Невідома
supergirl
Ніколи більше на Землі Ви не зустрінете мене,
Я загубилась у весні. Ніхто мене вже не спасе.
Мій янгол покинув мене вже давно.
Спитаю: Кохання? Так, це воно....
Як боляче це розуміти, як боляче тебе кохати.
Та не жевріє в очах моіх надія.
Я вічно буду з пекла утікати...
Але від тебе складніше втекти.
Навіщо мені ці почуття... Я відчуваю, як
під землею помирає моя весна.
Я бачу, як у душу прходять холода.
Я знаю, буде так назАвжди.
А очі хочуть правди,
Але серце вірити не хоче в неї.
Не хоче знати, що кохання
на Землі уже давно немає...
Я загубилась у весні. Ніхто мене вже не спасе.
Мій янгол покинув мене вже давно.
Спитаю: Кохання? Так, це воно....
Як боляче це розуміти, як боляче тебе кохати.
Та не жевріє в очах моіх надія.
Я вічно буду з пекла утікати...
Але від тебе складніше втекти.
Навіщо мені ці почуття... Я відчуваю, як
під землею помирає моя весна.
Я бачу, як у душу прходять холода.
Я знаю, буде так назАвжди.
А очі хочуть правди,
Але серце вірити не хоче в неї.
Не хоче знати, що кохання
на Землі уже давно немає...