О ценностях: советских, демократических, христианских

[Andy]

Фокс Малдер,
А самі б корейці і визначилися б. Принаймні, зараз йдуть активні переговори про це, без сторонніх сторін.

Ага, переговоры. Все суда вышли на оперативный простор, армия приведена в боевую готовность, а Фидель Кастро впервые обратился к американскому президенту с просьбой не допустить атомной войны!

Вот так вот они ведут активные переговоры, думают что США им снова поможет.

 

[Фокс Малдер]

Відповідь: О ценностях: советских, демократических, христианских

Кому це вона "програла"? Її просто цілеспрямовано розвалили, так само як розвалили Варшавський блок, а потім і СРСР. Ви хочете що отак от і народ Кореї "визначався"?

P.S. А "час, який розставляє крапки", це у вас маються на увазі західні спецслужби?

1)Чому Східна Німеччина програла? В школі на уроці німецької мови ми розповідаючи про НДР говорили, що населення її складає 19 млн. чоловік. А одного разу молодий вчитель, що відрізнявся новим підходом від своїх більш досвідчених колег сказав: "Це була 19 мільйонів, а зараз близько 17. Решта перебігла до ФРН". Як ви гадаєте, люди самі тікали, чи може їх ЦРУ-шники викрадали? Берлінський мур також вони зруйнували? 2 млн. викрадених - щось багатенько... Та й для руйнації стіни всіх співробітників слід було мобілізувати.
2) Наддержави і надстабільні утворення самі по собі (без військового втручання) не розвалюються. Коли щось розвалилося - то значить там "наддержавою" і не пахло. СССР програв гонку озброєння. А потім отримав смертельного економічного удару, коли були різко скинуті ціни на нафту. А країна виживала через продаж ресурсів. Погодьтеся, для "наддержави" не зовсім характерно.

 

[SlawaKPSS]

Re: Відповідь: О ценностях: советских, демократических, христианских

. Решта перебігла до ФРН". Як ви гадаєте, люди самі тікали, чи може їх ЦРУ-шники викрадали? Берлінський мур також вони зруйнували? 2 млн. викрадених - щось багатенько... Та й для руйнації стіни всіх співробітників слід було мобілізувати.
2) Наддержави і надстабільні утворення самі по собі (без військового втручання) не розвалюються. Коли щось розвалилося - то значить там "наддержавою" і не пахло. СССР програв гонку озброєння. А потім отримав смертельного економічного удару, коли були різко скинуті ціни на нафту. А країна виживала через продаж ресурсів. Погодьтеся, для "наддержави" не зовсім характерно.

+1

 

[Фокс Малдер]

Відповідь: Re: О ценностях: советских, демократических, христианских

Ага, переговоры. Все суда вышли на оперативный простор, армия приведена в боевую готовность, а Фидель Кастро впервые обратился к американскому президенту с просьбой не допустить атомной войны!

Вот так вот они ведут активные переговоры, думают что США им снова поможет.

Про об'єднання Корей розмови йдуть так само, як і про конфлікти між ними. Але все таки, розділення однієї держави - штучне...

Південна Корея запропонувала Північній об'єднатися​

Сеул, 15 серпня, 10:37

Південнокорейський президент Лі Мен Бак заявив, що возз'єднання двох Корей має пройти у три етапи, але головне - "обрати прогрес замість стагнації".

На 65-річчі визволення Південної Кореї від японського колоніального панування Президент Південної Кореї Лі Мен Бак висловив упевненість в тому, що об'єднання Кореї обов'язково відбудеться.

На думку Лі Мен Бака, возз'єднання може пройти в три етапи: встановлення миру на Корейському півострові на основі денуклеаризації, утворення міжкорейського економічного співтовариства в інтересах спільного процвітання та створення суспільства національної єдності.

"На нинішньому етапі міжкорейських відносин необхідна нова парадигма. Вкрай важливо, щоб обидві сторони обрали співіснування, а не конфронтацію, прогрес замість стагнації. Нам необхідно подолати цей стан розколу і просуватися до мети мирного об'єднання", - заявив південнокорейський лідер на церемонії з нагоди 65-річчя визволення країни від японського колоніального панування.

