"Мій перший полонений"
Полонений, взяли тепленьким, цієї ночі. В будинку що він віджав разом ще з трьома виродками у сім'ї (мама і двоє доньок, 6 і 9 років), тата їх в аварії не стало 4 роки назад... Мама після рейдерства переселилась з дітьми до друзів, родичів у місті немає... А учора, проїжджаючи у сусіднє село, пожалілась нам. Спецпідрозділам повідомляти не стали, цієї ночі у них і так багато роботи було, та й від нас не так далеко... Зібрали групу, скочили туди (фото трупів трьох інших не додаю, не до того було) виманили на вулицю, ну і... По поверненню назад нарвались на мобільну групу сепів, після кроткої перестрілки відійшли до своїх.
Клієнту 26 років, житель Чугуєва, запис у військовому квитку: призваний як резервіст у березні. Так що до сепаратизму і купи статей ще й дезертирство. Тільки зараз згадав, що мама сама лишилась, інвалід вона по зору... Не скоро вона його дочекається, шкода звичайно, усе життя собі поламав... Ну хоч живим лишився...
Мій перший полонений, а на душі пакосно...
Шкода ж дибіла...
Vyuko-z-lycka © 22.05.2014