ПРОТИСТОЯННЯ... [блог новин в УКРАIНI та свiтi]

Loner

Well-Known Member
Заявление РФ ????? (неофициальное)

Приднестровье должно быть особым районом в рамках единого молдавского государства, - МИД РФ

Что?
You must be registered for see images
молдаванам хотят повесят "кандалы", чтобы не рыпались в ЕС
You must be registered for see images
 

Loner

Well-Known Member
Почему США не дают Украине летальное оружие
Олег Полищук - 26 января
You must be registered for see images


Политические разногласия между Конгрессом и Белым домом не являются главной проблемой в вопросе предоставления Киеву оружия. Основная причина пробуксовок в этом деле - негласное требование Вашингтоном радикальных кадровых изменений в украинском Генштабе

На прошлой неделе председатель комитета Сената США по вооруженным силам Джон Маккейн в очередной раз призвал президента Барака Обаму оказать поддержку Украине летальным оружием. «Для президента настало время, чтобы продемонстрировать решительность, предоставив Украине помощь в виде летального оружия, в котором она нуждается для защиты. Несоблюдение этого требования будет четким признаком слабости не только для Путина, но и для потенциальных агрессоров во всем мире», - подчеркнул сенатор в своем обращении, пишет « ».

Безусловно, в словах республиканца Маккейна, вечного оппонента демократа Обамы еще с времен проигранных ему президентских выборов 2008 г., есть немалая толика сугубо внутриамериканской политической борьбы, однако их адресатом служит не только Белый дом. Тем более, что после прошлогодних промежуточных выборов в Конгресс республиканцы получили большинство и в Сенате, и в Палате представителей, что в нашем случае привело к декабрьскому принятию уже подписанного Обамой Акта в поддержку свободы в Украине, которым, среди прочего, предусматривается выделение $350 млн на военную поддержку нашей стране, в том числе в виде поставки оборонительного вооружения. Стоит учесть и тот факт, что, кроме республиканцев, активно поддерживают необходимость поставок американского оружия Украине также и видные демократы. Например, сенатор от Демократической партии Кристофер Мерфи в одном из недавних интервью заявил, что администрация США должна рассмотреть варианты предоставления украинцам вооружения на более серьезном уровне.

В Вашингтоне действительно опасаются, что при нынешней организации управления ВСУ, новейшее американское оружие может быть захвачено в Донбассе российскими боевиками

Таким образом, публичные сигналы из Соединенных Штатов в большей мере адресованы Киеву и непосредственно улице Банковой, дабы простимулировать скорейшую демонстрацию готовности к приему военной помощи. Главной претензией к нам со стороны американцев является отсутствие надлежащей организации управления войсками, то есть камнем преткновения выступает нынешний качественный состав Генерального штаба Вооруженных сил Украины (ГШ ВСУ) - военного органа по планированию обороны государства и управлению нашей армией. По мнению высоких представителей США, без радикальных кадровых изменений в украинском Генштабе дела не будет, потому как доверие к генералам ГШ ВСУ (некоторые из них даже умудрялись попадать в публичные скандалы) отсутствует как таковое.

В Вашингтоне приветствовали назначение секретарем украинского СНБО Александра Турчинова, и это, между прочим, оказало определенное влияние на принятие в декабре 2014 г. вышеупомянутого Акта в поддержку свободы в Украине. Впрочем, власти США прекрасно отдают себе отчет в том, что начальник ГШ ВСУ Виктор Муженко и его подчиненные не входят в непосредственную сферу ответственности ни секретаря Совбеза, ни даже министра обороны Степана Полторака. Ключевой начальник для генералов из Генштаба - Президент Петр Порошенко как Верховный Главнокомандующий ВСУ. Так что исключительно от политической воли главы государства зависит чистка кадров в организации управления войсками, из-за пробуксовок которой предоставление Украине американского оружия, в том числе высокоточного, так и будет оставаться исключительно в пламенных заявлениях политиков. Возвращение на должность первого заместителя начальника ГШ ВСУ генерал-полковника Геннадия Воробьева становится в данном ключе достаточно позитивным моментом, однако такими половинчатыми мерами вряд ли можно будет обойтись.

