"Майдан"

Ваша оцінка, чим має закінчитись майдан


  • Кількість людей, що взяли участь в опитувані
    336

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Відповідь: "Майдан"


30 Янв 2014 • 11:19 дп
Кто такие «бендеровцы» и почему их надо убивать?

Житель г. Одесса Александр Бабич на своей страничке в обратился с интересным заявлением к жителям Украины.
Кто такие «бендеровцы» и почему их надо убивать?
(адресовано жителям России и тем, кто ни разу не ездил на Западную Украину)


Несколько лет назад, меня из Одессы пригласили встречать Рождество во Львове. Приняв приглашение, я взял своих абсолютно русскоговорящих домочадцев – жену и сына, я отправился на «западенщину», как принято у нас называть тамошние земли.
По роду службы в милиции (я к тому времени уже до подполковника дослужился), я довольно-таки часто в последние годы бывал на Галичине, а вот жена ехала туда впервые, не скрывая своей опаски.
Только день мы провели в самом Львове. Уже к вечеру нас посадили в машину, сказали, что «Різдво треба зустрічати у селі…», и повезли куда-то по заснеженной дороге на запад области.
Через пару часов мы были в маленьком районном центре – Рудки. В центре села, на одной площади, мирно уживались три старых храма, трёх основных христианских конфессий и большой монумент «Борцям за волю України!». На мраморных досках портреты Бандеры, Коновальца, Шухевича и списки всех односельчан, погибших с 1942 по 1947 года. Много имён… Наверное, человек 30-40. А ещё списки арестованных уже после войны. Памятник был ухоженный: дорожка от снега очищена, новенький венок и даже букетик живых цветов. Когда я повернул голову направо, я увидел метрах в 15-ти памятник советскому воину. Такой — стандартный, какие стоят почти в каждом населённом пункте нашей большой, бывшей Родины – белый, гипсовый солдат в плащ.палатке, с автоматом на груди. Вокруг него тоже был убран снег и лежал красивый венок. На мой немой вопрос, мой львовский друг проронил: «А как иначе, если у нас половина дедов там, а другая там воевали. Это в Киеве нас делят, а тут нам делить нечего».
Потом было Рождество, бесконечные визиты к незнакомым, но очень добрым и щедрым людям, тщетные попытки моей жены запомнить хоть что-то из бесчисленных Рождественских Галицких пословиц и колядок. И на прощание фраза-напутствие от старого галичанского деда: «Саша, ти там своїм передай, що ми тут є нормальні. Що вони нас ділять?!?»
После этого я посетил почти все украинские музеи истории ОУН-УПА. Я собрал внушительную библиотеку по этой теме. Как профессиональный военный историк, выросший в СССР, я «академически изучил тему»…
Не думаю, что эта моя деятельность очень бы порадовала двух моих дедов. Они оба прошли Великую Отечественную от сорок первого и до сорок пятого (нет, даже до 1946 – дед по матери, закончил войну в Манчжурии, уже победив Японию). Но мне кажется, что я этим, никоим образом, не оскорблял их память.
Я просто попытался понять, понял, и максимально просто, делюсь своими знаниями с вами, дорогие мои россияне.
Постарайтесь и вы понять логику и поступки, тех 17-ти – 19-ти летних пацанов, чьи имена были выбиты на мраморных досках обелиска села Рудки…
В сентябре 1939-го, Красная Армия пришла, с так называемой «освободительной миссией» на, тогда ещё, польские земли. Галичане смотрели на советских солдат так же, как если бы по их сёлам маршировали индийские сипаи или южноафриканские буры. Скорее с настороженным интересом, чем с враждой или радостью. А потом началось то, что уже испытали на себе жители восточноукраинских областей, да и всей необъятной РСФСР: коллективизация, раскулачивание, НКВД, чистки среди интеллигенции и священников, отправка цвета нации в Сибирь, и ещё много всего, что ни как не ожидали от «освободителей». Так прошло полтора года… Всего полтора года! И началась новая война… и очень быстро пришли немцы….
