Насолоджуйтеся війною! Мир буде жахливим.
"Герой! Тебе забудуть!
На початку представлюсь, аби не було питань хто і від кого говорю. Ми сотня Ісуса Христа. Тримали останню барикаду біля профспілок позавчора вночі (з 19 на 20) та на передовій інституцької в ніч з 20 на 21. Не буду розписувати маневри і пригоди за ці ночі і всі минулі. Історій на кшталт цих можна начитатися і наслухатися досхочу від багатьох. Скажу лише, що чергували останні ночі заступаючи з вечора і до самого ранку. Хто був з 20 на 21 на передній барикаді вул. Інституцької можливо чув веселу солдатську пісню "Ми е...и беркута! Беркут плакал и рыдал..." яка насичена нецензурною лайкою що до міліції. Якраз наша сотня веселила і будила нею тих, хто випадково задрімав з пляшкою бензину у руках.
А придумав цю пісю один хлопуць вкравши основу з якогось ролика нету. Не буду казати як його призвіще і чи виносили його труну сьогодні на Майдан прощатися. Ми не дочекалися цього, так як не змогли встояти в натовпі слухаючи Яценюка, Кличка, Порошенка... Скажу лише, що звали його Сергій. Згадуючи його, ми співали цю пісню на інституцькій не знаючи тоді що Сергій вже загинув. Думаю, що в цы бадьорі години з цигаркою в зубах він співав разом з нами і щиро сміявся, адже слова дійсно веселі. Ми вам наспіваємо її, коли зустрінемось колись на передовій. Коли Сергій ще був живий ми обговорювали чи видаватимуть нам медалі після перемоги? Зрозуміло, що частково це було блюзнірство, але все ж хотілося кожному, аби наш внесок якось було відзначено, не забуто, оспівано. Аби все наші дії не були даремні. Аби все це призвело до великої перемоги. Якби ми лишень могли подумати, що є люди, які можуть після таких боїв заявити про хоч якісь компроміси! Ми почули сьогодні це на сцені. Люди, які скористалися з наших боїв (адже не вони їх почали і не вони ними керували) заявляли про домовленості з президентом. Не заради переговорів ми йшли вперед. Не заради компромісів помер Сергій. Чи забудуть тебе оратори з трибуни? Звісно забудуть. Адже їх серед нас не було. Натомість дякуємо кожному волонтеру, що підносив медикаменти і чай на передову.
Зірвавши горло від криків "Януковичу смерть" і "Зрадники!" наш загін пішов геть. Да упокій Господи, душу Сергія. Нашого героя." (с)