Що залишили після себе Гройсман і Кістіон. Скандальна ревізія у парламенті
Сьогодні, 16:30
You must be registered for see images
«Мертві душі» в їдальні та гаражі, зниклі квартири та комп’ютери за 70 мільйонів
Депутати скаржаться на непрозору бухгалтерію парламенту. Апарат Верховної Ради витратив понад 70 млн гривень на закупівлю тисячі комп’ютерів, яких досі не бачили народні депутати. Для парламентарів фантомами залишаються й дві сотні водіїв з депутатської автобази. «Главком» дізнався і про інші «особливості» витрачання коштів на законодавчу діяльність.
Парламент, річне фінансування якого сягає майже мільярда гривень, роками приховував деталі своїх витрат. Після Майдану чиновники законодавчого органу вже не відмовляють журналістам у наданні свого головного фінансового документу – кошторису Верховної Ради. Він містить інформацію про основні напрямки витрачання коштів. Однак вимушена відкритість насправді виявилася формальною. Адже сам документ не розкриває деталей парламентського господарювання. Про це свідчать як факти дворічної давнини, коли для парламентської столової купували капусту вартістю 80 грн/кг, так і свіжіші приклади, що змушують уже самих депутатів з обуренням говорити про «тіньову економіку» у Верховній Раді.
Ці факти обговорювали під час останнього засідання Регламентного комітету парламенту, де розглядалися фінансово-господарські питання діяльності Верховної Ради.
Одним з найбільш скандальних фактів, озвучених депутатами, виявилася закупівля 1200 комп’ютерів та оргтехніки на суму майже 75 млн гривень. Їх придбали наприкінці минулого року (коли Радою ще керував Володимир Гройсман), а у травні депутати попросили у керівників парламенту точну специфікацію нових обчислювальних машин. Нардепи завдяки цій інформації планували дізнатись, чи є вартість комп’ютерів ринковою.
З того часу парламентарі так і не отримали відповіді. Керуючий справами Верховної Ради Петро Боднар повідомив членам комітету, що надати інформацію зможе лише на найближчому засіданні Регламентного комітету (до кінця жовтня).
You must be registered for see images
41-річний новий «завгосп» парламенту два скликання був помічником-консультантом Андрія Парубія, який тепер є спікером
«Написано, що купили системний блок VT-комп'ютер, 400 штук по 11 тисяч гривень… В інтернеті вони починаються з 3 тисяч і закінчуються 40 тисячами гривень. Які саме, якої модифікації, у якої фірми ви купили…» – цікавився представник БПП Дмитро Лубинець.
Зволікання чиновників апарату Верховної Ради з інформацією щодо цієї закупівлі депутати трактували однозначно. «Ми ж усі знаємо, що таке комп'ютери: на «залізі» 30% одразу дають відкату», – зі знанням справи прокоментував ситуацію представник Опозиційного блоку Михайло Папієв. Як з'ясувалося, депутати навіть не бачили цю техніку. Представниця «Народного фронту» Світлана Войцеховська жалілася, що вже два роки користується власним комп`ютером, який «принесла з дому», бо апарат ВР так і не надав їй робочу машину. Депутати Дмитро Лубінець та Павло Кишкар (обидва – БПП) повідомили керівнику Управління справами, що також чекають можливості хоча б побачити цю техніку.
«Мертві душі» у їдальні та автосалон «Парламент»
Так само хотіли б побачити депутати і 230 водіїв, котрі за документами працюють в автобазі парламенту. Численна гвардія шоферів здивувала деяких представників Регламентного комітету. Вони зазначали, що взагалі не користуються послугами парламентської автобази, фінансування якої становить близько 50 млн гривень на рік.
Автопарк ВР нараховує 174 машини. Їхній середній вік – 13 років. Головна стаття витрат автобази – пальне: потреба у пальному на 2016 рік становила близько 30 млн гривень. Минулого року депутати радили чиновникам ВР вдвічі зменшити норми витрат пального, але їх не почули.
У зв`язку з цим Дмитро Лубінець попросив чиновників апарату ВР надати в комітет інформацію про те, хто з народних депутатів і скільки годин користувався машинами ВР. Він навіть зазначив, що парламентським автопарком досі користуються колишні голови парламенту. А екс-депутат та письменник Борис Олійник начебто ледь не щодня минулого року викликав службову машину. Лубінець зробив припущення, що чиновники з парламенту маніпулюють даними щодо використання автопарку, а серед водіїв є «мертві душі».
