ПРОТИСТОЯННЯ... [блог новин в УКРАIНI та свiтi]

Loner

Well-Known Member
От "Слуги народа" до Ляшко. Полный расклад сил перед выборами в Раду
10:23,

Подготовка к досрочным выборам выходит на финишную прямую. Партии проводят съезды и формируют списки, а также определяются с кандидатами по мажоритарным округам.

А точно будут выборы?
Для начала стоит, однако, проговорить и еще один вопрос – а будут ли досрочные выборы?
Дело в том, что в Конституционный суд уже принял к рассмотрению обращение депутатов о признании неконституционным указа президента о роспуске Рады. Уже завтра будет первое заседание по этому поводу.
Если суд примет это дело как неотложное, то в течение месяца он вынесет вердикт. В случае признания указа неконституционным, досрочных выборов не будет.
Теоретически суд может принять такое решение. В КСУ не так давно случился переворот и руками судей, которые ориентируются на БПП и Народный фронт, был уволен глава Конституционного суда Святослав Шевчук.
Шевчук еще до первого тура выборов выступил против Порошенко - за что и поплатился своей должностью. И теперь в суде расклад такой, что судьи могут проголосовать за что угодно, если поступит команда и их материально простимулируют.
И то, что они оперативно взяли дело к рассмотрению, показывает - такая вероятность существует.
Впрочем, источник в Конституционном суде говорит, что быстрое принятие дела в разработку связано с желанием судей поторговаться с обоими сторонами - и с командой президента и с противниками досрочных выборов (в их числе, в первую очередь, фракция "Народного фронта" и премьер-министр Владимир Гройсман).
"Суд мог бы потянуть с принятием дела к рассмотрению - на это был месяц. Но решили ускорить процесс. Судьи сейчас выставляют позицию КСУ по досрочным выборам на торги - кто их больше простимулирует и кто им больше предложит. Впрочем, эта игра может оказаться для судей опасной. Сейчас в Окружном административном суде будет слушаться дело о восстановлении Станислава Шевчука в должности главы КСУ. И если это произойдет, то не будет и речи о признании досрочных выборов неконституционными", - говорит источник.
Также нужно учитывать, что подавляющее большинство украинцев поддерживает роспуск Рады. И судьи, отменив Указ, пойдут против популярного решения. Это большой имиджевый и политический риск.
Хотя, конечно, разного рода аргументы противников выборов, предъявленные судьям, могут перевесить все эти опасения.
Но пока Указ о роспуске Рады не отменен, он действует, а значит и страна готовится к выборам.
Поэтому перейдем к анализу партийных раскладов.
"Слуга народа"
Начнем с партии Зеленского "Слуга народа". Она сейчас имеет наилучший рейтинг – 40% и более.
Чтоб этим рейтингом воспользоваться, Зеленский и торопится с выборами. До осени (когда должны были состояться очередные выборы) нынешний колоссальный кредит доверия, выданный ему народом, может сильно уменьшиться.
Ну а пока избирателям нравится как Зе "опускает" прежнюю политическую элиту, как прикольно и необычно он ведет себя. Тем более, что он и его команда стараются пока говорить в стиле "за все плохое против всего хорошего" и два месяца, видимо, собираются протянуть в этом же стиле.
Что известно о партии президента?
Прежде всего то, что ее поведет Дмитрий Разумков. Это политтехнолог Зеленского, который от его имени озвучивает время от времени разные тезисы.
Кто еще будет в партсписке и по мажоритарке – пока не говорят. Обещают отобрать на открытом конкурсе с привлечением международных эйчар-агентств.
"Страна" уже рассказывала .
Поэтому, в конечно итоге, нужно смотреть на результат – чьи люди окажутся среди кандидатов. И не будут ли это, также как и в Администрации президента, "новые лица" от Коломойского.
В общем-то Коломойский и его влияние на президента является одной из главных имиджевых угроз для "Слуги народа", так как разрушает базовую концепцию идеологии команды Зеленского - обновление страны.
Но еще более серьезный удар по политической силе президента может нанести отсутствие каких-либо подвижек по миру на Донбассе. Война там продолжает, а переговоры с Россией, о которых много говорил Зе во время предвыборной кампании, пока под огромным вопросом.
Зеленский уже выставил трудновыполнимое условие для их старта - возврат всех украиснких пленных. Кроме того, устами главы АП Андрея Богдана, новая власть сказала, что не намерена работать с Виктором Медведчуком (который как раз и занимался вопросами обмена пленными).
Все это, естественно, сильно усложняет любой возможный диалог с Москвой.
И, в принципе, команда президента все в большой степени пытается демонстрировать жесткий тон по теме России и Донбасса, а сам Зеленский уже сказал, что переговоров с РФ не будет.
Также характерна и о необходимости переговоров с Путиным. В заявлении АП говорилось, что это не отражает позицию главы государства.
При продолжении подобной риторики и при отсутствии реальных подвижек по миру на Донбассе "Слуга народа" может потерять в рейтинге на юго-востоке. И часть избирателей перейдет к другим партиям. В первую очередь - к "Оппозиционной платформе За жизнь" во главе с Бойко, Рабиновичем и Медведчуком.
"Оппозиционная платформа - За жизнь"
"Оппозиционная платформа" сейчас идет второй по рейтингам – в районе 10-12%.
При этом сейчас ведутся переговоры о присоединении к "Оппозиционной платформе" части "Оппозиционного блока" во главе с Колесниковым, Новинским и Вилкулом.
В целом, за счет перетока голосов от Зеленского "Оппоплатформа" может взять 15% и более голосов, завести много своих мажоритарщиков и сформировать крупную фракцию.
Далее она может либо стать основой для формирования коалиции и правительства. Либо превратится в сильную оппозицию с прицелом на победу на следующих выборах.
В любом случае, появлении в Раде мощной фракции от условной "партии мира" сильно изменит политический расклад в стране и, возможно, повлияет и на самого Зеленского в плане усиления позиций той части его команды, которая выступает за реальные переговоры о мире на Донбассе.
 

