Російсько-Українськи відносини.

Jagger

Повелитель Зерга
Stein! Не смешите окружающих! Почему тогда до сих пор сидишь у компа а не гасишь с пулемета по прохожим?
 

mangust

патріот
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.

 

Stein

Well-Known Member
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.

Єднанню слов'янських народів заважає РФ

На противагу стереотипам, що склалися останніми роками, “єднання братніх слов'янських народів” не є прерогативою кремлівських шовіністів. Тобто, це гасло експлуатує російська верхівка, але насправді, саме ідея слов'янської інтеграції є протиставленням імперіалізму Москви. Таке єднання можливе лише після розпаду РФ.

Утворення Європейського Союзу стало можливим лише після того, як Великобританія відмовилась від власної імперії, аби заручитися допомогою своєї колишньої американської колонії у війні з Гітлером. Франція звільнилася від Алжиру. А Німеччина в ході двох Світових воєн залишила свої претензії на те, щоб перекроїти колоніальний світ на свою користь.

Два важливих фактори: основні гравці відмовилися від колоніальної політики й те, що адміністративним центром обрано нейтральний Брюссель. Невиразне в історичному контексті містечко на нейтральній території, що лежить в трикутнику Лондон-Париж-Берлін. Очевидно, Європейський Союз був би неможливим зі столицею в Берлині, або Парижі.

Коли ми говоримо про Європу, маємо на увазі в першу чергу Німеччину (разом із Австрією), Британію та Францію. Різні за релігійною ознакою: німецький протестантизм, розкольники-англіканці та “улюблена донька католицької церкви” - Франція. Всю історію Європи вони конфліктували одне з одним. Навіть війни з іншими країнами велися з огляду на те, щоб не посилити чи не надто послабити когось із цієї трійці. Тим не менше, ЄС неможливий без кого-нубудь із них.

Очевидно, що за аналогією з Європою “трьома китами” слов'янського світу є Україна, західна частина РФ та Польща. Остання наразі перебуває в ЄС у доволі пригніченому стані, й тому в майбутньому може бути зацікавлена в слов'янських проектах.

Якщо до вибору центру слов'янської інтеграції підходити за геометричними аналогіями Євросоюзу, то в трикутнику Москва-Київ-Варшава знаходимо Гомель. Можливо, політично більш вдалою столицею міг би стати Тирасполь. Проте, питання лишається відкритим. Головне, щоб це було тихе, спокійне містечко. Москва залишиться бізнес-центром. Київ — духовним. Варшава — кватиркою в Європу.

Наразі найбільш далека від ідеї єднання слов'янських народів саме Москва. Вона продовжує утримувати свою імперію тоді, коли це стало не лише застарілою але й украй невигідною практикою. Колонії з експлуатованих центром перетворилися на дотаційних паразитів. Толерантність до митрополії купується нафтодоларами і небаченими раніше правами.

Лише Росія і Штати лишилися колоніальними країнами. Проте, навіть США не дозволяють собі розкіш утримувати колонії. Ірак ніколи не стане 51-м штатом і його громадяни не користатимуться американськими соціальними гарантіями. Натомість Росія утримує. За рахунок експлуатації слов'янського народу та власних надр.

Не може бути й мови про слов'янське єднання, поки на додаток до Новгороду йде Махачкала та Грозний. Як Євросоюз був неможливий за Третього Рейху, так відновлення Русі неможливе за “Третього Риму”.
 

Stein

Well-Known Member
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.

До першого з‘їзду російської опозиції у Києві

Європейські країни поділяються на ті, яким поталанило, й ті, яким не поталанило, тобто ті, які подалі від Москви й ті, які поруч.

Найбільше страждають самі росіяни (у них така карма), а після них – українці. Втім, творчий геній нашого народу завжди проявляється через втечу: українці масово мігрують на протилежний бік Європи, до Португалії. Нова квітуча Україна постане на березі Атлантики, а береги Дніпра поступово засадять цибулею корейці, їм все одно, де поневірятися.

Москва назвала себе третім Римом тому, що соромилась того, що вона другий Сарай. Події розвивалися наступним чином: спочатку монголи завоювали Китай завдяки перевагам своєї тактики, а згодом всіх інших завдяки перевагам запозиченої в китайців бюрократії. Орда – це мандрівна бюрократія. Тому Чінгізіди могли ефективно мобілізувати ресурси підкорених територій. Москва стала одним з їхніх периферійних бюрократичних центрів. Успіхів на цій ниві Москві вдалося досягнути ціною відмови від всього людського – чиста бюрократія, не пом‘якшена жодною традиційною мораллю, етнічним сентиментом або душевними метаннями володарів (Ключевський зауважував, що всі Московські князі до Василя ІІІ включно були навдивовижу сірими персонажами, пласкими, як типові голови районних адміністрацій).

