Президентські вибори 2010
- Автор теми KOCTa
- Дата створення
- Статус
mangust
патріот
Відповідь: Президентські вибори 2010
Від офіційного старту передвиборної кампанії 19 жовтня найактивніше їздять Україною четверо держслужбовців — прем’єр Юлія Тимошенко, народний депутат Інна Богословська, нардеп і лідер Партії регіонів Віктор Янукович та президент Віктор Ющенко. Подорожі найчастіше називають ”робочими поїздками”, хоча більшість часу проводять на зустрічах із виборцями.
Тимошенко наїздила 11 тис. 885 км. У західних регіонах прем’єр була 12 разів. По одному — в Луганській, Донецькій, Дніпропетровській областях та в Криму. Всі поїздки тривали день. Іноді зранку Тимошенко з’являється у Кабміні, в обід летить у регіон і до ночі повертається в столицю. Такі пересування можливі тільки літаком.
Богословська за останні півтора місяця не була на жодному із 13 засідань Верховної Ради. Здебільшого їздила Кримом та промисловими регіонами — Запоріжжям, Харківщиною, Донеччиною. У вівторок уперше побувала на Західній Україні.
Богословська каже, що не любить зустрічей, на які ”зганяють людей”. Намагається заїхати на якесь свято й спілкуватися з виборцями в неофіційній атмосфері.
Янукович — рідкісний гість у сесійній залі. Проте, з початку передвиборної кампанії був зареєстрований на всіх засіданнях Ради, окрім одного. Так, 17 і 18 листопада зареєструвався на сесії парламенту, але в цей час відвідав сім міст Запорізької та Донецької областей.
Сергій Тігіпко їздить переважно містами Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей. За день буває у кількох населених пунктах. Зустрічі з виборцями найчастіше відбуваються на підприємствах.
За останні півтора місяця популярність Тігіпка зростала найстрімкіше з-поміж усіх кандидатів. За різними опитуваннями в середині жовтня виборці йому віддавали 0,5–3,0% своїх голосів. Нині — до 7,0%.
Активно відвідує регіони і спікер Володимир Литвин. У віддалені області добирається літаком, де ближче — їздить машиною. 17 листопада заявив, що на час передвиборної кампанії узяв відпустку. Проте на роботі з’являється.
У четвер він прилетів до Львова. Кажуть, пересувався на партійних машинах. Проте, у супроводі міліції.
Лідер ”Фронту змін” Арсеній Яценюк побував у всіх регіонах. Літає рейсовими літаками або їздить власним авто.
Маршрут планує так, щоб зайвий раз не вертатися в столицю — за два-три дні об’їжджає кільканадцять населених пунктів. Всюди його команда організовує телеміст із 10 іншими містами краю.
За різними опитуваннями навесні Яценюка готові були підтримати 8–10% українців. А після 19 жовтня його рейтинг знизився на 2–4%.
Від офіційного старту передвиборної кампанії 19 жовтня найактивніше їздять Україною четверо держслужбовців — прем’єр Юлія Тимошенко, народний депутат Інна Богословська, нардеп і лідер Партії регіонів Віктор Янукович та президент Віктор Ющенко. Подорожі найчастіше називають ”робочими поїздками”, хоча більшість часу проводять на зустрічах із виборцями.
Тимошенко наїздила 11 тис. 885 км. У західних регіонах прем’єр була 12 разів. По одному — в Луганській, Донецькій, Дніпропетровській областях та в Криму. Всі поїздки тривали день. Іноді зранку Тимошенко з’являється у Кабміні, в обід летить у регіон і до ночі повертається в столицю. Такі пересування можливі тільки літаком.
Богословська за останні півтора місяця не була на жодному із 13 засідань Верховної Ради. Здебільшого їздила Кримом та промисловими регіонами — Запоріжжям, Харківщиною, Донеччиною. У вівторок уперше побувала на Західній Україні.
Богословська каже, що не любить зустрічей, на які ”зганяють людей”. Намагається заїхати на якесь свято й спілкуватися з виборцями в неофіційній атмосфері.
Янукович — рідкісний гість у сесійній залі. Проте, з початку передвиборної кампанії був зареєстрований на всіх засіданнях Ради, окрім одного. Так, 17 і 18 листопада зареєструвався на сесії парламенту, але в цей час відвідав сім міст Запорізької та Донецької областей.
Сергій Тігіпко їздить переважно містами Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей. За день буває у кількох населених пунктах. Зустрічі з виборцями найчастіше відбуваються на підприємствах.
