Eugen Zhiwora
17 год
Юрій Ружицький
''Майже чотири доби помирав Воїн , стікаючи кров*ю на палаючому сонці , очікуючи допомоги від свого ''головнокомандуючого''.
''Головнокомандуючого'' , який взяв цю справу *під особистий контроль''.
Взяв і упиздив на морько, гріти дупу на азовському пісочку .
Бо устав ''головнокомандуючий''.
Сьомий раз ''устав'' за півтора року .
Вмер . Загинув Воїн . Так і не дочекався ...
І навіть тіло його дісталось ворогу ...
І я просто хочу запитати вас , брати-солдати , побратими , які обрали оцього ''уставшего'' клоуна своїм самим-самим головним командиром - як вам зараз спиться, пацани ?
ЯК ВАМ СПИТЬСЯ, БРАТИКИ?''
Пані Крулевська
"Как ви спітє по ночам?!!"- кричало воно на стадіоні під час дебатів з Порошенком.
"Как ви спітє по ночам?"- питаю я зараз у головнокомандувача воюючої держави. Як? Майже чотири дні чекав воїн допомоги в донбаських степах, стікаючи кров'ю. Чекав "особистого контролю" брехливого сцикуна. Чекали його рідні. Чекали його побратими. Чекали небайдужі люди....
Тіло загиблого забрали терористи.
Как ви спітє по ночам???!!!!!!
Я дуже хочу, щоб кожного дня на цьому і на тому світі ,немов Фріді хустку, якою вона задушила своє дитя, брехливому сциклу приносили фото того воїна. Приносили і питали голосом зі стадіону :
КАК ВИ СПІТЄ ПО НОЧАМ?!''
Маруся Звіробій
''Військовим обравшим для себе командувачем те зелене чмо, ганьба! Ви довбодятли! Бачити в приціл, як росія знищує нас, бачити як вона цього дурня підтримувала на виборах і проголосувати за нього, вам всрало в голову, то ваш діагноз. Всрало тезою "Аби не Порошенко", всрало тією ж росією яка когті сама собі рвала, аби Порошенка прибрать. Стати по одну барикаду з ворогом то діагноз тупоголового ідіота. Голосувати треба ПРОТИ російських обранців. Завжди! Без виключень.
Росія не могла б одразу поставити Бойка. То надто російська кандидатура на момент 2019 року. Тому потрібна прокладка вовка зеленський. Дурачок, що боїться путіна і медведчука, а значить робитиме що скажуть. Морально-психологічну готовність до російського ставленика цей лох забезпечить своєю лояльністю до пропагандиських телеканалів і пресуватиме проукраїнські ЗМІ. За кілька років пропаганди, росія набере в Україні для свого Бойка потрібні відсотки. І вовку викинуть як презерватив порваний. І то б нічого, та керування цим недоліком переживуть не всі. Сранокомандувач, що кидає на полі бою свого бійця з наглою брехньою вам в очі що в нього все під контролем. То ваше обличчя. Ваше! Це ж ви дебіли Шарія дивитесь? Мало вам! Ви і є дно! Бо завжди знайдете гірший варіант ніж був. У вас нюх природній х¥йню обирати. Я впевнена, що ви вже визначились з наступним харошим парнєм. Бо тупі особини, коли хтось гине поруч, думають, що з ними такого не трапиться і продовжують їсти інформаційне гавно.''
Олена Подгорна
''..20 июля 2020 года. Новости.
ПреЗедент Зеленский отдыхает на острове Бирючий. Это пятый полноценный отдых преЗедента Зеленского за год работы президентом Украины.
Уж очень устало наше новоизбранное туловище на гособеспечении. Мы со своими проблемами его утомляем.
Впервые туловище поехало на Одесский пляж когда прошло чуть больше месяца с момента инаугурации. Оно так устало хотеть, жаждать и алкать булаву, что срочно потребовалось отдохнуть и восстановить силы. Фоточки на пляже с мальчиками в красных труселях прилагались.
Потом в декабре, после встречи в Нормандском формате, задержался в Париже потусить недельку. Почему-то за государственный счёт. За наш с вами.
На Новый год туловище уехало отдыхать в резиденцию Гута в Карпатах. Но неожиданно для всех оказался в Омане, в самом дорогом отеле. Объяснить что он там делал и за чей счёт летал так никто и не смог. Да и не старался.
Пресс-служба заявила, что визит рабочий, Зеленский потом сказал, что жена захотела съездить. Замёрзла с зимних Карпатах и захотела в шлёпках по песку побродить.
Где туловище окажется в этот раз - сложно предсказать. Это в Киеве его хоть как-то можно контролировать. Хотя тоже не особо. Закрылось оно себе в комнате, видосов написало на две недели вперёд и умотало по делам своим загадочным. Ну а на отдыхе - то вообще.
Возьмём к примеру Бирючий. Там до Крыма рукой подать. 25 километров. Наделал фоточек с тарелками и счастливой сытой ебучкой, а сам умотал у рамзана прощение отрабатывать. Тем более, что апартаменты в Крыму остались. Да и вообще, оккупированная территория - идеальное место для неофициальных встреч с "той стороной".
Тем более, что именно сегодня путин будет в Керчи. Присутствовать на закладке новых кораблей, которые построят на нашем украинском заводе, отжатом россиянами вместе с полуостровом.
