Відповідь: Друга світова та ВВВ
Ти ба, які шанобливі. А той, перед ким ви лоба розбиваєте казав, що "всє хохльі прєдатєлі, чєм больше сейчас потопім в Днєпрє, тєм мєньше потом отправлять в Сібірь". І все гнав та гнав тих, за ким ви зараз наче побиваєтеся. Гнав бездумно, не керуючись міркуваннями тактики чи стратегії, а лише з однією метою - звільнити Київ до річниці жовтневого заколоту. Гнав на Букринський плацдарм, на інші... Наступи провалювалися один за іншим. Полонені німці зізнавалися, що їм було страшно. Вони ніколи не гадали, що так можна зневажати свій народ, так (і в такій кількості) можна нехтувати людськими життями.
І лише після стількох невдалих спроб, після сотень тисяч загублених даремно солдатських душ врешті Київ звільнили, але вже з Лютізького плацдарму.
А тепер "товаріщі совкодрочери" ллють свої крокодилячі сльози та клянуть Бандеру. А паралельно приймають участі в історичних реконструкціях, військових парадах, піснях і танцях на Хрещатику, за якими забувають про хвилину мовчання та інших флешмобах, присвячених загибелі сотень тисяч.