Wrangler: От Украины требуется снова принять пакет законов для МВФ, чтобы получить очередную порцию денег. Что вы думаете об этих требованиях? Все ли условия Фонда приемлемы и отвечают интересам нашей страны?
Владимир Лановой: Сьогоднішніх урядовців цікавить отримання валюти для її конвертації в об’єкти в офшорних юрисдикціях. Вони готові приймати будь-які умови МВФ. Фонд бачить, що ніяких перспектив збалансування зовнішньої торгівлі і фінансових потоків не передбачається, і тому діє так само, як і з країнами Африки та Південної Америки, не поважаючи наших представників.
Допомога Фонду потрібна лише в кризових випадках, а не для постійного використання, як наркотиків для нашої економіки.
Kreont: К чему приведет Украину бесконечное кредитование Международным валютным фондом? И может ли наша страна прожить без вливаний МВФ?
Владимир Лановой: З 2000 по 2008 рік Україна не зверталася до МВФ за позиками, бо в цей час ми мали щорічні темпи зростання на рівні 8-13% і позитивний платіжний баланс, що давало нам змогу наростити золотовалютні резерви НБУ до 30 мільярдів доларів і збільшити чисельність зайнятих в економіці. Тож можна і без МВФ жити. Треба розвивати експорт і створити можливості для бізнесу в Україні.
Rugaru: Ми чуємо, що кредити МВФ – позитивний сигнал для інвесторів. Але в західних ЗМІ пишуть, що це, навпаки, є симптомом проблем в економіці і фінансових ризиків. Яка точка зору ближча до істини?
Владимир Лановой: Передусім треба оцінювати ризики, які виникають при наданні кредитів Україні. Ці ризики сьогодні зашкалюють. Інвестори купують облігації уряду лише під 9-10 % річних. У Польщі та Чехії іноземні кредити зараз коштують не більше 2%. Тому зрозуміло, що кредити МВФ - це останнє "рятівне коло". Як ми бачимо, прямі іноземні інвестиції зараз майже в 10 разів менші, ніж були в 2007-2008 роках.
Donna: Чому Захід підтримує Україну, в чому тут його вигода, його інтерес?
Владимир Лановой: Україна стояла на сторожі Європи, коли на останню рухалася орда. Україна стояла на сторожі Росії, коли на неї рухалися фашистські війська. Зараз вкотре вона є бастіоном на шляху експансії Росії в Європу.
Росія здійснює воєнні дії на енергетичному фронті. Енергетичною зброєю вона хоче поставити в залежність від себе Європу. І частина західних політиків уже спокусилася на її подачки.
Україна є плацдармом і для енергетичної, і для політичної експансії Росії. Остання намагається проникнути в структури ЄС, привести до влади проросійські і націоналістичні партії. І вона дійсно може одним кроком захопити маленькі країни Центральної Європи, якщо на чолі РФ залишатиметься власний фюрер.
Тільки Україна заважає це зробити. Україна стоїть на сторожі заможного, мирного та спокійного життя європейців.
dim-dim: Чи варто Україні прагнути стати членом ЄС, зважаючи на ті кризові явища та нестабільність, які переживає ЄС? Можливо, краще намагатися досягнути стандартів найуспішніших країн ЄС, але залишатися самими по собі? Чому українцям треба, щоб ними хтось керував – чи Америка, чи Європа, чи Росія, чому вони не можуть жити власним розумом і "з’їдають" самі себе, якщо залишається сам-на-сам із собою?
Владимир Лановой: Дійсно, приєднання до Євросоюзу вимагає передачі частини суверенітету органам управління цього союзу.
Які вигоди для нас? Перше – це оновлення та модернізація інфраструктурних систем, які у нас були побудовані ще в середині минулого століття.
Друге – доступ до приватних капіталів для наших підприємців.
Третє – вихід на рівень стандартів ЄС: і хімічних, і екологічних, і медичних. А це – вимоги, які мають виконуватися нашими підприємствами і сервісними об'єктами.
Отже, ми могли б самі здійснювати всі ці кроки, але власного капіталу не вистачає. Але є й інша думка: якби ми повернули всі капітали, вивезені з України, якби у нас був сучасний уряд, то ми могли б досягнути рівня Європи самостійно. Але поки що править олігархат, тому ці плани виглядають надто оптимістичними. В Європі олігархат не править. Тому в цьому питанні ми маємо йти за європейцями.
Європа, зокрема, приваблива тим, що вся світова культура пішла звідси, саме з Європи. І нам треба рухатися за ними
Liudmyla: Які наслідки для України матиме рішення Конституційного суду про визнання статті про незаконне збагачення неконституційною? Чи справді за це можуть забрати безвіз? І навіщо це знадобилося нашим можновладцям?
Владимир Лановой: Щурі залишають корабель, розуміючи, що він скоро налетить на скелю. Тож їм треба хапати майно і гроші, і щоб за це їм нічого не було. Недалекоглядна позиція. Тому що новий парламент прийме інші закони, а сховатися в сьогоднішньому світі від кримінальної відповідальності просто неможливо. Вони ще на щось сподіваються, але даремно.