Людей, які існують лише на папері, у Верховній Раді знайшла і депутат «Народного фронту» Ірина Єфремова. За її словами, у парламентському підприємстві «Їдальня» активно використовується практика працевлаштування «мертвих душ», їх – «понад 80 людей, які не працюють, а отримують заробітну плату».
Депутат озвучила й іншу інсайдерську інформацію: в їдальнях Верховної Ради здійснюється обслуговування великої кількості заходів, але «половина грошей іде поза касою». Також Єфремова зазначила, що на придбання нового посуду в їдальню було витрачено сотні тисяч гривень, але їжу депутатам досі подають у старому.
You must be registered for see images
Обурення депутатів викликає і вартість страв у парламенті. Павло Пинзеник з «Народного фронту» вказав, що кілограм яловичини для депутатів коштує 317 гривень, хоча навіть із націнкою у 54% вона мала б коштувати у півтора разу дешевше.
У свою чергу Лубінець та Войцеховська стверджували, що купують у магазинах яйця по 20 гривень за десяток, тоді як у парламенті цей товар продають вже за 100 гривень. «Навіть якщо вони (при закупівлі. – Ред.) коштують 20 гривень, як після приготування ціна стає 100 гривень, не розумію», – дивувася Лубінець.
В Управлінні справами ВР погоджуються, що із харчуванням депутатів є проблеми. «Їдальня» не платить оренду, отримує зарплату, не платить за воду, а ціни приблизно такі, як на Хрещатику, а може, й вищі. Для мене це теж незрозуміло… – відповів на ці закиди Боднар. – Я прораховую способи кардинально змінити ситуацію. На жаль, на сьогодні я не можу похвалитися якимись результатами».
Службові квартири
Ще одна проблема із корупційним присмаком – службові квартири. З 15 таких квартир звільнилося лише шість – решту чиновники парламенту намагаються звільнити від екс-нардепів через суди. У свою чергу депутат Лубінець зазначив, що, за його даними, одна зі службових квартир у центрі столиці за адресою пров. Виноградний, 4, кв. 19 уже не перебуває на балансі парламенту – він просив чиновників надати інформацію про те, хто підписав розпорядження щодо її відчуження.
Це далеко не весь перелік претензій, які було озвучено депутатами на адресу завгоспів Верховної Ради. Звертає увагу, що деякі з них висувалися Регламентним комітетом і раніше та стосувались рішень команди теперішнього прем’єра Володимира Гройсмана й віце-прем`єра Володимира Кістіона (колишніх спікера та керівника апарату ВР).
You must be registered for see images
Гройсман і Кістіон - працювали в тандемі у Вінниці, в Мінрегіонбуді, у парламенті, а тепер і в уряді
Те, що народні депутати не можуть зламати сумнівні схеми після зміни керівництва у парламенті (навесні спікером ВР став Андрій Парубій), свідчить про збереження впливу команди Гройсмана на Верховну Раду або про потужний внутрішній опір, який чинить стара парламентська гвардія чиновників.
В будь-якому разі слабка позиція нового керуючого справами ВР Петра Боднара (колишнього помічника Андрія Парубія), який керує господарством парламенту півроку, може свідчити про те, що він не має вирішального слова. Складно уявити керівника будь-якої структури, який за півроку роботи не зміг би віднайти документи про закупівлю, на яку витрачено майже 10% бюджету організації.
Кошторис видатків Верховної Ради на 2016 рік перевищив 943 млн гривень. У 2015 році ця сума становила 747 млн гривень, у 2014-му – 687 млн гривень.
Цього року істотне зростання було викликане збільшенням рівня депутатських зарплат (з 6 тис. гривень до 17,4 тис. гривень) та оплати праці помічників нардепів. Таку ж суму (17 тис. гривень) законодавці отримували два роки тому, доки не набули чинності обмеження Кабміну Арсенія Яценюка і спікера Володимира Гройсмана. Нагадаємо, у 2014 році на хвилі постмайданного популізму прем'єр-міністр Яценюк урізав зарплату нардепів з 17 до 6,5 тис. гривень. У грудні 2014 року її дещо підвищили (до 8526 гривень), а в квітні 2015-го тодішній спікер Володимир Гройсман знову зменшив її до 6109 гривень, пояснивши раніше ухваленою постановою Кабміну.
Федір Орищук, «Главком»
