Російсько-Українськи відносини.
- Автор теми mangust
- Дата створення
Jagger
Повелитель Зерга
Re: Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
Заявления я не катаю, да и не милиции это дело. Просто давайте не забывать что мы пока живем в "правовом" государстве и жизнь регламентирует право, а не дуло автомата. А диктатура ствола онестрельного оружие в "правовом" государстве считается преступлением и наказывается соответствующим образом. Таковы реалии. Ваши права заканчиваются там, где начинаются права других и их права для вас неприкосновенны, равно как и ваши права неприкосновенны для окружающих. Вот и все
Заявления я не катаю, да и не милиции это дело. Просто давайте не забывать что мы пока живем в "правовом" государстве и жизнь регламентирует право, а не дуло автомата. А диктатура ствола онестрельного оружие в "правовом" государстве считается преступлением и наказывается соответствующим образом. Таковы реалии. Ваши права заканчиваются там, где начинаются права других и их права для вас неприкосновенны, равно как и ваши права неприкосновенны для окружающих. Вот и все
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
В "правовій" державі єдиний законний метод відстояння своїх прав - це "катати заяви" в міліцію. Адже навіть якщо ви дасте тому хто вас образить по пиці - це вже не законно і може затягнути навіть на в'язницю (в залежності від того як дасте).
Я ж мав на увазі реалії воєнного часу, а на війні цівільне право втрачає свою юрисдикцію...
В "правовій" державі єдиний законний метод відстояння своїх прав - це "катати заяви" в міліцію. Адже навіть якщо ви дасте тому хто вас образить по пиці - це вже не законно і може затягнути навіть на в'язницю (в залежності від того як дасте).
Я ж мав на увазі реалії воєнного часу, а на війні цівільне право втрачає свою юрисдикцію...
Jagger
Повелитель Зерга
Гг! Я в правовом государстве в случае угрозы мне физической расправы я имею право даже убить обидчика. Опять таки пользуясь законом о защите своей жизни и своего имущества. Но военное положение у нас не вы вводите и не выши национально озабоченные дружбаны. А не приведи господь прийдет заворуха, тогда посмотрим кто кому)))) А сейчас одни разговоры про это уже уголовное дельце. Вам же не охота иметь проблемы с законом? Вот и укратите свой фашистский и сепаратистский пыл.
Jagger
Повелитель Зерга
)))) Вы со мною недостаточно знакомы! Про самооборону я зная практически все, но разговор не про это. Пока что не вы не ваши дружбаны даже посмотреть крыво без угрозы попасть за рещетку никакого права не имеете, тем более обьявлять ЧП и про помощи оружия продвигать вашего "фюрера" к верхушки власти. За это легко и на законных основаниях можно и в ящик игрануть. Даже одна идея высказанная вслух уже грозит проблемами с законом.
Відповідь: Re: Російсько-Українськи відносини.
Хіба? І за якою ж статтею у нас тепер за "кривий погляд" садять?
Він не мій фюрер. Я просто для прикладу навів, щоб прізвище було вам більш-менш знайоме. І ні хто не збирається проголошувати ніяке "ЧП", мова йшла про ситуацію, що виникне в результаті зовнішньої агресії і створення воєнного стану. Ви не уважно слідкуєте за темою розмови.
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
До уваги курортників
Російський посол в Україну призначений, але не надісланий. Американський посол в Україну не призначений й не надісланий, інакше б йому довелося вислуховувати в Києві багато питань, на які немає відповіді. Зокрема, щодо того, яким чином США захищатимуть територіальну цілісність України згідно попередньо наданих гарантій.
Свого часу Штати ігнорували воєнні приготування Іраку щодо Кувейту. Хусейн звик до співробітництва з американцями під час війни з Іраном. Американський посол у Багдаді не проявляв жодної зацікавленості долею Кувейту. Хусейн вирішив, що має карт-бланш і американці одержали привід для початку нової глобальної інтриги на Близькому Сході. Подібним чином США провокували Мілошевича, щоб мати можливість переформатувати Балкани.
Поза сумнівом, нині Москву заохочують до агресії проти України. США занепокоєні перспективою тісної співпраці ЄС з РФ. В результаті війни за Крим, така співпраця стане неможливою.
Для України ситуація ускладнюється також і тим, що Америка не зацікавлена окупувати Росію, як Ірак чи розчленувати, як Югославію.