Loner

Well-Known Member
"Партия мэров"
Правда, против этого сценария уже началась контригра.
Речь идет о так называемой " .
Первый этап съезда этой политической силы, которая взяла название партии Труханова "Доверяй делам" уже прошел в Харькове 2 июня.
Второй этап пройдет вскоре в Одессе, где и будет принято окончательное решение о походе на выборы.
У каждого из участников процесса - самих мэров и Коломойского есть свои резоны для участия в этом политпроекте.
Мэры хотят создать собственную политсилу для торгов с центральной властью по различным вопросам.
Коломойский же хочет получить союзную себе фракцию, которая создаст коалицию со "Слугой народа" (задача максимум). А если "партия мэров" не пройдет в Раду по спискам, то она отберет 3-4% голосов у "Оппозиционной платформы", сократив ее представительство в Раде.
Пока что "партия мэров" имеет небольшие шансы преодолеть 5% барьер. И это является главным риском для ее создателей-мэров.
Тем более, что у них есть альтернатива - идти на выборы вместе с "Оппозиционной платформой", договорившись по своему представительству и в списках, и по мажоритарным округам.
Переговоры на этот счет идут и какое будет окончательное решение - увидим в ближайшую неделю.
Партия Смешко
В Раду может попасть новичок выборов – партия Смешко. По крайней мере социологи ей дают более 5%.
При этом, Игорь Смешко по-прежнему остается загадкой украинской политики. Кто он? Чего хочет? Кто за ним стоит?
Переодически возникают слухи о том, что формированием списков партии занимается Арсен Аваков (впрочем, источники "Страны" в окружении Смешко говорят, что глава МВД уже не имеет к ней отношения). Ведуся разговоры и об интересе к политсиле со стороны ряда бывших чиновников вроде экс-главы таможни времен Януковича Игоря Калетника.
Впрочем, пока точно можно сказать лишь то, что штаб партии возглавит известный журналист Дмитрий Гордон, который занимался пиаром Смешко еще со времен его президентской кампании.
"Батькивщина" и партия Порошенко
В районе 8% держатся показатели сразу двух партий – "Батькивщины" Юлии Тимошенко и Блока Петра Порошенко.
Юлию Тимошенко в последнее время окучивал Коломойский. Он хотел убедить ее идти на выборы вместе с его партией "Укроп", а также с "Ударом" Кличко. А потом слить их в одну коалицию вместе со "Слугой народа".
Журналисты даже зафиксировали поездки Коломойского домой к Тимошенко.
Но в итоге переговоры закончились ничем. Юлия Тимошенко .
Что касается БПП, то партия президента решила поиграть в конспирацию и убрать из своего названия саму фамилию Порошенко.
Она переименовалась в партию "Европейская солидарность Украины". Первоначально даже предполагалось, что Порошенко не будет даже идти первым номером, но затем концепция переигралась и экс-президент все-таки возглавит список.
Поможет ли президенту и его партии такой ребрендинг улучшить результат – очень сомнительно. Пока непонятно, попадает ли вообще эта политсила в Раду, особенно после ребрендинга: лично у Порошенко, чьим именем раньше называлась политическая сила, был свой мотивированный избиратель (не 25%, конечно, но явно выше проходного барьера).
А будет ли он у "Европейской солидарности" - вопрос открытый.
"Голос" Вакарчука, УДАР и Гройсман
Тем более, что партии экс-президента наступает на пятки , куда уже потянулись различные младореформаторы, еврооптимисты и получатели грантов. Идеология что у Вакарчука, что у Порошенко – одна и та же – "армия, мова, вира". Но имидж у певца явно получше. При этом у Вакарчука будет серьезная медиаподдержка от олигарха Виктора Пинчука.
То есть, если Вакарчук по неопытности не наломает дров или на него не будет вылит некий убойный компромат, который, как говорят, лежит в запасе у Порошенко, то он отберет приличный процент у партии экс-президента. Помножит он на ноль и партию Садового "Самопомощь" и сильно ослабит партию Гриценко "Гражданская позиция".