Вот вы боитесь сегодняшних немцев? Респектабельных, ухоженных, адекватных жителей Евросоюза? Нет? Наверное, ТЕХ немцев, большинство населения, не пропитанного большевистской пропагандой, (а, как тут — всего за полтора года пропитаешь!) воспринимали так же. И потому, немцев уже встречали, как действительных освободителей от «красной чумы». (Да простят меня мои деды–коммунисты, настоящие коммунисты, а не эти новоиспечённые и продажные, которые сидят на пайке регионалов в нашей ВР). И протягивали галичане немцам возле Львовской ратуши хлеб-соль, и очень быстро сформировали два украинских батальона – те самые – знаменитые «Нахтигаль» и «Роланд».
Историк не имеет права говорить в сослагательном наклонении, но мне кажется, что если бы не идиотско-маниакальная нацистская теория, то взаимоотношения между немцами и украинцами (и не только западными) в 1941-42 годах развивались бы совершенно иначе… Но Гитлер был параноиком и маньяком, и СС вместе с гестапо, очень скоро сделали так, что у тех самых парней с обелиска, стало меняться отношение к своим новым друзьям. А потом они их и вовсе, вычеркнули их из списка своих друзей, «взяли рушниці та подалися до лісу».
Не буду утомлять вас цифрами о количестве взорванных мостов, убитых немцев и боевых операциях, проведенных отрядами бандеровцев с 1942 по 1944. Поверьте, мне как историку, который имел возможность работать в Центральном архиве СБУ, что для партизанских подразделений, которые действовали в полной изоляции, без чьей-либо внешней поддержки, это более чем серьёзные факты. Не зря, в американских военных учебных заведениях именно опыт УПА изучается до сих пор, как классика партизанской и подпольной деятельности. Короче, немцам от них досталось. Но победить сильнейшую на тот момент армию Европы и освободить свою Родину-Украину, они физически были не в состоянии.
А потом, в 1944, туда снова пришла Красная армия. И тогда эти, уже хорошо подготовленные ребята, стали бороться с тем «злом», которое они уже познали ещё в 1939. И боролись до последнего бойца, в прямом смысле этого слова: (последние очаги сопротивления были окончательно подавлены только к середине 50-х).
По злой иронии судьбы, а скорее по точному политическому расчёту Сталина, подразделения войск НКВД формировались в основном из славян. Вот и убивали там украинцы друг дружку, добрый десяток лет. И до сих пор, помнят об этом (а некоторые, с обеих сторон, ещё и умудряются гордиться этим фактом).
Сейчас на Майдане плечом к плечу стоят внуки тех, кто сражался против немцев, а потом против «советов» — в армии УПА, и тех, кто с Красной армией дошёл до Берлина. Очень может быть, что с 1944 по 1951 в Карпатских горах, деды парней, которые рядышком греются у костра на Майдане, стреляли друг в друга. Но уже два месяца, как эти хлопцы и девчата перестали «полоскать» эти замшелые обиды. Они вспомнили, что от Луганска до Ужгорода, и от Чернигова до Севастополя – мы один НАРОД. Мы не «западенци», и не «даунбасцы», не «бырыги-одесситы», и не «рогули-винничане», не «хохлы», и не «москали» — МЫ – УКРАИНЦЫ! Свободный, красивый, умный и трудолюбивый НАРОД!!! Который, волею судеб и горстки подонков, оказался в большой беде – на грани уничтожения Родины. Теперь цена стойкости Майдана – существование цельной и свободной Украины. И дай нам, Бог: терпения, стойкости и мудрости, выстоять и победить. Нам это нужно, как в 1941 под Москвой, как в 1942 под Сталинградом, как в 43-м под Курском.
Победа нам нужна, чтоб наша страна БЫЛА! Теперь уже так стоит вопрос. И я хочу, чтоб от Донецка до Львова мы помнили, что мы УКРАИНЦЫ, и у нас не будет другой УКРАИНЫ!!! Нас родила эта земля, и не дай Бог, начнётся гражданская война, то зарывать мы будем друг дружку, в эту землю.
Не надо удобрять кровью наши чернозёмы!!!
Россияне, украинцы, ЛЮДИ! Нам очень нужно победить банду. А потом самостоятельно выбрать себе нормальных лидеров (из кировоградцев, днепропетровцев, тернопольчан, львовян, донбасцев, крымчан… — из хороших, нормальных людей) и просто ЖИТЬ.
Всё это надо сделать ради всех нас, ради наших детей и ради тех, чьи имена выбиты на обоих обелисках с.Рудки Львовской области (и остальных таких памятниках от Сталинграда до Берлина).
З.Ы. А «БЕндеровцы» — это жители города Бендеры (есть такой небольшой уютный городок в Приднестровье). И за что их надо убивать, я так вам так и не объяснил, простите.
Ваш Бабич Александр – украинец.
 

