Путин это гитлер?
- Автор теми vampirich
- Дата створення
Vetca
Member
Исправились. Деды воевали. А у Вас?
valery_ua
Well-Known Member
Сенсационное заявление Эндрю Александра: «Путин гомосексуалист!»
«Активный борец с гомосексуализмом оказался никем иным, как одним из них «, — пишет американский журналист Эндрю Александр в своем блоге на популярной американской блогоплатформе ontoplist.com
По словам автора , опубликовать факты о тайной жизни Владимира Владимировича Путина его заставил разговор с уволенной прислугой Президента Российской Федерации, которая сейчас проживает в США, однако в период с 2004 — 2006 работала в резиденции Владимира Владимировича Путина, информирует
Автор отмечает, что его собеседница в 2009 году переехала жить в США. Сейчас женщина живет в штате Калифорния.
Далее прямая речь:
«Я читал много материалов о тайной жизни Владимира Владимировича Путина и всегда задавался вопросом, почему Владимира Владимировича всегда окружают подтянутой фигурой красивые мужчины и почему Владимир Владимирович будучи когда-то женат даже на официальные встречи иногда знал забывать свою жену дома.
В российской блогосфере я нашел множество интересных мыслей и информации об интимной жизни Президента России, однако никаких фактов.
Мне бесконечно повезло побывать в Якутии. Я провел незабываемое время в России и именно по приезде в Калифорнию я начал рассказывать своим друзьям и читателям моих блогов о жизни в России, о традициях… и никак не мог обойти вопрос о грозных русских мужчинах, которые за мнение о гомосексуализме готовы голову отрубить.
Оказалось, что это сплошной бред . В России, я с легкостью нашел себе партнера прямо в отеле и об этом я открыто писал на калифорнийских форумах и в своем блоге.
Однажды мне в ответ на это пришло довольно интересное письмо. В нем было написано одно предложение : «Вам интересно как живет Президент России?» Я конечно ответил, что интересно . С адресанткой письма мы встретились неподалеку Luggage Room Pizzeria. Я сразу понял женщина из России и понял, что будет жарко.
Женщина представилась Аленой. Моему удивлению не было предела, когда эта приятная дама представилась экс — горничной Владимира Владимировича. Она не стала тянуть и сразу начала говорить : «В России показывают открытую борьбу с гомосексуализмом потому, что верхушка Кремля сама запутанная в нетрадиционных отношениях. Будучи горничной в резиденции В.В. Я практически ни разу не видела там его жены. Однако крайне часто Владимир Владимирович приезжал с молодыми ребятами которых никак не назовешь политиками. Они выходили из машины и направлялись в комнату для гостей, или в тренажерный зал, который находится неподалеку от гаражей.
Мы не видели когда они вихотилы оттуда , поскольку после того как готовили ужин и убирали дом к приезду Владимира Владимировича,через черный вход мы шли в дом для горничных который находится у открытого бассейна, а это почти конец территории резиденции. Я больше чем уверена, что это так называемые «мальчики» на вызов.
Также однажды я была свидетелем того, что Людмила, жена В.В. сильно кричала на него, что его разоблачат и эти ребята все расскажут. Владимир очень нервничал после чего бил ее.
Моя подруга которая также там работала (я даже не знаю где она сейчас) рассказывала нам, что она лично слышала мужские стоны из кабинета Владимира Владимировича после которых оттуда выходили молодые политики мужского пола в издерганном виде. Мы неоднократно слышали, что охранники В.В. вызвали «мальчиков на вызов» когда в бане отдыхал их шеф с очень близким окружением. И таких случаев было множество! Я также знаю, что Кабаева нужна Владимиру Владимировичу для прессы. Чтобы те постоянно держали его в тонусе , будто он российский молодой жеребец. Однако то, что я видела свидетельствует, что Владимиру Владимировичу нравятся не женщины … У меня нет доказательств, поскольку их и не может быть, но я уверена, что если Владимир Владимирович прочитает Ваш блог, он поймет … Сразу начнутся интрижки с подставными симпатичными девушками вроде Кабаевой.
