Результати пошуку

і бути повінню для тебе в спеку, раєм звати, щоб урізноманітнено... річка втоми у спині кумедно... що ти вигадав, взимку вишні?!.. один для одного бути пристанню, мирним спогадом у вільнім мовчанні, я слів назбирала пригіршю... буду вранці тобі віддавати... і не бовкати собі...

м. Классно, хоть и тяжело читается :)

а хмари втекли на захід, зтерли зі скла мій баланс.. проміння сонця як грати, у мій основний небозлам... шукаю загублене море, на білому біле пишу, ліричне - неначе кошторис.. і де не потрібно мовчу.. а день простягнувся на сході, багряним пір*ям салютів, шукаю незнайдене. Годі...

Вы высказали своё мнение, я своё. Критика является нормальным проявлением интересса. Претензий к Вам не имею. :) у нас свобода слова, и свобода выбора. Хотите - критикуйте, хотите - не читайте :) П.С. болезненности не увидела со своей стороны.

а кто сказал, что рифма должна угадываться? Когда рифма угадывается, она, по-моему, примитивная... и даже критике не подлежит. :!: Жмурить лицо нельзя? Или ладно, даже если жмурить глаза, глаза, разве не часть лица?..

я так безпечно мружила обличчя, тримаючи в зморшках твої поцілунки, вірші написала тобі прозаїчні, про те, що ніколи тебе не забуду... я так безупинно марніла від згадок, приймала квітки від твоєї покори.. а може сьогодні, чи може вже завтра?!.. ми будемо тілом одним на підлозі.. і...

Тролль Ел Лесную Ель Смотря Вперед Идя Туннелем... :)

а вона у губи його, і він її так - само.. як серце відчуть крізь пальто... як диха воно безталанно... а вона у очі йому, а він до неї аркушем.. по черзі грають в війну... ховаючи щастя пазурі.. а вона в обійми його, як дитя невгамовно-збентежене... і його за губи в метро потримає...

кидаю на підлогу з паперу літаки, під аритмічну музику іще мовчу, з-під вій - волошки щовесни, а я тобі коханням повернусь. у бандеролю мужності складаюсь, у мене вихідний, й до ранку сплю, а я про літаки нічого ще не знаю, я лиш тобі коханням повернусь. 22:48 9.11.2008 пусть...

:-*

Вы считаете себя: Пиратом Но на самом деле вы: Ангел Друзья: Боготворят вас Когда вам грустно вы: Поете, и собаки вам подпевают Когда вам весело вы: Предлагаете сомнительные напитки окружающим Вы любите: Покушать Ваш внутренний зверь: Кошка п.с. я не алкоголик ))))))))))

сыро: кидаю на підлогу з паперу літаки, під аритмічну музику іще мовчу, з-під вій стирчать волошки щовесни, а я тобі коханням повернусь. у бандеролю мужності складаюсь, у мене вихідний, й до ранку сплю, а я про літаки нічого ще не знаю, я лиш тобі коханням повернусь. 22:48...

кленовий листок не міг далі жити, іржавчиною дощ на залізі писав, і хмара хмару намагалася вбити, погрозами вітер скло облизав. у завтра з собою - папір і чорнила, я буду записувати все, що побачу, як хмара хмару на небі вбила, як часу на все у світі нестачить.. кленовий листок...

Funeral_of_Heart умница.

страничка четырехстиший :)

вже білим борошном лягав не перший сніг, і, мовчки, з висоти дивились в очі зорі, а осінь гріла ще вогнем горобини, і бігав час калюжами прозорими.

:blush:пасипа :)

пишу на серветках осінні вірші, а скло віконне пробив наскрізь дощ, у небі моєму розквітли птахи... хоча би в снах до мене приходь. я на думку пусту напишу власний мінус, щоб звучало не так даремно, я згадала, як люди у темряві гинуть, коли гасять світло і темно. я згадала, як зайвою...

спасибо :) :opera:

ця розпатлана осінь по місту.. розкидала свої сліди, почіпляла з заліза намисто.. на дерева і на дахи. і кружляла у вальсі бостоні перед натовпом сірих птахів, я відчула себе сторонньою, хто її до міста пустив?!.. 22:15 22.10.2008