Церкви и политика
- Автор теми bsv
- Дата створення
Grosso
wonderwall
Відповідь України
Хресна хода, організована УПЦ КП, підтвердила: незалежне українське православ’я — прагнення і право великого народу
Ярослава МУЗИЧЕНКО
«Ето Кірілови?» — здивовано питав один офіціант іншого в кафе по вулиці Володимирській, задивившись на маніфестацію священиків та цивільних із синьо–жовтими прапорами й транспарантами. «Нє, ето ж наши!» — гуртом відповіли йому колега й клієнти.
«Голова» багатотисячної хресної ходи — першоієреї Української православної церкви Київського патріархату — в цей час уже була на Михайлівській площі, а «хвіст» ще був на розі більвару Шевченка й вулиці Володимирівської, неподалік від кафедрального Володимирського собору, де перед тим відбулася Божественна Літургія, яку відслужив Патріарх Київський Філарет. Уздовж на тротуарах, в арках, на ґанках під’їздів, на балконах стояли кияни, привітно споглядаючи вбраних у вишиванки чоловіків і жінок та єпископів і священиків у празникових ризах. «Київська Русь тут, ми у себе вдома, — каже в коментарі «УМ» протоієрей УПЦ КП Олександр Фадєєв, корінний киянин, чий батько свого часу був священиком у Володимирському соборі. — Це наше свято. Задача всякого хресного ходу — освячувати повітря. А Бог з неба покропить — і все освятить. Коли нема звідки ждати допомоги — тоді з’являється Божа поміч».
Хресний хід УПЦ КП, приурочений державному святу — Дню Хрещення Київської Руси–України — вдався на славу. Столиця давно не бачила таких масових українських демонстрацій. За різними оцінками, хода зібрала до 15 тисяч учасників. Відповідь Української церкви на візит московського патірарха Кирила та його підтримку режимом Януковича вийшла сильною й гідною, хоча влада багато зробила для того, аби не допустити в Київ патріотичних вірян з областей.
Дружня атмосфера, усмішки, сяючі очі тисяч людей. У лавах — представники православних парафій з усієї України. Ось іде шістдесятник Василь Овсієнко у вишиванці, якого напередодні завернули на російському кордоні. Неподалік — науковець Максим Стріха, Олег Тягнибок, депутат від БЮТ Павловський. Поряд — хлопці з Чернігівщини, жіночки зі Львова, чоловік із Донеччини. Михайло Іванович з Горлівки каже, що якихось утисків УПЦ Київського патріархату на Донбасі не помітив. «Якщо людина за гроші робить, то утисків боятиметься, а якщо за ідею — Бог вислухає і не дасть чіпати». Донеччанин переконаний, що «Кирил — це чужий замполіт у нашій армії», і запевняє, що приїхав на свято, аби ствердити: у нас є своя церква.
Священство «западенців» і «східняків» іде попереду, співаючи молитви. Далі, в середовищі вірян, постійно «спливають» політичні теми: рейтинги партій, підтримка конкретних політиків. Одна жінка починає скандувати «Геть Кирила з України!», але її спиняють: мовляв, наша маніфестація — не «проти», а «за». Симпатичні дівчата роздають глянцеві летючки з благословенням–тропарем Патріарха Київського і всієї Руси–України Філарета. «Ми шануємо і поважаємо братні православні народи, бажаємо жити з ними в єдності віри й молитви, щоби єдина Помісна українська православна церква була церквою–сестрою, рівною за гідністю з церквами Константинопольською і Московською, Грузинською, Румунською й іншими. Але ми не можемо сприйняти, коли замість єдності у Христі нам хочуть нав’язати єдність під владою іноземного ієрарха», — зазначивпредстоятель УПЦ КП у посланні 28 липня.
То там, то там заспівують патріотичних пісень. Ось крокує Левко Лук’яненко, багаторічний політв’язень. «Російська церква сіє зневіру в нашій державності, вона проти української мови, проти подолання наслідків колоніалізму, — охоче ділиться Левко Григорович своїми спостереженнями. — Вона бере участь у наших виборах. Це політична, а не релігійна організація. Так звана Українська православна церква Московського патріархату постійно демонструє свою залежність від Москви, до неї вона ближча, ніж до українського народу».
Хресна хода все ж не політична акція, тому її організатори прохали учасників не брати з собою прапорів та іншої символіки різних партій. Однак траплялися стяги ОУН і «Братства». А ревнителі ВО «Свобода» масово роздавали учасникам походу прапорці з партійним логотипом.
