***
Це мало бути ясно ще першого разу —
того запаморочливого дня, і того вечора, і тієї
грозової ночі, коли я роздягав її просто так, знаючи,
що ми все одно не кохатимемось. Але тоді я був
засліплений іншим світлом, перебував деінде, боявся,
не хотів, не знав, брав участь в тій останній війні,
зрештою. На другій зустрічі вже все було зрозуміло —
вона вбиває чоловіків своїми гострими очима,
настромлює на них всіх цих сорокарічних хлопчиків,
як метеликів на шпильку. Ні скельця окулярів,
за якими вона ховає свій смертельний погляд, ані її
лагідний безневинний усміх тепер не врятують мене.
Я знімаю з неї окуляри і пронизливо вглядаюся
в глибину її очей, мов споглядаю два озера з вершини
гори. І все вже ясно, ще мить, і я піду на дно,
ще мить, і я дивитимусь на світ з-під водної гладіні.
Це мало бути ясно ще першого разу —
того запаморочливого дня, і того вечора, і тієї
грозової ночі, коли я роздягав її просто так, знаючи,
що ми все одно не кохатимемось. Але тоді я був
засліплений іншим світлом, перебував деінде, боявся,
не хотів, не знав, брав участь в тій останній війні,
зрештою. На другій зустрічі вже все було зрозуміло —
вона вбиває чоловіків своїми гострими очима,
настромлює на них всіх цих сорокарічних хлопчиків,
як метеликів на шпильку. Ні скельця окулярів,
за якими вона ховає свій смертельний погляд, ані її
лагідний безневинний усміх тепер не врятують мене.
Я знімаю з неї окуляри і пронизливо вглядаюся
в глибину її очей, мов споглядаю два озера з вершини
гори. І все вже ясно, ще мить, і я піду на дно,
ще мить, і я дивитимусь на світ з-під водної гладіні.
You must be registered for see links
, із поетичної збірки «
You must be registered for see links
»