О. Забужко
Той, хто любить мене, вийщов з мороку й став перед очі -
Осіянний лицем, із щасливих сотворений сліз!..
Не сказала - подумала: "Як же ти пізно, мій хлопче", -
І слова полетіли, як руки і коси - навскіс...
Як я ждала тебе!..
Впізнавала тебе в перехожих,
Випускала рядки - як...