Скандал за паспортом: чи достатньо відреагувала Україна на польську провокацію
Юрій Панченко, Європейська правда _ Вівторок, 08 серпня 2017, 09:18
Польща продовжує генерувати скандали із сусідами. Наразі – знову з Україною. А за компанію – ще й з Литвою.
Суть чергового конфлікту – у новому дизайні польських паспортів, який планується приурочити до 100-річчя відновлення державності. Міністерство внутрішніх справ Польщі вже виклало зображення, що мають опинитися на сторінках нового паспорта. Ними, за словами міністра Маріуша Блащака, "хотіли б віддати належне всім тим, хто пролив свою кров за свободу польської держави".
Частина малюнків вже затверджена, серед них – "Меморіал орлят" у Львові. Втім, нетактовність (чи то провокація) польського уряду на цьому не завершується. Серед незатверджених ілюстрацій, які у міністерстві вирішили винести на онлайн-голосування – Гостра брама, одна з визначних пам'яток литовської столиці.
Показовий момент: якщо вільнюська брама – в першу чергу духовна пам'ятка (всередині неї знаходиться каплиця з відомою іконою), то
присутність у паспорті місця поховання захисників тоді польського Львова від української армії можна сприйняти як натяк на територіальні претензії.
Звісно, офіційна Варшава наголошує, що така схожість оманлива, ці малюнки аж ніяк не означають будь-яких територіальних претензій до сусідніх країн, а лише підкреслюють особливу роль цих пам’яток для національної самосвідомості (що є правдою).
Втім, навіть у Польщі цей крок викликав неоднозначну оцінку. Зокрема, Wyborcza вже звернулася за коментарем до МВС, чи не вважають у відомстві, що поява мотивів міст, розташованих за межами сучасної Польщі, може призвести до напруги між країнами. "Уявімо реакцію нашого МЗС, якщо, наприклад, Німеччина помістить у свої паспорти зображення Бреслау чи Штетніна (нинішні польські Вроцлав та Щецин. – Ред.)", – пише Bezprawnik.
Втім, нині скандальний дизайн нових паспортів критикують переважно опозиційні польські медіа. А тому не виключено, що така критика лише посилює впевненість урядовців, що вони ухвалили правильне рішення.
І ця впевненість лишилася би непохитною за відсутності гучного дипломатичного скандалу... але, без нього, очевидно, не обійдеться.
Першими відреагували литовці.
4 серпня міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс викликав тимчасового посла Польщі в Литві. "Ми пояснили йому ситуацію і попередили, що такого не повинно бути… Ненормально, коли використовують фотографії інших країн, тим більше, знаючи, що в нашій історії були різні сторінки. Що стосується Вільнюса, долі цього краю, то це ще болючіше. Тому потрібно враховувати ці обставини", – заявив Лінкявічюс.
Із заяви глави литовської дипломатії ("наскільки ми знаємо, позиція українців схожа", зазначив він) також слідувало, що ці питання Вільнюс встиг обговорити з Києвом. А тому аналогічний крок з боку українського МЗС був цілком очікуваним.
Зрештою, після вихідних відреагував і офіційний Київ. 7 серпня до МЗС викликали посла Польщі Яна Пєкло.
"Україна розглядає такі наміри як недружній крок, що негативно впливає на розвиток стратегічного українсько-польського партнерства", – йдеться в заяві МЗС.
Варто нагадати, що за останні місяці це не перший випадок, коли Україна змушена реагувати на недружні дії з боку Польщі.
Для порівняння, варто згадати минулорічний конфлікт у польському Перемишлі, наслідком якого стала заборона на в’їзд в Україну президенту цього міста Роберту Хомі. Це рішення, прийняте СБУ без консультацій з урядом, викликало гостру реакцію у Варшаві. Зрештою, заборону довелося скасувати, що поставило Україну у незручне становище.
Принциповий момент: цього разу український МЗС діяв хоч і обережно, але цілком правильно. Він координував свої дії з Литвою, утримавшись від односторонніх кроків.
Через це українська реакція наразі виглядає адекватнішою за попередню. Однак,
давши старт міжнародному скандалу, чи готові ми до його ескалації?
Іншими словами – чи є у нас план на той випадок, якщо Польща не погодиться міняти малюнки на своїх паспортах? Імовірність такого сценарію досить висока – хоча б тому, що нинішня польська влада дуже рідко визнає свої помилки.
Що в такому випадку робитиме Україна? Обмежиться новою заявою? Знайде шлях для оскарження? Чи спробує відповісти на ці дії своїми?
Варто пам’ятати й інше – останніми роками Варшава регулярно намагається "тестувати" реакцію своїх сусідів, раз за разом вдаючись до все нових суперечливих кроків. А отже, відсутність реакції Києва мотивує наших сусідів на нове загострення.
Остаточне рішення щодо дизайну нового паспорта має бути прийняте у вересні. Польські урядовці поки не коментують цей випадок, що дозволяє припустити, що остаточне рішення ще не затверджене. У кожному разі, справжній скандал почнеться вже восени. І до цього треба бути готовими.
Найгірший для нас сценарій – якщо Варшава відмовиться розміщувати зображення, що дратує Вільнюс (там рішення ще не затверджено, й змінити все надзвичайно легко), але не піде на поступки Києву.
Тому варто вже зараз заручатися підтримкою Вільнюса, щоб отримати можливість винести цю проблему на рівень ЄС. Доводити разом, що така нетактовність – це аж ніяк не випадковість.
Зрештою, чим активнішим Київ буде зараз у цьому питанні, тим простіше нам буде згодом опонувати польським заявам на кшталт "з Бандерою Україна в ЄС не увійде".
А що подібні заяви ще будуть, сумнівів вже немає.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"