Він також наголосив на неприпустимості провокацій з боку Пхеньяну і закликав керівництво КНДР реально дивитися на ситуацію і не боятися змін.

Крім того, Лі Мен Бак запропонував у процесі підготовки до об'єднання двох Корей запровадити "податок на возз'єднання", попередньо обговоривши це питання на громадському рівні.

За оцінками одного з парламентських комітетів, у разі об'єднання з Північчю фінансовий тягар для Сеула наблизиться до 1,3 трлн доларів.

Раніше уряд Японії офіційно перепросив за період японського колоніального панування на Корейському півострові з 1910 по 1945 роки. У відповідь КНДР звинуватила Японію у відродженні мілітаризму.

Місцева преса попередила, що "мир і стабільність, у тому числі на Корейському півострові, можуть опинитися під загрозою, якщо операції японських мілітаристів, які бажають форсувати військове будівництво і отримати доступ до ядерної зброї, поширяться на весь Азіатсько-Тихоокеанський регіон".

You must be registered for see links

Корея: проблема об’єднання Кореї на початку ХХІ ст.​

Питання ж про перспективу об'єднання обох Корей виявилося набагато складнішим. Тут Кім Чен Ір ніяк не міг відступитися від переконань свого батька, який пропонував об'єднати дві країни у конфедерацію, зберігаючи при цьому дві адміністративні столиці та два політичних устрої. Звісно, Південна Корея — нині 11-а країна світу за економічним рівнем — на подібні поступки ніколи б і не пішла. Відповідно, численні спроби дійти якоїсь спільної думки щодо умов корейського возз'єднання зазнавали поразки. Увесь цей час країни знаходились у стані прихованої громадянської війни. і схоже, лише новому тисячоліттю належало нарешті покласти край багаторічній національній суперечці та наблизити перспективу утворення єдиної Кореї.

Справжньою історичною подією був визнаний саміт президентів КНДР Кім Чен Іра та Республіки Корея Кім Де Джуна у Пхеньяні в червні 2000 р. Під час своєї зустрічі президенти підписали угоду про взаємний ненапад та економічне співробітництво. І обговорили не менш вагоме питання про відкриття у своїх столицях місій зв'язку для сприяння возз'єднанню родин, що були розлучені під час Корейської війни. Про ефективність цієї зустрічі і, головне, про кардинальні зміни в поглядах північнокорейського керівництва, яке сьогодні готове на суттєві поступки, і свідчить те легендарне возз'єднання корейських сімей, що відбулося в середині серпня 2000 року. Важко повірити, що хтось очікував такої вражаючої сцени... Рідні, які не бачилися понад 50 років, часом й непритомніли від переповнення почуттів. Сльози невимовного болю, трагедія людських доль, гарячі обійми — безумовно, корейське суспільство сьогодні готове возз'єднатися назавжди, відкинувши всю умовність своїх поглядів...

І чи не найбільше своїми численними зрушеннями на Корейському півострові порадував усіх останній місяць. Так, 18 вересня 2000 р. нарешті було відновлено залізничну колію, що вперше за півстоліття з'єднала між собою дві столиці — Пхеньян та Сеул. До того ж Південна Корея пообіцяла паралельно збудувати автостраду, на що вже виділено 300 млн. дол. Поки що ж проводиться активне розмінування цієї території. Не Меншу увагу світової спільноти привернули до себе й міжкорейські Переговори міністрів оборони КНДР та Південної Кореї, що пройшли 25—26 вересня на південнокорейському острові Чеджу. Метою цієї зустрічі стала спроба зближення військових відомств цих країн із подальшим курсом на їх об'єднання. Що ж, схоже, лід зрушився. І останні події без перебільшення можна порівняти з падінням Берлінської стіни...