За останні півтора місяця популярність Тігіпка зростала найстрімкіше з-поміж усіх кандидатів. За різними опитуваннями в середині жовтня виборці йому віддавали 0,5–3,0% своїх голосів. Нині — до 7,0%.
Активно відвідує регіони і спікер Володимир Литвин. У віддалені області добирається літаком, де ближче — їздить машиною. 17 листопада заявив, що на час передвиборної кампанії узяв відпустку. Проте на роботі з’являється.
У четвер він прилетів до Львова. Кажуть, пересувався на партійних машинах. Проте, у супроводі міліції.
Лідер ”Фронту змін” Арсеній Яценюк побував у всіх регіонах. Літає рейсовими літаками або їздить власним авто.
Маршрут планує так, щоб зайвий раз не вертатися в столицю — за два-три дні об’їжджає кільканадцять населених пунктів. Всюди його команда організовує телеміст із 10 іншими містами краю.
За різними опитуваннями навесні Яценюка готові були підтримати 8–10% українців. А після 19 жовтня його рейтинг знизився на 2–4%.
Відповідь: Президентські вибори 2010
Підвожу підсумки і створюю опитування.
Тягнибок +10+10+1=21
Гриценко +10+10+3+2=25
Тігіпко +10+10=20
Янукович +10+10=20
Тимошенко + 6=6
Ющенко +6+10=16
Костенко +2=2
Хм. 7 кандидатів.
У темах присвяченим кандидатам роблю опитування з балами підтримки або непідтримки цього кандидата:
Проголосували б Ви за * на виборах 2010?
+10 балів. Так! Він кращій кандидат!
+5 балів. Він гарний, але є кращі.
0 балів. Ні, але якщо оберуть його, то нехай.
-5 балів. Ні.
-10 балів. Ні! тільки не він!
Лінки на відповідні теми:
Підвожу підсумки і створюю опитування.
Тягнибок +10+10+1=21
Гриценко +10+10+3+2=25
Тігіпко +10+10=20
Янукович +10+10=20
Тимошенко + 6=6
Ющенко +6+10=16
Костенко +2=2
Хм. 7 кандидатів.
У темах присвяченим кандидатам роблю опитування з балами підтримки або непідтримки цього кандидата:
Проголосували б Ви за * на виборах 2010?
+10 балів. Так! Він кращій кандидат!
+5 балів. Він гарний, але є кращі.
0 балів. Ні, але якщо оберуть його, то нехай.
-5 балів. Ні.
-10 балів. Ні! тільки не він!
Лінки на відповідні теми:
You must be registered for see links
,
You must be registered for see links
,
You must be registered for see links
,
You must be registered for see links
,
You must be registered for see links
,
You must be registered for see links
,
You must be registered for see links
,
You must be registered for see links
,
You must be registered for see links
. Приймайте участь у опитуванні, буде цікаво порівняти кого ви з кандидатів найбільш несприймаєте і на хто найбільш викликає протиріч.Відповідь: Президентські вибори 2010
Ми, вона і вони
У 2004 вони робили вигляд, що кажуть правду. Згодом, на парламентських виборах, вони не надто приховували, що брешуть.
Нині вони навіть не обтяжують себе необхідністю брехати – взагалі нічого не обіцяють, висловлюються мантрами. На наступних виборах вони скажуть нам – ну, вигадайте щось за нас самі, з чим ми там у вас асоціюємося?
Це однозначно свідчить за те, що політика – таки мистецтво і тому повторює всю еволюцію мистецтва, зокрема живопису. До ХІІІ ст. живопис сповідував канон, тобто не виходив за межі правил.
Далі живопис творив на полотні ілюзію життя і закон замінив технікою (перспективи, світлотінь, сфумато, тощо).
Наприкінці дев’ятнадцятого століття відкинули техніку, а на початку двадцятого відкинули і живопис.
Автор абстракціоністського полотна каже нам: відгадайте самі, з чим у вас це асоціюється.
Абстракціоністська політика очікує нас на наступних парламентських виборах, а поки що погляньмо на мантри з білбордів, які вже позбавлені сенсу, але все ще зберігають форму (скоро там не стане не тільки слів, але навіть портретів – лише чорні квадрати та різнокольорові примхливі плями).
Як і належить мистецтву після декадансу, панує фрік стайл. Без сорок восьмої хромосоми не проникнешся.
Вона працює, вона переможе, вона – це Україна, вона вже не обіцяє ані професійну армію, ані наступну тисячу гривень, нічого конкретного, вона ставить на частоту повторень, на чисту сугестію, вона апелює вже не до головного, але до спинного мозку виборця і правильно робить, вона таки найкраще відчула дух доби.