Історія Московії – це історія зросту бюрократичної ракової пухлини, але не історія етногенези.

Великоросійський етнос поступово складався зовні «золотого кільця», натомість Московська область ще в середині ХІХ ст. розмовляла фінськими говірками.

Росіяни лишились гумусом для московсько-петербурзької бюрократії навіть після наполеонівських воєн, коли їх вирішили об‘явити «титульною нацією» імперії.

Взагалі, тоталітаризм нерідко поверх трупів продукує цікаву естетику, високий стиль (ампір, італійський фашиський авангардизм, чорна магія свастики, тощо). Більшовицька Москва теж спромоглася на військові паради і сталінські висотки, проте, всередині себе правлячий прошарок культивував напрочуд потворні форми: всі ці нескінчені профспілкові збори, бюро, секретарі, резолюції, неоковирні, важкі «мов пудові гирі» звороти радянської преси, догани по партійній лінії, огидні гімнастерки з петлицями, портфелі і папки, «член політбюро», «председатель президиума Верховного Совета», партхозактив, пайки, спецрозподільники – сірий сатанізм, квінтесенція казенщини.

Жодна країна не могла існувати без бюрократії, проте Росія – це країна для бюрократії.

Пекло організоване такими самими коридорами, де душі придушені тою самою чорною нудьгою.

Рак ефективніший за будь-який організм, Москва сильніша за всі народи, які підминає. Вона спотворює розум. Чи можуть кури бути патріотами птахофабрики? А росіянам вдається бути патріотами Москви.

Українська бюрократія ніколи не переможе російську, бо навіть українським бюрократам огидні власні бюрократичні функції. Україна може вижити тільки через культивування протилежного – свободи. Ми маємо сильно перегинати у справі непокори: максимально скоротити кримінальний кодекс, податки, чисельність правоохоронних органів. Позбавити бюрократію монополії на насильство, підтримувати будь-яке підпілля в Росії, експортувати свободу. Хоча є альтернатива: Португалія, уборка цитрусових.

Місія України – хіміотерапія Євразії, пересадка кісного мозку російському нечорнозем‘ю і тоді збудеться мрія поета щодо московського бюрократичного монстра:

«З ним тільки меч
І зразу межі очі
Щоби не встиг роззявити іклА…
Ну от і все: заграва серед ночі
Нарешті світло де була Москва!»
 

mangust

патріот
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.

Об’єднати Росію та Україну вимагають 13% росіян

У вересні соціологи зафіксували відчутні зміни у ставленні росіян до зовнішньополітичних партнерів країни. Так, більше половини наших громадян (53%) заявили про своє позитивне ставлення до США, хоча ще в травні такий настрій був у трохи більше третини респондентів (36%), повідомили в Левада-центрі, зазначивши, що останній раз такі позитивні настрої росіян спостерігалися в 2007 році.

Краще росіяни почали відгукуватися і про Європейський Союз - у вересні 63% респондентів заявили про позитивне ставлення до цієї спільноти проти 57% три місяці тому.

Покращились оцінки росіянами України, наблизившись до рівня, зафіксованого влітку 2008 року (55%), зазначили в Левада-Центрі. Згідно з останнім опитуванням, у даний час 46% росіян позитивно відгукуються про Україну проти 34% у травні.

Їх 1600 учасників опитування в 46 регіонах РФ 33% заявили про те, що погано ставляться до США, 19% - до ЄС, 44% - до України.

Висловлюючи свою думку щодо майбутнього відносин з Україною, 55% опитаних росіян вважають, що наші країни мають бути "незалежними, але дружніми: з відкритими кордонами, без віз і митниць".

Чверть респондентів (25%) вважають, що відносини наших двох країн повинні бути такими ж, як з іншими державами - "з закритими кордонами, візами, митницями". При цьому 13% респондентів пропонує Росії та Україні об'єднатися в одну державу.

За даними Левада-центру, у вересні практично не змінилося ставлення росіян до Грузії (переважають негативні оцінки: 65% проти 25%) і до Білорусі (переважають позитивні відповіді: 80% проти 11%).

Як повідомлялося, з березня 2005 по вересень 2009 року на 45% зросло число українців, які оцінюють відносини України і РФ як погані.
 

Azik1982

С нами Бог!
Медведев: Ющенко смог довести российско-украинские отношения до невиданно низкого уровня
Российский президент Дмитрий Медведев сказал, что отношения между Россией и Украиной резко ухудшились в результате ряда решений, которые были приняты украинским президентом Виктором Ющенко, передают "Вести.Ru".

Медведев уточнил, что обращаясь к украинскому президенту с посланием, он "хотел привлечь внимание к тому, почему наши отношения с Украиной деградировали до небывалого уровня". Президент России отметил, что причина этих изменений очень проста: "мой коллега принял определенные политические решения, преследовавшие именно такие цели".