Однак визначати переможців ще рано. Адже хоча подібність історії Кореї та Німеччини сьогодні важко заперечити, умови в цих країнах, необхідно визнати, склалися абсолютно різні. Відомо, що економічний добробут східних німців був набагато вищий, ніж нині у громадян Північної Кореї. І якщо матеріальні витрати на підтримку одного східного німця лягали на плечі чотирьох західних, то в Кореї це співвідношення виразиться у значно жорсткішій пропорції: один до двох. Отже, виникає природне запитання: чи витримає Південна Корея таке економічне навантаження ? Адже за підрахунками спеціалістів, заповітне національне возз'єднання може обійтися південним від 150 мільярдів, до 1 трильйона доларів. До того ж у об'єднаній Кореї може реально виникнути загроза надлишку робочої сили, масового безробіття, інфляції, зростання злочинності і міжкласових конфліктів. Неминучий і міграційний потік північнокорейців на південь у пошуках роботи. Тому економісти ламають голову над тим, як можна було б цю лавину стримати. Для цього передусім необхідно забезпечити регулярне постачання продуктів харчування на північ і енергійно займатися перебудовою економіки.

І хоча про остаточне возз'єднання обох країн поки що не йдеться, Південна Корея, проявляючи власну ініціативу, готова й сьогодні довести актуальність цих питань і навіть більше того — можливість їх вирішення. Наразі поки що Республіка Корея охоче пообіцяла залучати КНДР до, світового співтовариства, сприяючи цим самим розширенню її зовнішніх зв'язків. Так, 27 вересня відбувся перший в історії американо- північнокорейських відносин візит представника військового відомства КНДР до Нью- Йорка. Саме тут відбулась його зустріч з керівниками Пентагону в контексті більшої відкритості Північної Кореї, остаточного розв'язання ядерного питання та військового співробітництва цих країн. Неймовірно велика кількість гучних і грізних подій у світі другої половини нинішнього жовтня трохи приглушила сенсаційність заяви про можливу наявність у Північної Кореї ядерної зброї. І Сполучені Штати, які частіше за все опиняються в епіцентрі чи поруч із найбільш резонансними та скандальними подіями, хоча й оголосили світу цю шокуючу новину, але не стали, як зазвичай, нагнітати ситуацію. Що, до речі, змусило багатьох спостерігачів дивуватися з цього приводу. Адже цілком логічним видається запитання — у Чому причина такого відмінного ставлення Вашингтона до двох, за його ж визначенням, країн «осі зла» і «постачальників тероризму» Іраку та КНДР, на чолі яких стоять багато в чому рівнозначні за визначенням особи-«диктатори» і обидва з яких підозрюються у володінні зброєю масового знищення? Чому в першому разі Джордж Буш усіма силами схиляє світове співтовариство підтримати його ідею фікс про збройне повалення ненависного Саддама, а в другому — навіть не порушує питання про саму можливість військової загрози режиму Кім Чен Іра? Ще одне запитання, на яке так ніхто поки й не дав відповідь — які мотиви спонукали США приховувати таку важливу інформацію цілих два тижні? До речі, Пхеньян так жодного разу і не заявив про те, наскільки далеко він просунувся в розробці власної ядерної зброї.

2000-й год стал судьбоносным для Кореи. В июне в Пхеньяне прошел саммит лидеров Северной и Южной Кореи – Ким Чен Ира и Ким Дэджуна, которые обсуждали проблемы объединения корейского народа. Были намечены и конкретные мероприятия в этом направлении: открытие железнодорожного и автомобильного сообщения между двумя государствами, создание прямой связи между Сеулом и Пхеньяном, воссоединение семей, разделенных Корейской войной. Был подписан Акт о примирении и намерении обеих стран вести работу с целью объединения Кореи.

Еще до саммита обе Кореи приступили к экономическому сотрудничеству. Благодаря южнокорейским инвестициям КНДР выпускает цветные телевизоры и телефонные аппараты, которые затем реализуются в Южной Корее. Разрабатывается план создания на морском побережье Северной Кореи индустриальной базы для производства бытовых электроприборов на инвестиции таких корпораций, как «Самсунг электроникс» и др.