Еще три политические силы, созданные представителями постмайданной власти, не имеют шансов попасть в Раду. Это в первую очередь "Народный фронт" (рейтинг менее 1%). Партия уже решила, что пойдет на выборы только по мажоритарке.
Часть ее представителей (Парубия) приютит партия Порошенко. Еще часть планировала идти вместе с партией премьера Гройсмана, который уже заявил, что будет участвовать в выборах самостоятельно, а не с экс-президентом.
Правда, что с "Народным фронтом", что без него у политсилы Гройсмана нет возможности взять более 5%. А потому увидим ли мы ее на выборах - вопрос.
Еще есть УДАР Кличко, который сам не проходит, но тоже хочет куда-то пристроиться. С Тимошенко у него не получилось и сейчас он, как говорят, ведет переговоры с Гройсманом, и со Смешко, и с Порошенко.
С партией экс-президента уже были достигнуты договоренности о вхождении в список, но сейчас они буксуют из-за несовпадения видения по квотам.
Радикальная партия Ляшко
Что касается Радикальной партии Олега Ляшко, то она переживает сейчас далеко не лучшие времена.
Ранее видный радикал Игорь Мосийчук заявил, что выходит из партии. Причина – некие идеологические разногласия. Ляшко уже ответил ему в духе "баба с возу кобыле легче".
Однако, по данным источников "Страна", , а в будущем - и ряда других депутатов из Радикальной партии совсем иная.
Во-первых, рейтинг Ляшко сейчас упал до показателей менее 3%. И 5% ему не преодолеть.
А потому многие партийцы торопятся покинуть тонущий корабль, пока еще есть время к кому-то другому попасть на борт.
Второй фактор – Олега Ляшко перестал финансировать Ринат Ахметов. При этом, под конец, передал ему крупную сумму денег "на добрую память". Однако эти деньги никто кроме Ляшко не увидел. И даже его ближайшие соратники не получили ничего и крепко обиделись.
Сам Ляшко, как говорят, нашел себе нового спонсора в лице Петра Порошенко и теперь на его деньги будет троллить Зеленского. Однако вряд ли это поможет ему попасть в новую Раду.
 

Loner

Well-Known Member
Новое украинское правописание вступает в силу. Писать "мітологію" и "критикесу" просят уже сегодня

09:27,

В понедельник, 3 июня, опубликуют финальный текст новой редакции украинского правописания. Он появится на официальных сайтах Министерства образования и науки и Национальной академии наук, сообщает пресс-служба МОН.
"С этого момента рекомендуется применять нормы и правила новой редакции правописания во всех сферах общественной жизни, в частности, в официально-деловом стиле речи. В то же время сейчас разрабатывается план имплементации новой редакции украинского правописания. Этим документом, в частности, будет предусмотрено сроки и этапы внедрения изменений в образовательный процесс", - говорится в сообщении.
  • теперь в словах греческого происхождения буквосочетание -th будет передаваться не только буквой -ф, но и буква -т. То есть можно будет писать "міт" вместо "міф", "анатема" вместо "анафемы", "Атени" вместо "Афіни" и т.д.;
  • официально в язык вводятся феминитивы - слова женского рода, обозначающие род деятельности: "поетка", "членкиня", "критикеса";
  • приставка пів, обозначающая половину чего-либо, теперь становится отдельным словом; а вот приставки анти-, віце-, екс-, контр- будут писаться слитно;
  • официально введены нормы написания названий сайтов: с родовым словом они пишутся в кавычках и с большой буквы, а если название употребляется отдельно, то с маленькой буквы и без кавычек.
Напомним, на заседании в среду, 22 мая, . В документе было указано, что новая редакция правописания принимается "с целью обеспечения конституционных положений о государственном статусе украинского языка и унификации применения норм правописания".
 