Функція Росії — лякати Європу і стримувати Китай. Довга кривава возня в Україні сприятиме гальванізації НАТО і виникненню нових протиріч у Євросоюзі. Війна буде спровокована діями Чорноморського Флоту Росії. У 1993 році, під час грузино-російської війни в Абхазії, Чорноморський флот був задіяний для висадки десанту в районі Ткварчелі. Тоді він формально перебував під подвійним російсько-українським керівництвом, але українська сторона не була поставлена до відома про плановану операцію і не одержала звіту після її завершення.
У 2008 році Чорноморський флот був задіяний для знищення грузинських кораблів в порту Поті.
З формальної точки зору Грузія мала право здійснити удар у відповідь по базі Чорноморського флоту, тобто по території України.
Якщо не брати до уваги ці малозначущі у військовому відношенні, але небезпечні у політичному сенсі епізоди, починаючи з Кримської війни 1854 р., Чорноморський флот діє не на морі, а на суші. Команда затоплює кораблі, а матроси копають шанці в Севастополі. Флот не відіграв жодної ролі під час обох світових воєн. Нині в разі великої війни, наприклад з НАТО, всі бойові завдання флоту в акваторії Чорного моря має вирішувати авіація. Тому витрати на перебування Чорноморського флоту у Севастополі обґрунтовані лише намірами використати особовий склад флоту для анексії Криму. Для цього в останні дні збільшується чисельність морської піхоти. Водночас готуються до перекидання до Криму російської «частини» в Приазов'ї.
Кризові явища в РФ наростають іще швидше, ніж в Україні. Експерти пророкують вичерпання за рік стабілізаційного фонду, різке погіршення рівня життя більшості населення. Посилюється визиск регіонів, що викликає ненависть до Кремля з боку регіональної еліти. Загальне незадоволення має бути каналізоване в агресію назовні. Падіння популярності центральної влади може компенсуватися збільшенням ура-патріотичних настроїв і піднесенням від нових територіальних надбань й «відновлення історичної справедливості». З цієї точки зору Крим — ідеальний об'єкт для агресії. Останні роки Москва створювала і фінансувала сепаратистські організації, телеканали і видання на всьому півдні України, а не тільки в Криму. Бойовий потенціал сепаратизму — нульовий, проте Москві вдалося створити враження, що «проблема існує». Віртуальна «російська меншість» буде захищатися реальними підрозділами морської піхоти.
Москва сподівається на меншовартісність українського істеблішменту. Президентські вибори в Україні вже перетворювалися на змагання за місце представника інтересів Москви в Україні. Якщо Янукович обіцяє захищати гуманітарні й політичні інтереси Росії, то Тимошенко виступає захисником її економічних надбань, зокрема, вже нині Кабінет Міністрів України випереджаючими темпами фінансує Російський Газпром.
Навіть у нинішньому дезорганізованому, недофінансованому стані українські Збройні Сили здатні зробити нецікавою для Москви військову авантюру в Криму, проте політичне керівництво України, здається, вже морально готове до капітуляції.
Українське суспільство бореться з небезпекою тим, що ігнорує її. Українська преса робить титанічні зусилля, аби не називати речі своїми іменами.
Про таких як ми Мухамад казав: «маловіри, коли вони побачать, що небо розвалюється на шматки й падає на їхні голови, вони казатимуть — це всього лише накопичення хмар».
Лишається сподіватися на те, що війна поверне український народ до його природного стану — до спротиву. Південь України знаходиться майже на широті Північного Кавказу — це зобов'язує.
Як вчив один тренер з боксу: всі падають – не всі підіймаються. Ми піднімемося.
До уваги курортників
Російський посол в Україну призначений, але не надісланий. Американський посол в Україну не призначений й не надісланий, інакше б йому довелося вислуховувати в Києві багато питань, на які немає відповіді. Зокрема, щодо того, яким чином США захищатимуть територіальну цілісність України згідно попередньо наданих гарантій.
Свого часу Штати ігнорували воєнні приготування Іраку щодо Кувейту. Хусейн звик до співробітництва з американцями під час війни з Іраном. Американський посол у Багдаді не проявляв жодної зацікавленості долею Кувейту. Хусейн вирішив, що має карт-бланш і американці одержали привід для початку нової глобальної інтриги на Близькому Сході. Подібним чином США провокували Мілошевича, щоб мати можливість переформатувати Балкани.