В соответствии с решениями саммита 15 августа 2000 состоялись встречи родственников в Пхеньяне и Сеуле, а позже было объявлено о восстановления железной дороги между Северной и Южной Кореей. Первый ее участок длиной 12 км в Северной Корее и 12 км в Южной планировали сдать в эксплуатацию в сентябре 2001. В дальнейшем эта дорога должна будет связать Корею с Китаем и далее с Россией и Европой.

You must be registered for see links

 

[Andy]

Фокс Малдер, Ну с Кореей думаю мы друг друга поняли, а теперь вот про это:

одного разу молодий вчитель, що відрізнявся новим підходом від своїх більш досвідчених колег сказав: "Це була 19 мільйонів, а зараз близько 17. Решта перебігла до ФРН". Як ви гадаєте, люди самі тікали, чи може їх ЦРУ-шники викрадали? Берлінський мур також вони зруйнували? 2 млн. викрадених - щось багатенько... Та й для руйнації стіни всіх співробітників слід було мобілізувати.

А что вы хотели? США со всеми саттелитами вкладывали в ФРГ огромные денжищи, создавая там условия жизни намного лучшие чем в ГДР! Тоже самое происходило и в США и везде, богатым не давали сильно богатеть, и заставляли много отдавать на социальные программы и зарплаты! Вот и бежали. Точно также стали поступать во всей Европе, куда из СССР бежал кто хотел. и что?

Как только СССР развалили, сразу эти вливания и прекратили. Делится больше не нужно, противовеса нет. "Средний класс" почти исчез, и в США и в Европе люди все больше беднеют. в США уже насчитывается 800 тысяч бомжей, в Европе более 600 тысяч. Дальше будет еще хуже. Так что от развала СССР пострадают все.

 

[Stein]

Відповідь: О ценностях: советских, демократических, христианских

Фокс Малдер, справа в тому, що демократична і тоталітарна системи користуються абсолютно протилежними методами контролю населення і демократичні методи прихованої маніпуляції свідомістю значно ефективніші за тоталітарне насилля та відкриту пропаганду. Ви думаєте дарма СРСР тримав "залізну завісу"? СРСР почав розвалюватися саме тоді, коли цю завісу зняли. У боротьбі маніпуляції з пропагандою перемога останньої абсолютно неможлива. Маніпулятори перебудови обіцяли нам золоті гори одразу після переходу до ринкової економіки, але що ми маємо зараз? В кінці 80-х всерйоз розповідали про величезну користь невід'ємного супутника капіталізму як безробіття, і навіть було "правилом дурного тона" задавати питання щодо того, яку ж саме користь принесе безробіття самим безробітним? Щодо ж "смертельного економічного удару" - то це чергова маячня недолугих "економістів", або цілеспрямована брехня маніпуляторів. Подивіться на нафтові країни. Вони живуть краще за всіх. Навіть останнє найбільше за всю історію падіння цін до найнижчого історичного рівня ні на йоту не похитнуло їх рівень життя. І це при тому, що в них окрім нафти власного немає практично нічого. Лише пустеля, верблюди і нафтові свердловини. СРСР же був повністю самодостатньою країною, яка не залежала ні від кого і ні від чого. Все що треба вироблялося самими зі свого і для себе. І все що потрібно - все було. Так, не було кока-коли, не було джинсів, не було Бунтлі і не було педерастів. Але хіба без цього неможливо жити? Все що треба для життя - все було, і було своє. І він проіснував так сорок років, а тут від якогось коливання цін на нафту взяв і рухнув? Смішно.

 

[Andy]

Фокс Малдер,
Доречи, збити 2 гелікоптери та вбити 18 солдат - це ще неперемога над армією США. А Америка там інтересу не мала, бойові дії розгортати не стала, і, наскільки я пам'ятаю, згорнула і програму гуманітарної допомоги... Правильно і зробили.

