Відповідь: Предвыборные обещания или аукцион по-украински
Цікавинка від «Обозреватель» :
Перша фальсифікація на виборах 2007 від Партії регіонів
Анатолій Кінах ставить під сумнів легітимність списку «біло-блакитних».
Комусь ця фальсифікація може здатися несуттєвою. Хоча даремно. «Як почнеш, так і закінчиш», — говорить відома приказка. Ця фальсифікація взагалі могла би пройти не поміченою, якби декілька журналістів не відвідали з’їзд малоцікавої Партії промисловців і підприємців України Анатолія Кінаха. Журналістів було зовсім небагато так, як в цей час відбувалося ще два з’їзди: Соцпартії та Партії регіонів, які привернули куди більшу увагу.
З’їзд Партії промисловців та підприємців мусив розпочатися згідно анонсів о 14.00. Важливо запам’ятати цей час. Насправді, початок з’їзду ще трохи затримався через політраду партії.
На початку вітали голову партії Анатолія Кириловича з днем народження. Кириловича назвали саме «керівником партії», що для нас теж важливо.
Лідеру вручили суцільно зелений букет (квіти зелені, листя зелене, бутони зелені, тільки на вершечку щось незрозуміло червоніло). Певно дарувальники вирішили, що квіти дарують жінкам, а такому достойному чоловіку, як Кирилович краще вручити жмут зелені.
«Сподіваємося вам подобається?», — спитав партієць, що протягував «квіти». Кінах стримано кивнув. Він подякував партійцям й сів на місце.
Через кілька хвилин його знову назвали «головою партії» й запросили на трибуну для «виступу голови партії».
Виступ Анатолія Кириловича був доволі довгий й настільки нудний, що не знайшлося жодної цитати, яку можна було б витягнути для новини. Делегати з’їзду на кріслах біля кореспондента «Обозревателя» теж відверто нудилися, поки Кінах нарешті не перейшов до справи.
«Наша Партія відкрита для консолідації з іншими політичними силами. У нас фактично співпадає політична програма з …» Кінах зробив паузу, делегати біля журналіста напружилися — їм самим було цікаво, з якою партією співпадає їх політична програма. «…з Партією регіонів», — нарешті закінчив думку Кінах.
В залі пролунали поодинокі аплодисменти.
Анатолій Кирилович запропонував ПППУ делегувати партійців у виборчий список Партії Регіонів, мовляв, таким чином вони консолідують зусилля й зроблять народ України безмежно щасливим.
Поки Кінах розповідав, як треба об’єднувати «волю, розум та ресурси», «Обозреватель» звернувся до делегатів: «Ви знаєте, хто від ПППУ піде в списки Партії регіонів?»
Дівчина-«промисловець та підприємець» порилася у партійних паперах, але відповіді на питання не знайшла. Звернулася до чоловіка, теж делегата, що сидів поряд, — той теж знизав плечима.
Найсмішніше в усій цій історії, що, чого не знали делегати Партії промисловців та підприємців, давно було відомо делегатам Партії регіонів.
Поки Кінах висував своїм партійцям пропозицію про «об’єднання зусиль», на з’їзді Партії регіонів проголосували за передвиборчий список, де були прізвища Кінаха, Гурєєва та кількох інших промисловців та підприємців.
Інформація про затвердження списку ПР в різних інформагентствах та Інтернет-виданнях з’явилася між 13.40 та 15.22. Тобто якраз в той час, коли Кінах лише розмірковував, рішення було прийняте.
А о 17. 00 передвиборчий список ПР з’явився на офіційному сайті Партії регіонів. Серед осіб, яких з‘їзд вирішив висунути кандидатами у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року на 53 номері значився «Кінах Анатолій Кирилович. 04.08.1954. Позапартійний. Вища. Міністр . Міністерство економіки України».
Тут варто звернути особливу увагу, на ключове слово «Позапартійний». Адже з’їзд ПППУ офіційно призупинив членство делегатів у список ПР вже після 17 години. А свої повноваження як керівника партії Анатолій Кінах склав незадовго до 17 години. Його місце зайняла Людмила Денисюк.
Так що у тих списках, що приймала на своєму з’їзді Партія регіонів, Анатолій Кінах був зовсім не безпартійним, а партійним. Й не просто партійним, а цілим головою партії. А це вже суперечить виборчому законодавству, де вказано, що « Партія (блок) може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійну особу, яка відповідно до статті 9 цього Закону має право бути обраною депутатом».
Отже список Партії регіонів нелегітимний. Й опоненти цієї політичної сили мають підстави оскаржити список «біло-блакитних». Звичайно, у ПР ще є достатньо часу зібрати новий з’їзд й затвердити новий список, адже згідно законодавства висування кандидатів у депутати закінчується за сорок днів до дня виборів. Щоправда, підлі опоненти можуть розпочати процес оскарження в останні дні цього терміну.
Ось, таку свиню підклав партнерам Анатолій Кирилович.
Щоправда, Партія регіонів може не брати клопоту на свою голову й показати заяви Кінаха й товаришів про призупинення членства в партії, підписані заднім числом. Воно зрозуміло, що відповідне рішення приймалося й погоджувалося задовго до з’їзду. Але негарно виходить тоді з моральним реноме Анатолія Кириловича, адже Кінах, який так сумлінно описував своїм партійцям сумнівну легітимність дострокових виборів, сам продемонстрував повну зневагу до такого інструменту демократії, як волевиявлення. Адже виходить, що голосування на з’їзді його рідної партії було нікому не потрібною виставою. Неприємною виставою з ходячою фальсифікацію на головній ролі, який називався лідером партії, а насправді був безпартійним.
До речі навряд чи все це прикрий збіг обставин. Таке враження, що Анатолій Кінах особисто так все прорахував, щоб з’їзд його партії розпочався вже після прийняття Партією регіонів передвиборчих списків. Щоб пересвідчитися, що його не «кинули»…