2.05.09 Встав о 6-30 розпалив вогнище, повісив казанки з чаєм та кашею. Почали вставати інші. Я почав збирати спальники, палатку і тут почався дощ, який не переставав до завтрашнього ранку. Ми поснідали і знову полізли в палатку. Періодично вилазячи з палатки, я спілкувався з туристами, які щойно сходили з Чатир-Дагу, дізнався, що там дощ, вітер, холод. Але цілий день лежати в палатці – не для нас. І об 11-00 я та Артьом без наплічників пішли на Еклізі - Бурун (1527м). За 50 хв. вийшли на верхнє плато. Йшли в тумані і орієнтуватися на стежці допомагали тури (кам’яні гірки), ми в кожен додавали по своєму камінчику. По плато йшли по добре протоптаній стежці, інколи проходячи сніжники
До вершини Еклізі дійшли по плато за 40 хв. Ішли по сильному дощу, вітру, інколи був сніг, град. ( але все це була мініатюра нашої минулорічної Чорногори). По дорозі зустрічали групи туристів, що йшли з нижнього плато, деякі обіцяли що нам на Еклізі буде жарко. На Еклізі крім вершини ми нічого не побачили, лише найближчі скелі, бо кругом був туман. Назад до табору прийшли за 50 хв. На поляні в періодах затишшя дощу обсохли на вогнищі, повечеряли і лягли спати з надією на хорошу погоду.
3.05.09 Вставши знову о 6-30 за палаткою було сонячно, ми витягли мокрі речі, спальники, тент розвішали по гіллях (як і сусіди по поляні). Швидко поснідали, зібралися (бо почали находити хмари) і в 9-30 вийшли на Чатир-Даг. Знову з’явився туман, але хоч не капало, за 1-15 дійшли до верхнього плато, пішли на Ангар-Бурун (1454 м). По дорозі пройшли старий підйомник, зруйнований радар і в11-30 зійшли на Ангар – Бурун.
Після Ангар-Буруну спустилися на нижнє плато і направилися до Тисової ущелини. Яку проминули, якби на туристи з Запоріжжя, що показали вхід в ущелину. В 13-00 ми почали спуск по ущелині, почався дощ, довелося знову натягати дощовики. Але незважаючи ні на що Тисова ущелина виявилася дійсно чудовим витвором природи, ми навіть дослідили невелику печеру в ущелині.
З Тисової ущелини спускалися не по находженій стежці, а напряму вниз, це був екстрім, але ми благополучно дійшли до нижньої стежки. По нижній стежці пройшли джерело, дві річечки, кілька полян з палатками туристів і в 16-00 дійшли Ангарського перевалу. Поласували пивом на перевалі, і в 16-15 пішли вгору на поляну МАН. Підйом був тяжким, бо пройшли вже достатньо. Пройшли та сфотографувалися біля обеліска будівельникам дороги. Пішли мимо саду якихось фруктових дерев, густо вкритих лишайником.
В 17-45 дійшли поляни МАН і розбили табір над річечкою Дємєрджи. Сили лишилися щоб розгорнути табір, зварити поїсти, покупатися в холодній воді Дємєрджи та лягти спати. За цей день ми пройшли 12 км (за картою) за 7 годин.
, не воняют продуктами дефикации... 
