мені
ворушиш навмисно інтригу,
а я не вагаюсь - іти чи не йти
з тобою на завтрішню кригу..

а в кожкому дотику я чую зізнання,
мовчанням чіпаєш за душу,
а я не вагаюсь - я вірю в кохання,
а я не вагаюсь, бо навіть не мушу.

3.10.2008
 

Фрося

New Member
Вона тепер єдиний сенс
Та цілий світ мого життя.
Потоком сліз стікає дощ
По брудним стеклам майбуття

Дивлюсь, як догорає листя
Жовтогарячим багаттям.
І осінь вже прийшла до серця,
Щоб залишатись довго там.

Останній дотик вже не літа.
Від сонця лагідний малюнок,
Мов твоїх губ коханих ніжний
І незабутній поцілунок.
 

NotForYou

блукаю по життю...
А я как дура..

Свадебное платье..фата до пят...

Его одела в день траура души своей...

ОНИ ее убить хотят...



Луна уже идет на убыль,

Мне кажеться сойду с ума,

А ОН опять подчитывает прибыль,

Нет боли -просто пустота..



Мне всё равно что скажут люди,

Мне жутко хочется кричать...

Они ЛЮБОВЬ порезали на блюде,

Мою судьбу ,что ,тоже им решать?



ОНИ всё за меня решили,

Мне лишь только осталось молчать..

Зря..-скажу вам, - вы поспешили,

Я же так не смогу дышать!



Мелкий дождь..Тротуар заблестел,

Отражаеться тусклый свет фонарей,

Старый двор совсем опустел,

Я хочу убежать поскорей.



Этот дождь всё никак не кончится,

Словно плачет он обо всём,

Он пророчит мне одиночество,

А я как дура в платье свадебном своем...
03,10,2008
 

iscander

distortion mind
Відповідь: Я пишу стихи....

Перламутровые слёзы отражаются в глазах,
Раскройте тайны мирозданья.
Вчера , сегодня- каждый раз,
Ненужные признанья.
Закройте двери на замок,
На все четыре оборота,
Ах ,если только бы я смог,
Стереть из души тавро идиота.
Стучит в висках немое время,
На теле оставляя шрамы.
Каждый тянет своё бремя,
Утрами, днями, вечерами,
Стихи -рифмованая проза?
Камни на песке всего лишь?
Я выйду на минуту из наркоза,
Если, ты мне это позволишь...
 
Останнє редагування:
кажется, ошибок много вышло... исправьте, если что не так

Я знов не спала цілу ніч,
а лише мріяла про Тебе
і блідий місяць, певна річ,
світив меня з сумного неба.

Його благала крізь вікно
враз не щезати серед ночі,
розповісти, де зараз Ти,
бо ж знаю - бачив Твої очі.

Та місяць все ж не відповів,
блукав в пітьмі не помічая
перед світанком сльози лив,
а на зарі в калюжі стаяв.

І я залишилась одна
у роздумах про неможливе...
а на вікні бокал вина
наповнився з нічної зливи
 
Останнє редагування:

Обрученная с ветром

Люблю своего мужа
кажется, ошибок много вышло... исправьте, если что не так
Исправляем :)

Я знов не спала цілу ніч,
а лише мріяла про Тебе
і блідий місяць, певна річ,
світив мені з сумного неба.

Його благала крізь вікно
враз не щезати серед ночі,
розповісти, де зараз Ти, (а а где рифма делась?)
бо ж знаю - бачив Твої очі.

Та місяць все ж не відповів,
блукав в пітьмі не помічая (1)не помічая чого або кого? 2)не помічаючи)
перед світанком сльози лив,
а на зорі в калюжі стаяв. (може танув?)

І я залишилась одна
у роздумах про неможливе...
а на вікні бокал (келих) вина
наповнився з нічної зливи
(Классно сказано!)
 

|APOSTOL|

New Member
что ВАС всех вдохновляет что ВЫ пишыте такие прекрасные стихи?
пробывал писать не выходит
 
Обрученная с ветром, благодарю)
я все так и не научилась думать на украинском, вот и столько ошибок выходит
а нельзя бокал оставить бокалом?))
 
одно из тех творений, где можно оставить последние две строчки : )
пьяный бред :


хотел бы стать ветром и улететь,
но зимнею вьюгой от стужи согреть

хотел бы стать пеплом, сгорел бы дотла,
но тлея в себе видеть сотни тебя

осой ядовитой вонзить в тебя жало,
так, чтобы в агонии век доживала

а может иглою шприца наркомана,
но чтобы твоей на руке была рана

случайною пулей, пробившей висок,
принёс бы я смерть, неминуемый рок

мельчайшей частичкою вируса жить,
мучительно долго, но всё же убить

вот так вот, метаясь от ада до рая,
лишь в силах сказать: -"пошла нах*й родная" : )
 
Останнє редагування:
Зверху