ПРОТИСТОЯННЯ... [блог новин в УКРАIНI та свiтi]

Loner

Well-Known Member
You must be registered for see images attach


Український уряд уникає запитань про виплати екс-президенту і його родині.
193 тисячі 207 фунтів і 50 пенсів: такий рахунок виставили українським платникам податків Віктор Федорович Янукович, його старший син Олександр і вдова його загиблого молодшого сина Віктора.
Це додаткові витрати, які понесли український екс-президент і його родина через те, що Україна 2014 року невдало втрутилася у судовий процес за позовами Януковичів проти Ради ЄС у суді Європейського Союзу. Йдеться про оскарження першої хвилі санкцій ЄС, запровадженої у березні 2014 року проти Віктора Януковича і його оточення за розкрадання державних коштів.
Річ у тім, що українське міністерство юстиції у вересні 2014 року спершу подало до Суду ЄС заявку, аби разом з Польщею Україна виступала у суді стороною процесу - на підтримку позиції Ради ЄС у суперечці з Януковичами. Однак вже у грудні того ж року Київ раптом відкликав свою заявку і вийшов з процесу. За ці кілька місяців на британських захисників Януковичів - адвокатів лондонської юридичної фірми Joseph Hage Aaronson – через українську заявку з'явилася "додаткова робота". Рахунок за неї Януковичі виставили Україні.
ВідеоРада ЄС продовжила санкції проти Януковича та його соратників ще на рік
Ухвалене Радою ЄС рішення набуває чинності сьогодні. У переліку - президент-втікач та 12 його поплічників. Втім з санкційного списку зникли два імені - колишнього міністра юстиції Олени Лукаш та нардепа Сергія Клюєва. У Євросоюзі вирішили, що доказів для збереження цих осіб у санкційному списку недостатньо.
Рада ЄС продовжила санкції проти Януковича та його соратників ще на рік
ТСН. Ранок 6 березня, 09:53

Вражаючі гонорари
Рахунки за оплату юридичних витрат сторін процесу завжди є таємницею. Однак цього разу гонорари лондонських адвокатів родини українського екс-президента, який переховується від українських правоохоронних органів у Росії, вдалося з'ясувати завдяки документам, доступним у базі даних рішень Суду ЄС. І виявилися вони вражаючими.
Зокрема, провідні фахівці лондонської юридичної фірми Joseph Hage Aaronson отримують за роботу на Віктора Януковича та його родичів до 1500 фунтів за годину. Очолює команду юристів Віктора Януковича досвідчений Том Бізлі, серед найвідоміших клієнтів якого у минулому був російський олігарх Олег Дерипаска.
Зіркові адвокати домоглися свого: торік суд у Люксембурзі визнав вимоги Януковичів правомірними. Апеляцію України судді згодом відхилили. Отже, з українського бюджету екс-президенту і його родині на початку цього року мали бути компенсовані витрати на лондонських адвокатів. Водночас судді визнали апетити лондонських юристів надмірними і вирішили, що Україна має компенсувати витрати Януковичам у розрахунку 250 фунтів за годину адвокатської роботи. Крім того, замість майже 70 годин роботи адвокатів та їхніх помічників судді визнали більш правдоподібною цифру у 10 годин роботи плюс чотири години на організаційні затрати. Отже, Суд ЄС постановив виплатити Віктору Януковичу, його сину і невістці по 3500 фунтів компенсації.