Он также отметил, что письмо к Ющенко достигло своих целей.

"Не мне судить, удалось ли достигнуть Виктору Ющенко поставленных целей в экономике, хотя это вряд ли, но политических целей он достиг - ему удалось довести российско-украинские отношения до невиданно низкого уровня", - отметил Медведев.
 

Azik1982

С нами Бог!
Re: Ответ: Відповідь: Ответ: Росія-Україна,на порозі війни?

А вот это уже прямые угрозы.
Или ты хочешь чтобы Россия изза таких как ты вобще границу закрыла и я был бы вынужден пахать здесь на тебя задаром?
Нифига! Я увидел как там живут люди и на хахолских панов-кровопийц пахать за копейки никогда уже не буду!
Так что смотри чтобы кое где в других местах бомбы рваться не начали...
100 % поддерживаю
 

Yurij

observer
Сообщение от Tigr
А вот это уже прямые угрозы.
Или ты хочешь чтобы Россия изза таких как ты вобще границу закрыла и я был бы вынужден пахать здесь на тебя задаром?
Нифига! Я увидел как там живут люди и на хахолских панов-кровопийц пахать за копейки никогда уже не буду!
Так что смотри чтобы кое где в других местах бомбы рваться не начали...


На московских господ оно конечно пахать престижнее :)

А вообще все претензии московитов к нам лишены всякого здравого смысла, вот об этом:

Престольная ода
Московия нуждается в сочувствии. Ей не суждено повзрослеть. Она обречена пожизненно оставаться неуравновешенным подростком, которому не терпится быть значимым. Ее отношения с Киевом — это типичный конфликт капризного малолетки с терпеливым родителем.
Каждый московит на клеточном уровне помнит о своем происхождении, и его любовь к Малороссии больно переплетается с претензией на место хозяина в родительском доме. Как и всякий жаждущий взрослости ребенок, Московия примеряла мамину бижутерию, пробовала косметику, облачалась в отцовские одежды, хвасталась его старыми наградами и воровала в пыльном кабинете запретные книги с картинками.
Любой психолог знает, что это нормальное явление. Когда человек хочет быть на кого-то похожим, он начинает с присвоения его личных вещей, подражает его голосу, жестам и потом уже не видит разницы между собой и объектом подражания. Стоит кому-то подчеркнуть: “Я — киевлянин”, — московит тотчас пожимает плечами и задает вопрос: “А в чем разница?” Несмотря на очевидные различия, Московия давно утратила способность их замечать. Логика и здравый смысл здесь не работают. Только глубинные образы, рефлексы и чувства.
Вся история Московии — это нагромождение подростковых комплексов, погоня за несбыточной мечтой быть взрослой, уважаемой личностью, имеющей собственных детей. Игнорируя неразвитость своих детородных органов, она активно играет в “дочки-матери” со всеми, кто ее окружает. Ей тяжело смириться с мыслью, что она всего лишь часть плодовитой жизни славянской империи Киевской Руси.
В понятии “великоросс” скрывается избалованный недоросль Митрофанушка, которому остро хочется чего-то очень взрослого, например женитьбы. Московия постоянно бросается в тинейджерские крайности, периодически увлекаясь иностранщиной, вызывающими, яркими аксессуарами гигантомании, спиртной бравады, суицидной демонстративностью и надругательствами над родительскими святынями, привычками и традициями. Порывы ее незрелых страстей изредка сменяются любовным экстазом и уважением родительских прав.
Киевская Русь все принимает как должное, снисходительно любуясь своим буйным ребенком. Она безропотно отдавала ему все, что он просил, незаметно делала щедрые подарки и даже освоила его молодежный сленг.
Когда Московии запретили безраздельно хозяйничать в родительской комнате, она вдруг ощутила дискомфорт. Дележ семейного имущества понятен ей только на уровне юридических умозаключений, но абсолютно неприемлем на уровне духовном. Правдами и неправдами она продолжает рваться в запертые апартаменты и требует к себе внимания. Но Русь хочет другого. В ее солидном возрасте воспитание несовершеннолетних —занятие утомительное и опасное. Она намеревается пожить немного для себя, покуда дом еще не сгорел от пиротехнических фантазий молодого любознательного экспериментатора.
Что из этого всего выйдет? Киеву придется нести ответственность за тех, кого он создал и выкормил. Московия же будет по-прежнему стоять на его пороге и дышать в затылок перегаром. Обладание костями былинного Ильи Муромца стоит недешево. Справедливо размахивая счетами за коммунальные услуги, Московия получает некоторое удовлетворение. Но семейные дрязги — процесс бесконечный. Наследникам необходимо иметь наследство и родословные документы. Поэтому у Киева небогатый выбор. Чтобы сохранить свое достоинство, он обязан соответствовать своему легендарному прошлому. Имперский дух его престола снова должен притягивать взоры.
 
Зверху