Із боків колони та на Володимирській гірці маніфестантів супроводжували сотні патрульних міліціонерів, однак жодного ексцесу не трапилося. Закінчилася акція святковим молебнем біля пам’ятника святому князю Володимиру–Хрестителю.
Хресна хода, організована УПЦ КП, підтвердила: незалежне українське православ’я — прагнення і право великого народу
Ярослава МУЗИЧЕНКО
«Ето Кірілови?» — здивовано питав один офіціант іншого в кафе по вулиці Володимирській, задивившись на маніфестацію священиків та цивільних із синьо–жовтими прапорами й транспарантами. «Нє, ето ж наши!» — гуртом відповіли йому колега й клієнти.
«Голова» багатотисячної хресної ходи — першоієреї Української православної церкви Київського патріархату — в цей час уже була на Михайлівській площі, а «хвіст» ще був на розі більвару Шевченка й вулиці Володимирівської, неподалік від кафедрального Володимирського собору, де перед тим відбулася Божественна Літургія, яку відслужив Патріарх Київський Філарет. Уздовж на тротуарах, в арках, на ґанках під’їздів, на балконах стояли кияни, привітно споглядаючи вбраних у вишиванки чоловіків і жінок та єпископів і священиків у празникових ризах. «Київська Русь тут, ми у себе вдома, — каже в коментарі «УМ» протоієрей УПЦ КП Олександр Фадєєв, корінний киянин, чий батько свого часу був священиком у Володимирському соборі. — Це наше свято. Задача всякого хресного ходу — освячувати повітря. А Бог з неба покропить — і все освятить. Коли нема звідки ждати допомоги — тоді з’являється Божа поміч».
Хресний хід УПЦ КП, приурочений державному святу — Дню Хрещення Київської Руси–України — вдався на славу. Столиця давно не бачила таких масових українських демонстрацій. За різними оцінками, хода зібрала до 15 тисяч учасників. Відповідь Української церкви на візит московського патірарха Кирила та його підтримку режимом Януковича вийшла сильною й гідною, хоча влада багато зробила для того, аби не допустити в Київ патріотичних вірян з областей.
Дружня атмосфера, усмішки, сяючі очі тисяч людей. У лавах — представники православних парафій з усієї України. Ось іде шістдесятник Василь Овсієнко у вишиванці, якого напередодні завернули на російському кордоні. Неподалік — науковець Максим Стріха, Олег Тягнибок, депутат від БЮТ Павловський. Поряд — хлопці з Чернігівщини, жіночки зі Львова, чоловік із Донеччини. Михайло Іванович з Горлівки каже, що якихось утисків УПЦ Київського патріархату на Донбасі не помітив. «Якщо людина за гроші робить, то утисків боятиметься, а якщо за ідею — Бог вислухає і не дасть чіпати». Донеччанин переконаний, що «Кирил — це чужий замполіт у нашій армії», і запевняє, що приїхав на свято, аби ствердити: у нас є своя церква.
Священство «западенців» і «східняків» іде попереду, співаючи молитви. Далі, в середовищі вірян, постійно «спливають» політичні теми: рейтинги партій, підтримка конкретних політиків. Одна жінка починає скандувати «Геть Кирила з України!», але її спиняють: мовляв, наша маніфестація — не «проти», а «за». Симпатичні дівчата роздають глянцеві летючки з благословенням–тропарем Патріарха Київського і всієї Руси–України Філарета. «Ми шануємо і поважаємо братні православні народи, бажаємо жити з ними в єдності віри й молитви, щоби єдина Помісна українська православна церква була церквою–сестрою, рівною за гідністю з церквами Константинопольською і Московською, Грузинською, Румунською й іншими. Але ми не можемо сприйняти, коли замість єдності у Христі нам хочуть нав’язати єдність під владою іноземного ієрарха», — зазначивпредстоятель УПЦ КП у посланні 28 липня.
То там, то там заспівують патріотичних пісень. Ось крокує Левко Лук’яненко, багаторічний політв’язень. «Російська церква сіє зневіру в нашій державності, вона проти української мови, проти подолання наслідків колоніалізму, — охоче ділиться Левко Григорович своїми спостереженнями. — Вона бере участь у наших виборах. Це політична, а не релігійна організація. Так звана Українська православна церква Московського патріархату постійно демонструє свою залежність від Москви, до неї вона ближча, ніж до українського народу».
