nvm
Member
4.05.09 Після вчорашнього переходу спали до 9ї години. Зранку поїли зібралися і об 11-00 вирушили на Пд. Дємєрджи. Збиралися йти по верхній дорозі, але десь не туди повернули і пішли по нижній (№ 130 маршрут), дуже тяжко піднімалися до розвилки. Під розвилкою знову з’явився густий туман, нас обігнала група на квадроциклах, а на самій розвилці почався ще й дощ. В 13-15 на розвилці дощ туман, перекусили, одягли дощовики і поповзли по гіпотенузі на Пд. Дємєрджи. Мимо нас повернулися квадроциклісти. Близько другої години ми були на вершині Пд. Дємєрджи, а вже о14-00 фотографувалися на скелях над Лучістим. Туман періодично розходився і ми могли бачити Алушту, Лучісте і море. Далі вирішили спуститися через Долину привидів в с. Лучістоє. Долина привидів - ще один чудовий витвір природи в Криму. Спускалися до села ми аж 3 години, по дорозі фотографуючи все навколо.
В 17-00 були біля магазину села Лучістоє. В селі купили зошит, ручку, голки, котушку (бо забули взяти), печива, соку та пива. Трішки відпочили і в 17-30 вирушили по №131 маршруту до водоспаду Джурла. Перехід був тяжким, постійно, помірно вгору, йшли 2,5 години і в 20-00 були біля водоспаду Джурла. Дійшли змучені, почало темніти, холодало, зібрані дрова сирі не давали полум’я, щоб закипіла вода, в пальнику газ не хотів горіти. Довелося їсти в сухом’ятку і лягти спати під шум водоспаду Джурла. За цей день пройшли 13,5 км (за картою) за 9 годин.
5.05.09 Цей день значився в наших планах, як резервний і тому ми спали до9-00 години. День виявився сонячним та найтеплішим за час нашої мандрівки. Ми купалися в Джурлі, облазили навколишні скелі. Я десь вичитав про печеру Джурла трішки вище водоспаду і ми вирішили її знайти. Але пройшовши річку-джерело Чабан-Чухрак і течію Джурли до гаті, що біля т\с Джурла , ми печери не знайшли. День пройшов чудово з активним відпочинком.
6.05.09 Вставши о 8-00 годині поснідали і в 10-30 розпочали спуск по Джурлі, Алаці. На самому початку маршруту втопили фотоапарат і тому далі знімали лише відеокамерою. Пройшли невелику відстань і зустріли туристів, що повертаються, вони сказали, що далі можна пройти лише з вірьовками. Дійсно були глибокі обриви. Але ми вирішили іти далі, обходячи обриви ліворуч. Це був ще один екстремальний спуск, місцями ми ставали альпіністами, без страховки. Спершу спускався я, хапаючись за каміння та уступи, потім спускали доньку, потім наплічники, потім Оксана та Артьом. З 5ти км відстані до 16го км, перший км зайняв 3 години - половину нашого шляху. Далі 4 км ми пройшли за 3 години вже по стежині. Цей день був найкращим, ми пройшли місця, де рідко бувають люди, бачили різноманітні водоспади, деякі вищі та потужніші Джурли. В одному з них ми купалися, він не стікав по скалі, а вода падала на голову. Зустрічали гігантський виноград-ліани (місцевості схожі на тропічні джунглі) Біля одного з водоспадів стояла стаціонарна хижка. Ми пройшли до кордону 16 км бачили всі водоспади, але який з них Гейзер, не визначили. І ще ми не знайшли Кам’яних грибів і вже біля 16 км зрозуміли, що вони десь збоку, але в нас вже не було ні часу ні сил їх шукати. Щойно вийшли на дорогу, нас забрав мікроавтобус і за 10 грн з кожного ми приїхали в Алушту. В Алушті дізналися про страйк тролейбусників, але маршрутки ходили кожні 10-15 хв., тобто виїхати можна. І ми відправилися до кемпінгового містечка, що за годину ходьби від автовокзалу. В кемпінговому містечку поставили палатку, нам показали, де брати прісну воду і ввечері вже забігали в холодну морську воду. На березі моря не було дров, ми користувалися лише пальником, а то думав доведеться балони газу вести в Суми.
7.05.09 Наш другий резервний день. Перша половина дня була сонячна тепла, ми загоряли, кілька разів купалися в морі, ходили на набережну в Алушту накупили сувенірів, дегустували вино. Після обіду погода різко змінилася - похолодало, з’явився вітер, натягувало на дощ і ввечері пішов дощ.