Кстати Кабаева появилась после того как они развелись с Людмилой, поскольку мой шеф боялся, что его прекрасная Людмила расскажет о его ориентации » — закончила моя собеседница.
Конечно я не берусь утверждать , что это именно так , однако российское правительство во время президентства Путина значительно отличается от тех предыдущих, которые были до него.
Кстати американские коллеги, которые часто посещают Москву с официальными визитами также говорили, что в Кремле очень горячо.
Хочу обратить внимание моих читателей на сообщение Кулугина который утверждал следущее:
«Предатель Калугин утверждает, что беглого чекиста Литвиненко и журналиста Боровика убили из-за гомосексуальных связей президента РФ. Бывший шеф В. Путина, которого нынешний премьер назвал «предателем», рассказывает всякие истории, кое-что путает, но не без дыма с огнем. В частности, поминает и геевскую историю, рассказывает о появлении материалов Александра Литвиненко о гомосексуализме Владимира Путина. Запись сделана в Нью-Джерси, 13 декабря 2009 года. Оказалось, что Путина не взяли во внешнюю разведку из-за того, что было установлено что он страдает гомосексуализмом. Как рассказали знающие люди, об этом его половом недуге узнали не сразу, а незадолго до окончания КАИ. Естественно, что времени на изучение Путина было не достаточно, а доложить на самый верх о том, что кадровики не досмотрели, и в недрах советской разведки завелся гомосексуалист руководство КАИ побоялось.
Таких сообщений множество, однако российские СМИ и блоггеры боятся этого освещать» - Эндрю Александр.
Перевод с английского, ELISE.COM.UA
You must be registered for see links
«Активный борец с гомосексуализмом оказался никем иным, как одним из них «, — пишет американский журналист Эндрю Александр в своем блоге на популярной американской блогоплатформе ontoplist.com
По словам автора , опубликовать факты о тайной жизни Владимира Владимировича Путина его заставил разговор с уволенной прислугой Президента Российской Федерации, которая сейчас проживает в США, однако в период с 2004 — 2006 работала в резиденции Владимира Владимировича Путина, информирует
You must be registered for see links
Автор отмечает, что его собеседница в 2009 году переехала жить в США. Сейчас женщина живет в штате Калифорния.
Далее прямая речь:
«Я читал много материалов о тайной жизни Владимира Владимировича Путина и всегда задавался вопросом, почему Владимира Владимировича всегда окружают подтянутой фигурой красивые мужчины и почему Владимир Владимирович будучи когда-то женат даже на официальные встречи иногда знал забывать свою жену дома.
В российской блогосфере я нашел множество интересных мыслей и информации об интимной жизни Президента России, однако никаких фактов.
Мне бесконечно повезло побывать в Якутии. Я провел незабываемое время в России и именно по приезде в Калифорнию я начал рассказывать своим друзьям и читателям моих блогов о жизни в России, о традициях… и никак не мог обойти вопрос о грозных русских мужчинах, которые за мнение о гомосексуализме готовы голову отрубить.
Оказалось, что это сплошной бред . В России, я с легкостью нашел себе партнера прямо в отеле и об этом я открыто писал на калифорнийских форумах и в своем блоге.
Однажды мне в ответ на это пришло довольно интересное письмо. В нем было написано одно предложение : «Вам интересно как живет Президент России?» Я конечно ответил, что интересно . С адресанткой письма мы встретились неподалеку Luggage Room Pizzeria. Я сразу понял женщина из России и понял, что будет жарко.
Женщина представилась Аленой. Моему удивлению не было предела, когда эта приятная дама представилась экс — горничной Владимира Владимировича. Она не стала тянуть и сразу начала говорить : «В России показывают открытую борьбу с гомосексуализмом потому, что верхушка Кремля сама запутанная в нетрадиционных отношениях. Будучи горничной в резиденции В.В. Я практически ни разу не видела там его жены. Однако крайне часто Владимир Владимирович приезжал с молодыми ребятами которых никак не назовешь политиками. Они выходили из машины и направлялись в комнату для гостей, или в тренажерный зал, который находится неподалеку от гаражей.