Loner

Well-Known Member
Закон про незаконне збагачення направили на погодження до МВФ

14:38 - 3.06.2019

Напрацьований комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з закордонними партнерами України єдиний законопроект про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення було направлено до Міжнародного валютного фонду та посольства США.
Про це заявив голова комітету Андрій Кожем'якін.
За словами нардепа, зараз очікується відповідь від фонду та посольства.
"Ми створили робочу групу. Ми зробили цей проект (про незаконне збагачення, - ред.) і зараз надіслали в посольство США, в європейське посольство та до МВФ. Чекаємо відповіді. Тому, якщо по закону, то треба розглянути цей закон, а потім уже вносити новий. Це я кажу для представника президента", - заявив Кожем'якін.
Окрім того, член робочої групи з напрацювання єдиного законопроекту про незаконне збагачення, нардеп Олена Сотник заявила, що проект є готовим до розгляду у сесійній залі.
"З приводу незаконного збагачення. Я є членом робочої групи з напрацювання тексту. Текст готовий. Це означає, що ми можемо його реєструвати. В нас були на всіх робочих групах присутні і представники ЄС, і представники США", - додала Сотник.
 

Loner

Well-Known Member
Україна влітку має сплатити $1,8 мільярда боргу, у вересні - $1,7 мільярда

11:18 - 3.06.2019

Україні у червні-серпні 2019 року потрібно буде погасити зовнішніх боргів на суму 1,8 млрд дол, у вересні - 1,7 млрд дол.
Про це голова ради Національного банку України Богдан Данилишин написав на своїй сторінці у Facebook.
"За три літніх місяці Україні потрібно буде виплатити зовнішніх боргів на суму 1,8 млрд. дол, у вересні - 1,7 млрд дол. Плюс до цього - очікуваний у липні-серпні вихід нерезидентів з гривневих ОВДП, які вони купували в січні-квітні, приблизно на еквівалент 1 млрд дол., з подальшою конвертацією отриманих грошей у валюту", - написав Данилишин.
За його словами, Україна впорається з цими викликами, однак чималою мірою за рахунок запозичень уряду, в окремих випадках - міжнародних резервів НБУ, які вже за підсумками травня знизяться через виплати 1,7 млрд дол. за держборгом Тому, якщо зберігається можливість продовження співпраці з МВФ в рамках чинної програми, доцільно цим скористатися.
"Потрібно також враховувати, що згідно із Законом України «Про Національний банк України» золотовалютний резерв використовується виключно для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України. Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і нерезидентам України. Тому уряду слід мати на увазі ці позиції. Думаю, що незалежність НБУ дозволяє проводити досить зважену не залежно ні від кого політику використання золотовалютних резервів. Як кажуть, не одним днем живемо", - наголосив Данилишин.
Разом з тим голова Ради НБУ не виключає можливих ризиків на валютному ринку. На його думку, можливе помітне зменшення міжнародних резервів саме по собі здатне дати негативний психологічний сигнал учасникам валютного ринку. Не можна забувати і те, що до початку опалювального сезону, тобто, до жовтня, Україні необхідно закачати в підземні газосховища 15-16 млрд куб. м природного газу за літній сезон (травень-вересень). При нинішніх ринкових цінах для цього знадобиться близько 2,5 млрд дол., які доведеться знайти в найближчі чотири місяці (в цілому потрібні 3 млрд дол., але у «Нафтогазу» є кредитна лінія на 0,5 млрд дол.).
Таким чином, застерігає фінансист, сприятлива ситуація на валютному ринку, що спостерігалася протягом весни, може ускладнитися.
 