“Перший непрохідний” тому і не прохідний, що все ще прагне обтяжувати прикол зайвим розумуванням. Державний службовець першого рангу оголошує себе ворогом держави, але не полишає ні державну службу, ні претензію на вищу державну посаду. А ми вважали, що він, як і всі його колеги, лише ворог народу.
Литвин непогано почав, коли вирішив використовувати лише останній склад власного прізвища і «вона» протиставити «він». Проте згодом не втримався: «Тільки Литвин гідний бути президентом» - це, поза сумнівом, смішно, і це добре, але переводить його в розряд «вони», з якого він міг би виділитися, як «він».
Невдало виступив у цьому сезоні наш улюбленець Арсеній. Здавалося б, його кампанія, найбільш дуркувата з усіх, обіцяла неабиякий успіх, проте Арсеній не врахував найважливішого (позаяк усі українські користувачі Інтернету є потенційними кандидатами в президенти, зрештою, чим вони гірші за Арсенія, їм необхідно уважно поставитися до нижческазаного): з виборцем можна робити все що завгодно – його можна голубити, його можна лякати, його можна смішити, з нього можна витискати сльозу, і лише одне недопустиме: йому не можна загадувати загадок. За незрозуміле не голосують! Все має бути просто. Найкраще, коли виборець відчуває себе трохи розумнішим за свого кандидата, тоді він не відчуває небезпеки.
Арсеній загнав всіх у ступор: що воно означає, всі ці смуги, всі ці дивні словосполучення? – питав у себе виборець і мігрував до Тігіпка.
До речі, відставання Юлі від Януковича зумовлене виключно тим, що вона занадто чітко висловлюється. Побільше б мичала – більше б мала. Шибко розумна – це відлякує базовий електорат.
Між тим Янукович дуже вдало побудував свою кампанію на контрасті з дуркуванням опонентів. Він притримується стилю заводської багатотиражки. Кампанія в дусі початку дев’яностих, слогани – ніби запозичені заголовки статей газети «Сільські Вісті».
«Україна для людей» - таке собі миле ретро. Інші кандидати вже майже переконали нас, що Україна для метеликів.
В цілому, кандидати не обманули наших очікувань. Коли шведські офіцери зі шпагами з’явились до членів регентської ради і попросили їх негайно забиратися геть і звільнити місце юнакові Карлу ХІІ, один з регентів перед тим як піти зауважив: пропозиція лаконічна, але насичена надзвичайно глибоким змістом!
У Швеції регентська рада складалася з п’яти чоловік, у нас вона нараховує 30 мільйонів, а щодо іншого – все те саме. Лаконічні пропозиції насичені мабуть глибоким змістом. Не будемо обманюватися щодо власних можливостей вибору. Далі їхньому бадьорому живопису протиставимо нашу мінорну поезію:
Я не обираю батьків, батьківщину, буття,
Орієнтацію, стать і сумління. Біблійна вівця
Не обирає собаку, ні вовка, ані пастушка…
Здібностей не обираю, смаків і доби
Де народитися – до революції? Після війни?
Вроджених якостей не вибираю, спадкових хвороб,
Ні вчених, що череп мій років за тисячу смикнуть
Чи через п’ятсот.
Здатність до вибору не вибираю і волі свободу.
Це нам нав’язує Бог і кожному творить породу.
І здатність збагнути, що вибору мало на всіх,
Святість дається згори, але я можу вибрати гріх –
Сходити на вибори і депутату додати процента.
Ще смерть можу вибрати і президента.
Ми, вона і вони
У 2004 вони робили вигляд, що кажуть правду. Згодом, на парламентських виборах, вони не надто приховували, що брешуть.
Нині вони навіть не обтяжують себе необхідністю брехати – взагалі нічого не обіцяють, висловлюються мантрами. На наступних виборах вони скажуть нам – ну, вигадайте щось за нас самі, з чим ми там у вас асоціюємося?
Це однозначно свідчить за те, що політика – таки мистецтво і тому повторює всю еволюцію мистецтва, зокрема живопису. До ХІІІ ст. живопис сповідував канон, тобто не виходив за межі правил.
Далі живопис творив на полотні ілюзію життя і закон замінив технікою (перспективи, світлотінь, сфумато, тощо).
Наприкінці дев’ятнадцятого століття відкинули техніку, а на початку двадцятого відкинули і живопис.
Автор абстракціоністського полотна каже нам: відгадайте самі, з чим у вас це асоціюється.