Мы не видели когда они вихотилы оттуда , поскольку после того как готовили ужин и убирали дом к приезду Владимира Владимировича,через черный вход мы шли в дом для горничных который находится у открытого бассейна, а это почти конец территории резиденции. Я больше чем уверена, что это так называемые «мальчики» на вызов.
Также однажды я была свидетелем того, что Людмила, жена В.В. сильно кричала на него, что его разоблачат и эти ребята все расскажут. Владимир очень нервничал после чего бил ее.
Моя подруга которая также там работала (я даже не знаю где она сейчас) рассказывала нам, что она лично слышала мужские стоны из кабинета Владимира Владимировича после которых оттуда выходили молодые политики мужского пола в издерганном виде. Мы неоднократно слышали, что охранники В.В. вызвали «мальчиков на вызов» когда в бане отдыхал их шеф с очень близким окружением. И таких случаев было множество! Я также знаю, что Кабаева нужна Владимиру Владимировичу для прессы. Чтобы те постоянно держали его в тонусе , будто он российский молодой жеребец. Однако то, что я видела свидетельствует, что Владимиру Владимировичу нравятся не женщины … У меня нет доказательств, поскольку их и не может быть, но я уверена, что если Владимир Владимирович прочитает Ваш блог, он поймет … Сразу начнутся интрижки с подставными симпатичными девушками вроде Кабаевой.
Кстати Кабаева появилась после того как они развелись с Людмилой, поскольку мой шеф боялся, что его прекрасная Людмила расскажет о его ориентации » — закончила моя собеседница.
Конечно я не берусь утверждать , что это именно так , однако российское правительство во время президентства Путина значительно отличается от тех предыдущих, которые были до него.
Кстати американские коллеги, которые часто посещают Москву с официальными визитами также говорили, что в Кремле очень горячо.
Хочу обратить внимание моих читателей на сообщение Кулугина который утверждал следущее:
«Предатель Калугин утверждает, что беглого чекиста Литвиненко и журналиста Боровика убили из-за гомосексуальных связей президента РФ. Бывший шеф В. Путина, которого нынешний премьер назвал «предателем», рассказывает всякие истории, кое-что путает, но не без дыма с огнем. В частности, поминает и геевскую историю, рассказывает о появлении материалов Александра Литвиненко о гомосексуализме Владимира Путина. Запись сделана в Нью-Джерси, 13 декабря 2009 года. Оказалось, что Путина не взяли во внешнюю разведку из-за того, что было установлено что он страдает гомосексуализмом. Как рассказали знающие люди, об этом его половом недуге узнали не сразу, а незадолго до окончания КАИ. Естественно, что времени на изучение Путина было не достаточно, а доложить на самый верх о том, что кадровики не досмотрели, и в недрах советской разведки завелся гомосексуалист руководство КАИ побоялось.
Таких сообщений множество, однако российские СМИ и блоггеры боятся этого освещать» - Эндрю Александр.
Перевод с английского, ELISE.COM.UA
You must be registered for see links
rfvgy
Ukrainian
Путлєр-Фюрер. Оновлена версія
Російську Федерацію часів правління Путіна важко назвати миролюбною країною. Розпочавши з маленької Чечні, Кремль плавно переключився на Грузію, і, ось нарешті взявся за територію незалежної України.
Хвороблива звичка Путіна брати те, що йому не належить, все частіше наштовхує сучасників на порівняння його дій з діями Адольфа Гітлера в період розквіту Третього Рейху. І дійсно, в поведінці цих двох осіб є більше спільного, а ніж відмінного…
Після окупації Криму та ескалації конфлікту на Сході України масштаби цієї порівняльної тенденції неймовірно швидко розійшлись по світу.