8.05.09 Проснулися ми о 7-00 годині під акомпанемент дощу, під дощем варили кашу, збирали речі. В 9-00, натягнувши дощовики, пішли в Алушту на автовокзал. Зразу ж сіли в мікроавтобус і в 10-30 були в Сімферополі. Дощ періодично припинявся і починався знову. В 13-36 поїздом Сімферополь – Мінськ відправилися додому.
В 17-00 були біля магазину села Лучістоє. В селі купили зошит, ручку, голки, котушку (бо забули взяти), печива, соку та пива. Трішки відпочили і в 17-30 вирушили по №131 маршруту до водоспаду Джурла. Перехід був тяжким, постійно, помірно вгору, йшли 2,5 години і в 20-00 були біля водоспаду Джурла. Дійшли змучені, почало темніти, холодало, зібрані дрова сирі не давали полум’я, щоб закипіла вода, в пальнику газ не хотів горіти. Довелося їсти в сухом’ятку і лягти спати під шум водоспаду Джурла. За цей день пройшли 13,5 км (за картою) за 9 годин.
5.05.09 Цей день значився в наших планах, як резервний і тому ми спали до9-00 години. День виявився сонячним та найтеплішим за час нашої мандрівки. Ми купалися в Джурлі, облазили навколишні скелі. Я десь вичитав про печеру Джурла трішки вище водоспаду і ми вирішили її знайти. Але пройшовши річку-джерело Чабан-Чухрак і течію Джурли до гаті, що біля т\с Джурла , ми печери не знайшли. День пройшов чудово з активним відпочинком.
6.05.09 Вставши о 8-00 годині поснідали і в 10-30 розпочали спуск по Джурлі, Алаці. На самому початку маршруту втопили фотоапарат і тому далі знімали лише відеокамерою. Пройшли невелику відстань і зустріли туристів, що повертаються, вони сказали, що далі можна пройти лише з вірьовками. Дійсно були глибокі обриви. Але ми вирішили іти далі, обходячи обриви ліворуч. Це був ще один екстремальний спуск, місцями ми ставали альпіністами, без страховки. Спершу спускався я, хапаючись за каміння та уступи, потім спускали доньку, потім наплічники, потім Оксана та Артьом. З 5ти км відстані до 16го км, перший км зайняв 3 години - половину нашого шляху. Далі 4 км ми пройшли за 3 години вже по стежині. Цей день був найкращим, ми пройшли місця, де рідко бувають люди, бачили різноманітні водоспади, деякі вищі та потужніші Джурли. В одному з них ми купалися, він не стікав по скалі, а вода падала на голову. Зустрічали гігантський виноград-ліани (місцевості схожі на тропічні джунглі) Біля одного з водоспадів стояла стаціонарна хижка. Ми пройшли до кордону 16 км бачили всі водоспади, але який з них Гейзер, не визначили. І ще ми не знайшли Кам’яних грибів і вже біля 16 км зрозуміли, що вони десь збоку, але в нас вже не було ні часу ні сил їх шукати. Щойно вийшли на дорогу, нас забрав мікроавтобус і за 10 грн з кожного ми приїхали в Алушту. В Алушті дізналися про страйк тролейбусників, але маршрутки ходили кожні 10-15 хв., тобто виїхати можна. І ми відправилися до кемпінгового містечка, що за годину ходьби від автовокзалу. В кемпінговому містечку поставили палатку, нам показали, де брати прісну воду і ввечері вже забігали в холодну морську воду. На березі моря не було дров, ми користувалися лише пальником, а то думав доведеться балони газу вести в Суми.
7.05.09 Наш другий резервний день. Перша половина дня була сонячна тепла, ми загоряли, кілька разів купалися в морі, ходили на набережну в Алушту накупили сувенірів, дегустували вино. Після обіду погода різко змінилася - похолодало, з’явився вітер, натягувало на дощ і ввечері пішов дощ.
8.05.09 Проснулися ми о 7-00 годині під акомпанемент дощу, під дощем варили кашу, збирали речі. В 9-00, натягнувши дощовики, пішли в Алушту на автовокзал. Зразу ж сіли в мікроавтобус і в 10-30 були в Сімферополі. Дощ періодично припинявся і починався знову. В 13-36 поїздом Сімферополь – Мінськ відправилися додому.
Вкладення
Останнє редагування:
.
. Фотки как-нибудь выложу, сейчас лень искать 
