Відповідь: На Шапошнике и шапка погорела!
«Голова — це не вся рада, Шапошнік — не весь БЮТ»
Депутат обласної ради — проти зловживань обласною радою
Алла ФЕДОРИНА
«Матеріали, опубліковані в «Україні молодій» про «людину зі списку», голову обласної ради В’ячеслава Шапошніка, зачепили багатьох. Поважаючи вашу газету, я не хотів би допускати думки, що ці публікації — лише виконання якогось політичного замовлення. Гадаю, всі факти, наведені в них, підтверджені документами. Чи не могла б редакція надати їх для ознайомлення? Оскільки правоохоронні органи наразі не виявляють активності, аби встановити істину…» Ці рядки — зі звернення депутата обласної ради Віталія Моісеєнка до редактора «УМ».
Такий відгук представника обласної ради на наші публікації спонукав до зустрічі сумського кореспондента «УМ» із Віталієм Моісеєнком, депутатом фракції «НУНС».
— Віталію, ви як депутат можете прокоментувати викладене в наших публікаціях?
— Як юрист за фахом я не можу сприймати інформацію, наведену вашою газетою, емоційно. Маю сприймати спокійно, хоча й не байдуже. Адже вона опосередковано зачіпає мене особисто як представника представницького органу, зачіпає моїх колег–депутатів, зачіпає ту політичну силу, до якої належить В’ячеслав Шапошнік. Уже довелося почути від знайомих: «О, це ви всі такі». А зовсім не хотілося б, аби публікація газети про одну людину у разі підтвердження її достовірності лягла тінню й на тих, хто працює чесно. Справа ще й у тому, що Шапошнік є депутатом, якому інші депутати, в тому числі і я, довірили свого часу бути головою ради. Тому є потреба з’ясувати цю ситуацію якомога швидше: або підтвердити, або спростувати. Це, власне, й було причиною того, що на останній сесії я висував пропозицію, аби в порушеному питанні розібралася комісія ради. На жаль, моя пропозиція не пройшла.
Сподівався я й на те, що вже після першої публікації якусь ясність намагатиметься внести сам голова ради: скажімо, вимагатиме спростування. Чи звертатиметься до прокуратури щодо порушення кримінальної справи. Адже сама природа такого поняття, як порушення кримінальної справи, містить не лише покарання в разі, якщо людина винна, а й реабілітацію особи, якщо вини за нею немає. Але цього також не відбулося.
Тому я сам маю намір звернутися з заявою про порушення кримінальної справи — як це передбачає закон — за матеріалами ЗМІ.
— Суми — місто невелике, весь політикум, як то кажуть, на виду. Чи вам особисто доводилося стикатися з інформацією про певні незаконні дії посадовців обласної ради?
— Для мене будь–яка подібна інформація — не просто розмови, а факти, яким можна знайти підтвердження. Скажімо, після печально відомої сесії облради до мене підійшов один із виборців. Говорить, що от ми не проголосували за виділення чотирьох мільйонів дотацій для виплати зарплат бюджетникам у районах, а тим часом більше чотирьох мільйонів витрачається на ремонт приміщень обласної ради. І є сумніви, чи саме така сума йде на цей ремонт.
Я звернувся до виконавчого апарату обласної ради, аби мені надали документи, що стосуються ремонту. І справді, деякі моменти виявилися досить незрозумілими. Тому я продовжую перевірку фактів. Але вже сьогодні, на мою думку, ясно, що порушення є. Скажімо, треба встановити, як визначалися ціни при проведенні ремонтних робіт.
Там, де йдеться про заміну вікон, обласна рада платить за одне вікно близько десяти тисяч гривень. Я звернувся до кількох сумських фірм, які виконують таку заміну. Їх робота відповідає технічним вимогам, що були висунуті за тендером. І, уявіть, дорожче, ніж три з половиною тисячі за вікно, мені ніхто ціни не запропонував. Звідки ж виникли десять тисяч?
Не менш дивна ситуація з устаткуванням для їдальні. По–перше, не проводився тендер на його придбання. По–друге, я взяв паспорти всього того обладнання, що придбане, і знайшов координати підприємств–виробників. Звернувся до їх сайтів і знайшов прайси на товари з зазначеною ціною на той момент, коли здійснювалися закупки облрадою.
Що бачимо?
Шафа пекарська, яка коштує 7 200 гривень, придбана за 17 500. Плита електрична без духовки коштує 3 700, куплена за 10 тисяч. Плита електрична з духовкою коштує 5 400, придбана за 12 тисяч. Універсальну кухонну машину купили за 58 тисяч гривень, у той час, як у Росії виробник просить за неї 60 тисяч рублів. Виходить, перевищення у п’ять разів? Наполовину дорожче куплено кондиціонери… Маю на меті з цього приводу звертатися до правоохоронних органів, аби перевірили законність усіх цих операцій.
You must be registered for see links