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Відповідь: "Майдан"


30.01.2014 14:51
Радіо «Русская служба новостей» у прямому ефірі провело голосування з такого питання: «Чи вважаєте ви, що Україна повинна розколотись?». 70 відсотків слухачів відповіли... «так»

У Росії на повний голос з екранів телевізорів, інших електронних та друкованих ЗМІ лунають заклики до втручання РФ у внутрішні справи України. Різні люди - політики, експерти, громадські діячі наводять різну мотивацію цього втручання (від попередження розпаду країни - до підтримки братнього народу), але аргументи переважно такого плану: ми не можемо віддати Україну «бандерівцям», «нацистам» - ми повинні захистити росіян, які не хочуть іти в Європу...

Якщо йдеться про російськомовне населення південно-східних регіонів України, то це українські громадяни - незалежно від того, якою мовою вони спілкуються. Що стосується мешканців Криму - то його населення теж доволі поліетнічне, там представлено багато етносів. Виникає підозра, що прихильники «захисту руських людей від помаранчевої чуми» мають на увазі власників подвійного громадянства, російські паспорти яким у великій кількості й доволі передбачливо роздавалися людям у Севастополі та деінде за повної безконтрольності українських спецслужб і наявності такого залізного фактора, як присутність російського флоту в регіоні, якому Янукович люб'язно надав можливість перебування тут ще 25 років. Одразу виникає аналогія з Абхазією - дуже схожий сценарій.

Прихильники російської присутності в Україні висувають також інший «убивчий» аргумент: мовляв, політики з Європи і США приїздять до Києва, зокрема на Майдан, і підтримують мітингарів. Тобто - втручаються. А чому ж ми мовчимо?

Взагалі, немає на російських теренах більш улюбленої забави, ніж пошук зовнішніх ворогів, винних не лише у їхніх власних, внутрішніх проблемах, але й у проблемах інших держав. Цю заразну хворобу разом з багатьма іншими, сучасна Росія успадкувала від Радянського Союзу.

У ніч на 27 січня в програмі на каналі «Россия 1» у Володимира Соловйова головний редактор газети «Завтра», знаний сталініст-державник Олександр Проханов, у притаманній йому агресивно-запальній манері розповідав про свою поїздку до України. Зокрема, поділився враженнями від відвідання окремих південно-східних областей, де «люди спокійно трудяться на заводах», та міста Києва, де на Майдані «діється якась вакханалія, анархія»...

[YOUTUBE]ffF0UT0eNb8[/YOUTUBE]

Євромайдан товариш Проханов порівняв із розжареною магмою, бризки від якої розлітаються по всій Україні (як на мене - чудове порівняння). Про широку географію євромайданівських акцій московському гостеві, за його словами, розповіли представники спецслужб Росії, котрі, як можна зрозуміти, почуваються в Києві, як у себе вдома.