Зацените ситуацию. И подумайте - а возможно ли такое было при президенте Порошенко? Все эти отдыхи, жалобы, что он не видится с детьми... Приезд на работу к 11-ти и уезд с неё в 19-ть?
И самый трешовый треш - фоточки с дачки на морьке перед тарелками с хрючевом в то время, когда в серой зоне умирает боец. От раны, голода, жажды и отсутствия помощи.
ПреЗедент Зеленский пообещал взять это неотложное по всем признакам происшествие под личный контроль и уехал на дачку. Ну а чё торопиться? Поставим этот сериал на паузу, время отдохнуть и дела свои важные порешать. Умер? Та ладно. 4 дня прошло. В кино так не бывает.
Я пишу и мне на голову это никак не налазит.
Где-то там умирает наш боец, медик, вышедший на эвакуацию по договорённости, в белой каске и светоотражающем жилете. Его обстреляли россияне, а потом держали место на прицеле, делая невозможной эвакуацию и ждали смерти раненого.
И преЗедент ждал. Не поднял мировую общественность на уши. СМИ не кипишуют. Армия не постреливает.
Раненый продержался четверо суток. И умер.
ПреЗедент продолжает отдыхать. Прилетел на часок, представил нового главу Нацбанка, пнул доллар и полетел обратно.
Нет. Я не буду писать на языке не-navisti. Я буду думать. Мы будем думать. Мы умеем. Давайте надумаем нашему преЗеденту, что бы он отдыхал до конца жизни так, как провёл 4 своих последних дня раненый боец в степи.
Это не не-navist. Это справедливость.
ЗЫ. Извините за сумбурность, но мне больно даже думать о том, что произошло''.
Oleg Helgiv.
Пока солдат умирал четыре дня в муках на передовой, под солнцем раненный, а российские террористы не давали его забрать. Зеленский, как всегда взял под личный контроль и забил на это - уехав отдыхать.
Не то что не передвинул свою задницу на фронт. Не дал приказ провести штурм и спасти солдата, или прекратить мучения.
Но даже не попытался надавить на Путина, чтобы тот приказал своим обезьянам с автоматами разрешить эвакуацию раненого. Молчат ООН, ОБСЕ и остальные борцы за все хорошее международные.
Хотя это и логично. Если главнокомандующему и президенту пох на своих солдат, то им тем более. Зеля туда не обращался, не требовал срочно созвать Совбез, ввести санкции против РФ дополнительные за преступления против человечности.
Зелебобам тоже пох вместе с кумиром на украинского воина, умирающего в муках. Для них Вова выставил фото, как он сладко жрет шашлыки на госдаче в это время.
Они скоро поймут, что Зеленскому так же абсолютно похрен на своих избирателей, да и вообще на людей. И когда проголосовавшие за него будут х@й без соли делать, Вова будет выставлять фотки своей красивой жизни за их счёт.
За все надо платить. И за равнодушие к мукам солдата, жизнь возьмёт и с Зели, и с шоблы Слуг Народа, и с обезьян с автоматами на Донбассе, и с Путина, и с россиян которые поддерживают эту войну - самую высокую цену. Не расплатятся. И в этом будет высшая справедливость.''
Галина Зоря
''Як ім'я і прізвище того бійця, який чотири доби надіявся на життя? Звідки він? Я думаю про його маму. Від того, що вона відчуває - волосся на голові шевелиться. Влітку 14-го року, мій син з товаришем пішки пробиралися з-під Новоазовська. Вдень мені зателефонували з невідомого номера. Це був син. В Донецькій області є селище Ялта. Вони добралися туди. Там відпочивали дві жінки з Донецька. Одну звали Валентина. З її телефону і дзвонили. Вони їх переоділи і вдень залишили біля себе, як своїх знайомих. Просили мене не дзвонити їм. А вечором мені зателефонувала Валентина і сказала, що коли стемніло, вони положили хлопцям їжі в рюкзаки, що було, і ті пішли. В ніч. Все. А потім три найдовших доби в моєму житті. Я не їла, не спала. Я взяла молитвенник і три доби вголос читала молитви. Прочитувала до кінця і знову починала спочатку. Я охрипла. А потім у вікно я побачила, як у двір заходить грязний син. Коли він розбувся, на ступнях біля пальців, на обох ногах були два величезні мозолі. Але то вже був такий дріб'язок...
...І от у мене з думки не сходить мама того бійця. Як можна пережити матері те, що сталося з її сином?? ЯК??!...І тіла нема. Це страшний жах. І в цей час ФБ переповнений світлинами радісного президента і головнокомандуючого ( перший раз назвала його так, прикро, та це факт), який п'є і обжирається на березі моря.
Господи! Поверни нам нашого Гетьмана!''
Отто Йорк
''"Хочется верить, что жуткая история с нашим раненым морпехом, в течение четырёх суток так и не дождавшимся помощи от руководства страны и армии, раскроет глаза хотя бы части тех военных, которые год назад, по приколу, отдали страну и армию в руки вылупка, служившего петрушкой на побегушках у Маслякова и ко.
Реальная жизнь - это не КВН, пацаны. Это плата вашими реальными жизнями за свои же тупость, легковерность и предательство
Урок, конечно, жестокий - но иначе в этой жизни и не бывает.
Прикололись - хавайте!
Морпеху - вечная память..."