Поза сумнівом, нині Москву заохочують до агресії проти України. США занепокоєні перспективою тісної співпраці ЄС з РФ. В результаті війни за Крим, така співпраця стане неможливою.
Для України ситуація ускладнюється також і тим, що Америка не зацікавлена окупувати Росію, як Ірак чи розчленувати, як Югославію.
Функція Росії — лякати Європу і стримувати Китай. Довга кривава возня в Україні сприятиме гальванізації НАТО і виникненню нових протиріч у Євросоюзі. Війна буде спровокована діями Чорноморського Флоту Росії. У 1993 році, під час грузино-російської війни в Абхазії, Чорноморський флот був задіяний для висадки десанту в районі Ткварчелі. Тоді він формально перебував під подвійним російсько-українським керівництвом, але українська сторона не була поставлена до відома про плановану операцію і не одержала звіту після її завершення.
У 2008 році Чорноморський флот був задіяний для знищення грузинських кораблів в порту Поті.
З формальної точки зору Грузія мала право здійснити удар у відповідь по базі Чорноморського флоту, тобто по території України.
Якщо не брати до уваги ці малозначущі у військовому відношенні, але небезпечні у політичному сенсі епізоди, починаючи з Кримської війни 1854 р., Чорноморський флот діє не на морі, а на суші. Команда затоплює кораблі, а матроси копають шанці в Севастополі. Флот не відіграв жодної ролі під час обох світових воєн. Нині в разі великої війни, наприклад з НАТО, всі бойові завдання флоту в акваторії Чорного моря має вирішувати авіація. Тому витрати на перебування Чорноморського флоту у Севастополі обґрунтовані лише намірами використати особовий склад флоту для анексії Криму. Для цього в останні дні збільшується чисельність морської піхоти. Водночас готуються до перекидання до Криму російської «частини» в Приазов'ї.
Кризові явища в РФ наростають іще швидше, ніж в Україні. Експерти пророкують вичерпання за рік стабілізаційного фонду, різке погіршення рівня життя більшості населення. Посилюється визиск регіонів, що викликає ненависть до Кремля з боку регіональної еліти. Загальне незадоволення має бути каналізоване в агресію назовні. Падіння популярності центральної влади може компенсуватися збільшенням ура-патріотичних настроїв і піднесенням від нових територіальних надбань й «відновлення історичної справедливості». З цієї точки зору Крим — ідеальний об'єкт для агресії. Останні роки Москва створювала і фінансувала сепаратистські організації, телеканали і видання на всьому півдні України, а не тільки в Криму. Бойовий потенціал сепаратизму — нульовий, проте Москві вдалося створити враження, що «проблема існує». Віртуальна «російська меншість» буде захищатися реальними підрозділами морської піхоти.
Москва сподівається на меншовартісність українського істеблішменту. Президентські вибори в Україні вже перетворювалися на змагання за місце представника інтересів Москви в Україні. Якщо Янукович обіцяє захищати гуманітарні й політичні інтереси Росії, то Тимошенко виступає захисником її економічних надбань, зокрема, вже нині Кабінет Міністрів України випереджаючими темпами фінансує Російський Газпром.
Навіть у нинішньому дезорганізованому, недофінансованому стані українські Збройні Сили здатні зробити нецікавою для Москви військову авантюру в Криму, проте політичне керівництво України, здається, вже морально готове до капітуляції.
Українське суспільство бореться з небезпекою тим, що ігнорує її. Українська преса робить титанічні зусилля, аби не називати речі своїми іменами.
Про таких як ми Мухамад казав: «маловіри, коли вони побачать, що небо розвалюється на шматки й падає на їхні голови, вони казатимуть — це всього лише накопичення хмар».
Лишається сподіватися на те, що війна поверне український народ до його природного стану — до спротиву. Південь України знаходиться майже на широті Північного Кавказу — це зобов'язує.
Як вчив один тренер з боксу: всі падають – не всі підіймаються. Ми піднімемося.
Jagger
Повелитель Зерга
Re: Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
Параноидальный бред. Причем скоро так себя напугают что в штаники накладут.
Параноидальный бред. Причем скоро так себя напугают что в штаники накладут.
Відповідь: Re: Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
Ми цього не боїмося, ми очікуємо з нетерпінням. Боїтеся як раз ви...