Навіть британський принц Чарльз в приватній розмові порівняв російського президента з Адольфом Гітлером. Зрозуміло, що для Росії, яка постійно називає себе мало не світовим центром боротьби з фашизмом, такі порівняння є невтішними, але, як кажуть, з пісні слів не викинеш.
Рано чи пізно росіянам таки доведеться усвідомити і визнати, що певну частину свого життя вони непомітно для себе прожили в країні-аналогії Третього Рейху. На жаль, сьогодні більшість цього ще не усвідомлюють. Навпаки, зростаючий зараз до неймовірних висот рівень довіри до Путіна підштовхує Кремль до нових локальних «бліцкригів».
Подібною народною підтримкою був огорнутий свого часу і Адольф Гітлер. Під час окупації Судет німецькою армією більшість громадян тодішньої країни-агресора навряд чи засмучував факт окупації території сусідньої незалежної Чехословаччини.
Геббельсівська пропаганда і абверівська агентура на місцях зробили свою справу і, якби в тодішній Німеччині була соціальна мережа, то в ній би масово писали радісне «Головне, що Судетинаші!»
Але не тільки любов до окупації чужих земель та народна підтримка об’єднує ці дві історичні особистості. Умови, в яких кожен з цих диктаторів приходив до влади є настільки подібними, що подекуди здаються написані рукою одного і того ж сценариста.
Свідки загибелі імперій
Свого часу молодий Гітлер став свідком руйнації цілого світового порядку, в якому звик жити. Перша світова війна забирала в небуття Німецьку та Австро-Угорську імперії, а взамін приносила необхідність виплачувати величезні контрибуції переможцям, моральне приниження, економічну скруту та втоптані в землю великодержавні амбіції.
Для солдата, який чотири роки добровольцем воював проти країн Антанти - це була катастрофа. Щось подібне пережив і Путін. На його очах валився такий звичний і зручний для офіцера КДБ світ.
Радянський Союз – трохи дивна, гігантська імперія, тріщала по швах і розвалювалась, не витримуючи зовнішнього натиску. Холодна війна була програна і кордони впливу Москви неймовірно швидко зменшувались, перетворюючи у попіл все, у що вірив і на чому виховувався майбутній президент Росії.
Тому не дивно, що політичній доктрині Гітлера і Путіна один з основних акцентів ставиться на реваншизм. Ось по суті тих три кити, на яких вибудовується зараз політика Путіна і на яких будував свій Третій Рейх Адольф Гітлер:
• відродити імперію будь-якою ціною;
• помститися тим, хто насмілився перемогти і принизити;
• знищити все, що заважатиме втілити в життя ці задуми.
Але втілення такої політики неможливе без підтримки широких мас, яка повинна базуватись на якійсь міцній зв’язуючій основі - комплексі переможеного народу.
І якщо поглянути на сьогоднішню ситуацію в Росії, то стає зрозуміло одразу, що зерно реваншизму впало на добру землю, проросло та вже навіть дає свої плоди. Кремль таки недарма викидає колосальні ресурси на масштабні пропагандистські програми. Моделюючи в головах середньостатистичного росіянина думку, що головними винуватцями всіх бід в цьому світі є переможці Холодної війни – США та НАТО, пропагандистська машина створює зручні умови для маніпулювання думкою росіян.
Наприклад, напасти просто так на Україну і відібрати в неї Крим – це негоже, адже українці – братній народ, Київ – мати міст руських, ну і далі по тексту. Але якщо напередодні озвучити по всіх каналах клич, що Україна стала американською колонією і повністю потрапила під вплив Вашингтона, то мільйони росіян в єдиному патріотичному пориві благословлять Путіна на священний Джихад проти всього проамериканського і аплодуватимуть, збиваючи руки до крові, кожному відірваному від України клаптику землі.
Нічого спільного з патріотизмом
Якщо порівняти диктатора з комп’ютерною програмою, то Путін - оновлена версія, багато в чому обійшов свого попередника. Більшість недоліків, притаманних попередній версії, тут відсутня. Так, Путін, на відміну від попередньої версії, не став будувати системи концентраційних таборів в країні – він пішов далі.
