Відповідь: Фашизм и антифашизм
Чому християни Норвегії бояться відкрито святкувати Різдво
Що таке толерантність? Термін «толерантність» суто медичного походження, у перекладі з латини «толеро» означає нездатність організму опиратися зовнішнім інфекціям. Черговий приклад толерантної параної я побачив в Осло, виходячи з метро. У торговому центрі «Stovner» на місці, де звично виставляли різдвяну ялинку, я її не виявив. Причина – рішення місцевої влади «Stovner komunne», яка не без задоволення повідомила, що врахувала прохання деяких жителів району, яких дратує символ "чужої" для них релігії.
Справа в тому, що в цьому районі, який у народі не без підстав називають «Ослоабад» дуже багато радикальних мусульман-салафітів (вахабітів), які вже змусили весь район жити по-їхньому.
Так і сьогодні, символ Різдва, ялинка, була замінена на толерантне освітлене деревце.
Я поцікавився й запитав, що тут сталося, і відповідь підлітків, які стояли поряд, просто шокувала мене: «Ми, мусульмани, не потерпимо тут символів цих біловухих свиней». Це вони про нас, про людей європейських національностей і Християнської Віри… Невже це правильно? Або ці висловлювання сприяють толерантності? Така поведінка, насамперед, ганьба для батьків цих підлітків. Хоча, що можна сказати про людей, які тут живуть паразитами, не працюють, а в себе на батьківщині промишляли морським піратством?
Жодного расизму – тільки констатація фактів. У Норвегії, споконвіку християнській країні, неможна виставляти Різдвяну ялинку і християни тепер хрестяться потайки!
Стовнер, околиця Осло, де давно вже, нехай і не зовсім офіційно, діють закони "шаріату". Раніше телебачення повідомляло, що норвезькі судді запропонували узаконити так звані "шаріатські" суди в Норвегії. Формально, закони "шаріату" можуть бути обов'язковими тільки для мусульман, але в умовах Норвегії ці закони вже стали обов'язковими для всіх.
Наприклад, дівчатам неможна ходити в коротких спідницях, а чоловікам у літню пору не рекомендується одягати шорти або майки, що повністю відкривають руки і горе тому, в кого є татуювання.
Є міфи, про те, що в зонах, де діють закони "шаріату", наприклад, у Лондоні, немає наркоторгівлі, проституції або іншого криміналу. Це не так, у таких кварталах епіцентр наркоторгівлі й проституції, обумовлений тим, що кожен має платити частку в громаду, яка «робить погоду» в даному районі.
І ось іще: моя сусідка, норвежка-пенсіонерка, все життя працювала вчителем у школі для іноземців. Вона колекціонує м'які іграшки, і частина колекції стоїть на підвіконні, у тому числі, три поросяти зі знаменитої казки затишно розмістилися за склом поруч із кактусом. Отож, сусіди – араби й сомалійці влаштували виття на всю вулицю, виявилося, що плюшеві поросята, які виглядають із сусідського вікна, ображають їхні релігійні почуття. Приїхала поліція, правозахисні організації, журналісти і навіть депутати парламенту. Поросяти прибрали подалі від очей. Сельга, таке ім'я сусідки, плакала, а ранком її відвезли із серцевим нападом.
Більшість емігрантів, які влаштували той хай, ведуть відверто паразитичний або кримінальний спосіб життя і приїхали в Норвегію як біженці, свого часу жалілися скрізь про свою гірку долю на батьківщині, а тепер от диктують норвежцям, як їм жити і що їм робити. Наскільки я знаю, іслам категорично не сприймає такі вчинки.
Норвежці, дуже милі й довірливі люди, а іноді по-дитячому наївні, тому їхньою добродушністю багато хто користується доволі успішно. Але мені було би приємно, якби вони виступили з осудом хамської поведінки більшості радикальних мусульман європейських країн.
Так я й вчинив, одразу підійшов у комуну та сказав: «Хлопці, ви не праві, позаяк не лише мусульмани мають права людини», і що одержав у відповідь:«А, ти расист! Ти мусульман ненавидиш! Ти фашист!»
Я журналіст і вкрай рідко схиляюся в такі дискусії, я лише констатую факт, що в європейській країні, з багатовіковими християнськими традиціями бояться виставити символ Християнського Різдва – прикрашену ялинку, а гості, яких тут прийняли як братів, уже змусили жити всіх по своїх законах та поняттях.
Ми ж при цьому маємо толерантно опустити очі долілиць і, щоб не було вуличних погромів, треба збільшити допомогу соціальним паразитам, а самим працювати ще більше, виплачуючи і без того високі податки.
Чи є межа толерантності, якщо від початку толерантність означає нездатність організму протистояти зовнішнім загрозам?
