Ответ: Я пишу стихи....
Хвилини тягнуться, мов гума,
Стікають краплями зі стелі,
Хоча й відсутні сплески суму,
Нудьга безкрая, мов пустеля.
Незрозумілим, сюрреальним
Здається рід людський,- абсурд,
І замість догм ортодоксальних
Я чую дивний каламбур.
Несамовита безістотність...