Зефір замість шоколаду: про ганебні змови Порошенка, які не перекрити жодним Томосом
16:00, сегодня
Об'єднання українських церков є важливою історичною подією, і тут навіть критики президента мають відзначити його роль. Ініційований Петром Порошенком процес у підсумку зробить Україну сильнішою. Але важливо також пам'ятати, що досягнення історичної єдності церков є процесом, до якого долучилися цілі покоління українців. А роль президента, хоч і позитивна – за межами його офіційних повноважень.
Якщо говорити мовою бізнесу – а такою логікою любить послуговувати чинний глава держави, – то у травні 2014 Порошенко уклав контракт з Україною на 5 років. Цей контракт – це його виборча програма "Жити по-новому", де він виклав свої зобов'язання і отримав інвестиції у свій траст – мільйони голосів.
Виконання цього контракту є його зобов'язанням на посаді – а з цим є серйозні проблеми. Тому намагання президента Порошенка розміняти отримання автокефалії на голоси українських виборців є маніпуляцією та підміною понять.
Мовою аналогій це звучить так: Петро Порошенко 5 років тому взяв зобов'язання виробити сто тисяч тонн шоколаду, але замість цього привіз тонну зефіру. Ми дуже вдячні за зефір. Але не всі його їдять, дехто взагалі вважає його шкідливим, а дехто полюбляє зефір інших виробників тощо.
За зефір ми вдячні, але нам все-таки потрібні наші сто тисяч тонн шоколаду, під які ми законтрактовані – від цього залежить, уникнемо ми банкрутства чи ні.
Коли Порошенко йшов на вибори, він збирався боротися з корупцією, зменшувати вплив олігархів на владу, створювати умови для малого та середнього бізнесу. У підсумку ж Ахметов завдяки Порошенку має не гірші умови на ринку енергетики, ніж в часи Януковича. Нещодавно олігарх міг замовляти собі бенкет з нагоди круглої цифри – схема "Роттердам+" принесла йому та його тіньовому партнеру з Банкової 35 мільярдів додаткових гривень.
А посилення впливу Медведчука на процеси в Україні, про які ми багаторазово говорили, уже призвело до бійок у парламенті. Але саме Порошенко є головним "дахом" для Медведчука і дозволив структурам того викупити українські активи "Роснефти", а також трубу для прокачування дизеля, якою донедавна володіла російська "Транснефть".
Так само Порошенко нічого не робить у питанні розслідування діяльності телеканалів Медведчука – 112 і NewsOne. Він цинічно розміняв особисту лояльність цих медіа в обмін на ігнорування рішення парламенту про санкції проти них.
На виборах 2014 року Порошенко проголошував, що "в Україні мають запанувати принципи правової держави та справедливості", у тому числі – "невідворотності покарання за злочин". А в реальності, окрім Медведчука, так само спокійно можуть почувати себе і найближчі соратники Януковича. Юрій Іванющенко зняв із себе санкції Євросоюзу та анулював ордер на розшук по лінії Інтерполу.
Днями суд Європейського союзу так само ухвалив рішення на користь екс-прем'єр-міністра Миколи Азарова за накладеними на нього санкціями. Як і у випадку Іванющенка, відсутність будь-яких вироків проти цих осіб в Україні просто не залишають європейцям іншого вибору, ніж ставати на їхній бік.
ле останній випадок "кришування" вразив навіть мене. Минуло два місяці після оприлюднення інформації про одного з ключових діячів терористичної організації на окупованих територіях – голову "військового трибуналу ДНР" Миколу Токаренка. Він очолював районний суд у Горлівці, а тепер зрадив Україну та судить українських військових.
Токаренка свої "указом" призначив лідер бойовиків Захаренко ще в березні 2016 року! За цей час жоден правоохоронний орган ним не займався.
Лише після мого звернення у жовтні 2017 році розпочато кримінальне провадження відносно діяльності Токаренка. Однак, саму справу спустили на гальмах. І, як з’ясувалося, на це є свої причини!
За інформацією ЗМІ, голова трибуналу ДНР Токаренко має впливового родича – зятя, який є заступником самого головного військового прокурора України Анатолія Матіоса!
За цей час отримав дві цікаві відповіді, одну з прокуратури, другу від СБУ. Так, прокурори запевняють, що "у рамках досудового розслідування встановлено, що Токаренко будь-які соціальні виплати не отримує, лінію розмежування за час конфлікту на сході України не перетинав". СБУ ж запевняє, що "громадянин Токаренко Микола Андрійович з 2014 по жовтень 2017 перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа" та навіть "отримувач пенсії за віком".
А ще цікавіше, що Токаренко знявся з обліку як переміщена особа одразу після подання мною заяви про злочин в Генпрокуратуру. І це дає всі підстави вважати, що йому зливали інформацію з української правоохоронної системи. А про підозру голові "військового трибуналу ДНР" Миколі Токаренку так і не повідомлено, а його високопосадовий родич отримав від президента Порошенка чергове військове звання – генерал-майора юстиції.
Аналогічно Порошенком не було вжито жодних заходів щодо іншого фігуранта розслідувань Сергія Семочка.
І цю ганьбу – змову з Ахметовим, Іванющенком, Медведчуком, безкарність щодо голови "військового трибуналу" в терористів – не перекрити жодним Томосом.
А подяка за консолідацію церков жодним чином не повинна дозволити Порошенку уникнути відповідальності – як політичної на виборах, так і кримінальної після їх закінчення.
