Не йдуть, а їдуть. А також пливуть
І не помічати цього - той же психоз тільки навпаки. І туди ж замовляння: давайте не дратувати Росію! Вона що, дика? Скажена? Чому вона така дратівлива? Чому в українського націоналізму лише одна інвектива - антиросійська? Чому в Україні немає антипольських, антибілоруських, антигрузинських, антиболгарських, антилитовських (і т.п.) настроїв? Може не в українських настроях справа? Може все таки щось в Росії треба змінювати? А заодно і її місцевим апологетам варто почати мислити реаліями 21 століття, а не стереотипами часів совка, помноженими на дореволюційну пропаганду. Такий собі "царизм-ленінізм" , що став новою-старою ідеологією Кремля. І сама назва цієї теми "Грузино-Осетинский конфликт" давно вже не відповідає реаліям: локальний конфлікт в межах Грузії давно переріс у світове протистояння систем, орієнтирів, цінностей. Точніше, протистояння було, але зараз іде загострення. І Україні треба чітко визначити "камо грядеші". Тут дехто говорить про "позаблоковість" та іншу "братню" маячню - це позиція страуса, який голову ховає ,а дупу підставляє ворогові. Нам потрібна єдність не лише у внутрішньому протистоянні знахабнілому чиновництву та депутатству, а й зовнішньому, якого не ми шукали, а він сам визначив нас своєю наступною жертвою.