Loner

Well-Known Member
Ave, Харків, або За що декомунізували Жукова

09:25 - 3.06.2019

You must be registered for see images


Схоже, попри те, що постать маршала Жукова була декомунізована в Україні ще у жовтні 2015 року, харків'яни таки змушені були вчора власноруч увести закон в дію. Зокрема, і тому, що дехто не розуміє, чому увічнення пам'яті тієї чи іншої людини підпало про закон про декомунізацію.
Напевно, це нормально. Розвінчання міфів завжди є болісним для тих, хто у них вірив. Однак згодом нерозуміння і небажання знати правду одними призводить до певних дій інших.
На сайті УІНП щодо причин декомунізації радянського маршала йдеться коротко: "Жуков Георгій Костянтинович 1896-1974 - Радянський воєначальник, маршал; Міністр оборони СРСР (1955-1957), член президії ЦК КПРС (1957), відзначився чисельними наказами про розстріли червоноармійців та мародерством на окупованих територіях Німеччини. Учасник придушення Угорської революції 1956."
Згодом Інститут нацпам'яті дав і розгорнутішу інформацію: "Повідомляємо, що відповідно до пп. “є” п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, підлягають обов’язковому перейменуванню топоніми, названі на честь Жукова Георгія Костянтиновича (1896-1974) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади збройним шляхом, обіймала керівні посади у комуністичній партії та у вищих органах влади та управління, радянського полководця, маршала (у грудні 1920 – серпні 1921 р. брав участь у придушенні селянського повстання на Тамбовщині, в роки Другої світової війни своїми наказами прирік на знищення сотні тисяч українців, призваних до Червоної Армії у 1943 р. (так звані “чорносвитники” або “піджачники”). Проводив масові розстріли особового складу РСЧА. Після закінчення Другої світової війни – комендант радянської окупаційної зони в Німеччині; вже за рік, через скоєння на окупованій території воєнних злочинів (мародерство), був знятий з цієї посади і призначений на командування Одеським військовим округом. Жуков був організатором і керівником військових навчань на Тоцькому полігоні 1954 року, коли для вивчення можливостей армії в “атомній війні” від 45000 до 60000 солдат були піддані дії радіації після вибуху атомної бомби. Один з ініціаторів придушення повстання в Угорщині у 1956 р. У 1955-1957 рр. Міністр оборони СРСР. Член ЦК КПРС."

На деяких моментах зупинимося детальніше.

Одразу скажу, що сучасники давали Жукову різні оцінки: співвітчизники зазвичай відгукувалися гірше й різкіше, "західні партнери" - часто із вдячністю. Саме тому поряд з висловом Ейзенгауера "Війну в Європі виграно і ООН не завдячує цим жодній людині більше, ніж Маршалу Жукову" (так, саме Жукову, а не мільйонам беззбройних солдат, яких він поклав на полі бою), існують оцінки маршалів Єрьоменка, Новикова, Бірюзова, які описують Жукова як узурпатора, грубіяна, самозакохану, властолюбну і недалеку людину, яка не зупиниться ні перед чим на своєму шляху.
"Жуков, цей узурпатор і грубіян, ставився до мене дуже погано, просто не по-людському. Він усіх топтав на своєму шляху, але мені діставалося найбільше. Я з товаришем Жуковим вже працював, і знаю його як облупленого. Це людина страшна й недалека. Вищої марки кар'єрист... Слід сказати, що жуковське оперативне мистецтво - це перевага в силах у 5-6 разів, інакше він не буде братися за справу, він не вміє воювати не кількістю, і на крові будує собі кар'єру," - А. Єрьоменко.
"Від моменту приходу товариша Жукова на посаду міністра оборони в міністерстві оборони створилися нестерпні умови. У Жукова був метод — пригнічувати," - С. Бірюзов.
"Щодо Жукова я перш за все хочу сказати, що це людина виключно властолюбна й самозакохана, дуже любить славу, шану та догідництво перед ним і терпіти не може заперечень," - О. Новиков.
Так чи інакше є деякі факти, які просто неможливо оминути.
Левко Лук'яненко вважав Жукова одним зі стовпів сталінського терору й загарбницької імперської армії, який відзначався особливою жорстокістю. І не дарма. Під час оборони Москви в листопаді 1941 року Георгій Жуков віддавав начальникам штабів армій накази особисто виїжджати на фронт і там "щиро, твердою рукою" проводити масові розстріли особового складу Червоної армії. Після цього солдати почали масово здаватися в полон демонізованому радянською пропагандою супротивнику. За пів року, з початку весни і до серпня 1942 в полон здалися більше мільйона радянських солдатів. Не дивно, що серед простих солдатів, які воювали під командуванням Жукова, поза очі його називали "М'ясником".
Окрім того, 16 серпня 1941 року був виданий Наказ № 270 Ставки Верховного Головного Командування, який містив вказівки «Расстреливать безжалостно дезертиров, бойцов, сдавшихся в плен. А если они решатся на это, пусть знают, что их семьи будут вынуждены испить самую горькую чашу». Наказ був підписаний головою Державного Комітету оборони Йосипом Сталіним, його заступником В'ячеславом Молотовим, Маршалами Радянського Союзу Семеном Будьонним, Климентом Ворошиловим, Семеном Тимошенко, Борисом Шапошниковим і генералом армії Георгієм Жуковим.
На підставі цього наказу Жуков відправив командувачам арміями Ленінградського фронту і Балтійського флоту доопрацьовану шифрограму № 4976: "Роз'яснити всьому особовому складу, що всі сім'ї тих, хто здався ворогові, будуть розстріляні, і після повернення з полону вони теж будуть розстріляні". Згідно з цим наказом у заручниках опинялися сім'ї бійців і командирів чотирьох армій і авіації Ленінградського фронту, двох корпусів ППО і Балтійського флоту. Загальна кількість військовослужбовців у цих з'єднаннях і об'єднаннях на той час складала 516 тисяч осіб. Ясна річ, що родичів у них було декілька мільйонів. І ці мільйони Жуков письмовим наказом фактично оголосив заручниками, які підлягають розстрілу у випадку здачі військовослужбовців в полон.
24 червня 1942 року ДКО прийняв постанову "Про членів сімей зрадників Батьківщини" (№ 1926сс), в якій вносилася ясність щодо питання, хто саме вважався родичем, який потенційно міг бути розстріляним: "Членами семей изменника Родине считаются отец, мать, муж, жена, сыновья, дочери, братья и сестры, если они жили совместно с изменником Родине или находились на его иждивении к моменту совершения преступления или к моменту мобилизации в армию в связи с началом войны."
Подібне фактичне взяття заручників з 1907 року заборонене Гаазькою конвенцією і є військовим злочином. Достеменна кількість жертв цього наказу наразі невідома.
 