Намагаючись створити імперський порядок, Путін, де-факто, перетворює цілу країну в один великий концентраційний табір, щораз міцніше стискаючи права громадян. Найгіршим є те, що значна частина росіян готова жити в цих умовах та навіть пристосуватися до більш жорстких новацій, аби тільки президентові було добре – ось таке викривлене розуміння любові до батьківщини. Навряд, чи діючий президент готовий на симетричні кроки.
Попри весь патріотичний білий шум, яким заповнено практично кожен закуток російського інформаційного простору, жодного патріотизму в діях російського президента шукати не варто.
Погодьтесь, що штовхнути країну в жорна війни може навіть звичайний пацієнт психіатричної клініки, а от забезпечити в країні достойний рівень життя та створити умови для інфраструктурного та інноваційного прориву Росії зможе не кожен.
Побудувати умови для розвитку інтелектуальної складової набагато складніше, аніж створити мілітаризоване суспільство, яке тішитиметься кожному пострілу російського солдата.
Все ж звичайні росіяни повинні нарешті усвідомити, що той, хто аплодує окупаційним крокам свого керівництва, ризикує на собі відчути всі «переваги» окупації власної країни. Зазвичай, саме тоді люди починають розуміти, що, де-факто, були співучасниками злочинів, але таке розуміння приходить надто пізно…
You must be registered for see images
Російську Федерацію часів правління Путіна важко назвати миролюбною країною. Розпочавши з маленької Чечні, Кремль плавно переключився на Грузію, і, ось нарешті взявся за територію незалежної України.
Хвороблива звичка Путіна брати те, що йому не належить, все частіше наштовхує сучасників на порівняння його дій з діями Адольфа Гітлера в період розквіту Третього Рейху. І дійсно, в поведінці цих двох осіб є більше спільного, а ніж відмінного…
Після окупації Криму та ескалації конфлікту на Сході України масштаби цієї порівняльної тенденції неймовірно швидко розійшлись по світу.
Навіть британський принц Чарльз в приватній розмові порівняв російського президента з Адольфом Гітлером. Зрозуміло, що для Росії, яка постійно називає себе мало не світовим центром боротьби з фашизмом, такі порівняння є невтішними, але, як кажуть, з пісні слів не викинеш.
Рано чи пізно росіянам таки доведеться усвідомити і визнати, що певну частину свого життя вони непомітно для себе прожили в країні-аналогії Третього Рейху. На жаль, сьогодні більшість цього ще не усвідомлюють. Навпаки, зростаючий зараз до неймовірних висот рівень довіри до Путіна підштовхує Кремль до нових локальних «бліцкригів».
Подібною народною підтримкою був огорнутий свого часу і Адольф Гітлер. Під час окупації Судет німецькою армією більшість громадян тодішньої країни-агресора навряд чи засмучував факт окупації території сусідньої незалежної Чехословаччини.
Геббельсівська пропаганда і абверівська агентура на місцях зробили свою справу і, якби в тодішній Німеччині була соціальна мережа, то в ній би масово писали радісне «Головне, що Судетинаші!»
Але не тільки любов до окупації чужих земель та народна підтримка об’єднує ці дві історичні особистості. Умови, в яких кожен з цих диктаторів приходив до влади є настільки подібними, що подекуди здаються написані рукою одного і того ж сценариста.
Свідки загибелі імперій
Свого часу молодий Гітлер став свідком руйнації цілого світового порядку, в якому звик жити. Перша світова війна забирала в небуття Німецьку та Австро-Угорську імперії, а взамін приносила необхідність виплачувати величезні контрибуції переможцям, моральне приниження, економічну скруту та втоптані в землю великодержавні амбіції.
Для солдата, який чотири роки добровольцем воював проти країн Антанти - це була катастрофа. Щось подібне пережив і Путін. На його очах валився такий звичний і зручний для офіцера КДБ світ.
