Я пишу стихи....

[изнанка любви]

я спиваюсь тобою до краю,
а у серці колись був дощ,
я можливо тебе кохаю,
а можливо іще когось..

розіп*ята своїми думками,
і залатана черепицею...
може справді кохання варта,
а може все це лише дурниця.

22:00
26.08.2008
))))

 

[Original]

Самой прекрасной и загадочной.

Смотрю в окно и вспоминаю.
Сейчас я думаю о ней
Ведь только так я засыпаю
Последние тринадцать дней.

Удары сердца своего я ускоряю
И чувствую как закипает кровь
Словами к разуму холодному взываю
Ответь мне: "Это не любовь".

И каждый вечер я ответа ожидаю
Нигде не нахожу себе покой.
Узнать сейчас его я не желаю
Надеюсь все пройдет само собой.

 

[вже~не~та]

я спиваюсь тобою до краю,
а у серці колись був дощ,
я можливо тебе кохаю,
а можливо іще когось..
...

супер!!! очень-очень понравилось

 

[изнанка любви]

вже~не~та - спасибо вот еще:

за сто сімдесят чотири дні кажу тобі "навіки"..
квадратні очі вікон заляпані дощем,
за простір мій, за все, що часом змито,
я дякую тобі за кожен новий день.

за те, що ти стоїш й стискаєш мою руку,
за те, що ти такий, - у світі є...
я знаю, час іде, я знаю, яка буду..
коли ще днів сімсот пройде...

я бачила тебе закоханого в ранок,
губами забирала тепло з очей ясних
але тобі іще не рахувала, що
разом ми - сто сімдесят чотири дні..

21:59
28.08.08.

 

[Original]

На ночь глядя слез не лей
О поступках не жалей.
В теплую кровать ложись
И во сне со мной кружись

Сладкий дрема у постели
Одеяльце мягко стелит
Тихой полночью в окне
Кто-то бродит по Луне
Что он ищет там во тьме?

Посмотри он там не сам,
Люди верят чудесам
Закрывают все глаза
И летят на небеса.

 

[Псих]

вже~не~та - спасибо вот еще:

за сто сімдесят чотири дні кажу тобі "навіки"..
квадратні очі вікон заляпані дощем,
за простір мій, за все, що часом змито,
я дякую тобі за кожен новий день.

21:59
28.08.08.

Ты как всегда в своём репертуаре, уже хвалить слов не хватает Умница
З.Ы. Поздравляю всех, кого напрягали мои стихи и агрессивная критика, а может быть и я сам! У вас праздник, камрады - ухожу с форума ибо переезжаю начинать семейную жизнь.

 

[изнанка любви]

Псих - витааааааааааемо!!!


з тобою жива моя аура,
і сотні стрічок від квітів,
я щастям себе прославила,
дозволивши серце зцілити,

я ладна забути завтра,
й продати за безцінь вчора,
із чашки одна на двох кава,
із уст одна на двох мова..

з тобою живе моя музика,
в руках залишається хаос,
баланс поміж хочу і буду,
і світ зупинився на паузу.

я ладна буду вбити, -
зарізати чи застрелити,
усіх, хто не вміє любити,
усіх, хто створював белебні.

з тобою жива моя вічність,
я ладна забути завтра..
учора більше не прийде,
а щастя - одна на двох кава.

30.08.08

 

[Pablito]

2 Изнанка Любви: Задело... Красивые стихи, очень понравилось!

2 С-Диман: Вам победить "Сумыхимпром"
Равно что в пятку биться лбом!

 

[Псих]

З часів всіх предків наших дужих,
стояла ти,
й стояти будеш,
мене чекаєш з від усюди,
без тебе кожен з нас ніщо,
славетна моя Україна,
краси та слави батьківщина.

Мдя, мертворождённая ура-патриотическая попытка велосипедиста оставить след шипованых покрышек на литературной ниве этого многострадального ресурса... Очередное доказательство того, что из реально талантливых поэтов в велосипедисты можно и, судя по недавним постам,без всякого ущерба для творческого потенциала, а вот из велосипедистов в "поэты" ИМХО пока что ну никак...

 

[изнанка любви]

тебе цілувати буду,
до появи теплого присмаку,
губ твоїх уперті кутики..
пам*ятаю трошки злішими.

тебе знову шукати буду,
під призмами і пірамідами,
тебе цілувати в губи, -
щоб ставали вони усміхнені.

я до ранку зречуся всіх гудзиків,
що на тілі ховають груди.
один одного куштувати навприсядки,
тебе всього цілувати. Буду.

03.09.2008