Відповідь: О ценностях: советских, демократических, христианских
Маловіри, яким не подобаються слова «анархія» і «Церква», прагнуть протиставити Януковичу «громадянське суспільство».
Деякі наші співвітчизники мають нерухомість в Європі, отже є значно авторитетнішими за політологів в питаннях основ функціонування західного соціуму. Так ось, вони дотепно зауважують, що в основі громадянського суспільства лежить радісна готовність донести на ближнього.
Громадяни настільки відчувають солідарність з муніципальними та державними установами, що їм не доводиться долати власне сумління перед тим, як застучати. Відмінність тоталітарного суспільства в тому, що там теж стучать, але це вважається трохи ганебним.
Колись панівні класи небезпідставно закидали першим будівничим громадянського суспільства відсутність доброго смаку. Звісно, прикро мешкати в країні де громадянське суспільство відсутнє, мабуть, доцільно, щоб хтось будував його, але ми не можемо собі дозволити палко бажати некрасивих речей. Мріяти варто лише про прекрасне, а не за законність.
Христа розіп‘яли згідно тогочасного закону, у відповідності до встановленої процедури. Відтоді ми, християни, не полюбляємо суддів, прокурорів і прокураторів, синедріони (вищі ради юстиції), кримінальні кодекси, а особливо іуд (доброчесних громадян, які співпрацюють з правоохоронними органами).