Понад два мільйони на адвокатів?
Загалом Україна винна Януковичам за рішенням суду у Люксембурзі 10500 євро (понад 300 тис. грн), а також відсотки за період судової тяганини. Однак чи розрахувався вже Київ з екс-президентом-втікачем, в українському міністерстві юстиції DW не повідомили. Відкритим залишається також питання про те, як саме український уряд мав виплатити кошти. Адже, як зазначала у суді адвокатка українського уряду, рахунки Віктора Януковича і його дітей у ЄС заморожені. Переказ їм коштів був би порушенням санкцій Євросоюзу. Імовірно, Київ переказав кошти українських платників податків на рахунки Януковичів у Росії, де вони переховуються від слідства, або у третій країні. На запитання, як саме розрахуватися з втікачами, український Мінюст не відповів.
Українська компенсація, утім, буде лише краплиною у морі витрат Януковичів на адвокатів. Понад 193 тисячі фунтів на трьох, як вказали самі адвокати у представлених суду розрахунках, це орієнтовно третина загальних витрат на юридичний захист у справі за позовом проти санкцій, запроваджених у 2014 році. Таким чином річні витрати Януковичів на лондонських адвокатів становлять близько 580 тисяч фунтів.
Щороку санкції ЄС подовжуються окремим рішенням Ради ЄС, яке Януковичі оскаржують у суді. Якщо відштовхуватися від розрахунків, представлених адвокатами за 2014 рік, то за чотири роки судової тяганини колишній господар "Межигір'я" і його родина могли витратити на юридичний захист у справі санкцій понад 2,3 мільйона фунтів.

Навіщо судиться екс-президент?
Позивачі, чиї рахунки заморожено, можуть використовувати для свого юридичного захисту кошти із заблокованих рахунків. Утім, колишній президент України неодноразово заявляв, що не має рахунків за кордоном. Екс-заступник генерального прокурора України Віталій Касько 2015 року підтверджував відсутність у Віктора Януковича коштів в іноземних банках, бо він "звик тримати гроші у готівці".
Яким чином екс-президент розраховується зі своїми адвокатами і навіщо витрачає мільйони розблокування рахунків, залишається загадкою. У юридичній фірмі Joseph Hage Aaronson, яка представляє інтереси Януковичів, відмовилися коментувати питання гонорарів і підтвердити отримання компенсації з українського бюджету.
Приєднуйтесь до ТСН у Telegram та отримуйте найважливіші новини просто у месенджер!
 

Loner

Well-Known Member
Московiя, країна Моксель@shadowshadow301

Директор заводу Порошенка в Севастополі К.Картошкін відразу після окупації Криму рапортує на нараді Російській Думі.
А потім колаборант призначається Порошенком в Укроборонпром і виписує собі премії по 2 мільйони грн. А за Майдан
влада судить активістів.



Гутен морген, хунтята!
 

Chadel

Active Member
Сюр какой-то
You must be registered for see images

Задержан активист Евромайдана по подозрению в убийстве «Беркутовцев»

You must be registered for see images attach
Все так і має бути. Держава посилає меседж своїм охоронцям - "робіть що вам кажуть і вам за це нічого не буде".
 

Loner

Well-Known Member
Прокуратор
anti-colorados

Скандал, разворачивающийся вокруг руководителя антикоррупционной прокуратуры, на самом деле, дает представление о том, где мы сейчас находимся на пути к нормальному государству. Сам факт расследования в отношении действующего заместителя генпрокурора, дает представление о существенно сузившемся круге «неприкасаемых» лиц. Кто бы и что не говорил, а в этом плане ситуация изменилась кардинально. Те же самые прокуроры, различного калибра, перестали себя считать небожителями и уже четко представляют, что в различных ситуациях они вполне могут стать добычей других провоохранительных органов.

Еще каких-то 10 лет назад прокурорские плевать хотели на милицию, СБУ и знали, что не попадут в суд ни по каким причинам. Поэтому усаженный «коксом» или упитый «горилкой» прокурор, за рулем автомобиля, знал, что может не рискуя доехать до места назначения, а случись ДТП, почти гарантированно окажется правым и трезвым.

Мало того, прокурорские легко и без оглядки обсуждали суммы вознаграждения за «решение» вопросов. Может быть это было не всегда в кабинетах, но свои пожелания они говорили открыто и не стесняясь. Что важно, заказ они принимали как на развал уголовных дел, так и на их стряпанье и делали это с гарантией, если сумма вознаграждения их устраивала. Но теперь все это уже однозначно осталось в прошлом.