Радянський Союз – трохи дивна, гігантська імперія, тріщала по швах і розвалювалась, не витримуючи зовнішнього натиску. Холодна війна була програна і кордони впливу Москви неймовірно швидко зменшувались, перетворюючи у попіл все, у що вірив і на чому виховувався майбутній президент Росії.
Тому не дивно, що політичній доктрині Гітлера і Путіна один з основних акцентів ставиться на реваншизм. Ось по суті тих три кити, на яких вибудовується зараз політика Путіна і на яких будував свій Третій Рейх Адольф Гітлер:
• відродити імперію будь-якою ціною;
• помститися тим, хто насмілився перемогти і принизити;
• знищити все, що заважатиме втілити в життя ці задуми.
Але втілення такої політики неможливе без підтримки широких мас, яка повинна базуватись на якійсь міцній зв’язуючій основі - комплексі переможеного народу.
І якщо поглянути на сьогоднішню ситуацію в Росії, то стає зрозуміло одразу, що зерно реваншизму впало на добру землю, проросло та вже навіть дає свої плоди. Кремль таки недарма викидає колосальні ресурси на масштабні пропагандистські програми. Моделюючи в головах середньостатистичного росіянина думку, що головними винуватцями всіх бід в цьому світі є переможці Холодної війни – США та НАТО, пропагандистська машина створює зручні умови для маніпулювання думкою росіян.
Наприклад, напасти просто так на Україну і відібрати в неї Крим – це негоже, адже українці – братній народ, Київ – мати міст руських, ну і далі по тексту. Але якщо напередодні озвучити по всіх каналах клич, що Україна стала американською колонією і повністю потрапила під вплив Вашингтона, то мільйони росіян в єдиному патріотичному пориві благословлять Путіна на священний Джихад проти всього проамериканського і аплодуватимуть, збиваючи руки до крові, кожному відірваному від України клаптику землі.
Нічого спільного з патріотизмом
Якщо порівняти диктатора з комп’ютерною програмою, то Путін - оновлена версія, багато в чому обійшов свого попередника. Більшість недоліків, притаманних попередній версії, тут відсутня. Так, Путін, на відміну від попередньої версії, не став будувати системи концентраційних таборів в країні – він пішов далі.
Намагаючись створити імперський порядок, Путін, де-факто, перетворює цілу країну в один великий концентраційний табір, щораз міцніше стискаючи права громадян. Найгіршим є те, що значна частина росіян готова жити в цих умовах та навіть пристосуватися до більш жорстких новацій, аби тільки президентові було добре – ось таке викривлене розуміння любові до батьківщини. Навряд, чи діючий президент готовий на симетричні кроки.
Попри весь патріотичний білий шум, яким заповнено практично кожен закуток російського інформаційного простору, жодного патріотизму в діях російського президента шукати не варто.
Погодьтесь, що штовхнути країну в жорна війни може навіть звичайний пацієнт психіатричної клініки, а от забезпечити в країні достойний рівень життя та створити умови для інфраструктурного та інноваційного прориву Росії зможе не кожен.
Побудувати умови для розвитку інтелектуальної складової набагато складніше, аніж створити мілітаризоване суспільство, яке тішитиметься кожному пострілу російського солдата.
Все ж звичайні росіяни повинні нарешті усвідомити, що той, хто аплодує окупаційним крокам свого керівництва, ризикує на собі відчути всі «переваги» окупації власної країни. Зазвичай, саме тоді люди починають розуміти, що, де-факто, були співучасниками злочинів, але таке розуміння приходить надто пізно…
You must be registered for see links
Balaganov
он же
You must be registered for see links
Государственная дума Российской Федерации: Признание Владимира Владимировича Путина - Хуйлом.
You must be registered for see images
100 000
373
373подписавших. Давайте соберем100 000подписей
Почему это важно
Люди во всем мире должны узнать правду о личности данного человека! Необходимо донести до всего мира, кем(чем) является этот правитель.
И исключить из числа матерных выражений "Путин-Хуйло" (именно так, 2 слова вместе) до окончательного исчезновения Путина с политической арены...