Loner

Well-Known Member
Щодо військових операцій, якими керував Жуков, то вони часто ставали справжніми катастрофами із багатотисячними жертвами саме зі сторони ЧА та мирного населення СРСР. Відтак перед початком військової операції з форсування Дніпра в Червону Армію було масово мобілізовано мешканців навколишніх населених пунктів в основному українських селян, у народі їх прозвали "піджачниками", "чорносвитниками", "чорною піхотою", через відсутність будь-якої уніформи і мізерного військового спорядження. Радянська влада вважала, що ці люди мають власною кров'ю "змити ганьбу перебування на окупованій території". У результаті з близько 300 тисяч нашвидкуруч мобілізованих "піджачників" в операції з форсування Дніпра загинуло близько 250-270 тисяч осіб.
Цілковитою військовою катастрофою стала Корсунь-Шевченківська операція, у якій загинули сотні тисяч українців. "Навесні 1944 року під час Корсунь-Шевченківської операції Жуков наказав кинути на штурм добре підготовленої німецької оборони війська, які були щойно доукомплектовані чоловіками від 15 до 55 років, зігнаними з навколишніх українських сіл. Кулями в спину заградзагони гнали цих ненавчених українців в одну атаку за другою. Впродовж 24 днів цього злочинного кровопускання було знищено 770 тис. людей, переважно українців," - писав Левко Лук'яненко.
Там 270 тисяч, там 770 тисяч. Одиниць. Чиїхось чоловіків, синів, братів. Яким навіть не дали зброї, бо вони могли постріляти заградзагони за своїми спинами. Бо ці живі люди - ці одиниці в очах Жукова - і були зброєю.
Після капітуляції Німеччини Георгій Жуков почав привласнювати так звані "трофейні цінності" та займатися пограбуваннями населення окупованої Німеччини. Угруповання Жукова зламувало сейфи в ювелірних магазинах, грабувало німецькі замки, особняки, вчиняло інші подібні злочинні дії, внаслідок чого Жуков вивіз з Німеччини близько 100 кілограмів золота і столового срібла. Цей факт був встановлений під час проведення обшуку в його квартирі у Москві та на дачі НКВС в Підмосков'ї. Крім виробів з дорогоцінних металів злочинне угруповання Жукова відбирало у німців діаманти, рідкісні килими, картини, тканини, порцеляну, колекційну зброю, меблі і коштовні хутра. З позиції Комісії ЦК ВКП(б), все це Жуков привласнював не у населення Німеччини, а у "держави-переможниці" - СРСР. Зрештою дії Жукова почала розслідувати комісія ЦК ВКП(б) - попри те, що відповідно до тогочасних законів, над ним мав відбутися військовий трибунал.
Комісія таки констатувала факти злочинів, а самого Жукова визнала таким, що "опустився в політичному і моральному відношенні та підлягає суду". Однак Жуков не розкаявся і брехав на засіданні комісії, намагаючись приховати свою злочинну діяльність. Він стверджував, що власним коштом купував коштовності вагонними нормами, що кілька десятків золотих годинників, обручок та інших жіночих ювелірних виробів - це "подарунки", а якщо він і грабував - то виключно в інтересах СРСР. Радянська держава просто не могла втрачати такого безпринципного діяча, тому зійшлися на тому, що більшість награбованого майна було вилучено на користь держави. Ясна річ, цінності ніколи не були повернуті Німеччині.
З точки зору міжнародного права такі дії Жукова є воєнними злочинами, оскільки Конвенція про закони і звичаї суходільної війни встановлює, що "приватна власність не підлягає конфіскації" і що "грабіж безумовно забороняється". Згідно зі статтею 56 Конвенції, власність громад, установ церковних, благодійних та освітніх, художніх і наукових прирівнювалася до приватної власності. Будь-яке навмисне захоплення, знищення або пошкодження такої власності "забороняється і повинне підлягати переслідуванню".
