Історія держав

  • Автор теми Зверюга.ua
  • Дата створення

Stein

Well-Known Member
Відповідь: Re: Крест Иуды

Своих соратников, бросив их на поле боя.
Його соратники воювали разом з ним.
Свою Родину, сбежав за границу.
Він воював за свою Батьківщину як міг. Але його армія зазнала поразки і йому довелося відступити.
З такою логікою можна закидати ті самі звинувачення Червоній армії, що здала Україну німцям.
Свою совесть, прихватив при этом казну.
Частину російської казни (ворога на той час) на благо України? І що в цьому поганого?
 

Santolege

Забанен
Re: Крест Иуды

Одесситы на 10 гривневых купюрах на роже предателя писали "Иуда" и "Предатель".
 

hed1n.ru

стебанутый
Re: Крест Иуды

Мазепа зрадник,бо зрадив Петра?А те що російські царі від часу підписання Переяславських угод з Богданом Хмельницьким,жодного з них не виконали-це по-вашому що?
Ухты! А оказывается Переясловские "угоды" существуют? :)
 

hed1n.ru

стебанутый
Re: Відповідь: Re: Крест Иуды

Його соратники воювали разом з ним.
Это те несчастные 1500 человек которые его поддержали? ) Остальные - то послали куда подальше.
Він воював за свою Батьківщину як міг. Але його армія зазнала поразки і йому довелося відступити.
З такою логікою можна закидати ті самі звинувачення Червоній армії, що здала Україну німцям.
Чтобы создать потом государство под опекой Польши? Против которой народ восставал не раз? :)
Частину російської казни (ворога на той час) на благо України? І що в цьому поганого?
а вот это чушь!
Вся казна, которая собиралась в Малороссии, оставалась здесь же.
Когда Мазепа довел край до финансового истощения, генеральная канцелярия обратилась в Москву за деньгами на жалование охотницкому войску. Там удивились и напомнили, что "всякие доходы в Малороссии за гетманом, старшиною и полковниками, и бить челом о деньгах стыдно".

Можем непостыдно рещи, что никоторый народ под солнцем такими свободами и привилегиями и легкостью похвалиться не может, как по нашей царского величества милости, малороссийский, ибо не единаго пеняза в казну нашу во всем малороссийском краю с них брать мы не повелеваем
(с) Петр I

Одним из политических условий воссоединения Украины с Россией (Переяславская рада 1654 г.) состояло в том, что с Украины в московскую казну налоги не взимались. Ни копейки. Весь сбор податей шел исключительно в казну гетманскую. Но с условием, чтобы жалование казакам оттуда, из гетманской казны, и выплачивать. Логично? Вполне. Но не по-украински как-то. Поэтому много лет казаки сидели без жалования и... пеняли на Москву. Ни старшины, ни, тем паче, рядовые казаки к финансовым вопросам высшей украинской властью и близко не подпускались. «Нэма грошей!» — и все... Но этого мало. То есть — «маловато будет». Почему это украинская власть должна свое войско содержать? Деньги тратить? Пусть Московия платит — оприходуем. О том, что челобитная в Москву, отправленная Хмельницким в марте 1654 г., содержала пункт о казацком жаловании, кроме самого гетмана, писаря Выговского да пары приближенных, никто не знал. Возможно, и выклянчил бы Хмельницкий у Москвы еще одно жалование для своего реестра, но умер. Так что казакам, можно сказать, повезло. Они только одну зарплату за четыре года его правления не получили. А могли и две не получить...
 
Останнє редагування:

vadimv

Well-Known Member
Re: Відповідь: Re: Крест Иуды

Його соратники воювали разом з ним.
"Но паша тоже не жаловал предателей, он разрешил переправиться через Буг только королю. Тогда Мазепа в отчаянии бросился один в лодку Карла и попал все-таки на правый берег Буга. На левом же его берегу кавалерия Волконского почти тысячу шведов загнала в реку и утопила, а 500 взяла в плен."
Він воював за свою Батьківщину як міг. Але його армія зазнала поразки і йому довелося відступити.
Частину російської казни (ворога на той час) на благо України? І що в цьому поганого?
"Петр Великий разгромил шведов под Полтавой.
Мазепа тут же покинул короля, первым оказался на другом берегу Днепра вместе с несколькими старшинами и дамами. Прихватил он с собой и два бочонка с золотыми монетами. Оставляя остатки своей армии, Карл XII назначил ее главнокомандующим Левенгаупта. Когда король был уже на берегу, генерал подошел к нему:
— Ваше величество, вы знаете, я человек небогатый. Если со мной что случится, не оставьте моей жены и детей.
— Ваша просьба будет выполнена, — отвечал король, а генерал знал, что он умеет держать своё слово.
Однако Петр Великий был милостив к пленным офицерам. Шведские офицеры были людьми чести. Чтобы не сдаваться, некоторые из них топились в Днепре и даже прокалывали друг друга шпагами. Зато запорожцев Петр приказал заковать и отправить на вечную каторгу в Сибирь
А Мазепа тем временем ехал в коляске с какой-то госпожой. Даже в такой момент, на краю гибели, он не мог изменить привычкам ловеласа."
 

mangust

патріот
Відповідь: Re: Крест Иуды

Свой православный народ.
и многое другое, но у галицаев своя история видимо.
Церковні споруди, що були збудовані, реставровані або оздоблені коштом І. Мазепи

1. Києво-Печерська Лавра:

а) Троїцька надбрамна церква (1106—1108; перебудови XVII—XX ст.) відновлена коштом І.Мазепи

б) Успенський собор (1073—1089; перебудова XVII—XVIII ст.) відновлений коштом І.Мазепи (1690) + подарунки.

в) Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696—1698) побудована коштом І.Мазепи

г) Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом І.Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698—1701)

д) Церква Різдва Богородиці (1696)

2. Микільська лікарняна церква (кін.1690-х)

3. Трапезна Покрови Богородиці (кін.1690-х)

4. Вознесенська церква (1701—1705)

5. Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)

6. Микильський собор (1690—1696)

7. Богоявленський собор (1693)

8. Софіївський собор у Києві (1697—1700)

9. Дзвінниця та мури Софієвського монастиря у Києві (1699—1707)

10. Дзвінниця Пустинно-Миколаївського монастиря (др. пол. 1690-х)

11. Церква Живоначальної Трійці у Батурині (1692)

12. Церква Св. Миколи у Батурині

13. Воскресенська церква у Батурині

14. Церква Покрови Богородиці у Батурині

15.Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря

16. Успенська церква Глухівського монастиря (1692)

17. Трапезна та дзвінниця Глухівського монастиря

18. Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря

19. Мала трапезна церква Густинського монастиря

20. Покровська церква в с. Дігтярівці Новгородсіверського району Чергігівської області (1708—1709 або1710)

21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696)

22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському (поч.1700-х)

23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі (1693)

24. Дерев'яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам'янського Успенського монастиря

25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря (поч. 1700-х)

26. Храм Преображения Господня Лубенського Мгарського монастиря

27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря

28. Дерев'яний храм в ім'я Воскресіння Христового в Любечі

29. Мурована Воскресенська церква в Любечі

30. Собор Св. Миколая Макошинського Миколаївського монастиря

31. Церква в с. Мохнатин (1692) іконостас з гербом І.Мазепи,

32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку (1688)

33. Вознесенський собор у Переяславі (1700)

34. Дерев'яна церква в с. Прачі

35. Дерев'яна церква Св. Іоанна Хрестителя

36. Петропавлівська церква в Рудні (закладна дошка від 10 травня 1698 р.)

37. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові (1679—1695)

38. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові

39. П'ятницька церква в Чернігові

40. Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові

41. Церква Іоанна Предтечі в Чернігові

42. Трапезна з двобанним храмом Всіх Святих в Чернігові

43. Микільська церква у Білій Церкві (1706)

44. Братський Богоявленський монастир

45. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві

46. Корпус Києво-Могилянської академії (1703)

47. Чернігівський колегіум (1701—1702)

48. Хрестовоздвижениський собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря (1689—1709) [3]
 

hed1n.ru

стебанутый
Построить - построил. А чего ж шведов пустил разрушать?
По словам Костомарова, Мазепа и в самом деле выстроил не мало церквей, но дальше этих внешних знаков благочестия его религиозная жизнь не пошла.
Или может он со шведами об этом договорился, но его не послушали? Ещё такое не придумали новые историки?
 

mangust

патріот
Відповідь: Re: Історія держав

Построить - построил. А чего ж шведов пустил разрушать?
По словам Костомарова, Мазепа и в самом деле выстроил не мало церквей, но дальше этих внешних знаков благочестия его религиозная жизнь не пошла.
Или может он со шведами об этом договорился, но его не послушали? Ещё такое не придумали новые историки?
Знов ви все намагаєтесь переврати.Саме російськи солдати Петра І нищили наших людей не тільки у домашніх оселях чи на вулицях, а навіть і у храмах, куди тікали дітки, сподіваючись на захист Божий. Але сатана у подобі москаля не зупинявся навіть перед образами Божими…
Ці ваші "православні" руйнували храми,грабували їх,і навіть позолоту з бань здирали.Темер же ви хочете перевести все з хворої голови на здорову,свої гріхи видаючиза наші.
 

Shah

Member
А как вы относитесь к Ринату Ахметову? А? Так вот и Мазепа - тот же Ахметов, только жил на 300 лет раньше!!!
 

hed1n.ru

стебанутый
Re: Відповідь: Re: Історія держав

Знов ви все намагаєтесь переврати.Саме російськи солдати Петра І нищили наших людей не тільки у домашніх оселях чи на вулицях, а навіть і у храмах, куди тікали дітки, сподіваючись на захист Божий. Але сатана у подобі москаля не зупинявся навіть перед образами Божими…
Ці ваші "православні" руйнували храми,грабували їх,і навіть позолоту з бань здирали.Темер же ви хочете перевести все з хворої голови на здорову,свої гріхи видаючиза наші.
ух ты, этого не слышал ещё. Источник можно? :)
Нашел, Борис Васильчено,
інженер. м. Київ
 
Останнє редагування:
Зверху