arnisumy
Well-Known Member
You must be registered for see links
Відтепер мінімальний штраф - 34 тис. гривень, а максимальний – 51 тис. До цього ж ще буде потрібно повернути гроші центрам зайнятості.
You must be registered for see links
Фото: itvmg.com
З початком карантину багато наших співгромадян втратили роботу. Багато хто з них стали на облік до центру зайнятості як безробітні та почали отримувати державну допомогу.
Зокрема, тільки за перші два місяці карантину 156 тис. українців зареєструвались як безробітні. З часом ця цифра тільки зростала. Не в останню чергу це стало можливо завдяки тому, що Уряд спростив умови реєстрації та отримання допомоги по безробіттю. Як наслідок через безвихідь люди почали масово ставати на біржу праці.
Але все було не так просто.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 та ст. 45 ЗУ "Про зайнятість населення" безробітні зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних і документів покладається на безробітного (ч. 3 ст. 44 цього ж закону). В разі якщо цього не зробити, для безробітного настає відповідальність.
На офіційному
You must be registered for see links
Державної служби зайнятості зазначено три види відповідальності:- Скорочення тривалості виплат. Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (зокрема, за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю (п. 4 ч. 5 ст. 31 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").
- Стягнення неправомірно виплачених коштів. Працівники державної служби зайнятості вправі звернутися з позовом до суду про стягнення коштів, отриманих без належної правової підстави.
- Кримінальна відповідальність. За певних обставин, отримувачі допомоги по безробіттю, які мають додатковий дохід і приховують цей факт, можуть понести кримінальну відповідальність. Наприклад, їх дії, відповідно до наявної судової практики, кваліфікуються за статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).
Отже, скоріш за все, центр зайнятості пішов шляхом порушення кримінальних справ проти безробітних. І ось чому.
У зв’язку із останніми змінами до Кримінального кодексу України шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ) відноситься до кримінальних проступків. Отже, розслідується дуже швидко. Процедурно по справі за 72 години з моменту пред’явлення підозри проводиться дізнання (слідство не проводиться). Зібрані матеріали передаються до суду і суд протягом п’яти днів виносить вирок.
При цьому, починаючи з 01.07.2020 року відповідальність за ч. 1 ст. 190 ККУ посилилась. Відтепер мінімальний штраф за цією статтею сягає 34 тис. гривень, а максимальний – 51 тис. гривень. До цього ж буде необхідно погасити заборгованість перед центром зайнятості, а саме всі виплати, що були здійснені. Сума теж набіжить не маленька.
Тобто центр зайнятості цими кримінальними справами вчиняє тиск на безробітних, які з тих чи інших причин порушили законодавство про зайнятість населення. Адже нікому не захочеться, отримавши від держави, скажімо, 10 тис. грн. допомоги, сплатити 34 тис. грн. штрафу та ще й повернути ці 10 тис. грн. назад.
При цьому центр зайнятості не йде в суд з позовом про стягнення коштів, отриманих без належної правової підстави, бо це довго. Вони йдуть до поліції із заявою про шахрайство, бо це швидко.
Який же вихід із цієї ситуації?
Я бачу два варіанти.
Варіант перший. Погоджуватися з пред’явленим обвинуваченням, повернути центру зайнятості кошти і закривати справу у зв’язку із дійовим каяттям.
Відповідно до ст. 45 ККУ особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
В такому випадку до суду надходить клопотання від прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям або таке клопотання може заявити сторона захисту в першому судовому засіданні.
Суд розглядає клопотання і якщо всі вимоги, що висуває стаття 45 ККУ, дотримані постановляє ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям та закриває справу.
Одна така справа наразі перебуває на розгляді в Голосіївському районному суді м. Києва (справа № 752/22045/20).
Особливість такого способу захисту полягає в тому, що не потрібно узгоджувати це питання з потерпілим – центром зайнятості, його думка в даному випадку не важлива.
Варіант другий. Не погоджуватися з пред’явленим обвинуваченням, скажімо, заперечувати наявність умислу на вчинення проступку, та цю позицію доносити до суду, розраховуючи, що суд її сприйме.
Яку позицію обрати, залежить від кожної конкретної ситуації та самого безробітного, який ускочив в цю халепу через власну правову необізнаність або тому, що понадіявся на роботодавця, який також зобов’язаний повідомляти центр зайнятості про те, що він взяв працівника.
Але одне я знаю напевне. Кількість таких кримінальних справ збільшиться, бо держава буде повертати своє. А ще це урок на майбутнє. Коли простим людям полегшується доступ до бюджетних грошей, слід призадуматись, може і не варто їх брати.
You must be registered for see links