Ага, так

С учётом сложившейся внутриполитической обстановки в США на конец 1992 года президент страны Джордж Буш-старший выразил готовность отправить в Сомали американские войска. 3 декабря 1992 года СБ ООН принял резолюцию 794, которая на основании главы VII Устава ООН уполномачивала международные силы, отправляющиеся в Сомали, использовать «все необходимые средства» (подразумевалось разрешение на использование военной силы) для обеспечения беспрепятственной доставки гуманитарной помощи.

Операция получила название «Возрождение надежды» (Restore Hope). Во главе созданной Оперативной группировки ООН (UNITAF), состоявшей из контингентов более чем 20 стран

Круто доставляют "гуманитарную помощь" Наверное не очень ее хотели брать Сомалийцы.

Операция «Возрождение надежды» началась 9 декабря 1992 года высадкой подразделений морской пехоты США в Могадишо. К концу декабря контингенты UNITAF в основном заняли свои зоны ответственности. Имели место несколько вооружённых столкновений с отрядами местных полевых командиров, однако основные противоборствующие группировки прекратили боевые действия и согласились на ведение переговоров при посредничестве ООН.

Конечно согласились, Сомали против 20 стран Куда ж деватся.

5 июня 1993 года в результате серии вооружённых нападений на подразделения ООН погибло около 25 солдат из пакистанского контингента. В ответ на это остававшиеся в стране американские «силы быстрого реагирования» провели ряд военных акций против объектов, контролируемых Айдидом в Могадишо, что привело к жертвам среди мирного населения. После этого значительная часть населения города стала симпатизировать Айдиду как борцу против «интервенции ООН». За голову полевого командира было назначено вознаграждение, ООН фактически объявила его вне закона, тем самым выступив против одного из участников конфликта в Сомали.

.....

Тем временем к сентябрю 1993 года положение войск ООН в Сомали было крайне тяжёлым. Операция UNOSOM II находилась на грани срыва. В противостоянии с местными боевиками уже применялись боевые вертолёты и танки

Что, не хотите брать гуманитарную помощь? Заставим танками!

3 октября 1993 года группировка «Рэйнджер» проводила обычный рейд, направленный на захват двух важных сторонников Айдида. Захват прошёл успешно, но когда наступило время возвращаться на базу, солдаты были атакованы сотнями боевиков, пользовавшихся полной поддержкой местного населения. Американское подразделение оказалось полностью окружено и вовлечено в уличные бои с противником, имевшим значительное численное превосходство. Сомалийцы сбили два вертолёта MH-60. Американское командование вынуждено было обратиться за помощью к миротворческому контингенту, предоставившему бронетехнику для вызволения блокированных в городе подразделений, но лишь утром 4 октября удалось обеспечить отход спецназовцев в расположение миротворческого контингента.

В ходе событий 3—4 октября 1993 года в Могадишо погибли 18 американских военнослужащих, 1 малайзийский миротворец и не менее 200 сомалийцев.

Прямо как в Рембо ) соотношение 18 к 200!!!, при том что Сомалийцы знали местность, плюс внезапность нападения плюс Сомалийцы были в обороне (даже не в обороне, А В ЗАСАДЕ!!! )) И вы верите в такой расклад боевых потерь???


Ну и вывод:

Фокс Малдер,
Доречи, збити 2 гелікоптери та вбити 18 солдат - це ще неперемога над армією США. А Америка там інтересу не мала, бойові дії розгортати не стала, і, наскільки я пам'ятаю, згорнула і програму гуманітарної допомоги... Правильно і зробили.

Если Америка не имела там интересов, то зачем заставляла брать"гуманитарную помощь" при помощи танков? И вертолеты и спецназ "Дельта" прилетели в Могадишо что-бы раздавать гуманитарную помощь, или что-бы взять в плен сторонников Фарраха Айдида?

И если все шло так хорошо, то почему после потерь ВСЕГО 18 ЧЕЛОВЕК:

згорнула і програму гуманітарної допомоги

???

You must be registered for see links

 

[Vlad_S]

Мои 5 коп:

Згідно приблизним підрахункам, [точні дані не доступні] число людей, знищених комуністичними режимами в різних країнах ;

Радянський Союз 20 мільйонів жертв...