Впервые о договоренностях относительно поставок в Украину высокоточного оружия Петр Порошенко сообщил после переговоров, состоявшихся на саммите НАТО в Ньюпорте в сентябре прошлого года. Речь идет о специальном виде боеприпасов, ракет и снарядов, которые имеют электронные приборы наведения, что позволяет попадать в цель с отклонением в несколько сантиметров, вести огонь среди жилых застроек, точечно поражать военную технику и вооружение, координаты которых задаются с помощью космической разведки. А главное - широкое применение управляемого вооружения, помимо существенного повышения эффективности огневых ударов, также способствует снижению уровня случайных потерь среди мирного населения. Таким образом, наличие у нашей армии высокоточного оружия стало бы переломным моментом в ведении боевых действий с российскими агрессорами в Донбассе не только в военном аспекте, но и в сугубо информационном. Не зря еще в ноябре 2014 г. МИД России бил по этому поводу тревогу, заявив устами своего официального представителя Александра Лукашевича о том, что поставки летального вооружения в Украину из США «могут серьезно повлиять на расстановку сил в регионе». Еще бы: одно дело беспрепятственно снабжать донбасских террористов живой силой, новейшей бронетехникой и ультрасовременными системами залпового огня, а совсем другое - когда одним выстрелом изделие американского ВПК может уничтожить целый танковый батальон в условиях городских боев без какого-либо ущерба для мирных жителей.

Российская пропаганда продолжает называть возможные поставки американского высокоточного оружия «блефом хунты», так как оно очень дорогое. Хотя, во-первых, выделение американцами $350 млн на военную поддержку Украине предусмотрено Актом в поддержку свободы, а во-вторых, в Конгресс США республиканец Майкл Берджес уже подал законопроект, создающий для оружейных поставок в нашу страну программу ленд-лиза, как это было во время Второй мировой войны. Поэтому единственным сдерживающим фактором в данном процессе выступает наш внутренний - отсутствие радикальных армейских реформ. Тем более, что в Вашингтоне действительно опасаются, что при нынешней организации управления ВСУ новейшее американское оружие может быть захвачено в Донбассе российскими боевиками, которые тут же передадут его образцы в Москву со всеми вытекающими отсюда последствиями.
 