Пограбування на окупованих територіях визнано воєнним злочином і відповідно до Статуту Міжнародного військового трибуналу, підписаного зокрема і Радянським Союзом у Лондоні 8 серпня 1945 року: «Воєнні злочини, а саме: порушення законів чи звичаїв війни. До цих порушень відносяться <…> пограбування громадської чи приватної власності <…> та інші злочини».
Післявоєнна діяльність Георгія Жукова відзначилась також декількома злочинами перед людством.
14 вересня 1954 року на Тоцькому полігоні в Оренбурзькій області під його керівництвом вперше були проведені військові дослідні навчання з практичним застосуванням ядерної зброї і з залученням до експерименту десятків тисяч людей. Тоді бомбардувальник скинув з висоти 13 кілометрів ядерну бомбу потужністю 40 кілотонн у тротиловому еквіваленті, що дорівнює потужності вибухів у Хіросімі і Нагасакі, складених разом. Бомбу було підірвано у повітрі, на висоті 350 метрів над масовим скупченням людей. У результаті учасники цих навчань отримали різні дози радіоактивного опромінення. Жертвами експерименту із застосуванням атомної бомби стали військові, що були забезпечені мінімальним, абсолютно недостатнім, захистом, а також цивільні особи, які знаходилися у військових частинах і взагалі не отримали жодного захисного спорядження. Всі вони дали підписку про нерозголошення. Дані про ці випробування засекречені й досі, проте приховати важкі наслідки експерименту для населення регіону виявилося неможливим. Попри те, що точну кількість загиблих від наслідків впливу радіації в результаті випробувань не встановлено, відомо, що у зоні Тоцького радіоактивного сліду за 50 років народжуваність знизилася майже в 3 рази, а число вроджених аномалій збільшилося на 60%. Онкозахворювання в Оренбурзькій області - друга причина смертності населення після серцево-судинних. Всі, хто отримав велику дозу радіації, померли відразу або впродовж року.
Згідно з планом Жукова, за умовами експерименту, частина війська оборонялася в умовах реального застосування ядерної зброї. Інша ж частина здійснювала наступ. Загальна кількість учасників експерименту на живих людях складала 45 тисяч осіб. Вони проводили реконструкцію бою в районі ураження, де рівень радіації був настільки високий, що прилади для її вимірювання вийшли з ладу і перестали на неї реагувати. Навчання розпочалися через п'ять хвилин після вибуху.
Під час навчань також постраждало близько 10 тисяч цивільного населення з найближчих населених пунктів. Люди були піддані експерименту, аби визначити, як на них вплинула радіація. Медична допомога учасникам експерименту не надавалася. Пізніше жертви навчань почали втрачати зір, у багатьох розвинулися смертельні хвороби.
З 45 тисяч військових, які брали участь у Тоцькому експерименті, станом на 2013 рік в живих залишалося трохи більше 2 тисяч. Половина з них офіційно були визнані інвалідами першої та другої групи, у 74,5 % виявлено хвороби серцево-судинної системи, включаючи гіпертонічну хворобу і церебральний атеросклероз, ще у 20,5 % - хвороби органів травлення, у 4,5% - злоякісні новоутворення і хвороби крові.
Пізніше, у 1956 році Жуков частково організовував і брав участь у придушенні антирадянського повстання в Угорщині, за що й отримав 4-у зірку Героя Радянського Союзу. За оцінками ООН, угорську революцію було придушено силами радянських військ, чисельністю до 200 тисяч осіб і 2500 танків. Під час повстання загинули тисячі угорських повстанців. Майже 200 тисяч жителів покинули Угорщину, як біженці. Наприкінці листопада 1956 року в Угорщині почали організовувати радянські концтаборів, розпочалася хвиля арештів, військових судів, депортацій населення до Радянського Союзу - головно до України, що згідно з Лондонським Статутом Міжнародного військового трибуналу визнано злочинами проти людяності.
 