По поводу Китая или Вьетнама ничего сказать не могу, но по СССР эти цифры завышены, как минимум в 5 раз, еще со времен Хрущева, которому видимо очень хотелось выглядеть "освободителем" - его 10 миллионов впоследствии раздули до 100, хотя после открытия архивов выяснилось, что число репрессированных не превышало 4 миллионов, потому собственно эти данные и до сих пор мало кому доступны:

В 1992 году начальник отдела регистрации и архивных форм Министерства безопасности Российской Федерации сообщил данные, охватывающие все годы Советской власти. Согласно этим данным, за 1917-1990 годы по обвинению в государственных преступлениях и по некоторым другим аналогичным статьям Уголовного кодекса было осуждено 3 853 900 человек, из которых 827 995 чел. были приговорены к высшей мере наказания...

You must be registered for see links

Хотя и эта цифра чудовищна...

...Какая корея запустила в космос самостоятельно ракету и искусственный спутник земли полностью на собственных элементах и собственной сборки?...

Никакая, факт вывода на орбиту Северной Кореей какого-либо искуственного объекта

You must be registered for see links

, но вот то что под видом "мирного освоения космоса" проводились ракетные испытания и то, что Cеверная Корея обладает носителями способными, достичь западного побережья США - факт неоспоримый...

 

[Andy]

Vlad_S,
еще со времен Хрущева, которому видимо очень хотелось выглядеть "освободителем" - его 10 миллионов впоследствии раздули до 100, хотя после открытия архивов выяснилось, что число репрессированных не превышало 4 миллионов, потому собственно эти данные и до сих пор мало кому доступны:

А Матвей Ганнопольский в эфире радиостанции "Эхо Москвы" рассказал, что в СССР было уничтожено полторы тысячи миллионов человек )))

Никакая, факт вывода на орбиту Северной Кореей какого-либо искуственного объекта так никем зафиксирован не был, но вот то что под видом "мирного освоения космоса" проводились ракетные испытания и то, что Cеверная Корея обладает носителями способными, достичь западного побережья США - факт неоспоримый...

Вы имеете в виду вопли BBC о том что Северная корея спутник не запустила, а только испытала ракету? )

А в истории с Апполонами было все наоборот. Экспедиции не было, а заявляли что было. Так что верить нельзя

 

[Vlad_S]

Вы имеете в виду вопли BBC о том что Северная корея спутник не запустила...

Российские средства контроля космического пространства не зафиксировали на орбите северокорейский спутник, который, как утверждает КНДР, был успешно запущен в воскресенье.

"Таким образом, с большой долей вероятности можно утверждать, что спутника там просто нет", - сообщил в понедельник высокопоставленный представитель Минобороны РФ.

В воскресенье Центральное телеграфное агентство Кореи (ЦТАК) сообщило об успешном выводе на орбиту искусственного спутника "Кванмёнсон-2" ("Яркая звезда") с помощью ракеты "Ынха-2" ("Млечный путь"), старт которой состоялся в 06.30 мск. Военные Южной Кореи и США в тот же день опровергли информацию об успешном выводе спутника КНДР на орбиту.

You must be registered for see links

А в истории с Апполонами было все наоборот. Экспедиции не было, а заявляли что было. Так что верить нельзя

Высадку американцев на Луну я наблюдал лично по первой программе советского телевидения в 9-летнем возрасте. Если бы был даже намёк на фальсификацию, советская пресса так бы и писала, а не показывала "Апполоны" по ящику и не посвящала детальным рассказам об их устройстве и всех стадиях полета многостраничные статьи. Было чем гордиться - Вернер Фон Браун использовал для полетов алгоритм, разработанный еще до войны советским инженером Кондратюком. В СССР разработки в этом направлении велись, причем настолько успешно, что когда к американцам попали двигатели ракеты Н-1, провалявшиеся в ангарах Байконура со времен закрытия лунной программы, они были поражены. Но конфликт между Глушко и Королевым, а впоследствии и смерть Сергея Павловича не дали возможности довести проект до конца...