Відповідь: Юлія Тимошенко
За результатами київських виборів стає зрозуміло, що в політиці назріває епоха змін - політичних лідерів та політичних еліт. Щоразу більше українців опирається тому, щоби їх використовували, як дешеву розмінну монету від виборів до виборів. Відходить у небуття епоха сліпої "помаранчевої любові". Люди не хочуть голосувати за колишніх лідерів Майдану тільки через те, що треба "гідно вшанувати пам'ять про помаранчеві події 2004 року". Українці починають розуміти, що "непохитні, як криця" вожді "помаранчевої революції" насправді були вигадані ними ж - у тодішньому палкому пориві до змін і прагненні відкинути стару епоху. За час же від холодного Майдану його сценічні вожді, підняті народом мало не до статусу богів, так забігалися в погоні за владою, портфелями і маєтками, що вже давно перестали відрізнятися від колишніх своїх супротивників. Помаранчеві "революціонери" якось непомітно злилися з брудним фоном тих, кого урочисто присягали садити в тюрми.
Для "Нашої України", рейтинг якої впав нижче ватер-лінії, прийшов час позбирати каміння. І за послідовне невиконання обіцянок (посадити бандитів у тюрми, створити 5 млн. робочих місць, скасувати депутатську недоторканість, визнати ОУН-УПА до минулого Нового Року, об'єднатися у єдину партію і багато інших), і за цинічні залякування та маніпуляції свідомістю виборців ("Не зрадь Майдан!", "Бандити знову рвуться до влади!" тощо). А ще: за свою безперервну гризню за посади; за постійні підкилимні торги; за безпринципні "політичні хороводи" з Партією Регіонів, замішані на бізнес-інтересах; за нещодавні безсоромні поцілунки (а-ля Брєжнєв) Луценка з Ахмєтовим... Не дивно, що врешті все це, а також висування щонайменше п'яти мисливців за кріслом київського голови від одного блоку, переповнило чашу терпіння людей.
Київські вибори розвіяли міф і про тактичну геніальність та непереможність БЮТу і Юлії Тимошенко. Напів обрізаний (порівняно з попередніми виборами) відсоток БЮТ і поразка Турчинова - свідчення того, що чарівні листочки у квіточці-семицвіточці Юлії Володимирівни закінчуються. Спочатку запаморочення від електоральних успіхів завадило Тимошенко реально оцінити ситуацію у Києві - вона зініціювала перевибори міського голови, сподіваючись хіба власними чарами змусити киян полюбити Турчинова.