Чому християни Норвегії бояться відкрито святкувати Різдво
Що таке толерантність? Термін «толерантність» суто медичного походження, у перекладі з латини «толеро» означає нездатність організму опиратися зовнішнім інфекціям. Черговий приклад толерантної параної я побачив в Осло, виходячи з метро. У торговому центрі «Stovner» на місці, де звично виставляли різдвяну ялинку, я її не виявив. Причина – рішення місцевої влади «Stovner komunne», яка не без задоволення повідомила, що врахувала прохання деяких жителів району, яких дратує символ "чужої" для них релігії.
Справа в тому, що в цьому районі, який у народі не без підстав називають «Ослоабад» дуже багато радикальних мусульман-салафітів (вахабітів), які вже змусили весь район жити по-їхньому.
Так і сьогодні, символ Різдва, ялинка, була замінена на толерантне освітлене деревце.
Я поцікавився й запитав, що тут сталося, і відповідь підлітків, які стояли поряд, просто шокувала мене: «Ми, мусульмани, не потерпимо тут символів цих біловухих свиней». Це вони про нас, про людей європейських національностей і Християнської Віри… Невже це правильно? Або ці висловлювання сприяють толерантності? Така поведінка, насамперед, ганьба для батьків цих підлітків. Хоча, що можна сказати про людей, які тут живуть паразитами, не працюють, а в себе на батьківщині промишляли морським піратством?
Жодного расизму – тільки констатація фактів. У Норвегії, споконвіку християнській країні, неможна виставляти Різдвяну ялинку і християни тепер хрестяться потайки!
Стовнер, околиця Осло, де давно вже, нехай і не зовсім офіційно, діють закони "шаріату". Раніше телебачення повідомляло, що норвезькі судді запропонували узаконити так звані "шаріатські" суди в Норвегії. Формально, закони "шаріату" можуть бути обов'язковими тільки для мусульман, але в умовах Норвегії ці закони вже стали обов'язковими для всіх.
Наприклад, дівчатам неможна ходити в коротких спідницях, а чоловікам у літню пору не рекомендується одягати шорти або майки, що повністю відкривають руки і горе тому, в кого є татуювання.
Є міфи, про те, що в зонах, де діють закони "шаріату", наприклад, у Лондоні, немає наркоторгівлі, проституції або іншого криміналу. Це не так, у таких кварталах епіцентр наркоторгівлі й проституції, обумовлений тим, що кожен має платити частку в громаду, яка «робить погоду» в даному районі.
І ось іще: моя сусідка, норвежка-пенсіонерка, все життя працювала вчителем у школі для іноземців. Вона колекціонує м'які іграшки, і частина колекції стоїть на підвіконні, у тому числі, три поросяти зі знаменитої казки затишно розмістилися за склом поруч із кактусом. Отож, сусіди – араби й сомалійці влаштували виття на всю вулицю, виявилося, що плюшеві поросята, які виглядають із сусідського вікна, ображають їхні релігійні почуття. Приїхала поліція, правозахисні організації, журналісти і навіть депутати парламенту. Поросяти прибрали подалі від очей. Сельга, таке ім'я сусідки, плакала, а ранком її відвезли із серцевим нападом.
Більшість емігрантів, які влаштували той хай, ведуть відверто паразитичний або кримінальний спосіб життя і приїхали в Норвегію як біженці, свого часу жалілися скрізь про свою гірку долю на батьківщині, а тепер от диктують норвежцям, як їм жити і що їм робити. Наскільки я знаю, іслам категорично не сприймає такі вчинки.
Норвежці, дуже милі й довірливі люди, а іноді по-дитячому наївні, тому їхньою добродушністю багато хто користується доволі успішно. Але мені було би приємно, якби вони виступили з осудом хамської поведінки більшості радикальних мусульман європейських країн.
Так я й вчинив, одразу підійшов у комуну та сказав: «Хлопці, ви не праві, позаяк не лише мусульмани мають права людини», і що одержав у відповідь:«А, ти расист! Ти мусульман ненавидиш! Ти фашист!»
Я журналіст і вкрай рідко схиляюся в такі дискусії, я лише констатую факт, що в європейській країні, з багатовіковими християнськими традиціями бояться виставити символ Християнського Різдва – прикрашену ялинку, а гості, яких тут прийняли як братів, уже змусили жити всіх по своїх законах та поняттях.
Ми ж при цьому маємо толерантно опустити очі долілиць і, щоб не було вуличних погромів, треба збільшити допомогу соціальним паразитам, а самим працювати ще більше, виплачуючи і без того високі податки.
Чи є межа толерантності, якщо від початку толерантність означає нездатність організму протистояти зовнішнім загрозам?