Ответ: Стихи о любви...
Я сама пишу стихи.Вот некоторые решила написать здесь,может кто-то оценит.
Не йди!
Мріє, мріє, куди ти летиш?
Чом забираєш останню надію?
Може зостанешся? Чуєш? Лишись!
Жити без тебе я зовсім не вмію.
Не відпливай ти на Захід чи Схід,
Будь завжди поряд, тебе я благаю.
І кожен твій крок залишає скрізь лід,
Серце німіє, я це відчуваю!
Чому ти так боязко й швидко тікаєш?
Зрадниця! Чуєш? До тебе кричу!
Для чого ти очі свої відвертаєш?
Підеш, не мовчатиму! Я вже не мовчу!!!
Як можеш ти в серці так довго проживши,
Тепер на шматки розривати його?
І щось неземне у нього вложивши,
Ти щастя шматок відірвала мого!
Я двічі тебе не проситиму, йди!
Я горда, ти знаєш це краще за інших!
Та більш не приходь, не заглядуй сюди!
Не внось більш той впевнено-ніжний промінчик.
Усе, ти пішла! Лиш залишила слід.
А серце ще й досі від болю палає,
В нім розпач панує, все крепшає лід.
Чекає... А нової мрії немає...
Я ТЕБЯ НЕНАВИЖУ
Я тебя ненавижу за то, что ты есть
И за то, что страдаю так сильно
И во мне просыпается страшная месть
И от мыслей становится пыльно.
Я тебя ненавижу за ночи без сна,
И за правду и ложь, все ровно
Я тебя ненавижу за то, что весна,
Ну а мне как всегда не смешно.
Я тебя ненавижу за то, что ты с ней
И за то, что вас вижу так часто,
И за то, что всего лишь несколько дней
Ты дарил мне весну, или счастье.
Я тебя ненавижу за грустный твой взгляд
И улыбки тайком от нее
И за то, что все время смотрю я назад
И ищу в прошлом счастье свое.
Я тебя ненавижу за нежность былую,
И за глупую смелость твою,
И за то, что теперь тебя в мыслях целую.
Ненавижу за то, что люблю!
ПРОЩАЛЬНИЙ ЛИСТ
Ти забудеш вигляд моїх сліз
І сумний мій погляд не згадаєш,
Ти давно усе це переріс,
Ти мене вже більше не кохаєш.
А коли мене забудеш ти,
То печаль у душу не загляне,
Ти в житті не знав ще самоти,
А вона коли прийде – усе зав’яне!..
Ти забув усе, що говорив,
Не згадав все те, у чому клявся,
Не одній ти боляче зробив
І розплати ти ніколи не боявся.
Та печаль, повір, не омине,
Ти відчуєш все, що ще не знаєш.
Та забудь й не згадуй більш мене,
Адже на шматки моє ти серце краєш...
Ти не думай, зла я не держу,
Просто шкода того щастя, що втікає.
І тобі я пошепки кажу,
Що любов все іноді ламає.
Я твій голос пам’ятатиму завжди,
Бо багато гарного я чула
Та прощай, і хай тобі щастить
Дякую за щастя, що відчула.
Пам’ятай і ти мене завжди
Не кохай, а просто не забудь.
Я бажаю, щоб не знав ти самоти
І щоб знав, як сенс життя відчуть.
Знай, що я тебе кохала, як ніхто!
Знай, що я тебе кохала, як ніколи!
Але завжди усвідомлюй хто з нас хто,
Легко в мене на душі і ще не знаю я відколи.
Все, бувай, прощання затяглось,
Ми чекали осінь та зима настала.
Все без сліз та ворожнечі обійшлось,
Але знай, що я по-справжньому кохала!!!