Марчук: Росія дала вказівки нічого не вирішувати в Мінську
На найближчих мінських переговорах між Україною, Росією та ОБСЄ мають обговорювати не лише ситуацію на Донбасі, а й захоплення росіянами українських моряків біля Керчі.
Віднедавна українських перемовників у Тристоронній контактній групі (ТКГ) очолює Євген Марчук.
Про те, що він очікує від майбутніх переговорів, чому мінський процес гальмує вже понад півроку та про що не вдається домовлятися, новий голова української сторони ТКГ розповів у інтерв'ю BBC News.
Росія відмовилася від позачергових переговорів по моряках
BBC News Україна: Як ви плануєте обмінювати або повертати українських моряків? Чи обговорюється це в принципі у Мінському форматі?
Євген Марчук: Так, ми запропонували... провести екстрене засідання тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференції, внесли офіційну пропозицію й ОБСЄ розіслало її учасникам.
Але, на жаль, отримали відмову від російської сторони. І пропозицію, що на наступному засіданні 4 грудня ми обговоримо всі питання...
Ось і відповідь. Ми робимо крок до того, щоб хоч якось вийти на контакт.
З президентом Путіним нашого президента не зв'язали (Петро Порошенко заявляв, що
You must be registered for see links
з російським президентом одразу після захоплення українських моряків 25 листопада, однак розмова так і не відбулася
. - Ред.), від ініціативи ТКГ відмовилися, як з таким партнером працювати?
Те, що відбулося 25 листопада, - страшний, диявольський знак. Якщо Захід його не прочитає…
BBC News Україна: Яка підтримка санкцій щодо Росії зараз в західних країнах за результатами тих зустрічей, які вже були?
Є.М.: Поки що лише заяви політичного характеру - цей факт засудили майже всі міжнародні інституції.
Щоб вони трансформувалися в ухвалення рішень, потрібен час...
Сподіваємося, що найближчим часом це якось проявиться в організаційному сенсі. Перш за все, мова йде про Євросоюз і Сполучені Штати.
Я точно знаю, що економічні санкції створили дуже великі проблеми для Росії.
Можливо, Путіна це не дуже хвилює, адже у нього високі рейтинги.
Але логіка невідворотно демонструє, у тому числі й Путіну, що так далі Росії буде дуже важко.
Зрушити мінські переговори з мертвої точки
BBC News Україна: Тож загалом Мінський формат мертвий?
Є.М.:Нагадаю реакцію Путіна на можливу найближчу зустріч "нормандської четвірки" - він сказав, що з нинішньою українською владою, тобто до президентських виборів, "ми нічого вирішувати не будемо".
(У середині листопада Володимир Путін заявив, що вважає недоцільною зустріч "нормандської четвірки" до березневих виборів в Україні: "Зустрічатися в нормандському форматі в даний час, у ході передвиборчої кампанії, яка відбувається в Україні, зараз більш-менш безглуздо, тому що сьогоднішня українська влада досі нічого не зробила, щоб виконувати мінські домовленості". -
Ред.)
А мінський формат - це допоміжний механізм "нормандської четвірки". У ньому не вирішуються питання, а напрацьовуються пропозиції для лідерів "нормандської четвірки".
Мінський формат відтворює стан "нормандської четвірки" - вона два роки не збиралася. Путін це пояснює тим, що Україна не виконує домовленості - це, нібито, головна причина.
Звідси - у мінські переговори не вноситься нічого з рівня "нормандської четвірки", що можна було б імплементувати...
BBC News Україна: Як це можна зсунути з мертвої точки?
Є.М.: Якщо Путін не хоче, то це ніхто не зможе зробити.
Але є інший вимір мінського процесу - він може вирішувати гуманітарні та соціальні питання, які не обов'язково погоджувати на рівні "нормандської четвірки".
У Мінську, наприклад, вдавалося домовлятися про шість тижнів тиші. Це, щоправда, було ще у 2016 році. Крім того, домовлялися про розмінування критично важливих для обох сторін об'єктів інфраструктури.
Для цього не треба збиратися лідерам четвірки.
Такі питання зазвичай стосуються населення прифронтової зони, а там живе близько 240 тис. людей.
На попередньому раунді переговорів у Мінську ми домовилися, щоб відпрацювати і вийти на останньому у 2018 році засіданні на технологію режиму тиші під час новорічних і різдвяних свят. Й затягнути його хоча б на канікули.
Такі питання - не стратегічні і вони не ведуть до припинення війни, але дуже важливі для цивільного населення...
Як домовляються про режим тиші
BBC News Україна: Як взагалі вдається домовлятися про перемир'я?
Є.М.: Кожен раз, коли ми це робимо, ми руйнуємо головного ворога - недовіру сторін.
Як правило, це вдається там, де є зацікавлення обох сторін.
Наприклад, коли домовлялися про ремонт Донецької фільтрувальної станції, що дає воду половині Донецька та Маріуполю.
Перше - треба було припинити вогонь, і не на один день.
Домовляємося ніби по тактичних моментах, які не зупиняють війну. Але це руйнує недовіру і створює атмосферу того, що можна домовлятися.
Друге - розмінувати об'єкт і все навколо.
Далі - завести ремонтників, забезпечити режим тиші по їхньому маршруту.
Потім взяти під охорону розмінований об'єкт - це відбувається за участі ОБСЄ, їхніх камер нічного бачення, а також патрулів СЦКК...
Лінія зіткнення на Донбасі - 420 км.
Вздовж неї є 12 важливих об'єктів: газо- і нафтопроводи, мости. І от нам вдалося майже всі їх відремонтувати…
Тобто, домовляємося ніби по тактичних моментах, які не зупиняють війну. Але це руйнує недовіру і створює атмосферу того, що можна домовлятися.