Loner

Well-Known Member


Кілька місяців поспіль Майдан закордонних справ попереджає, що цілі російської політики в російсько-українській війні не досягнуті. При співставленні цього факту з усвідомленням росіянами того, що ресурси Росії зменшуються внаслідок падіння цін на нафту та економічних санкцій, а також того, що Україна нехай і дуже повільно, але нарощує оборонну спроможність, можна прийти до висновку, що означені обставини повинні підштовхнути РФ до більш активних військових дій у найближчій перспективі.
Водночас, ризикну спрогнозувати, що ймовірність повномасштабної війни (з неприкритим використанням РФ усіх видів військ та озброєнь) поступово зменшується, оскільки такий сценарій значно ускладнює досягнення Путіним можливості підкорення України з одночасним вирішенням питань уникнення чи послаблення санкцій та визнання з боку світового співтовариства російських претензій на Крим. Тобто, з моєї точки зору, повномасштабна війна хоча і залишається однією з опцій, що розглядаються Кремлем, все ж таки меншою мірою сприятиме легітимізації перемоги Росії над Україною. Така війна також буде більш затратною та матиме більше негативних політичних та економічних наслідків для РФ. Тому продовження ведення війни з боку РФ гібридними методами видається більш реалістичним.
Активні військові дії РФ в Україні матимуть за мету досягнення вигідного становища для наступного мирного врегулювання на російських умовах.
Тому такі дії повинні мати на увазі досягнення однієї чи кілької тактичних цілей - прорив лінії фронту зі створенням реальної загрози в напрямку Харкова, Дніпропетровська, утворення суходільного коридору для забезпечення Криму з можливою одночасною імітацією ударів чи активного маневрування зі сторони Придністров"я і Білорусі з метою відтягнення ресурсів Збройних сил України. Як засіб додаткового військового та економічного тиску не варто також виключати можливість диверсійних та терористичних атак проти стратегічної інфрастурктури, включно з морськими портами та іншою морською інфраструктурою України.
Загалом Україна також мала би виходити з розуміння, що пасивна позиція звужує простір для маневру, як військового, так і дипломатичного. При цьому слід розуміти, що найближчим часом ні військовими засобами, ні через т.зв. "мирні переговори" Україна не зможе поновити контроль над окупованими територіями та над усією протяжністю українсько-російського кордону.
Як нам вбачається, реалізація такого підходу може у найбільш загальних рисах зводитися до такого: заява про вихід з процесу Мінських домовленостей, прийняття рішення про надання низці районів Луганської і Донецької областей статусу територій, окупованих РФ, значне зміцнення оборони по лінії розмежування з окупованими територіями Донбасу та вздовж розмежувальної лінії з Кримом, створення високомобільних резервів з найбільш боєготових частин, маневрування цими резервами, постійні вогневі ракетно-артилерійські удари на випередження по місцях дислокації та зосередження військ противника, рейди вглиб його території, активізація діяльності ДРГ з метою знищення лідерів ДНР і ЛНР та їх російських радників, стратегічної інфраструктури регіону, в разі можливості - обережне просування вглиб окупованих територій з використанням тактики "малих кроків" та без нанесення шкоди загальній системі оборони вздовж розмежувальної лінії. При цьому за рахунок мобілізації необхідно нарощувати оборону вздовж усього українсько-російського та українсько-білоруського кордонів до того рівня, який унеможливив би прориви ДРГ та різко зменшив би загрозу вторгнення РФ.
При цьому зусилля української дипломатії та зовнішньої розвідки мають бути зосереджені на поновлені переговорів у складі РФ, США, ЄС та Україна з порядком денним "російська окупація Криму, Донбасу і Придністров"я", на отриманні військової допомоги та заключення контрактів на поставку (з наголосом на подальшому спільному виробництві) необхідних систем озброєння включно з протитанковим, протиповітряним та морським компонентами, а також на консолідації друзів та прихильників України в світі навколо ідеї протидії російській агресії.
Суттєвим доповненням до тактики активного спротиву і виснаження наступальних ресурсів РФ може бути також політика санкцій і блокади окупованих територій (Крим та Донбас).
Дипломатичними та торговельно-еконмічними відносинами з РФ, на нашу думку, необхідно пожертвувати, оскільки вони створюють більше можливостей для Росії, ніж для України, а також з огляду на те, що Росія так чи інакше використовує їх як інструмент агресії проти України..
Для мінімізації негативних наслідків російського втручання в Україні невійськовими засобами слід також підкреслити необхідність досягнення суттєвого прогресу у реалізації низки внутрішньополітичних змін та реформ в Україні. Слід чітко уяснити, що боротьба з корупцією, люстрація, покарання винних у масових розстрілах громадян під час Революції Гідності мають не менше, а можливо і більше значення для відбиття росйської агресії, ніж власне оборонні заходи. Суттєву увагу слід приділити питанням цивільного захисту та оборони.
Звичайно, таке бачення охоплює період лише 6-9 місяців, після чого, найбільш вірогідно, в українсько-російському конфлікті сформується принципово нова ситуація.
 

Loner

Well-Known Member


На страничке российского десантника 137-го парашютно-десантный полк 106-й воздушно-десантной дивизии ВДВ РФ, в/ч 41450 Рязань, Сани Веселого ( ) вовсе не весело. Последняя запись Сани датируется 20 января с.г., где отмечается “вечная память парням”. Немногим ранее, на видеоролике от 9 декабря 2014г. “когда в командировку ехали” гонора у рязанских десантников было по больше
You must be registered for see medias
You must be registered for see images
 

Loner

Well-Known Member
Чотири рішення РНБО: коротко про результати екстреного засідання:

1. У зоні АТО створять військово-цивільні адміністрації
2. Застосування усіх міжнародних санкцій проти Росії обов'язкове в Україні
3. Україна звернеться до Гаазького трибуналу для визнання "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями
4. РНБО хоче змінити закон про люстрацію, щоб «досвідчені генерали» продовжили працювати
 

Loner

Well-Known Member
Посол ЕС: «ДНР» и «ЛНР» нельзя признать террористическими организациями, пока этого не сделает Украина