Об этом говорят сами прокурорские. Состояние полной безнаказанности ушло. Теперь они ходят и оглядываются, а когда подходит вариант с тем, чтобы «подрезать капусту» — крутятся как уж на сковородке, чтобы не увидеть людей в камуфляже и масках. Мало того, теперь они не дают гарантий, ибо всесилие осталось в прошлом.

Да, в системе осталось достаточно много людей, которые шли в прокуратуру исключительно для «сенокоса». Изначально они не собирались жить и работать в составе правоохранительной системы. Еще на стадии «заноса» за сессию нужным людям на соответствующем факультете ВУЗа, они себе четко представляли, зачем они идут в прокуратуру. Еще зелеными прокурорчиками они имели коготки и зубки для того, чтобы рвать свое бабло из глотки тех, кто попал в их липкие лапки.

Многие из них и сейчас остались при должностях. То есть, там нет ментальной дилеммы «брать или не брать», вопрос теперь сводится к тому, насколько это опасно. При малейшем признаке опасности они входят в образ честного служаки, который только и делает, что борется с преступностью. Теперь они даже в рейдерские схемы пытаются не включаться, хотя раньше это было для них – золотым дном. Сколько народу они усадили именно в ходе подобных «операций», никто и никогда не узнает.

Ну и самое простое, автору пришлось слышать прокурорский вариант «плача Ярославны», когда подобный деятель с ужасом рассказывал о том, как он ехал с юбилея какого-то яркого прокурорского деятеля и выпил всего-ничего и как трясся всю дорогу, а когда приехал домой, то от стресса у него прихватило сердце. Это потому, что коллеги рассказывали случаи из собственной жизни о том, какое впечатление на патрульную полицию производит их прокурорское удостоверение. Они описывали сцену, подобную испанской корриде, когда торреодор машет красным плащом перед быком. Там реакция была подобной. Так что ситуация качественно меняется. Хотелось бы, чтобы это было быстрее и везде, но эта гниль скапливалась десятилетиями, а выгребать ее начали относительно недавно.

Еще один момент – генпрокурор перестал быть безоговорочной «крышей» для прокурорских даже масштаба своего заместителя. Если кто-то может припомнить нечто подобное – пускай об этом напишет. Причем, насколько можно понять, в данной ситуации копать начал сторонний орган и генпрокурор дал «добро» на это.

Еще один момент, который хотелось бы отметить, в этой связи. Насколько можно понять, речь идет об операции документирования действий Холоницкого, по вмешательству в следственные действия, с целью получить тот или иной его результат. Это не жесткий криминал, с получением миллионных взяток или отжиме элитной недвижимости, как то было раньше, но тем не менее – очень неприятное служебное правонарушение, компрометирующие деятельность всего правоохранительного органа, коим является прокуратура. А самое плохое то, что давление на следователей создает прецедент, который снова сбрасывает систему в тот же самый вонючий омут.

Думаю, что руководитель такого масштаба не может не дать себе отчет в том, что он стал, как минимум, проводником старых, затхлых схем, которые превратили прокуратуру в то, венцом чего стал печально известный генпрокурор Пшонка. Посему, когда вскрылся сам факт прослушки и понимая, что там записано, надо было хотя бы просто подать в отставку, чтобы показать новый алгоритм поведения в такой ситуации. Но ничего подобного не случилось. У нас такое еще не принято. Что хуже всего, они будут уходить с позором, зубами и когтями цепляясь в свое ускользающее кресло и тем самым показывая уровень адекватности должностных лиц такого масштаба. Больше того, когда становится понятным объем доказательств, а, соответственно, и перспектив, то начинается старая песня о «политических репрессиях» и «заказных делах».

Но как не крути, ситуация меняется и сравнивать ее состояние в 2018 и в 2008 годах — просто нет смысла, она уже другая и постепенно различие увеличивается.

 
Зверху