Відповідь: "Мови" та "языки".
Так само як, мабуть, є і "алярми", "альянти", "ешельони", "заля", "пшари", "павзи", "пляни"...
Теж, досить незвичні, покищо, але скоро доведеться звикати...
До чого тут письменники? Кожен розмовляє (і пише відповідно) на тому діалекті, на якому він звик. Західники вживатимуть більше польських слів, східняки - русизмів. Проте це не значить що по твору одного-двох письменників варто переписувати всю мову. Це безглуздя. Почитайте спогади ветеранів 14-ї дивізії - там і не такого знайдете, то що тепер, під них всю орфографію переписувати?
Мовознавці для того і існують щоб підтримувати літературну мову, а не переписувати її на манер якогось з діалектів чи за політичними мотивами. Сьогодні ж у нас мова переписується за принципом "аби не як у москалів". Скоро, мабуть, на латиницю перейдемо...
Почнемо з кінця.
Сьогодні ж у нас мова переписується за принципом "аби не як у москалів". Скоро, мабуть, на латиницю перейдемо...
Таке враження, що це не пан Стейн! Ви часом до місцевої "рускай апсчіни" не вступили? Риторика ж бо їхня. Вони так не лише про мову кажуть. Як їх послухати, то мови української взагалі не було, лише нещодавно виникла ополячена російська (за роботами "вченого" Желєзного). Історію України також вигадали нащось, щоби розколоти єдиний народ, бо України також не було тощо... І якщо Ви пам'ятаєте, то в свій час багато було подібних розмов, коли Україна змінила свій час (що на одну годину став відрізнятися від Москви). Також казали, що робиться це за принципом "аби не як в Росії". І нічого, пережили
.
До чого тут письменники? Кожен розмовляє (і пише відповідно) на тому діалекті, на якому він звик. Західники вживатимуть більше польських слів, східняки - русизмів. Проте це не значить що по твору одного-двох письменників варто переписувати всю мову. Це безглуздя. Почитайте спогади ветеранів 14-ї дивізії - там і не такого знайдете, то що тепер, під них всю орфографію переписувати?
Мовознавці для того і існують щоб підтримувати літературну мову, а не переписувати її на манер якогось з діалектів чи за політичними мотивами.
От далася Вам та цитата з "поліціянтом"
. Якщо повернутися до неї, то нагадаю, що я виклав посилання, де йдеться, що слово це вживали в своїй творчості і Нечуй-Левицький і Борис Грінченко. Щодо першого, то Хедін тут не раз викладав матеріал про те, що цей письменник (наддніпрянський) був проти надмірної кількості галицизмів в літературі. Грінченко - взагалі був земляк наш, тому якось язик не повернеться, щоби заявити, що він використовував галицькі діалекти. Ці два чоловіки зробили великий внесок в наповнення золотого фонду
української літератури.
Вони творці і хранителі саме літературної мови. Тому про яке переписування ними на манер якогось з діалектів йдеться? Які тут політичні мотиви? До чого ці Ваші закиди?
Так само як, мабуть, є і "алярми", "альянти", "ешельони", "заля", "пшари", "павзи", "пляни"...
Якщо я не помиляюся (можете це перевірити), то таке написання було санкціоноване ще в 1929 році в так званому скрипниковському правописі (Микола Скрипник - міністр освіти УССР), тобто це не витвір націоналістів, а скоріше навпаки
. Пояснювалося тоді все просто - те, що Ви наводили, слова іноземного походження. Не знаю, як в англійській, а ось в німецькій мові ці слова вимовляються з м'якою "л". Тому в українську вони так само були перенесені з м'якими "л" - "лямпа", "кляса", "фльот", "заля"... Тоді вони ні в кого заперечень не викликали. А ось пізніше все українське почало різко згортатися, настав період тотальної русифікації. Скрипниковський правопис було скасовано, подальші правописи були спрямовані на "зближення мов", тобто з української вилучалися слова, що були віддалені від їх російських аналогів (поскілки у "братніх" народів і мови повинні бути "братні", тобто не відрізнятися). Тому дісталося і "помаранчам", і "люстеркам", і "свічадам", і "клясам" з "лямпами", і літері "ґ". Політика зближення мов принесла свої наслідки, через певний час українці забули, що саме так колись в Україні говорили та писали, а тепер розказують про політику "аби не так, як в Москві".