Питається: чому товариш Проханов не попросився до мікрофона і не повідав «непросвіченому» євромайданному люду, про те, як Росія турбується про українців та щиро бажає їм добра, і що добро це можна відчути лише в братерській сім'ї Митного союзу? А чому б і ні? - хай би народ послухав його аргументи і перейнявся цією «щирою батьківською турботою».

Що заважає відомому телеведучому і громадському діячеві Максиму Шевченку (прізвище яке!) - звернутися до українців на Євромайдані і висловити глибоке занепокоєння долею українських регіонів, населення яких, на його думку, поголовно не бажає йти у бік Європи, а його туди «українські нацисти та їхні західні покровителі» заганяють залізною рукою. Під час передачі з вуст пана Шевченка пролунала сакраментальна думка про російський кредит, наданий Україні (краще сказати - режиму Януковича, бо український народ не матиме з того ніякої користі) - «Ми їм дали гроші - отже маємо право втручатись»... Про це голосно мовчить навіть сам Путін - хоч призначення російських траншів зрозуміле багатьом і без нього. На думку Шевченка, активно займаючись сирійською проблемою, Росія профукує Україну у себе під боком...

На передачі у Соловйова були й інші одіозні персонажі - представники українських кіл, що «борються з бандерівщиною» за щастя українського народу: Олесь Бузина та Вадим Колесніченко. Вони бажані гості й у іншій програмі, яку веде українофоб Мамонтов на тій-таки другій кнопці. Ці ненависники всього українського теж відверто просторікували про зовнішнє втручання, причому - категорично були проти європейсько-американського, але обома руками - за російське.

Один із учасників передачі, що має відношення до російських військових кіл (з ним якось мав нагоду дискутувати на одному з каналів), без зайвих реверансів у бік толерантності, прямо заявив: «Мы не отдадим им Севастополь - это наш город». Кому «їм» - неважко здогадатись, як і про те, хто такі «ми». Може настати час, коли цю думку розділить той, хто «принимает решения», якщо вже давно не розділив.

Антиукраїнська істерія на центральних каналах вразила й радіоефір - 28 січня радіо у прямому ефірі провело голосування з такого питання: «Чи вважаєте ви, що Україна повинна розколотись?». 70 відсотків слухачів відповіли... «так». Це щодо братерських стосунків і побажань щастя українському народові.

Телеканал «Россия 1» вже третій телевізійний вечір поспіль присвячує темі України. І риторика учасників цього політичного шоу стає щораз агресивнішою, а заклики до розколу України і відвертого втручання Росії у внутрішні справи сусідньої держави стають усе відвертішими. Пропозиції ідуть пакетом - від підбурювання органів влади в областях України та Криму - до прямого втручання. Додають олії до вогню й українські емісари-українофоби - Олесь Бузина та Олег Царьов, які мов на роботу ходять на щоденні вечірні ефіри до Соловйова і, «рвучи на собі сорочку», закликають до адекватного втручання Росії в справи України. Мовляв, ви нічого не робите, а Захід у цей час не спить...

Доходить до смішного (хоч який тут сміх!). Один із представників Ради Федерації Росії в запалі свого виступу обмовився (таки мав рацію дідусь Фрейд, говорячи про важливу роль підсвідомості в житті людини): «До чого дійшло! У нас вже почали захоплювати адміністративні будинки... Тобто на Україні!». Вони ніяк не можуть усвідомити, а найголовніше - змиритися з думкою, що Україна вже не їхня...

Щоб не допустити втручання північного сусіда у внутрішні справи України і врятувати цілісність і суверенітет держави, національним елітам сьогодні необхідно проявити максимум свідомості й відповідальності, знайшовши суспільний консенсус між владою, опозицією та повсталим народом. Поки ще є час до завершення Олімпіади в Сочі...

