Програна війна «Газпрому»
Максим МУЛЯР
Воюючи з реекспортом газу до України російський «Газпром» програв близько шести мільярдів доларів. І це лише початок. Газова війна Кремля (не кажучи вже про реальну) доволі розізлила Європу, котра відтак взяла твердий курс на скорочення імпорту російського «блакитного палива».
You must be registered for see images
Війну проти реекспорту газу РАТ «Газпром» веде вже давно, але чомусь так і не зміг накопичити корисного досвіду й розуміння, в який момент потрібно все ж відступити. У Москві звикли діяти зухвало, там, схоже, були впевнені в тому, що європейці не зможуть або не ризикнуть організувати надійну оборону, а потім і піти в ефективну контратаку на цілому фронті газового протистояння.
Нагадаємо, що в червні 2014 року «Газпром» перевів поставки газу до України в режим передоплати. Про це сповістив не хто інший, а сам російський президент Володимир Путін в одному з телевізійних виступів. Напевно для того, щоб навести більшого страху на владу в Києві.
Київ, замість того, щоб перелякатися, почав у терміновому порядку вести переговори про отримання газу з країн Європейської Унії в реверсному режимі. Про свою готовність поставляти газ Україні ще навесні минулого року заявляли Німеччина, Франція, Польща Словаччина та Угорщина. Тож проблем з цим не виникло й до західних українських кордонів пішов газ від європейських енергетичних компаній, передовсім – від німецької RWE, а також від норвезької компанії Statoil, німецької E.ON, французької GDF Suez і американської трейдингової структури TrailStone. У режимі реверсу з Європи до України надходило від 20 до 27 мільйонів кубометрів газу на добу.
Відразу після початку реверсних поставок «Газпром» вибухнув обуреними заявами і залякуваннями. Москва, зокрема, погрожувала запровадити обмеження для європейських постачальників, які здійснюють реверс газу до України. Глава РАТ Олексій Міллер заявляв, що компанія «уважно стежить за реверсом». Він пообіцяв вжити заходів для його припинення.
Але проблема для Москви полягала в тому, що формально до процесу реверсу вона придертися не могла. Дійсно в договорах на постачання «Газпромом» газу до Європи був прописаний пункт про заборону реекспорту. Утім західні фірми постачали газ Україні за так званими своповими схемами, тобто замінювали свій газ у Німеччині на російський газ в Словаччині в аналогічних обсягах у Eustream.
Тому Кремль спробував використати в газовій війні іншу зброю: закупорити головний газовий «шлюз» на шляху з ЄУ до України – газотранспортну систему в Словаччині. Справа в тому, що довгий час найбільшими співвласниками тамтешньої газогінної системи виступали чеські підприємці з PPF Group, тієї самої, що володіє в Росії банком Home Credit, торговельною мережею «Ельдорадо» і багатьма іншими активами.
Кремль мав доволі важелів, аби вплинути на PPF Group. Однак компанія 2014 році формально позбулася більшої частини акцій. Тож словацька ГТС мов пісок просипалася крізь пальці ціпкої «руки Москви». Після цього проект з будівництва реверсного прикордонного трубопроводу був швидко реалізований. Саме через Словаччину український «Нафтогаз» отримав 2014 року більшу частину необхідного йому «блакитного палива».
Після цього в Росії залишився останній вбивчий аргумент: вона почала скорочувати поставки газу європейським партнерам. Але й тут Москва прорахувалася. Бо, по-перше, європейці передбачили такий хід конем й встигли ґрунтовно підготуватися. Всі країни, для яких Росія була головним або суттєвим постачальником природного газу – Чехія, Австрія, Угорщина, Польща і Словаччина – до кінця осені вщерть заповнили всі свої підземні сховища. Для цього вони замовили собі в Росії обсяги газу, відчутно більші за ті, які їм в реальності були потрібні для задоволення власних потреб.
Коли в Москві зрозуміли цю «хитрість» було вже запізно. Проте Кремль вирішив не здаватися, сподіваючись, що зима буде довгою і суворою. Очікуючи, що європейці незабаром завиють від холоду «Газпром» таки почав знижувати обсяг поставок європейським споживачам. Однак запасів у сховищах було достатньо, а й зима виявилася теплою і швидкоплинною.
Тож до початку календарної весни з'ясувалося, що підземні сховища центральноєвропейських країн спорожніли лише на три чверті. «Газпром» був змушений капітулювати й відновити колишні обсяги поставок.
Таким чином практично всі європейські партнери російського газового велетня недоотримали законтрактовані минулого року обсяги газу. А це значить, що, відповідно до договору,вони мають можливість виставити російському монополісту значні штрафні санкції. За попередніми розрахунками сума штрафу може сягати 400 мільйонів доларів.
Але не це для «Газпрому» стало найстрашнішим. Хибна агресивна стратегія може коштувати РАТ його статусу головного постачальника газу на ринок Центральної та Східної Європи. Країни-члени Європейської Унії одна за одною зіскакують з російської «газової голки». Це і країни Балтії, і Чехія, готується до цього Польща тощо. Навіть Угорщина, котра на словах виступає у відносинах з Росією з позицій, близьких до союзницьких, на ділі також вже підписала з Катаром угоду про наміри імпортувати звідти скраплений природний газ.
Таким чином лише за останні півроку «Газпром» втратив близько $5,5 млрд у вигляді так званого недоотриманого прибутку. Ще $400 млн може втратити у вигляді штрафу.
Окрім того, до кінця року поставки російського газу в Європу можуть знизитися на третину. У цьому випадку частка «Газпрому» в європейському газовому балансі впаде з 30 відсотків до 15-20% від загальних потреб. А це означатиме, що Росія втратить не лише головні джерела наповнення бюджету, але й потужний політичний інструмент тиску на ЄУ.
20.03.2015
You must be registered for see links