понедельник, 26 января 2015, 13:05

Прежде чем мир признает самопровозглашенные «ДНР» и «ЛНР» террористическими организациями, это должна сделать Украина. Об этом заявил на пресс-конференции глава представительства ЕС в Украине Ян Томбинский, передает корреспондент А'.
«Необходимо принять некие меры в Украине, а если Украина примет такие меры, можно выносить этот вопрос на международную арену»,– заявил посол, отвечая на вопрос, какова процедура признания «ДНР» и «ЛНР» террористическими организациями.
По словам дипломата,это «чувствительный политический вопрос».
Он также напомнил, что в четверг состоится заседание совета министров иностранных дел ЕС.
«Пусть те, кто несут ответственность, принимают политические решения. И давайте не будем спекулировать на эту тему»,– сказал он.
Его коллега посол Латвии Аргита Даудзе согласилась, что роль Украины в этом вопросе очень серьезная. «Посмотрим, какие месседжи будут представлены (на совете глав МИДов ЕС.– А') по поводу террористов и признания террористическими организациями. Но тут Украина и украинский парламент играют чрезвычайную роль»,– сказала госпожа Даудзе.
 

Loner

Well-Known Member
В ближайшее время Путину придётся пойти на уступки, иначе договариваться уже будет не он, – политолог

В ближайшее время президенту РФ Владимиру Путину придётся пойти на уступки США и Европе, иначе договариваться уже будет не он.
Такое мнение высказал политолог Алексей Курпас.
«27 января Рада назовет террористами «ДНР» и «ЛНР», – считает он. – Это значит, что на внеочередном заседании ВР завершит эпопею с «Минским форматом» и требованиями Путина к украинской стороне признать самопровозглашённые республики. Следом за Украиной «народные республики» могут признать террористическими и в Европе с Америкой. У России останется лишь один путь – заняться зачисткой «НРов» и отводом своих войск».
В то же время политолог считает, что и Европе придётся пойти на уступки Путину, ибо тот «не может просто взять и уступить»! «В новом формате переговоры будут проходить лишь при участии США, Европы, Украины и России, – отмечает Курпас. – Если в ближайшую неделю не удастся добиться серьёзного продвижения вперёд в прекращении огня и деэскалации ситуации, Россию ожидают серьёзные санкции, а в Украину начнут поставлять тяжёлое вооружение. Ну а обвал цены на нефть до 30 долларов заставит экономику России перейти на военные рельсы и взять под полный полицейский контроль ситуацию в обществе».
По словам политолога, тут всё логично: «За 136 дней, когда начали действовать августо-сентябрьские санкции Россия потеряла 86 миллиардов долларов золото-валютных резервов. Если цены на нефть не будут падать, а санкции не усилятся, то до конца года их резервы уменьшатся ещё на 220 миллиардов! А это уже сигнал, что 2016 год страна не протянет собственными силами и государственная машина станет максимально слабой и подверженной внешней агрессии и внутренним атакам. Не говоря о том, что Россия не выдерживает экономически войны на два фронта – в Украине и Сирии, а «судьба» подкидывает ей ещё и волнения у союзников (Армения, Венесуэла) и предательство давних партнёров (Куба), которым списаны огромные долги. Так что в ближайшее время Путину придётся согласиться на уступки США и Европе, иначе договариваться уже будет не он».

 

Loner

Well-Known Member


Кореспондент Los Angeles Times Сергій Лойко, відомий в Україні своїми репортажами з донецького аеропорту розповів історію кіборга, який пробув у терміналі довше всіх.
Мова йде про командира розвідників з позивним Рахман, який вивів всіх своїх людей з терміналу донецького аеропорту буквально в останні години".
Як відомо, на місці аеропорту ім. Прокоф'єва практично нічого не залишилося. Останнє місце, звідки можна було тримати оборону в новому треминалі, було підірвано бойовиками минулого тижня.
"Коли вони були в безпеці, він особисто повернувся в термінал, щоб врятувати залишалися десантників. Був поранений на злітному полі", - пояснив Лойко.
За словами журналіста, зараз Рахман знаходиться в госпіталі. Він у складі різних батальйонів провів у терміналі часу більше всіх захисників.
Оборона донецького аеропорту стала чи не найяскравішою сторінкою в історії української армії. Його руїни в нелюдських умовах українські бійці тримали 242 дні.
 
Зверху