Віктор Гіржов, журналіст, політолог
 

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Відповідь: "Майдан"


Сегодня в 16:17
Пишет журналист Виталий Сизов:

"Случайно зашел в группу "Беркут". Что я могу сказать... есть диагноз православие головного мозга, а здесь "Беркут" головного мозга. Люди, избивающие собственный народ по заказу обанкротившихся политиков считают себя борцами с фашизмом. Убивают студентов, мучают и похищают безоружных людей и сравнивают это с разгромом дивизий Вермахта".

В самом деле, по какому-то недоразумению в Донбассе люди тоже считают, что раздевать на морозе задержанных и фотографироваться с ними - это "антифашизм", хотя пример генерала Карбышева намекает нам как раз на обратное. Более того, среди сторонников "Беркута" как бы в пику сторонникам Майдана ширится мода ставить себе на аватарку георгиевскую ленточку, типа я против фашизма и т.д. То есть, с георгиевской лентой теперь становятся на защиту капиталов Семьи, коррумпированных судей и мародеров-чиновников. Как по мне, весьма знаковая метаморфоза. Полосатая лента, будучи порождением путинских пиарщиков, в итоге стала не символом победы СССР во Второй мировой войне, а символом подчиненного Путину лицемерного, коррупционного режима, развязавшего войну против собственного народа.

Разумеется, титушкам, мелким чиновникам и сотрудникам МВД гораздо приятнее думать, что они пытают не простых украинских граждан - студентов, безработных, предпринимателей - а злобных и кровожадных нацистов, у которых в подвалах КМДА оборудован концлагерь, а на Майдане установлен крематорий для сжигания еврейских тел. Поселковый гопник с уголовными повадками, еще вчера отжимавший у "лоха" мобилу на рынке, теперь вяжет на себя георгиевскую ленточку и верит, что вершит великое и праведное дело - утверждает на земле "антифашизм" и справедливость. Вот это, пожалуй, самое жуткое в нынешних событиях.
 

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Відповідь: "Майдан"


Сегодня в 16:17
Пишет журналист Виталий Сизов:

"Случайно зашел в группу "Беркут". Что я могу сказать... есть диагноз православие головного мозга, а здесь "Беркут" головного мозга. Люди, избивающие собственный народ по заказу обанкротившихся политиков считают себя борцами с фашизмом. Убивают студентов, мучают и похищают безоружных людей и сравнивают это с разгромом дивизий Вермахта".

В самом деле, по какому-то недоразумению в Донбассе люди тоже считают, что раздевать на морозе задержанных и фотографироваться с ними - это "антифашизм", хотя пример генерала Карбышева намекает нам как раз на обратное. Более того, среди сторонников "Беркута" как бы в пику сторонникам Майдана ширится мода ставить себе на аватарку георгиевскую ленточку, типа я против фашизма и т.д. То есть, с георгиевской лентой теперь становятся на защиту капиталов Семьи, коррумпированных судей и мародеров-чиновников. Как по мне, весьма знаковая метаморфоза. Полосатая лента, будучи порождением путинских пиарщиков, в итоге стала не символом победы СССР во Второй мировой войне, а символом подчиненного Путину лицемерного, коррупционного режима, развязавшего войну против собственного народа.

Разумеется, титушкам, мелким чиновникам и сотрудникам МВД гораздо приятнее думать, что они пытают не простых украинских граждан - студентов, безработных, предпринимателей - а злобных и кровожадных нацистов, у которых в подвалах КМДА оборудован концлагерь, а на Майдане установлен крематорий для сжигания еврейских тел. Поселковый гопник с уголовными повадками, еще вчера отжимавший у "лоха" мобилу на рынке, теперь вяжет на себя георгиевскую ленточку и верит, что вершит великое и праведное дело - утверждает на земле "антифашизм" и справедливость. Вот это, пожалуй, самое жуткое в нынешних событиях.
 
Знайдений активіст автомайдану Дмитро Булатов
Невідомі били його, катували, відрізали йому вухо. Лідер Автомайдану не знає, хто його викрав, але зауважив, що чоловіки розмовляли з російським акцентом.
і знову міліція ні до чого...
 