Абстракціоністська політика очікує нас на наступних парламентських виборах, а поки що погляньмо на мантри з білбордів, які вже позбавлені сенсу, але все ще зберігають форму (скоро там не стане не тільки слів, але навіть портретів – лише чорні квадрати та різнокольорові примхливі плями).
Як і належить мистецтву після декадансу, панує фрік стайл. Без сорок восьмої хромосоми не проникнешся.
Вона працює, вона переможе, вона – це Україна, вона вже не обіцяє ані професійну армію, ані наступну тисячу гривень, нічого конкретного, вона ставить на частоту повторень, на чисту сугестію, вона апелює вже не до головного, але до спинного мозку виборця і правильно робить, вона таки найкраще відчула дух доби.
“Перший непрохідний” тому і не прохідний, що все ще прагне обтяжувати прикол зайвим розумуванням. Державний службовець першого рангу оголошує себе ворогом держави, але не полишає ні державну службу, ні претензію на вищу державну посаду. А ми вважали, що він, як і всі його колеги, лише ворог народу.
Литвин непогано почав, коли вирішив використовувати лише останній склад власного прізвища і «вона» протиставити «він». Проте згодом не втримався: «Тільки Литвин гідний бути президентом» - це, поза сумнівом, смішно, і це добре, але переводить його в розряд «вони», з якого він міг би виділитися, як «він».
Невдало виступив у цьому сезоні наш улюбленець Арсеній. Здавалося б, його кампанія, найбільш дуркувата з усіх, обіцяла неабиякий успіх, проте Арсеній не врахував найважливішого (позаяк усі українські користувачі Інтернету є потенційними кандидатами в президенти, зрештою, чим вони гірші за Арсенія, їм необхідно уважно поставитися до нижческазаного): з виборцем можна робити все що завгодно – його можна голубити, його можна лякати, його можна смішити, з нього можна витискати сльозу, і лише одне недопустиме: йому не можна загадувати загадок. За незрозуміле не голосують! Все має бути просто. Найкраще, коли виборець відчуває себе трохи розумнішим за свого кандидата, тоді він не відчуває небезпеки.
Арсеній загнав всіх у ступор: що воно означає, всі ці смуги, всі ці дивні словосполучення? – питав у себе виборець і мігрував до Тігіпка.
До речі, відставання Юлі від Януковича зумовлене виключно тим, що вона занадто чітко висловлюється. Побільше б мичала – більше б мала. Шибко розумна – це відлякує базовий електорат.
Між тим Янукович дуже вдало побудував свою кампанію на контрасті з дуркуванням опонентів. Він притримується стилю заводської багатотиражки. Кампанія в дусі початку дев’яностих, слогани – ніби запозичені заголовки статей газети «Сільські Вісті».
«Україна для людей» - таке собі миле ретро. Інші кандидати вже майже переконали нас, що Україна для метеликів.
В цілому, кандидати не обманули наших очікувань. Коли шведські офіцери зі шпагами з’явились до членів регентської ради і попросили їх негайно забиратися геть і звільнити місце юнакові Карлу ХІІ, один з регентів перед тим як піти зауважив: пропозиція лаконічна, але насичена надзвичайно глибоким змістом!
У Швеції регентська рада складалася з п’яти чоловік, у нас вона нараховує 30 мільйонів, а щодо іншого – все те саме. Лаконічні пропозиції насичені мабуть глибоким змістом. Не будемо обманюватися щодо власних можливостей вибору. Далі їхньому бадьорому живопису протиставимо нашу мінорну поезію:
Я не обираю батьків, батьківщину, буття,
Орієнтацію, стать і сумління. Біблійна вівця
Не обирає собаку, ні вовка, ані пастушка…
Здібностей не обираю, смаків і доби
Де народитися – до революції? Після війни?
Вроджених якостей не вибираю, спадкових хвороб,
Ні вчених, що череп мій років за тисячу смикнуть
Чи через п’ятсот.
Здатність до вибору не вибираю і волі свободу.
Це нам нав’язує Бог і кожному творить породу.
І здатність збагнути, що вибору мало на всіх,
Святість дається згори, але я можу вибрати гріх –
Сходити на вибори і депутату додати процента.
Ще смерть можу вибрати і президента.
![[^13Alex^]](/data/avatars/m/18/18017.jpg?1391470371){kind=avatar}
[^13Alex^]
Зажраный Урод!
Петя Бампер Наш Президент!
You must be registered for see links
DRUG
All Hope Is Gone...
- Статус