Хресна хода все ж не політична акція, тому її організатори прохали учасників не брати з собою прапорів та іншої символіки різних партій. Однак траплялися стяги ОУН і «Братства». А ревнителі ВО «Свобода» масово роздавали учасникам походу прапорці з партійним логотипом.
Із боків колони та на Володимирській гірці маніфестантів супроводжували сотні патрульних міліціонерів, однак жодного ексцесу не трапилося. Закінчилася акція святковим молебнем біля пам’ятника святому князю Володимиру–Хрестителю.
Фокс Малдер
Торговець чорним деревом
Відповідь: Re: Церкви и политика
Доречі, поносячі більшовиків,
:lol::lol::lol: Це вже хронічно. І раніше "святого" отця заносило, ще той рік тютюновий брегетоносець заявляв, що
You must be registered for see links
. Який цинізм! Спочатку більшовизм в Україну принесли на багнетах Муравйова з Росії, але потім за це ще нас звинувачують і кажуть, що ми справедливо заплатили мільйонами життів українців у війну? Доречі, поносячі більшовиків,
You must be registered for see links
.Відповідь: Церкви и политика
Я тільки не розумію: це церква чи політична партія? Щось не пригадую щоб Христос синьо-жовті прапори носив...
bsv
Странник
Недавно увидел в новостях репортаж, как националисты около Украинского дома устроили шоу под названием «Гламурные гастроли кремлевского гэбиста» (смотреть
И это мне напомнила один случай, который произошел во время акции против аборта сумского ПМПЦ Жизнь.
Был какой-то церковный праздник, стояли мы возле собора, одни раздавали листовки, другие общались с людьми, третьи просто еще что-то делали. И вот смотрю какой-то мужчина стал докучать участникам акции и что-то им пытался доказать, но к кому он не подходил, все тут же от него как-то пытались отсторонится. Подошел я к нему, украинским националистом он оказался. Пытался украинский националист объяснить участникам акции против абортов, что МП это филиал Кремля, что священники все на ФСБ работают и что они всех их (то есть нас) дурят, что все кто в МП это чуть ли не предатели, а некоторые даже явно предатели и враги украинского народа и еще много чего говорил… И это при том, что акцию против абортов проводил Центр православной молодежи, то есть все участники акции это студенты, юноши и девушки. Всех их я хорошо знаю, и все они аполитичны, то есть политика им совершенно не интересна, и все эти разборки по национальным признакам для них чужды. И тут им такое начинают рассказывать про священников, про их Церковь, и про их самих. Естественно, что никому это приятно не было, но никто не ответил тому мужчине агрессией. Просто пытались отойти.
И в целом, в УПЦ МП большинство верующих аполитичны, в том числе духовенство. Есть конечно и приверженцы украинского национализма, есть и сторонники русского вектора. Но таких меньшинство, они спорят между собой, но спорят они в узком кружке по интересам.
И тут еще показывают по телевизору тот самый репортаж, где украинские националисты изображают Патриарха как агента ФСБ. Естественно это никому из верующих УПЦ (МП) не понравилось, они возмущены, оскорблены, в том числе аполитичные священники. Священники которые активно выступают за единство с Россией получают огромный "козырь" в диалоге со священниками, которые сторонники автокефалии и украинского национализма. Этот сюжет нужно показать всем тем священникам и мирянам которые так яро отстаивают автокефалию и еще напомнить про
То есть, фактически украинские националисты сами провоцируют к себе отвращение и у аполитичных православных (МП), и вообще у здравомыслящих людей.
Кому это выгодно? Церкви это не выгодно, так как это верующих людей отвлекает от других проблем и вопросов, которые более важны в их духовной жизни.
Украинским националистам? Нет!
Так кому?
You must be registered for see links
(рус)/
You must be registered for see links
), где Патриарха Кирилла представили как агента ФСБ.И это мне напомнила один случай, который произошел во время акции против аборта сумского ПМПЦ Жизнь.
Был какой-то церковный праздник, стояли мы возле собора, одни раздавали листовки, другие общались с людьми, третьи просто еще что-то делали. И вот смотрю какой-то мужчина стал докучать участникам акции и что-то им пытался доказать, но к кому он не подходил, все тут же от него как-то пытались отсторонится. Подошел я к нему, украинским националистом он оказался. Пытался украинский националист объяснить участникам акции против абортов, что МП это филиал Кремля, что священники все на ФСБ работают и что они всех их (то есть нас) дурят, что все кто в МП это чуть ли не предатели, а некоторые даже явно предатели и враги украинского народа и еще много чего говорил… И это при том, что акцию против абортов проводил Центр православной молодежи, то есть все участники акции это студенты, юноши и девушки. Всех их я хорошо знаю, и все они аполитичны, то есть политика им совершенно не интересна, и все эти разборки по национальным признакам для них чужды. И тут им такое начинают рассказывать про священников, про их Церковь, и про их самих. Естественно, что никому это приятно не было, но никто не ответил тому мужчине агрессией. Просто пытались отойти.
