Ответ: Конкурс: Вірші українською
життя,ти кажеш, що мене кохаєш,
чому ж мене не привітаєш?
ніколи..
чому так низько ти літаєш,
а як стрибну - й не упіймаєш
затори?
життя,ти кажеш - завжди незабутнє,
чому ж мене кидаєш в води мутні?
завжди...
чому погано дивляться усі, при тобі присутні?
чому ж тоді бажання всі мої незбутні?
скажи!
життя,ти кажеш, що дихання в тебе,
як вітерець весни у небі
дождьовім...
чому ж я завжди відчуваю себе,
неначебто в тюрмі,і завжди маю я потреби-
все не в тім
життя,ти кажеш, що приносиш радість,
чому ж у скронях інших заздрість?
страшна...
чому тілами володіє старість,
а у кишенях наших чорна злість?
війна..
чому? питаю я і завжди чую мовчазну луну
і далі що? прокинусь я й знов засну
одна..
і десь у блискавках туману,
побачу хмару..твого правдивого обману
це все весна..
скажи мені,чому я все чекаю чогось?
й не можу легко так проститись
чудне створіння..
може тому - відповідаєш посміхнувшись
що з смертю дуже глупо поділятись
своїми краплями зусилля.