Вкладення

abyrvalg

Well-Known Member
Ужас. Все говорят менты. Это менты. Та менты таким не занимаются. Что-то все забыли, что у нас есть передовой отряд - СБУ еще более приласканный властью. Сомневаюсь, что они сидели сложа руки. Этого парня в Европу на лечение, во-первых он этого заслужил, во-вторых пусть смотрят демократы соплежуи с кем имеют дело.
 
Останнє редагування:

abyrvalg

Well-Known Member
Посмотрел еще на фото. После первого шока пришла мысль, что нелюди которые его пытали запросто могли убить его. Это было-бы для них проще. Его отпустили что-бы запугать остальных. Других причин не вижу.
 

Светлана Александровна

меркантильная скептичка
Модератор
Посмотрел еще на фото. После первого шока пришла мысль, что нелюди которые его пытали запросто могли убить его. Это было-бы для них проще. Его отпустили что-бы запугать остальных. Других причин не вижу.
Тоже об этом подумала.Отпустили,чтобы другие задумались.
 

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Відповідь: Re: "Майдан"

Знайдений активіст автомайдану Дмитро Булатов
Невідомі били його, катували, відрізали йому вухо. Лідер Автомайдану не знає, хто його викрав, але зауважив, що чоловіки розмовляли з російським акцентом.
і знову міліція ні до чого...

Знайшовся Дмитро Булатов. Його катували, розпинали і навіть відрізали вухо (ДОПОВНЕНО)
30 СІЧНЯ 2014 20:30

Лідера Автомайдану Дмитра Булатова знайшли

Один із лідерів Автомайдану Дмитро Булатов, який зник на тривалий час, знайшовся ввечері у четвер, 30 січня, в селі Вишеньки Бориспільського району під Києвом, повідомляє ТСН.

Як розповів сам Булатов, невідомі били його, катували, відрізали вухо та навіть розпинали - він має проколи на руках.

Лідер Автомайдану не знає, хто його викрав, але зауважив, що чоловіки розмовляли з російським акцентом. Після тривалих катувань його вивезли та викинули з машини. Булатов йшов селом стукаючи у всі двері, коли нарешті його впустив один селянин. Від нього Булатов подзвонив своїм друзям, які на часі забрали його в Київ.

Першим надав інформацію про Булатова народний депутат від "Батьківщини" Юрій Стець. на своїй сторінці у .

"Попередня інформація, БУЛАТОВ ЗНАЙШОВСЯ!!! НІБИ ЖИВИЙ!!! Поки все.... Буду інформувавти", - написав депутат.

Депутат зазначив, що журналісти вже виїхали на місце, звідки надійшов дзвінок від людини з голосом, схожим на голос Булатова.

За словами депутата, йому подзвнив працівник одного з міністерств та підтвердив інформацію.
You must be registered for see images

Наразі Булатов знаходиться в клініці "Борис".
You must be registered for see images

You must be registered for see images
Зараз скажуть, що російський акцент, це ще "ничего не значит".
Але, ці "лиця російської національності", які відверто, під прикриттям влади, займаються в Україні тероризмом, вже починають набридати. Як там їх ватажок казав? "Будем мочить в сортире", здається.
 
Коли Сумську ОДА зачищали, частина хлопців побачивши що б'ють жінок і лежачих спробувала контратакувати, а ось це чмо бігло по лінії між хлопцями та полупташниками і репетувало "не атакуйте міліцію", той же Ревенко набирав людей до народної самооборони, нехай Сумчани знають своїх героїв, от як з такими мати справу після того що воно творить, більш того спонсорується з ВО Батьківщина...хоче на цій хвилі кудись випливти та піариться, мабуть хвилею якою змивають у сортирі змиють і його разом із лайном! Всі ці опозиційні чмошники мають на меті встановлювати контроль над народною масою, все...

[YOUTUBE]fIsNnUrN1FI[/YOUTUBE]
 
Зверху