И в целом, в УПЦ МП большинство верующих аполитичны, в том числе духовенство. Есть конечно и приверженцы украинского национализма, есть и сторонники русского вектора. Но таких меньшинство, они спорят между собой, но спорят они в узком кружке по интересам.
И тут еще показывают по телевизору тот самый репортаж, где украинские националисты изображают Патриарха как агента ФСБ. Естественно это никому из верующих УПЦ (МП) не понравилось, они возмущены, оскорблены, в том числе аполитичные священники. Священники которые активно выступают за единство с Россией получают огромный "козырь" в диалоге со священниками, которые сторонники автокефалии и украинского национализма. Этот сюжет нужно показать всем тем священникам и мирянам которые так яро отстаивают автокефалию и еще напомнить про
You must be registered for see links
, чтобы их переубедить или как минимум заставит их задумать и утихнуть.То есть, фактически украинские националисты сами провоцируют к себе отвращение и у аполитичных православных (МП), и вообще у здравомыслящих людей.
Кому это выгодно? Церкви это не выгодно, так как это верующих людей отвлекает от других проблем и вопросов, которые более важны в их духовной жизни.
Украинским националистам? Нет!
Так кому?
hed1n.ru
стебанутый
Re: Відповідь: Взорвали церкву.......
определись уже
В одной теме говоришь о каноничности, в другой нет
определись ужеВідповідь: Взорвали церкву.......
Я не казав що РПЦ канонічна, я казав що питань до неї колосально менше ніж до УПЦ КП, проте вони все одно є. Питань щодо канонічності до УПЦ МП - немає, бо вона по суті не є самостійним утворенням (як і к приміру якась з місцевих єпархій УПЦ КП), а є підпорядкованою структурою РПЦ. І всі питання щодо канонічності - належать до РПЦ, бо ні хто ж не звинувачує в неканонічності якусь єпархію - звинувачують церкву.
Я не казав що РПЦ канонічна, я казав що питань до неї колосально менше ніж до УПЦ КП, проте вони все одно є. Питань щодо канонічності до УПЦ МП - немає, бо вона по суті не є самостійним утворенням (як і к приміру якась з місцевих єпархій УПЦ КП), а є підпорядкованою структурою РПЦ. І всі питання щодо канонічності - належать до РПЦ, бо ні хто ж не звинувачує в неканонічності якусь єпархію - звинувачують церкву.
Останнє редагування:
loyer_1
той самий Otto
А что тут удивительного? И чему здесь вообще можно возмущаться???
Всем "воинствующим православным-гундяевцам" в данном случае надо негодовать лишь на свое хроническое невежество, на свой слепой заскорузлый фанатизм и на свое ханжеское лицемерие. То есть им бы надо наконец попытаться обнаружить бревна в своих глазах, вместо того, чтобы выискивать соринки в глазах кого-то другого. А факты того, как церковно-православные иерархи исполняли несвойственные для них спецслужбистские функции, давно ОБЩЕИЗВЕСТНЫ. Эти факты в свое время даже получили официальную оценку парламента РФ. Более того, небезызвестная "комиссия Якунина-Пономарева" в 90-х годах даже опубликовала эти факты с указанием всех их архивных атрибутов (№№ фондов, описей, дел). Какие еще к этому нужны доказательства? Личные свидетельства Иисуса Христа???
Надо ли или не надо было опубликовывать все те факты в таких подробностях (вплоть до указаний агентурных псевдонимов иерархов) - вопрос в моральном аспекте, как по мне, весьма неоднозначный. Возможно, в публичном оглашении таких подробностей не было надобности. Но коль так уж случилось, что эти факты были доведены до общественности, их бы для более объективной "картины мира" следовало знать ВСЕМ, и в первую очередь, прихожанам УПЦ МП. Это ж ведь был, по-моему, один из редчайших в истории случаев массового разоблачения церковного лицемерия и кощунства! И если строго придерживаться логики - на то была ГОСПОДНЯ ВОЛЯ. Ибо сказано в Писании: "все тайное когда-нибудь становится явным"...:mrgreen:
Подробнее об этом здесь:
You must be registered for see links