Тамара, Житомир: За вашими оцінками, які країни в найближчій перспективі можуть залишити єврозону? А також чи погоджуєтеся ви з думкою відомого діяча Сороса, який каже, що Євросоюз може повторити долю Радянського Союзу?
Владимир Лановой: При запровадженні євро були допущені серйозні помилки, в першу чергу, пов’язані з очікуваннями, що міграція капіталів і робочої сили всередині Євросоюзу вирівнює різну продуктивність національних економік. Цього не сталося передусім через мовні та інші гуманітарні проблеми. Наскоком не можна вирішити проблему єдиної валюти.
You must be registered for see links
Тому зараз прийняття нових країн в єврозону призупинено. Англія не погоджується з політикою Європейського центрального банку, зокрема, щодо розподілу нової грошової емісії між національними центральними банками. Банківська культура Німеччини нижча, ніж авторитетність фунту стерлінгу. Проблеми ПДВ дуже серйозні. Англосаксонські країни його не сприймають. Думаю, що ця катавасія є серйозним докором керівництву ЄС та лідерам найбільших європейських країн. Але розумні люди вчаться на помилках, щоб їх не повторювати.
Відмінність Євросоюзу від Радянського Союзу у тому, що інтеграція відбувається шляхом горизонтальних об’єднань. А СРСР був вертикальною імперією. Тому порівняння цих двох союзів є надуманим.
Egor S.: Чи погоджуєтеся ви з прогнозами про наближення нової світової фінансової кризи, яка буде подібною за масштабами до кризи 2008 року? Коли вона може розпочатися, через що, як зачепить Україну, і як українська економіка може мінімізувати її негативні наслідки?
Владимир Лановой: Я не бачу підстав для глобальної фінансової кризи. Зараз діють різного роду обмежувальні і попереджувальні інструменти.
Проблеми єврозони теж позаду. Введені обмеження по приватному кредитуванню дефіцитів бюджетів країн Південної Європи. Жорстко діє Європейський центральний банк, не дозволяючи зайвої емісії євро.
Висновки зроблені. Паритет євро і долара буде підтримуватися обома сторонами.
До речі, стабільні злотий, форинт і крона прив’язані до євро. І їх валютний курс не погіршується вже протягом 20 років.
У нас свої витоки кризових явищ. Наприклад, захмарна вартість облігацій внутрішньої позики, облікової ставки НБУ, цінова інфляція, дефіцит платіжного балансу, який продовжується.
Лаврентий: Что будет с курсом доллара и евро в ближайшее время?
Владимир Лановой: У відповідності до планів НБУ та уряду, до кінця року курс долара зросте до 30 гривень. Тимчасове укріплення гривні, яке ми сьогодні спостерігаємо, є засобом схилити на сторону Порошенка більшу частину виборців. А після виборів, якщо Порошенко збереже за собою посаду президента, нам гарантована девальвація. Олігархам девальвація вигідна, бо збіднілий люд є більш слухняним. Про це говорить теорія. От вони і діють таким чином: послаблення гривні є знищенням статків громадян.
Oleg_: Чи є правильним те, що Україну реформують ті, хто не планують тут жити, медицину – ті, хто не збирається тут лікуватися, освіту – ті, хто не навчає тут своїх дітей і т.д.?
Владимир Лановой: Запрошення іноземців чинною владою було декорацією її неспроможності. Також це було продиктовано іншими цілями перебування в керівництві держави. Слава богу, ми всі це зрозуміли. На нас хочуть наживатися, а тому ми самі маємо будувати свою країну. При цьому вкрай важливо, щоб найкращі спеціалісти та фахівці не виїжджали за кордон. На жаль, протягом останніх десяти років влада їх просто виштовхує за межі країни. Можливо, це робиться цілеспрямовано, щоб менше було інтелігенції та критично мислячих людей – так роблять і робили всі тоталітарні режими: виштовхували інтелігенцію, змушували її їхати в еміграцію.
gf_43: Чим пояснюється скорочення промислового виробництва в Україні за останній місяць? І ще – чи погоджуєтеся ви з думкою тих експертів, які вважають, що українська промисловість вбивається навмисно, якщо так, то кому це вигідно у нас і в світі?
Владимир Лановой: Зараз відбувається друга хвиля знищення промислового виробництва в Україні. Вона обумовлена виснаженням старих потужностей без їхньої модернізації і черговим руйнуванням грошової, фінансової та кредитної системи. Перша хвиля була в 1992-1995 роках. Тоді промислове виробництво впало на 40%. Зараз промисловість скорочується вже другий рік поспіль. За цих обставин скорочення продовжиться. ВВП зростає в межах статистичної похибки (до 3%) за рахунок торгівлі, імпортних поставок, транспортних послуг і плодючості наших земель.
Отже, без промисловості в економіці не створюються джерела зростання доданої вартості.
Наші керманичі не цікавляться промисловою статистикою. Їх цікавлять лише фінансові баланси олігархічних холдингів та корпорацій. Статистика – для нас. Ніби нас можна нагодувати процентами ВВП...
