loyer_1
той самий Otto
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия
А чи не подорожував цей самий С[П?]идор на Ноєвому Ковчегу - у тому самому, де, як відомо, було кожної тварі по парі?
О_о... Нарешті, здається, знайшлося загублене "13-е коліно Ізраїлеве".Виявляється, Київ охрещений завдяки зовсім не Візантії і святому Володимиру, а... тисячолітній нації русинів. Про це охоче розповідає закарпатський протоієрей Дмітрій Сидор. Цю горду ідею він уперше оприлюднив, вірогідно, на конференції «Москва — Третій Рим» у грудні 2006 р. у Сарові. Текст його доповіді у червні 2008–го передрукував сайт «Єдіноє Отєчєство». Владика пояснює, що етнонім «Русь» у Новгород і Київ приніс не Рюрик, а руси–русини з Карпатської Русі. Однак греки «витіснили карпатську кирило–мефодіївську спадщину» і утвердили на Русі іншу, візантійську, традицію. Отож, переконує протоієрей, «Велика Русь (Київська і Московська) поступово стала забувати, а потім і зовсім забула про Карпатську Русь як духовно–національний міст, через який прийшло в Київ і Москву християнство». Владика (він же — голова Сойму підкарпатських русинів) пророкує, що Москва стане Третім Римом лише тоді, коли возз’єднається (духовно і, звісно, державно) з русинами Закарпаття
Уявімо, як це потужно — бути маленькою, але головною ланкою імперії! Є й інші приводи для гордощів. Рік тому владика Дмітрій закликав земляків відсвяткувати «славетний ювілей взяття вождем русинів Одоакром стародавнього Риму» 1525 років тому. Священик пишається, що «славетний предок–русин поклав кінець існуванню самої Римської імперії». «Міфічні твердження норманістів, що Одоакр був не ким іншим, як германцем, — безсовісна спроба привласнити собі сильну історичну особистість, — обурюється християнський владика у статті, опублікованій на тому ж сайті «Єдіноє Отєчєство». — Є. І. Классен у 1854 році відкрито писав, що германці усе російське, характеристичне, привласнили своєму племені і навіть замахнулися відняти у слов’янорусів не лише їхню славу, велич, могутність, багатство, промисловість, торгівлю і всі добрі якості серця, а й племінне їхнє ім’я — ім’я русів». Утім високоповажний батюшка великодушно погоджується, що «козаки Богдана Хмельницького могли вважати Одоакра своїм предком, бо в них ще зберігалося сильне почуття загальноросійської єдності». Врешті, «сіяч вічного і доброго» закликав паству «згадати про бойове минуле наших предків–русинів і особливо вождя Одоакра».
Здається, що це — марення або виписка з історії хвороби пацієнта спеціалізованої клініки. Але ж ні! Протоієрей Дмітрій Сидор — гість відомих інформагентств, його діяльність і заяви не обурюють Російську православну церкву і її дочку — УПЦ Московського патріархату. А нещодавно в ефірі «5–го каналу» ці ж міфологічні тези про Одоакра з серйозним і гордим виглядом озвучив депутат Закарпатської обласної ради і голова Народної ради русинів Закарпаття Євген Жупан. Але ж... з таких амбіцій, на які суспільство адекватно не відреагувало, вважаючи «маренням», свого часу починався феномен Гітлера. Перемога германського племені над Римом надихала ідеологів нацизму.
Російська православна церква підігріває амбіції закарпатців, але думає про своє. На сайті «Єдіноє Отєчєство» — ціла підбірка статей на русинську тематику. «Церква є духовним вождем російськомовного населення близького зарубіжжя, і русини по праву складають його духовну серцевину, я навіть сказав би, його православне ядро», — тішить самолюбство горян консультант Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату Валентин Радаєв. Він переконує, що РПЦ на пострадянському просторі — це «велика й грізна сила для недругів православ’я». Експерт пояснює, що після падіння Візантії під натиском Османської імперії у 1453 році почалося підняття у світі «Святої Русі». На Російську державу припала історична місія стати спадкоємицею Цареграда. Тоді ж зародилася релігійно–політична доктрина старця Філофея, що проголосила Москву «Третім Римом». Мовляв, Москва має стати тепер центром і захисницею Вселенського Православ’я.
You must be registered for see links
А чи не подорожував цей самий С[П?]идор на Ноєвому Ковчегу - у тому самому, де, як відомо, було кожної тварі по парі?