Loner

Well-Known Member
РФ відкликала ключових військових радників з Венесуели - WSJ

08:10 - 3.06.2019

You must be registered for see images


Майже всі військові радники і фахівці з Росії, які надавали допомогу режиму Мадуро, відкликані з Венесуели.
Про це повідомляє газета із посиланням на джерела у Міноборони РФ.
"Кремль ухвалив таке рішення після всебічної оцінки політичної і економічної стійкості режиму Мадуро, який перебуває під тиском з двох сторін - з боку опозиції, яку очолює Хуан Гуайдо, та з боку США та їхніх сателітів у Латинській Америці", - пише видання.
За інформацією газети, присутність у країні згортає і одна із основних військово-збройних державних корпорацій РФ "Ростех", яка навчала і консультувала армію Венесуели, зокрема, щодо закупівель озброєння.
Зазначається, що корпорація "Ростех" скоротила штати свого представництва до кількох десятків співробітників і другорядних спеціалістів.
 

Loner

Well-Known Member
Партия Зеленского безоговорочно лидирует в парламентском рейтинге – опрос
3 июня 2019, 11:47

Высокие шансы быть избранными в Верховную Раду имеют четыре партии.
You must be registered for see images

Опубликованы результаты нового социологического опроса

Партию готовы поддержать 30,8% из всех опрошенных, в случае проведения выборов в Верховную Раду в ближайшее воскресенье, свидетельствуют результаты опроса, проведенного Центром Социальный мониторинг и Украинским институтом социальных исследований им. А.Яременко.
При этом партию Оппозиционная платформа – За жизнь готовы поддержать 8,2%, Европейскую солидарность – 7,9%, ВО Батькивщина – 7% респондентов.
Социологи подчеркнули, что партия Сила и честь Игоря Смешко набрала бы 4,8%, Гражданская позиция Анатолия Гриценко – 3,5%, а партия Голос Святослава Вакарчука набирает лишь 2,5% голосов.
В то же время среди, кто определился с выбором (1 тыс 504 респондента) и будет голосовать, за Слугу народа проголосовали бы 40,9%, за Оппозиционную платформу – За жизнь – 11,1%, Европейскую солидарность – 10,5%, ВО Батькивщина – 9,3%, Сила и честь – 4,9% опрошенных, Гражданская позиция – 4,8% определившихся с выбором.
Роллинговое исследование предусматривает проведение учредительного опроса и периодических (поволновых) обновлений базы данных опроса путем замены части анкет на более новые, передает .
В ходе учредительного опроса 15-19 мая был опрошен 2 тыс 121 респондент старше 18 лет из 24 областей и Киева, выборка репрезентативна по полу, возрасту и типу населенных пунктов. Ошибка выборки 1,2-2,2%.

Во время первой волны роллинга 24-31 мая было заменено 250 анкет. Ошибка выборки не превышает 2,2%.
Напомним, ранее стало известно, .
 

Loner

Well-Known Member
Назван план Зеленского по мягкой капитуляции — референдум о мире с Россией

3 Июн 19

Заявляя о проведении в Украине референдума о мире с Россией, президент Украины Владимир Зеленский готовит страну к мягкой капитуляции.
Такое мнение в интервью « » выразил националист, писатель и лидер партии «Братство» Дмитрий Корчинский.

«Идея такого референдума — это способ заигрывания с «ватным» электоратом. Он боится говорить прямо о капитуляции, чтобы не растерять вторую часть своего электората, но намекать ему нужно. Этим он и занимается», — убежден Корчинский. Он также выражает мнение, что референдум нужен именно для того, чтобы организовать мягкую капитуляцию перед Россией.
«Они понимают, что в условиях, когда промосковские СМИ доминируют в украинском эфире и Москва может вложить в любой украинский референдум любое количество денег, то наше общество поддержит форму мягкой капитуляции», — отмечает политик.
При этом он допускает, что условия капитуляции могут быть болезненными для Украины.
«Забыть о Крыме и согласиться с автономией Донбасса на московских условиях. Плюс, отказаться от любой формы противостояния с Москвой во всех ее посягательствах. А может пойти дальше, например, отмена закона о языке.
Мы можем это все увидеть на примере Грузии. Они пошли на ту капитуляцию, которая от них требовалась. В принципе, они получили какое-то спокойствие, но не имеют государственного суверенитета и потеряли все надежды на возвращение аннексированных территорий. Хотя Грузия значительно меньше интересует Москву, чем Украина», — резюмирует Корчинский.
 
Зверху